Рішення Меджлісу про бойкот виборів до парламенту анексованого Криму у вересні викликало політичні суперечки.
Частина членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також деякі делегати Курултаю (національного з’їзду) виступили проти нещодавнього рішення Меджлісу про бойкот майбутніх парламентських і місцевих виборів у самопроголошеній Республіці Крим.
Публічно про це заявив член Меджлісу Ремзі Ільясов, який 21 травня, не дочекавшись рішення національного органу, став віце-спікером кримського парламенту.
У коментарях ВВС Україна інформацію про відмову бойкотувати вибори підтвердили також голова Сакського регіонального меджлісу Екскендер Білялов і голова Алуштинського регіонального меджлісу Енвер Арпатли, який 10 червня був обраний заступником міського голови Алушти.
Розбіжності чи розкол
12 червня Меджліс більшістю голосів ухвалив рішення не брати участі у виборах кримського парламенту, які мають відбутися 14 вересня. Голова представницького орану Рефат Чубаров пояснив, що це зумовлено кількома причинами: поспішністю проведення виборів, виборчою системою, яка, на його думку, не дозволить Меджлісу бути конкурентним, а також поведінкою влади, яка не дає "чітких сигналів забезпечення прав кримських татар".
Пан Чубаров зазначив, що додаткову тривогу, яка вплинула на ухвалення рішення бойкотувати вибори, викликають зникнення людей в Криму.
Він нагадав про зниклих наприкінці травня членів громадської організації "Український дім" Леоніда Коржа, Тимура Шаймарданова і Сейрана Зінедіна. Меджліс звернувся до ООН, ОБСЄ та світової спільноти з проханням "докласти всіх можливостей і зусиль для запобігання в Криму ескалації насильства проти мирного населення".
З тих самих причин, каже Рефат Чубаров, Меджліс не братиме участі й у місцевих виборах, які мають відбутися або разом з парламентськими, або пізніше – в грудні.
Вирішить Курултай
Енвер Арпатли називає ці аргументи "нікчемними", а рішення про бойкот "поспішним": "Ці аргументи не можуть лягати в основу прийняття такого резонансного рішення".
За його словами, він із соратниками планує зібрати підписи делегатів, щоби скликати позачергову сесію Курултаю для перегляду питання участі у виборах. Для цього, згідно з регламентом, треба зібрати підписи третини делегатів, яких у Курултаї всього 250.
"Подібні рішення (про бойкот виборів - ред.) не можуть ухвалюватися Меджлісом. Їх треба обговорювати у суспільстві, необхідно створити широкі майданчики, аби почути різні думки, виробити єдину позицію, і тільки тоді на Курултаї ухвалити адекватне рішення", - каже пан Арпатли.
Одразу після приєднання анексованого Криму до Російської Федерації вибори до місцевого парламенту планували провести у вересні 2015 року. Однак у квітні депутати звернулись до президента Росії Володимира Путіна з проханням провести вибори на рік швидше, про що й було ухвалено рішення.
На думку Рефата Чубарова, з виборами поспішають, бо хочуть якнайшвидше "легітимізувати ті процеси, які відбулися і відбуваються у Криму".
Без права вибору
4 червня парламент Криму ухвалив законопроект, який позбавив жителів півострова права обирати міських і сільських голів. Замість них це робитимуть депутати місцевих рад. При цьому самих депутатів обиратимуть за пропорційною системою і за закритими списками. Кількість місцевих депутатів скоротиться у середньому вдвічі.
Згідно з "Конституцією Республіки Крим", парламент матиме право законодавчої ініціативи у Держдумі Росії, а також право на власну законодавчу діяльність.
Кількість депутатів парламенту після виборів скоротиться зі 100 до 75, і вони матимуть депутатську недоторканність. 50 депутатів обиратимуть за партійними списками, а 25 – в одномандатних округах.