Посада мера Одеси не обіцяє великих баришів, але має значний політичний потенціал. Нинішня кампанія проходить під впливом трагічних подій у Будинку профспілок. Корреспондент оцінив атмосферу в місті напередодні голосування, пише Дмитро Русин у №20 видання від 23 травня 2014 року.
За головний кабінет у будівлі колишньої Старої біржі, де розташувалася Одеська міськрада, сперечаються два народні депутати: Едуард Гурвіц від УДАРу, який уже двічі був мером, і Геннадій Труханов, який нещодавно залишив Партію регіонів. Решта кандидатів – лише фон для їхньої дуелі. У штабі першого впевнені, що лідери йдуть пліч-о-пліч, у другого кажуть про 10% перевагу їхнього кандидата.
«Гурвіц був непоганим мером і багато чого зробив для Одеси – дороги, центр ... Але останнім часом зв'язався з нацистами. Труханов теж не зовсім те, але іншого варіанту я не бачу», – каже одесит Микола на шляху до Будинку профспілок на пл. Куликове Поле, де в останню неділю перед виборами оголосили чергову мобілізацію проросійськи налаштованих одеситів.
Настрій Куликового Поля важко назвати бойовим. Близько 800 осіб обговорюють політику в місті, кандидатів і необхідність йти голосувати.
- Не ходіть на вибори – їм [новій владі] потрібен тільки ваш підпис, щоб потім все облаштувати по-своєму, – агітує однодумців активістка із семирічною дівчинкою.
- Та вони вже давно Гурвіца призначили, – погоджується з нею інша одеситка.
Їхню думку поділяють не всі.
- Треба за Труханова йти, а то знову з Гурвіцем залишимося – будемо знати! – апелює до неї сухорлявий дідок у білій кепці і додає: – Багато ви знаєте, як там рахувати будуть.
В очах простих одеситів Труханов – представник старої влади, Гурвіц – нової. І навіть ті, хто не є їхніми прихильниками, не вірять у чесність виборів.
«Судячи з настроїв людей, Труханов міг би перемогти, але йому не дадуть», – ділиться своїми сумнівами Микола, агітатор за кандидата в мери Валерія Матковського.
Стара пісня про головних
Ті, хто прибуває в Одесу, занурюються у виборчу атмосферу, ледь зійшовши з поїзда. Вже на вокзалі їх зустрічають численні рекламні щити з обличчями кандидатів. Місцева агітація забиває пропаганду претендентів на пост президента країни, якої набагато менше.
«Події 2 травня [пожежа в Будинку профспілок, у якій загинуло 48 осіб, переважно проросійських активістів] сильно збили хвилю цієї виборчої кампанії», – каже головний редактор інтернет-видання Откат Валерія Івашкіна.
Трагедія збіглася з офіційним стартом виборів, і місто два тижні жило тим, що трапилося. Багато кандидатів так і не встигло розгорнути діяльність, а масова агітація з'явилася в останній момент перед виборами.
«Навіть технічних кандидатів основні гравці не змогли задіяти повною мірою», – констатує Івашкіна.
Щоправда, Труханов почав працювати задовго до офіційного початку кампанії. Він не використовує бренд Партії регіонів, але весь стиль його кампанії і кольори свідчать про його «регіональне» походження. Штаб не став вигадувати велосипед і задіяв ті самі прийоми, що і на виборах до парламенту у 2012 році: телеефіри, зустрічі, зовнішню рекламу, намети, набори продуктів і ліків, відкриття дитячих і спортивних майданчиків.
Фото Дмитра Ніконорова
Кандидат в одеські мери Юрій Труханов (у центрі) проводить свою кампанію традиційно для України - дитячі майданчики, продуктові набори та агітаційні точки
«Це планова робота. Будуть вибори, не буде виборів, а майданчики все одно продовжать відкриватися», – переконував Труханов Корреспондент під час відкриття відремонтованого спортмайданчика в Кіровському парку в центрі Одеси.
Компанію йому на цьому заході районного масштабу складало керівництво міста: в.о. мера Олег Бриндак і віце-мер Кирило Шаламай.
По-чорному
«Хто почав першим – це найбільший секрет кампанії», – жартують одеські журналісти, кажучи про «чорний» бік кампанії.
В Одесі жодні вибори не проходили без чорнухи, і ці не виняток.
«У мене склалося враження, що штаб Гурвіца більше налаштований на роботу проти Труханова, ніж на агітацію за свого кандидата», – ділиться Івашкіна.
Не віддамо Одесу бандитам, кричать плакати на вулицях міста, виконані в стилістиці кампанії Гурвіца. Сам кандидат звинувачує свого опонента в сепаратизмі, потуранні проросійським активістам і називає бандитом. Нібито за Трухановим стоїть компанія Синтез Ойл, яку очолює Олександр Ангерт, кримінальний авторитет на прізвисько Ангел.
