Президент Росії Володимир Путін каже, що готовий "подумати" над тим, щоб визнати кримських татар корінним народом півострова, але має застереження з цього приводу: греки жили там ще раніше.
Президент Росії Володимир Путін каже, що готовий "подумати" над тим, щоб визнати кримських татар корінним народом півострова, але має застереження з цього приводу: греки жили там ще раніше.
Раніше стало відомо, що жалобний мітинг у Сімферополі, запланований на неділю і присвячений Дню пам’яті жертв депортації кримських татар, потрапив під заборону разом з усіма масовими заходами в Криму до 6 червня.
Меджліс кримськотатарського народу збирається на термінове засідання у зв'язку з цим. Про це "Інтерфакс-Україна" повідомив заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов. Засідання має початися о 15 годині за київським часом.
Указ про заборону проведення у Криму всіх масових заходів до 6 червня видав голова самопроголошеної Республіки Крим Сергій Аксьонов.
В указі сказано, що заходи забороняють "з метою усунення можливих провокацій з боку екстремістів, що мають можливість проникнути на територію Республіки Крим" з півдня та сходу України, і щоб уникнути зриву курортного сезону, повідомляє кореспондент ВВС Україна з Криму.
На 17-18 травня були заплановані заходи, присвячені 70-м роковинам сталінської депортації кримських татар.
Раніше влада Криму дозволили їх проводити. У Меджлісі кримськотатарського народу поки що не коментують указ.
Греки були раніше
"Про це, звичайно, можна подумати. Але, вирішуючи цю проблему, не можна породжувати іншу", - сказав президент Путін у п'ятницю, коментуючи прохання представників кримських татар визнати їх корінним народом півострова.
У п'ятницю він зустрівся з представниками громад кримських татар, повідомляє "Інтерфакс-Україна2.
На думку російського лідера, ще одним корінним народом Криму, і також репресованим, є греки.
"Вони були там раніше за нас з вами. Тому нам потрібно найуважнішим чином на все це подивитися", - сказав президент.
"Якщо у вас є якісь побоювання того, що той указ, який був мною підписаний (про реабілітацію кримських татар - Ред.), не є абсолютною гарантією того, що там всередині викладено, то можна подумати додатково про те, щоб таких побоювань не виникало. Я готовий разом з вами подумати", - додав він.
Дозволили і заборонили
18 травня у Сімферополі кримські татари планували провести щорічний жалобний мітинг, присвячений Дню пам’яті жертв депортації кримських татар.
Цього року відзначатимуться 70-ті роковини трагедії, яка забрала життя майже 40% цього народу.
Кримськотатарські історики наводять цифри: 423 тисячi виселених, з яких 195 тисяч загинуло дорогою та протягом перших пiвтора року життя у спецпоселеннях.
Напередодні влада Криму дозволила татарам провести заходи з вшанування жертв депортації. Біля місця проведення мітингу, в якому традиційно брали участь десятки тисяч людей, правоохоронці планували встановити рамки металодетекторів.
Раніше Сергій Аксьонов заявляв, що побоюється провокацій через те, що представники української влади можуть дестабілізувати ситуацію 18 травня "шляхом проведення деструктивних акцій".
"Тому ми звичайно побоюємося різних провокацій, але не з боку кримських татар. Ми розуміємо, що вони не мають намірів зробити якісь дії, які дозволять загострити обстановку", - зазначив він.
Джемілєв під питанням
За кілька днів до траурної дати все ще невідомо, чи дозволять приїхати до Криму лідеру кримських татар, депутату Верховної Ради України Мустафі Джемілєву. Його з 2 травня не пускають на батьківщину, як він каже, за чиєюсь "усною вказівкою".
Багато кримських татар, які зустрічали пана Джемілєва 3 травня на кримському кордоні, оштрафували за "прорив кордону" на суми від 3 до 12 тисяч гривень.
ФСБ провела обшук у будинку члену Меджлісу Алі Хамзіна, який відповідає за зв’язки представницького органу із світом. Він вважає це продовженням тиску на національний рух.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров та його заступник Ахтем Чійгоз мають попередження від прокуратури Криму про "недопустимість екстремістської діяльності".