Президентські вибори перебувають під загрозою зриву на третині дільниць Донбасу, кримчани не зможуть проголосувати на півострові і повинні їхати в сусідні області. Корреспондент з'ясував, як буде організовано голосування на «гарячих дільницях», пишуть Євгенія Вецько та Артем Горячкін у №20 видання від 23 травня 2014 року.
Марина (вона просить не називати її прізвище у пресі) родом із Сімферополя, працює в Києві півтора року. Вона в курсі того, що може взяти участь у виборах і в столиці, але документи на зміну місця голосування не подавала свідомо.
«Я не бачу гідного кандидата на посаду президента, та й просто не вірю в чесність самих виборів», – пояснює Марина свою позицію.
У Криму в неї залишилися друзі і родичі. Деякі хотіли б проголосувати, але не можуть: на півострові зробити це буде неможливо, а їхати в сусідні Херсонську або Миколаївську область небезпечно. Вони непокояться, що в неділю людей з українськими паспортами або не випустять з Криму, або після голосування не впустять назад.
«Я хочу голосувати, але не можу: не відпускають з роботи, – розповідає мешканка Сімферополя Ольга. – У мого чоловіка реєстрація не кримська, він не їздив вносити себе до реєстру, ми просто боїмося, що він потім не зможе повернутися з України».
Єдиною допомогою, яку держава надала жителям Криму, що зберегли українське громадянство і мають бажання взяти участь у виборах президента, стала спеціальна для кримчан процедура зміни місця голосування. Центрвиборчком скоротив список документів для приписки до нової дільниці до одного паспорта. Від них вирішили не вимагати обґрунтування голосування не за місцем реєстрації довідками про роботу, навчання або відрядження.
«Необхідно звернутися до органу ведення реєстру виборців [підрозділ райдержадміністрації або міськвиконкому], зазначити, в якому місті, на якій дільниці людина хоче голосувати, отримати довідку і з нею приїхати на дільницю», – пояснює заступник голови ЦВК Андрій Магера.
Але зробити процес максимально зручним для громадян не вдалося. Навіть у такій ситуації бюрократична машина подбала, щоб службовцям не довелося напружуватися.
Свідомих кримчан змусили двічі перетинати кордон між Кримом і Херсонською областю, привертаючи увагу російських прикордонників до своїх українських паспортів. Перший раз, щоб подати заяву, другий раз – безпосередньо в неділю.
Крім того, термін подання заяв обмежили за часом – до 19 травня. Мотивується це прагненням уникнути додаткових навантажень на співробітників Держреєстру виборців і членів виборчкомів у день виборів.
За словами глави територіального виборчого округу № 130 (Миколаївська обл.) Юрія Тимошина, на день в округ приїжджають по 30-40 кримчан. Йому поки що невідомо, скільком з них вдалося оформити документи.
«Комісія не приймає заяви, не комплектує списки. Всіх, хто приходив, ми відправляли до органів ведення реєстру виборців, – пояснює Тимошин. – Коли отримаємо списки, тоді, як кажуть, зможемо їх погортати».
Заступник глави служби розпорядника Держреєстру виборців Олександр Стельмах заявив, що зважилися приїхати і подати заяви тільки 6 тис. жителів Криму з 1,5 млн. Скільки з них повернуться на дільниці всупереч чиновницькій тяганині й особистим страхам, стане відомо у день голосування.
Напевно приїдуть люди, які не змогли оформити відкріпний чи все-таки пропустили роз'яснення ЦВК.
«Якщо хтось прибуде в день виборів без довідки, будемо приймати рішення. Додаткових розпоряджень від ЦВК поки що не надходило, але ми сподіваємося, що таким громадянам видадуть бюлетені», – відповіли Корреспонденту в територіальній виборчій комісії № 185 (Херсонська обл.).
Дільниці на виліт
Жителям східних регіонів доведеться набагато складніше. Незважаючи на серйозні проблеми під час підготовки до виборів у Донецькій і Луганській областях, місцевим виборцям не надали можливостей реалізувати своє право голосу у разі зриву виборів на їхніх дільницях.
Можливість поширення на Донбас кримської схеми зміни місця голосування в ЦВК обговорювалася, але на цьому все і затихло. Хоча в зоні ризику мешкають близько 3 млн з 4,5 млн виборців. За прогнозами Комітету виборців України (КВУ), третина дільниць на Донбасі напевно не запрацює, третина під питанням і лише третина – у відносній безпеці.
