Українцям обіцяють запровадження безвізового режиму з Євросоюзом із січня 2015 року. Корреспондент з'ясував, що цьому може перешкодити і чому не вийде відразу скористатися відсутністю візових бар'єрів, пише Дмитро Русин у №24 видання від 20 червня 2014 року.
Наприкінці травня Верховна Рада прийняла останні необхідні зміни до законодавства відповідно до Плану дій з лібералізації візового режиму (ПДЛВ). У підсумку Єврокомісія констатувала, що Україна виконала першу фазу плану і може переходити до другої – довести, що прийняті закони дійсно працюють.
Остаточне рішення про перехід до другої фази ПДЛВ глави держав Євросоюзу приймуть 27 червня на Раді ЄС.
«За позитивної рекомендації Єврокомісії навряд чи хтось з країн ЄС заблокує це рішення», – каже науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.
Найскладніше втілити законодавчі зміни.
В ЄС не поспішають оцінювати здатності України реалізувати другу фазу ПДЛВ.
«Європейська комісія поки не залучала до роботи експертні комісії для перевірки виконання вимог другого етапу, тому зарано давати якісь оцінки», – дипломатично відповіли Корреспонденту в посольстві ЄС в Україні.
Найважчим для України, на думку експертів, виявиться виконання вимог щодо захисту документів та запровадження біометричних закордонних паспортів, боротьба з корупцією, а також управління кордоном і міграцією, включаючи процедуру надання притулку.
Біометрія на старті
Технічно Україна вже давно готова випускати біометричні паспорти. На державному поліграфічному комбінаті Україна ще у 2012 році встановили обладнання вартістю € 24 млн з виробництва закордонних паспортів з можливістю впровадження чипа з даними.
«У паспорті, проект якого затвердив Кабмін, чип міститься на задній обкладинці», – розповідає директор комбінату Максим Степанов.
Документ не буде пластиковим – тільки у формі книжки. У неї мають ставитися візи, відмітки про перетинання кордонів, інша інформація. Збережеться і титульна сторінка, як у старому паспорті, з фотографією власника та інформацією про нього.
При всьому неоднозначному ставленні в суспільстві до біометричних паспортів у чип не вноситимуться додаткові дані, крім тих, що вже друкуються в документах, – це оцифровані фотографія і зразок підпису власника.
Фото Дмитра Ніконорова
Максим Степанов, директор поліграфкомбінату Україна, каже, що його підприємство вже має необхідне обладнання для випуску біометричних паспортів
Відбитки пальців – поки що на особистий розсуд громадянина. Щоправда, незабаром вони можуть стати обов'язковим елементом, оскільки уряд подав відповідний законопроект.
«Усі країни ЄС йдуть до того, щоб вносити відбитки пальців. Це правильно. Обличчя можна змінити, а от відбитки пальців – унікальний ідентифікатор», – каже Степанов.
Він наводить приклад Грузії, де відбитки пальців вносять у чипи водійських прав і дорожня поліція може ідентифікувати водія, відсканувавши відбиток його пальця, якщо той забув або втратив посвідчення.
Підробити такий паспорт, за словами Степанова, практично неможливо. Окрім нових ступенів захисту, розроблених за міжнародними стандартами ICAO, додаткову гарантію дає сам чип.
«Якщо інформація вже внесена в нього, її неможливо замінити», – стверджує чиновник.
Теоретична можливість підробити паспорт існує під час внесення даних на чистий бланк, зізнаються експерти. Дістати його складно – тільки в момент перевозу бланків з комбінату, розташованого на Лук'янівці в Києві, в Центр персоніфікації даних (ЦПД) у Бортничах, де дані вносять у чисті паспорти.
До середини 2013 року персоніфікацією даних займався приватний концерн ЄДАПС. Потім ці функції передали ЦДП, який тимчасово орендує у концерну приміщення. Але довго це тривати не буде. Уряд вирішив об'єднати процес друку бланків та внесення до них інформації, а сам ЦПД підпорядкують поліграфкомбінату Україна.
«Думаю, що до осені, після відповідного ремонту, ми зможемо перевести все на нашу базу», – каже Степанов й обіцяє, що переїзд ніяк не відіб'ється на видачі паспортів – затримок не буде.
Об'єднання має здешевити ціну паспорта.
«За нашими розрахунками, разом із внесенням інформації паспорт коштуватиме близько € 12-13», – передбачає Степанов.
Усе в деталях
Перш ніж оцифровувати, інформацію ще потрібно прийняти й обробити, і в цьому полягає головна заковика.