З останніх козирів Гурвіца – за тиждень до виборів з'явилася інформація про російське громадянство Труханова.
«Саме вчасно, щоб не можна було перевірити. Навіть якщо написати запити до Росії, то відповідь отримаємо вже після 25 травня», – коментує новину головний редактор інтернет-видання Таймер Юрій Ткачов.
Найбільші баталії ведуться навколо подій на Куликовому Полі, де розташований Будинок профспілок. Обидва кандидати звинувачують один одного в провокації подій, що призвели до загибелі людей.
«Вже наступного дня підконтрольні Труханову ЗМІ почали звинувачувати Гурвіца в причетності до події», – розповідає Андрій Юсов, голова одеської організації УДАРу, довірена особа Гурвіца.
Проти екс-мера виступила «важка артилерія» – міністр МВС Арсен Аваков звинуватив його прихильників у причетності до організації трагічних подій.
Противники Труханова не відстають. Місто заклеєне кольоровими листівками, на яких той зображений з підфарбованими червоним білками очей на тлі Будинку профспілок, що палає, і переінакшеним гаслом кандидата: Довіряй тілам.
При цьому всі лояльні до Гурвіца активісти, зокрема, стверджують, що колишній заступник начальника міської міліції Дмитро Фучеджи, якого підозрюють в організації початку заворушень 2 травня, – людина Труханова.
Між Петьою і Юлею
Серйозних економічних ресурсів новий мер Одеси не матиме. Земля практично вся розподілена, за винятком окремих ділянок, порт і ринок Сьомий кілометр місту не підпорядковуються. Навіть незаконний ресурс у вигляді контрабанди перебуває поза сферою компетенції міського голови.
«Залишаються тільки інвестиції, наряди на будівництво, ремонти доріг, відводи незначних земель і бюджет міста в 3 млрд грн., 80% якого йде на зарплати», – каже Ткачов.
Але на цій посаді є політична привабливість.
«Історично склалося так, що пост мера Одеси має велику політичну вагу, що дозволяє відкрито протистояти губернатору», – зазначає народний депутат від УДАРу, одесит Володимир Курінний.
Тому навіть главі держави важливо мати на такому посту лояльну людину.
Якщо за Гурвіцем відкрито стоїть кандидат в президенти Петро Порошенко, то в іншого фаворита президентської кампанії, Юлії Тимошенко, прохідного претендента немає. Офіційно від Батьківщини балотується глава її міської організації Григорій Гріншпун, але в штабі Гурвіца стверджують, що екс-прем'єр негласно зробила ставку на Труханова, щоб розраховувати на голоси одеситів у другому турі виборів президента, якщо він відбудеться.
Фото Дмитра Ніконорова
Едуард Гурвіц проводить свою кампанію за підтримки Порошенка і партії УДАР
У місті активно поширюються чутки, що Труханов уклав союз з Тимошенко в березні в берлінській клініці Шаріте.
«З Тимошенко я не зустрічався», – заперечує він, але визнає факт зустрічі з олігархом і губернатором Дніпропетровської області Ігорем Коломойським, коли той приїжджав представляти свого протеже Ігоря Палицю як губернатора Одеси.
Зміст розмови з Коломойським коментувати відмовився. «Не пам'ятаю», – відрізав Труханов.
«Якщо об'єктивно подивитися, то у Гурвіца немає ні адміністративного ресурсу, ні впливових прихильників у місті. Зараз на події він впливає слабо. У Труханова це є», – каже Ткачов.
Крім керівництва міськради і третини депутатського корпусу за Трухановим стоять групи колишнього губернатора Едуарда Матвійчука та Ігоря Маркова. А ось впливовий у місті Сергій Ківалов вирішив зберігати нейтралітет.
У тіні страху
Після трагедії 2 травня Одеса живе страхом повторення цих подій. У центрі міста це мало помітно, але блокпости на околицях не дають людям забути про можливу загрозу.
«Навіть дев'ятого на роботу не виходили: боялися, що-небудь трапиться», – розповідає продавщиця м'яса на Привозі Оксана.
Фото Дмитра Ніконорова
Працівниця Привозу Оксана побоюється йти на виборчу дільницю через можливі диверсії
Бояться досі – чекають продовження заворушень на виборах і побоюються йти голосувати.
«Моя сусідка каже: «Навіщо мені ризикувати? У мене сім'я, діти. Воно мені треба?» – наводить приклад Оксана.
Олії у вогонь підливають повідомлення глави СБУ Валентина Наливайченка про теракти, яким запобігли, і чутки.