Зате Верховна Рада 15 травня з міркувань безпеки дозволила змінювати місцезнаходження окружним виборчим комісіям (ОВК) і працювати за межами територіальних округів. Таким чином, ОВК зможе в будь-якому випадку відрапортувати про вибори, що відбулися, незалежно від того, скільки виборців проголосує.
Влада, яка прагне за допомогою виборів підтвердити і зміцнити свою легітимність, подбала про неухильне дотримання бюрократичної процедури і не стала додатково забезпечувати конституційне право громадян на волевиявлення.
«Говорити, що вибори в цих областях [Луганській та Донецькій] не відбудуться взагалі, немає підстав, – зазначає голова КВУ Олександр Черненко. – Вони не відбудуться там, де озброєні бандити не дадуть їх провести».
Тиск, залякування, викрадення членів комісій – ось неповний перелік проблем, з якими довелося зіткнутися членам виборчкомів Донбасу в ході нинішньої кампанії.
У ЦВК констатують: навіть списки виборців вдалося доставити не на всі дільниці. Бюлетені через блокпости прихильників самопроголошених народних республік провезти ще важче.
«По Донецькій області лише 26% дільниць отримали списки виборців, на Луганщині цей показник ще менше – 16%», – визнає Магера.
Бойовики Донецької народної республіки відкрили справжнє полювання на виборчі дільниці і членів комісій. 19 травня була знищена вся документація на одній з дільниць у Кіровському районі Донецька. Через ситуацію в місті підготовка до позачергових виборів велася в режимі секретності, але й це не допомогло.
Непроста ситуація і в Луганській області.
«З 12 окружних комісій шість захоплені сепаратистами. Працівників ще чотирьох постійно залякують», – повідомила тимчасово виконуюча обов'язки голови Луганської облдержадміністрації Ірина Веригіна.
Страх постраждати або потрапити в заручники зробив вкрай непопулярною роботу в комісіях, особливо на відповідальних посадах. У людей перед очима приклад ОВК в Краснодоні на Луганщині, приміщення якої захопили озброєні люди ще 6 травня, а голову Владислава Кугая побили.
«З того часу зв'язку з ним у членів ОВК немає», – розповів голова КВУ в Луганській області Олексій Свєтіков.
Безпеку й цілісність бюлетенів та документації забезпечуватиме МВС. З п'ятниці, 23 травня, правоохоронці переходять на посилений режим несення служби у Донецькій і Луганській областях. Їм на допомогу приїдуть колеги з більш спокійних регіонів. Але кардинально змінити ситуацію навряд чи вдасться.
«Ставати під кулі, щоб захистити дільниці, ніхто тут не буде», – зізнався в розмові з Корреспондентом міліціонер з Алчевська.
У черзі за голосами
Черненкові, який не має київської реєстрації, довелося пройти процедуру приписки до нової дільниці. Він вважає, що йому пощастило.
«У Подільському відділенні ведення реєстру виборців [Києва] особливого ажіотажу не спостерігалося. Крім мене там були ще три небайдужі виборці. У журналі реєстрації був 89-м. Хоча Подільський район і не є спальним, думаю, що в інших районах [столиці] ситуація мало чим відрізняється», – розповів голова КВУ.
Щоправда, оформляв документи він не в останній день, а заздалегідь.
Екзотичних причин зміни місця голосування працівники органів ведення реєстру не зафіксували: «Все банально – працюють, навчаються, проживають».
Але багатьом українцям, щоб отримати можливість проголосувати не за місцем реєстрації, а де зручно, довелося вистояти багатогодинні черги. В одному з відділень Державного реєстру виборців у Святошинському районі Києва 19 травня зібралися понад 300 осіб. Змогли здати документи близько 40.
«Українці люблять все робити в останній день. Нам елементарно не вистачало працівників, щоб таку кількість людей обслужити», – виправдовувався керівник одного зі столичних відділень Держреєстру Станіслав Новосельський.
У ЦВК пояснюють, що продовжити термін прийняття заяв не мають права, тому що їх треба встигнути обробити і скласти списки, а потім відправити їх в окружні комісії. Якщо піти назустріч виборцям, можна зірвати самі вибори.
Згідно з прийнятими 13 березня поправками до закону про вибори президента, окружні та Центральна виборчі комісії повинні встановити результати волевиявлення незалежно від кількості дільниць, на яких воно відбулося. Якщо в окрузі не зможе проголосувати взагалі ніхто, ОВК холоднокровно це зафіксує, а ЦВК визначить переможця за підсумками на інших територіях.
