Майже щодня упродовж трьох тижнів напередодні 25-ї річниці протестів на площі Тяньаньмень сім груп із престижних університетів Гонконгу проводили двогодинні вуличні концерти.
Десяток студентів Баптистського університету Гонконгу теплим весняним вечором співають серенади перехожим в Центральному районі.
Виконавців популярних пісень в стилі "кантопоп" під гітару легко було б сплутати зі звичайними бродячими музикантами. Але перед ними немає коробки для збору грошей, зате вони вбрані в однакові футболки, а під ногами великий транспарант з назвою свого руху: "Голос 4 червня".
Майже щодня упродовж трьох тижнів напередодні 25-ї річниці протестів на площі Тяньаньмень сім груп із престижних університетів Гонконгу проводили двогодинні вуличні концерти.
"Зараз для нас усіх, особливо студентів, настала дуже важлива пора виконати наш обов’язок і розповісти людям про те, що сталося на площі Тяньаньмень", - говорить двадцятилітній Чан Дз Кван. Його група виконує пісні, що стали символом боротьби за демократію – "Квітка свободи", "Демократія переможе", "Мама і війна", "Я нічого злого не зробив".
"Я не маю великого оптимізму з приводу політичних перспектив Гонконгу і Китаю. Але, як на мене, щоб настали великі зміни, треба не шкодувати сил і розповідати правду жителям Гонконгу і туристам з Китаю".
Компартія Китаю намагається не допустити проведення заходів на вшанування пам’яті учасників протестів 1989 року в континентальному Китаї та зміцнити своє авторитарне правління. Однак навіть у Гонконгу, Макао та Тайвані, де контроль Компартії не такий сильний, молоді активісти чинять дедалі більший тиск і подекуди досягають успіху у своїх кампаніях.
Більшість молодих активістів народилися вже після розгону протестів на Тяньаньмень, але приклад студентів, які два десятиліття тому вийшли на боротьбу за демократичні реформи та очищення правлячого режиму у Пекіні, досі надихає.
Боротьба триває
На травневій конференції у Гонконзі присвяченій Тяньаньменю, від імені студентської групи виступила 17-літня Агнес Чоу. Вона заявила, що її група боротиметься за справжню демократію в місті.
"Існує тісний зв’язок між рухом 4 червня та громадянськими процесами у Гонконзі, - говорить вона. - Студенти у Гонконзі хочуть продовжити боротьбу за справу активістів із Тяньаньменю".
Групу Агнес Чоу була заснована три роки тому школярами. Вона набула світової слави 2012 року, коли успішно протистояла запровадженню "патріотичного виховання" у школах Гонконгу. Зараз група звернула увагу на політичні реформи.
Гонконг, як і Макао, є китайським містом із напівавтономним статусом, де толерується свобода слова і збори громадян. Згідно з умовами повернення міста Китаю, яке відбулося у 1997 році, громадянам Гонконгу пообіцяли право обирати голову міста. Влада Китаю запевняла, що наступні вибори керівника Гонконгу відбудуться 2017 року, а право голосування нададуть усім. У той же час, мешканцям Гонконгу дали зрозуміти, що участь у виборах дозволять лише тим, хто лояльно ставиться до центрального уряду.
У намаганні домогтися проведення справжніх виборів, група вчених та релігійних діячів із Гонконга розпочали акцію громадянської непокори, що називається "Окупація центру".
Заохочені успіхом у протистоянні спробам накинути Гонконгові загальнокитайську систему освіти, рух школярів та інші протестні групи підтримали акцію "Окупація центру".
Минулого місяця учасники акції запропонували свій варіант запровадження демократичних реформ. Пропозиція, що була підтримана Гонконгською конфедерацією студентів, знайшла схвалення на місцевому рівні. Тепер жителі Гонконгу матимуть змогу проголосувати за них під час міського плебісциту, що пройде у червні.
Результати червневого плебісциту, який організувала акція "Окупація центру" і в якому можуть взяти участь усі мешканці Гонконгу старші 18 років, будуть подані на розгляд керівникам міста і країни, щоб вони розуміли, чого прагнуть місцеві жителі.
Агнес Чоу говорить, що школярі дуже зраділи, коли їхні пропозиції були підтримані членами руху "Окупація центру", адже великі політичні партії мають більше довіри з боку громадян.
Однак пастор баптистської церкви Чу Ї Мінг, який став лідером руху "Окупація центру", говорить, що нічого дивного тут немає.
"Я думаю, тут все зрозуміло. Молодь має свої ідеали. Завтрашній день належить їм. Саме наступне покоління повинне будувати нову політичну систему. Ми підтримуємо їхні пропозиції. Мене не дивує, що вони беруть на себе керівні ролі".
Надмірний радикалізм
Подібно до своїх попередників у 1989 році, студентів у Гонконзі звинувачують у радикалізмі. Студенти наполягають, що кандидати на посаду голови міста повинні висуватися на вибори не менше, ніж одним відсотком мешканців міста, тобто 35-ма тисячами городян. Їхнє висунення також мають підтримати принаймні 8% членів номінаційного комітету, який складається з обраних городянами членів міської ради. Політики не повинні мати права ветувати кандидатури, що отримали підтримку громадян.
Ці пропозиції виглядають цілком поміркованими, але китайські урядовці вже відкинули будь-яку можливість висунення кандидатів громадою.
Після травневого голосування, більш поміркована група зі складу "Окупації центру", що називає себе "Гонконг 2020", і яку очолює колишній старший секретар міста Ансон Чан, розкритикував пропозицію студентів, бо її, мовляв, ніколи не сприйме Пекін.
"Погоджуючись із пропозиціями, що висунення кандидатів повинно відбуватися лише за підтирмки громади, досить невелика і нерепрезентативна група політичних активістів фактично поставила себе в опозицію до значної частини населення міста, яка не хоче йти шляхом прямої конфронтації з центральним урядом", - вважає Ансон Чан.
У колонці для газети China Morning Post, Алекс Лоу написав, що ця пропозиція не відображає думку більшості мешканців Гонконгу.
"Ці люди представляють 3,5 мільйона виборців чи радше невеличку групку екстремістсько налаштованих елементів із великого демократичного табору?" - запитує автор колонки.
Люди матимуть змогу висловити свою думку з приводу пропозиції студентів на пробному загальноміському голосуванні, що відбудеться у червні.
Станом на зараз, студентська спілка має інші справи, зокрема розширює зв’язки з однодумцями у Тайвані та Макао.
Засновник групи Джошуа Вонг відвідав Тайвань, щоб зустрітися із лідерами студентського руху, які захопили парламент острова у березні і обговорити можливості протесту проти торговельної угоди з Китаєм.
А кілька тижнів тому гонконгські студенти приймали групу молоді з іншого напівавтономного китайського міста Макао. Минулого місяця ця група зуміла змусити уряд відмовитися від законопроекту, що надавав пільги урядовцям-пенсіонерам.
"Ми обмінялися досвідом організації та координації волонтерів, а також поширення наших ідей. Система у Макао більш закрита, тому їм там набагато важче, ніж нам", - сказала Чоу.