Корреспондент: Чин чином вибивають. Як змінилися українські міністерства після рішення про скорочення штату

Після прийняття урядом рішення про скорочення чисельності чиновників на 10% минув місяць. Корреспондент перевірив, як у міністерствах виконують його – з реформаторським підходом або по-старому, пише Дмитро Москаленко у №19 видання від 16 травня 2014 року.

«За що ми прапорами на Майдані махали?!» – обурюється в розмові з Корреспондентом чиновниця з Міністерства фінансів, яка побажала залишитися інкогніто.

Вона одна з тих, кому загрожує скорочення, оголошене новим урядом. На думку чиновниці, ніякої логіки в принципах урізання штату не простежується.

«Все залежить від твого безпосереднього начальника, – розповідає співрозмовниця видання. – Якщо зможе довести нагорі, що департамент потрібен і що його працівників потрібно зберегти якомога більше, – так і буде. Якщо ні, то ні».

Керівництво Мінфіну зберегло принцип 10%-го скорочення, але перше, що кидається в очі, – незмінність кількості керівників. Обструкції зазнали три департаменти, зате з'явилися три нові: ліквідували інформаційно-аналітичний та господарський департаменти, а з трьох управлінь департаменту фінансів соціальної сфери створили самостійні підрозділи.

«Навіщо так вчинили, краще відповість мій заступник, керівник апарату», – уникнув відповіді міністр фінансів Олександр Шлапак.

Але й його заступник Володимир Матвійчук теж не прояснив ситуацію.

У патронатній службі міністра спробувала заступитися за свого шефа.

«Ви ж розумієте, що соціальна сфера – пріоритет для нас, і основне завдання зараз – забезпечити фінансами саме цей сектор. Тому його і посилили», – пояснив Корреспонденту чиновник, який побажав залишитися невідомим.

Заради грошей

У міністерствах економічний ефект від скорочень не прораховували, але міністр фінансів порадив оцінювати його з розрахунку 3.500 грн. на одного звільненого на місяць. Якщо врахувати, що одне відомство скорочує від 20 до 120 працівників, то кожне має дати від 840 тис. до 5 млн грн.

Тільки результат від скорочення чиновників буде відчутний не відразу. Вони можуть працювати ще два місяці, після звільнення отримати «відхідні» дві зарплати і ще рік отримувати допомогу в службі зайнятості.

Швидший ефект від скорочення вакантних місць.

«Ці гроші все одно закладалися до бюджету на зарплати і могли використовуватися на доплати. Тепер доплат і премій стане менше», – каже міністр охорони здоров'я Олег Мусій.

У МОЗ таких місць було 15, в МЗС – 25, в міністерствах соцполітики, економрозвитку – близько 30.

«Жертвами» в Мінфіні стали комп'ютерники, програмісти, канцелярія і водії – ці підрозділи скоротили більш ніж наполовину, тому за їхній рахунок змогли збільшити штат в інших структурах. Те саме Мінфін радить й іншим відомствам.

Водіїв, щоправда, звільняють у всіх відомствах, після того як уряд ухвалив рішення про скорочення автопарку і продажу автомобілів. А от з канцелярією – тими, хто забезпечує обіг документів, – важче.

«Поки справляємося , а потім ... Будуть бити – будемо плакати», – жартує один із чиновників канцелярії Мінфіну.

Так само і з персоналом, що підтримує роботу комп'ютерів і серверів.

«У нас поки ще не вирішили, як саме будуть справлятися без програмістів і комп'ютерників. Швидше за все, доведеться залучати когось на аутсорсинг», – каже джерело в міністерстві. А це все одно додаткова витрата грошей.

Велика чистка

Для міністрів реорганізація відомства – шанс провести чистку в лавах середньої керівної ланки і привести на посади «своїх людей». Якщо призначення нових заступників міністрів проходить практично без проблем, то начальника середньої ланки звільнити дуже важко – він надійно захищений законами.

«Це роками перевірена схема: звільнити чиновника не можна, але у зв'язку з реорганізацією йому можна запропонувати іншу, нижчу посаду в міністерстві і таким чином змусити його піти за власним бажанням», – розповідає Корреспонденту досвідчений апаратник, член парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолій Близнюк.

Більшість міністерств тільки розпочали планування реорганізації. Навіть Мінфін, що контролює весь процес, затвердив свій новий штатний розклад лише на цьому тижні, через місяць після прийняття урядом рішення про скорочення. У МОЗ теж поки що працюють над документом, але глава відомства Олег Мусій налаштований рішуче.

«Керівники всіх департаментів та управлінь будуть звільнені. Не залишиться нікого», – ділиться Мусій планами з виданням.

Найбільша проблема для голови МОЗ – управління, що займається держзакупівлями. Всі тамтешні чиновники перебувають на «хронічному лікарняному», і звільнити їх можна тільки з реструктуризації.

«В управлінні реально немає людей, які можуть проводити тендери за новими правилами», – нарікає Мусій.

Більше за всіх пощастило міністру молоді та спорту Дмитру Булатову – йому не доведеться скорочувати людей, у тому числі керівників. У його відомстві і так багато вакансій, що з'явилися незадовго до закінчення революції.

29 січня тодішній в.о. прем'єр-міністра Сергій Арбузов підписав постанову про збільшення числа чиновників Мінмолоді на третину, з 180 до 237 осіб. Зараз у центральному апараті у Булатова повинні залишитися 213 осіб.

