Спікер Олександр Турчинов завершує свій черговий етап у формально найуспішнішій політичній кар'єрі в історії України. Корреспондент згадав про насичену біографію колишнього в. о. президента і довідався про можливі майбутні витки його кар'єри, пише Дмитро Русин у №23 журналу Корреспондент від 13 червня 2014 року.
У день інавгурації Петра Порошенка, 7 червня, відбулася символічна передача влади новообраному главі держави від виконувача обов'язки президента. Спікер парламенту Олександр Турчинов обіймав посаду керівника України майже 100 днів. Тепер в його послужному списку не залишилося жодної найвищої посаді, на якій він не побував.
«Олександр Турчинов був вічно другим – і в опозиції, і у владі, – тому що це його роль –не бути на перших позиціях у політиці», – каже Сергій Руденко, відомий політичний біограф і журналіст.
У підсумку Турчинов був і главою СБУ, і головою парламенту, і навіть тимчасово керував Кабміном після виборів президента у 2010 році.
Турчинов – феномен української політики, вважає Руденко. Так історично склалося, що нинішній спікер парламенту формувався як політик всередині дніпропетровського клану, колись найпотужнішого в країні, і змагатися за першість з його лідерами було важко.
Перш ніж створити міцний союз з Юлією Тимошенко, Турчинов змінив кілька політичних проектів і патронів. Спочатку він намагався зробити комсомольську і партійну кар'єру в рідному Дніпропетровську. Але був виключений з Компартії, коли приєднався до так званої Демплатформи КПРС, що виступала за оновлення партії.
У 1992-му очолив комітет з роздержавлення виробництва області і познайомився з директором Південмашу Леонідом Кучмою, який, ставши прем'єром, покликав його собі в радники. Мало хто пам'ятає, що знаменита партія Громада, яка тепер асоціюється винятково зі скандальним Павлом Лазаренком (прем'єр України в 1995-1996 роках, що відсидів у США термін за звинуваченнями у відмиванні грошей), створювалася Турчиновим під президентські вибори 1994-го для підтримки кандидатури Кучми.
Організація роботи партії не доставляла йому додаткових турбот, поки дніпропетровський клан зберігав видиму єдність. Турчинов продовжував займатися науковою діяльністю і писати дисертацію.
«Така роль його цілком влаштовувала. Уся справа у відповідальності. Весь феномен Турчинова – отримувати політичні та економічні дивіденди, не беручи на себе відповідальність», – каже Руденко і порівнює Турчинова з директорами, які ніколи не підписували жодного документа, одночасно управляючи всіма фінансами підприємств.
«Після ув’язнення Тимошенко у 2011 році Турчинова скільки не намагалися взяти «за хвіст» Генпрокуратура, МВС, СБУ, але жодної справи проти нього так і не відкрили», – продовжує журналіст.
Дійсно, виявити і довести факти хоч якої-небудь причетності Турчинова до бізнесу або лобіювання чиїхось інтересів на держслужбі дуже складно. Все, що вдалося виявити українським журналістам за останній час, – це його тимчасова участь у такому собі ТОВ Інститут економіки і права, яке на цей час належить його домочадцям – дружині, матері й тещі. Саме вони, за твердженням Турчинова, заробили на недешеве житло в Києві. Хоча історія з пентхаусом на Печерську розвитку не отримала, публіка відповіддю залишилася незадоволена.
У князі
З Тимошенко Турчинов познайомився до 1997 року, коли Громада пішла на вибори в Раду на чолі з Лазаренком, який побив глек з Кучмою. За партійними списками обрався і майбутній глава парламенту. Коли через рік всередині партії стався розкол, в новому внутрішньоклановому конфлікті він зайняв бік Тимошенко і разом з нею заснував Батьківщину. За її квотою очолив впливовий бюджетний комітет і вперше «засвітився» у великій політиці.