Зміни вносилися, щоб провести вибори, незважаючи на анексію Криму і Севастополя. Однак виявилося, що ці норми дозволяють цілком законно виключити думки величезної кількості виборців, переважно з південного сходу, на тій підставі, що вони не можуть проголосувати. Нехай і не зі своєї волі. Гіпотетично, президента оберуть, навіть якщо з усієї України вибори пройдуть тільки на одній дільниці біля ЦВК.
На виборах 25 травня держапарат як ніколи виявився близьким до заповітної чиновницької мрії – самовідтворення влади та виключення громадян з процесу її формування.
Вибори без виборців
Скорочення кількості виборців відіб'ється на голосуванні 25 травня і кардинально вплине на політичну історію України
Народжена в незалежній Україні молодь, отримавши право голосу, зможе змінити розстановку політичних сил і водночас покращити країну, повторювали в останні роки політологи та журналісти. Але навіть експерти не могли передбачити, що історичні зміни електоральної карти відбудуться не завдяки вливанню голосів молоді, яка подорослішала, а внаслідок виключення майже 2 млн виборців Криму і Севастополя з усталеними політичними вподобаннями.
На останніх виборах президента до урн прийшли дві третини жителів автономії, які мають право голосу. На цих виборців завжди спиралися проросійські сили, які незмінно користувалися підтримкою в регіоні. Втрата кримських голосів змусить істотно скорегувати стратегію поведінки в ході майбутніх всеукраїнських виборчих кампаній.
Для порівняння: різниця у другому турі президентських виборів між Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко у 2010 році склала лише 887,9 тис. голосів. Тоді сумарно на півострові за переможця проголосував майже 1 млн людей. Без них перемога Януковича могла б не відбутися або бути практично непереконливою для опонента і її прихильників.
На виборах 25 травня багато їхніх учасників недорахується голосів і відсотків через анексію Криму, але такої інтриги, як чотири роки тому, не буде. У нинішній ситуації кандидати від Партії регіонів і Компартії все одно не мають шансів ні на вихід у другий тур виборів, ні тим більше на перемогу.
«Набагато більше значення зміна складу виборців матиме в найближчій перспективі [на парламентських виборах]. На всеукраїнських виборах різниця між проросійськими і проукраїнськими силами завжди була відносно незначною. Тепер картина істотно зміниться на користь останніх», – стверджує заввідділом соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України Олександр Вишняк.
Праві усвідомлюють щастя у вигляді збільшення свого потенційного результату на виборах, яке раптово звалилося на них, і раді цьому.
«Не хотілося б так говорити, але якщо і є позитивні наслідки анексії Криму, то вони полягають саме в цьому [у скороченні кількості проросійських виборців]. Москва припустилася грубої помилки. Тепер пряма електоральна перемога проросійського кандидата [в Україні] виключена», – вважає народний депутат від Свободи Юрій Сиротюк, зазначаючи, що партія продовжить боротися за повернення Криму, хоча це автоматично означатиме скорочення рейтингу Свободи і її кандидата.
«Якби Крим брав участь і Донбас був активнішим [у першому турі виборів], то результат, наприклад, [лідера Свободи] Олега Тягнибока скоротився б удвічі», – додає Вишняк.
Разом з проросійськи налаштованими громадянами з виборчого процесу виключаються голоси кримських татар, які досить дисципліновано голосували за праві і правоцентристські партії та кандидатів у президенти.
За оцінками народного депутата Мустафи Джемілєва, серед виборців Криму татар налічується 180 тис. осіб. Традиційно саме ці голоси переважно йшли політичному партнеру Меджлісу – Народному Руху і блокам, в які той входив (Нашій Україні та БЮТ). Якщо на поточних виборах їх не помітять, то на парламентських виборах, коли партії часто балансують на межі прохідного бар'єру і кілька тисяч голосів є вирішальними, праві ще можуть із сумом згадати своїх колишніх союзників.
Внаслідок анексії Криму та нестабільності на південному сході зростає роль і значення виборців Дніпропетровська, Одеси та Харкова. Проросійські сили в них збирали менше голосів, ніж на Донбасі і в Криму (в середньому 55-60 % на виборах 2012 року), але все одно достатньо багато, щоб в утвореному дефіциті голосів стати дуже привабливими як для нових проектів, так і для ПР і КПУ, що розгубили підтримку.
«Ситуація змінилася різко і принципово. Раніше нічого такого [в Україні] не було», – резюмує Вишняк.
***
Цей матеріал опублікований в № 20 журналу Корреспондент від 23 травня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.