«Це підвищення було пов'язане з тим, що нам повернули функції міністерства і перепідпорядкували об'єкти Агентства з проведення Євро-2012», – пояснює заступник міністра Ігор Гуцол.

А оскільки політична криза була в розпалі, то міністерство не встигли доукомплектувати.

«У нас немає проблеми скорочення людей. Є проблема ефективного управління, щоб вирішувати проблеми», – каже заступник міністра.

Очікуються ротації і в інших відомствах.

«Головне, щоб самі міністри хотіли проводити реформи, а не працевлаштовувати «своїх людей», які навіть за всього свого бажання щось робити не мають уявлення про державне управління», – каже Близнюк, зазначаючи, що остаточно говорити про результати можна буде після того, як нові чиновники будуть призначені і покажуть себе в роботі.

Близькі люди

Тим часом привести «своїх» міністр здатен, навіть не звільняючи старі кадри і не оголошуючи конкурс на заміщення вакансії. Влаштувати потрібних соратників можна в так звану патронатну службу міністра – ця можливість з'явилася три роки тому.

«У міністра є повноваження призначати людей без конкурсу, але за умови проходження спеціальної перевірки. Щоправда, наступний міністр також має повноваження звільнити цих людей», – розповідає заступник міністра закордонних справ Андрій Оліферов.

Екс-глава МЗС Костянтин Грищенко не приводив нікого, Леонід Кожара привів двох-трьох осіб. Нинішній міністр, Олександр Дещиця, теж привів кількох співробітників, але Оліферов зміг назвати їхню точну кількість.

Цікаво, що жодне з міністерств не скоротило патронатну службу свого голови. У середньому це 10-30 осіб, і багато в чому вони дублюють функції інших підрозділів.

«Навіть коли це один документ, який розробляється департаментом та візується його начальником, іноді дуже важливо подивитися на нього стороннім поглядом, щоб побачити неточності», – пояснює Оліферов необхідність такої служби.

«Патронатна служба – це наближені до міністра люди, яким я довіряю, які думають точно так само, як і я», – каже Мусій.

У службі глави МОЗ працює 11 осіб. Двоє з них фільтрують документи, що приходять міністру на підпис, є людина, яка відповідає за зустрічі міністра, особистий прес-секретар.

«Один з них займається відстеженням й організацією привітань усіх з усіма святами», – розповідає Мусій.

Є й нові посадові обов'язки – куратор напрямку медичної самоорганізації.

«Це і комунікації з Верховною Радою, й організація виїзних промотурів про те, що буде змінена система управління, міністерство поділиться своїми повноваженнями і віддасть їх частину громадським структурам», – ділиться планами Мусій.

Лідер за розміром патронатної служби – Мінфін. Тут у міністра крім прес-секретаря і шести помічників у штаті ще 30 осіб.

«Туди загнана ціла купа підрозділів, які в інших відомствах розділені по різних службах. Наприклад, у нас немає окремої прес-служби. Робота з міжнародними організаціями – теж тут», – каже Шлапак, рекомендуючи стежити за загальним, а не внутрішнім скороченням кожного окремого відомства.

До речі, відхід Криму до Росії зіграв багатьом міністерствам на руку – під час скорочення чиновників не центрального апарату, а регіональних відділень. Як повідомило джерело в уряді, за рахунок ліквідації кримських представництв відомства сподіваються виконати половину плану з 10%-го скорочення.

Знов за старе

Чиновники в один голос твердять, що подальше урізання вже неможливо.

«Це оптимальний варіант. Будь-які подальші скорочення підуть тільки на шкоду міністерству», – каже Оліферов.

«Можна і 50 осіб залишити, але чи зможуть вони виконувати свої функції?» – доповнює голова МОЗ.

За розрахунками Мусія, йому взагалі потрібно на 100 осіб більше, ніж є сьогодні.

«Чиновники зараз переважно зайняті написанням різних відповідей. І щоб міністерство могло виконувати свої функції – організацію медичної служби, – людей не вистачає», – зазначає міністр.

Втім, експерти впевнені: просте скорочення принесе мало користі.

«Сам по собі бюрократичний апарат схильний до самовідновлення», – вважає радник з адміністративної реформи міністра регіонального розвитку Юрій Ганущак.

Востаннє «обрізання» організували у вересні 2011 року. Тоді скоротили 20% чиновників, але вже наприкінці листопада Мінекології дозволили мати на 18 держслужбовців більше. Попередній уряд вносив коригування в кількість чиновників у міністерствах 33 рази – і щоразу їхня кількість збільшувалася на 20-30, а то й сотні людей.

Переважно приростали не міністерства, а дрібніші держструктури. Але сумарно кількість чиновників зросла на 10%.

«Якщо мова йде про те щоб скорочувати міністерства для економії коштів, то питання стоїть дуже просто: чи потрібні нам взагалі міністерства як такі?» – задається питанням Ганущак.

На думку радника міністра, без зміни підходів у державному управлінні на зразок тих, що використовуються в бізнесі, ситуація з держапаратом не зміниться. Згодні з ним і чиновники.

«Оптимізація була косметичною – ми просто повинні були виконати вимогу уряду», – визнає Оліферов.

Рівняння на сусідів

Армія українських чиновників не така вже й приголомшлива

Дані Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу

Дані Кабінету Міністрів України

***

Цей матеріал опубліковано в №19 журналу Корреспондент від 16 травня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.