Потім були арешт Тимошенко, акції Україна без Кучми, Форум народної порятунку, президентська кампанія Віктора Ющенка. Після помаранчевої революції Турчинова призначили керувати Службою безпеки України. За нетривалий, восьмимісячний термін керівництва він встиг заслужити поважні відгуки від товаришів по службі. Подейкували, бо не намагався негайно скасувати колишні порядки у відомстві.
До ролі публічного політика Турчинов особливо не прагнув. Коли Тимошенко доручила йому балотуватися в мери Києва на дострокових виборах 2008 року, той довго пручався, але здався під її тиском і вибори все-таки програв.
Найбільш важким для Турчинова співрозмовники Корреспондента вважають час після ув’язнення Тимошенко. Йому довелося взяти в свої руки управління партією, сформованою за лідерським принципом. Після ізоляції Тимошенко від зовнішнього світу Батьківщина стала розвалюватися. Процес загальмувало об'єднання з Арсенієм Яценюком, «розкрученим» політиком, але без ефективної партійної структури. За цей Турчинов заплатив чисткою в партійних лавах, звільняючи місця для людей Яценюка, і формуванням внутрішньої опозиції.
На вершину своєї політичної кар'єри Турчинов зійшов несподівано для себе й оточення. Після втечі Віктора Януковича депутати обрали його спікером, який за Конституцією має виконувати обов'язки президента до нових виборів.
«Він був компромісною фігурою», – каже народний депутат від Батьківщини Дмитро Андрієвський.
Яценюк ішов у прем'єри, решта лідерів Майдану – Порошенко, глава УДАРу Віталій Кличко і лідер Свободи Олег Тягнибок – на вибори. Відповідальність перехідного періоду і необхідність приймати непопулярні рішення в складних політичних умовах теж багатьох відлякувала.
«Цей фактор теж зіграв на виборі», – зазначає Андрієвський.
«У Турчинова було ще одне завдання – звільнити Тимошенко», – додає Руденко.
Екс-прем'єр вийшла з-під варти без суду в лічені години.
«Навряд чи це було б можливим, якби в.о. президента був хтось інший», – вважає експерт.
Не без гріха
Втрата Криму, активність сепаратистів у Донецькій і Луганській областях і мляве проведення антитерористичної операції, що дозволило зміцнитися бойовикам на цих територіях, – основні претензії, що висуваються Турчинову. Дехто, як екс-депутат Юрій Кармазін, навіть звинуватив тимчасового президента в державній зраді і зажадав для нього суду.
Однак справ ніяких не заводили і навряд чи заведуть.
«Навіщо Порошенкові карати Турчинова?! Він повинен пам'ятник йому поставити і нагородити», – каже один з депутатів УДАРу і пояснює: – Адже він допоміг Порошенку стати Президентом у першому турі».
Все невдоволення людей виливалося на тимчасового главу держави, а оскільки його завжди пов'язували з Тимошенко, то і на неї теж.
Обережна політика Турчинова була передбачувана.
«Він так само керував і Майданом: як би не було гірше, – зазначає ударівець. – Сам по собі Турчинов нічого поганого не зробив. Його помилка – це люди, якими він себе оточив».
Більшість претензій, які висувають народні обранці, спрямована на адресу депутата Олександра Дубового і колишнього в. о. голови Адміністрації президента Сергія Пашинського. Першого підозрюють у спробах взяти під свій контроль корупційні схеми в Одесі та області, другого – у спробах екстреної непрозорої приватизації майна Держуправсправами, зокрема Житомирського лікеро-горілчаного заводу.
У Пашинського заперечують наміри рейдерських захоплень держпідприємств.
«Ми тільки провели повну інвентаризацію і підготували всю документацію для передачі підприємств до Фонду держмайна. Новому Президенту залишається тільки підписати їх», – стверджує заступник Пашинського, депутат від Батьківщини Андрій Сенченко.
Ще одна часта претензія, яка звучить з вуст депутатів, – стиль роботи Турчинова як спікера.