«Наступного тижня до нас приїде «поїзд дружби» зі Львова – їдуть церкви громити», – ділиться чуткою зі своєю подружкою прихожанка Московського патріархату, сидячи на лавочці парку Куликове Поле після молебню за загиблими.
Причому чутки ходять як про західняків, так і про приїжджих сепаратистів із Придністров'я.
«В Одесі, під Одесою, за нашою інформацією, перебувають кілька тисяч осіб. У санаторіях, готелях перебувають групи молодих людей спортивного вигляду, які щодня отримують по 500-800 грн.», – ділиться інформацією Ткачов і припускає, що представляють вони не тільки головних кандидатів, але й інші політичні сили.
У місті ніхто не береться прогнозувати, чим закінчаться вибори і чи повторяться заворушення.
«Після 2 травня я вже ні в чому не впевнений. Тоді теж ніби все мирно було», – каже Ткачов.
Безальтернативний Київ
Столичну виборчу кампанію можна вважати еталонно спокійною, особливо в порівнянні з Одесою. Кияни, на відміну від одеситів, вибирають і мера, і депутатів міськради
Фото Дмитра Ніконорова
Віталій Кличко є беззаперечним фаворитом мерської кампанії у Києві
У столиці практично не було передвиборчих скандалів, якщо не вважати усунення від виборів двох кандидатів у мери – Лесі Оробець та Івана Салія. Рішенням суду їх швидко поновили, але Оробець встигла публічно звинуватити лідера перегонів Віталія Кличка у нечесній грі проти суперників.
Невеликий резонанс викликала присутність у списках УДАРу до Київради колишніх соратників скандального екс-мера Леоніда Черновецького і людей, близьких до колишнього глави Шевченківського району Віктора Пилипишина. У столиці їх міцно пов'язують з колишньою владою, в той час як партія Кличка подає себе як нову політичну силу.
У всьому іншому кандидати ведуть дуже благопристойну кампанію. Кожен з претендентів у мери має свого патрона в особі кандидата в президенти. У Кличка – Петро Порошенко, у глави міськадміністрації Володимира Бондаренка – Юлія Тимошенко.
Обидва претенденти на керівництво містом ведуть свої кампанії спокійно, але по-різному. Кличко робить акцент на боротьбі з корупцією. Бондаренко тисне на свою хазяйновитість і не проти скористатися міськими грошима для підняття власного рейтингу. Наприклад, він пообіцяв військовим резервістам в центрі підготовки Десна купити амуніцію за рахунок столичної скарбниці.
Такий спокій пояснити нескладно: за даними соцопитування, проведеного Центром Разумкова в середині квітня, рейтинг Кличка становив 52,5% , у той час як його найближчий опонент, Бондаренко, мав підтримку 10,5%. Подолати такий розрив за місяць практично неможливо.
«Це вибори без альтернативи. Якби був другий тур, то з'явилася б інтрига – кандидати створювали коаліції, вели боротьбу, а так це створення монополії в місті», – каже директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, зазначаючи, що фракція Кличка в парламенті доклала максимум зусиль, щоб не допустити виборів у два тури.
Стати мером мало. Новообраному міському голові доведеться приручити Київраду й вирішити проблему двовладдя, що утворилася у 2010 році внаслідок поділу посади градоначальника на власне мера і голову Київської міської державної адміністрації.
На думку Карасьова, вирішити першу проблему не становитиме труднощів. У разі перемоги на виборах Порошенка і Кличка між ними буде сильна зв'язка, яка дозволить їм зібрати в Київраді більшість, який би склад у неї не був.
«Збиратимуть більшість, так само як і в попередніх скликаннях. Бондаренко теж ще невідомо, як себе поведе: незрозуміло, чия він більше людина – Тимошенко чи Порошенка», – додає експерт, зазначивши, що не виключає можливість приєднання до більшості і Батьківщини заради доступу до ресурсів міста.
А ось об'єднувати посади мера і голови міськадміністрації ніхто не буде.
«Кличкові не потрібна така відповідальність на півтора року, – упевнений Карасьов. – До наступних виборів він може спокійно сказати: «Я хотів змінити столицю, але у мене не було повноважень» і спробувати перемогти ще раз. За повноти мерської влади і відповідальність у Кличка буде повною, а за такий короткий термін важко щось виправити, особливо в момент економічної кризи в країні».
Столиця крім 20-мільярдного бюджету, інвестиційних і будівельних проектів, неосвоєних територій для будівництва залишається гарним стартовим майданчиком для президентської кампанії. Навряд чи президентські амбіції Кличка розтанули безслідно, і не виключено, що наступні вибори глави держави відбудуться вже з його участю.
***
Цей матеріал опублікований в № 20 журналу Корреспондент від 23 травня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.