«На розгляд з голосу виносяться питання, з якими депутати не ознайомлені, багаторазове голосування за рішення, які не набрали голосів, але я відношу це до мінусів перехідного періоду», – каже уповноважений представник групи Суверенна європейська Україна Ігор Єремєєв.
Крайній пост
«Як тільки ми протягом місяця зможемо нормалізувати ситуацію, відновити владу, я піду у відставку, як людина, що виконала свій обов'язок», – обіцяв Турчинов Майдану 26 лютого після обрання його спікером.
У відставку він поки що не подав, але в парламенті активно ходять чутки, що Турчинов не тільки у відставку, а й взагалі з політики хоче піти. Нібито стан здоров'я спікера вимагає особливої уваги, а він особисто для себе ставив завдання – передати країну новому Президенту в максимально непошкодженому стані і піти на відпочинок. Тему здоров'я спікера його соратники обговорювати відмовляються.
«Це непристойне запитання», – вважає Сенченко.
Депутатський корпус не вірить в самостійний відхід Турчинова, хоча багато хто цього чекає.
«Він обіцяв це зробити. Подивимося, чи виконає», – каже Єремєєв.
«Він пробуде спікером до розпуску цієї Верховної Ради», – прогнозує депутат Володимир Курінний і припускає, що Турчинов ще зможе зіграти свою роль і допомогти Порошенку розпустити цей парламент, особливо якщо соратниця спікера Тимошенко буде з ним разом.
Залишити свою посаду Турчинов може і до закінчення роботи нинішнього парламенту, причому не зі своєї волі.
«Якщо буде нова коаліція, він вже не буде спікером», – упевнений депутат Нестор Шуфрич.
У разі формування нової більшості посада голови Ради стане предметом торгу, і Турчинов навряд чи збереже місце, навіть якщо Батьківщина ввійде в цю більшість.
«Розмови про створення нової коаліції йдуть, але робота не ведеться», – стверджує Єремєєв.
Про натягнуті стосунки між спікером і лідером Батьківщини говорять вже давно. При цьому на минулому тижні в партії усунули від керівництва людину Турчинова – Пашинського. Замість нього обов'язки заступника голови виборчого штабу партії став виконувати Іван Кириленко, якого в період ув'язнення Тимошенко партійне керівництво відсунуло на задній план.
Зазначимо, що рокіровка сталася незадовго до того, як Пашинський повинен був скласти з себе повноваження глави АП і міг присвятити себе роботі на партію. У Батьківщині заперечують, що в партії проводять зачистки. При цьому глава фракції в парламенті Сергій Соболєв спростовує наявність зв'язку між пониженням Пашинського і стосунками між Тимошенко і Турчиновим.
«Не варто перебільшувати», – заявив він.
Тим часом депутати від Батьківщини вже давно не бачили спікера на засіданнях фракції.
«Напевно, у нього багато справ», – пояснює один з парламентаріїв.
При цьому деякі з обережністю говорять про подальшу участь Турчинова в партійному житті.
«Він приєднається до нас після того, як складе із себе повноваження», – поділився надією один з депутатів від Батьківщини.
Більшість членів парламенту не вірить, що політичний зв'язок Турчинова з Тимошенко буде розірваний, але сумніваються, що Турчинов взагалі зможе з'явитися у передвиборчому списку Батьківщини. Як і в інших політичних проектах.
«З таким іміджем у суспільстві – віддав Крим, допустив сепаратизм на Сході – він виявиться каменем, що тягне вниз будь-яку партію», – оцінює шанси спікера повернутися в політику один з членів УДАРу і передрікає Турчинову почесну пенсію або посаду у виконавчій владі, віддалену від країни – послом в одній з держав або представником у міжнародній організації.
P.S. Корреспондент безуспішно намагався домовиться про інтерв'ю з Олександром Турчиновим. У прес-службі спікера пояснили відмову тим, що він не захоче обговорювати власну персону.
***
Цей матеріал опубліковано в № 23 журналу Корреспондент від 13 червня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент,опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.