Уряд Миколи Азарова стверджував, що видача біометричних закордонних паспортів неможлива без створення єдиного демографічного реєстру, що об'єднуватиме дані Мін'юсту, МВС та інших відомств. Тепер у Державній міграційній службі, яка відповідає за видачу паспортів, вирішили модифікувати вже наявну базу документів, доповнивши її електронним підписом і відбитками.
Терміни доопрацювання бази в Держміграції поки що не називають, але обіцяють, що на 1 січня до видачі біометричних паспортів все буде готово, хоча відомство поки не має необхідного обладнання.
«На перший етап нам потрібно близько 34 млн грн», – каже директор департаменту з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованих територій Алла Чередниченко.
Закупити потрібно програмне забезпечення, сканери для відбитків пальців, планшети для взяття підпису та сканери для паспортів. Такими комплектами вартістю від € 1.000 до € 2.500 повинні устаткувати всі 209 пунктів видачі паспортів, а також всі пункти пропуску.
Однак навіть якщо видачу документів запустять вчасно, а ЄС скасує візовий режим, скористатися принадами вільного пересування українці відразу все одно не зможуть, тому що в Україні немає громадян з біометричними паспортами.
«Ми можемо друкувати 15-20 тис. документів на добу», – каже Степанов.
Це понад 5 млн паспортів на рік, але, якщо подивитися статистику їхньої видачі, то ця цифра складе лише 1,0-1,5 млн, притому що активно їздять в європейському напрямку близько 8 млн осіб. Тобто, щоб забезпечити біометричними паспортами активну частину населення, знадобиться як мінімум років п'ять.
«В Україні може повторитися ситуація, як у Македонії, якій у 2009 році дали безвізовий режим, але кількість людей з біометричними паспортами була незначною. У перші роки македонцям виявилося простіше оформити візу в старий паспорт, ніж робити новий», – розповідає Сушко і наводить приклад Молдови, яка почала видавати біометричні паспорти ще у 2008-му, а безвізовий режим отримала тільки в квітні нинішнього року.
«У них зараз 800 тис. паспортів, що еквівалентно українським 8 млн», – наголошує експерт.
Політика – справа тонка
«У рамках безвізового діалогу від України, природно, ніхто не очікує, що вона подолає корупцію. Головне продемонструвати прогрес», – каже Сушко.
Який прогрес хочуть побачити європейці, озвучила єврокомісар Сесілія Мальмстрем, відповідальна за візову політику ЄС. За її словами, це створення антикорупційного слідчого органу, який реально працює та здатен довести справу до суду.
Наше законодавство передбачає створення Національного бюро розслідувань (НБР), але Рада досі не прийняла закон, що регламентує правила і принципи його роботи. Коли депутати зможуть його затвердити, незрозуміло: у парламенті немає згоди з цього питання. Швидше за все, його розгляд перенесуть на осінь, після відпусток і канікул.
«Існує ризик, що дострокові парламентські вибори можуть зірвати роботу над законом про НБР», – каже член парламентського комітету з іноземних справ Володимир Ар'єв.
Депутат припускає, що в такому випадку Європа прийме позитивне для нас рішення авансом.
«Це політичне рішення, тому завжди можна знайти купу причин, щоб відмовити, і також купу приводів дати безвізовий режим», – вважає Ар'єв.
Нова розстановка сил у Європарламенті, куди після травневих виборів пройшло безліч представників правих, націоналістичних партій і євроскептиків, які заграють з Росією, на ситуацію з безвізовим режимом не вплинуть, вважає Ар'єв.
«Є ризик, що може заблокувати це рішення Греція, яка зараз перебуває під впливом Москви», – вважає політик.
Не згодна з колегою член комітету ВР з питань євроінтеграції Ірина Геращенко.
«На безвізовий режим вплине тільки виконання Україною своїх зобов'язань, у тому числі і за біометричними паспортами», – каже парламентарій.
Негативно вплинути на позицію Брюсселя здатен конфлікт на сході країни.
«Югославія у 1992 році втратила безвізовий режим через війну, і країни, які раніше входили до її складу, змогли повернутися до нього тільки у 2009-му», – каже Сушко.
Якщо з'явиться багато біженців, яких Україна не зможе захистити, і вони почнуть просити притулку в Європі, ЄС може заморозити процес лібералізації в'їзного режиму до поліпшення становища в державі.
Порівнювати український конфлікт із ситуацією в Молдові, якій скасували візи, незважаючи на наявність на її території невизнаної Придністровської Молдавської республіки, не варто.
«ПМР – це заморожений конфлікт, контрольований. Звідти не їдуть біженці. А в нас ситуація зовсім інша», – пояснює Сушко, хоча не виключає, що керівництво країни встигне стабілізувати ситуацію до моменту ухвалення рішення щодо України.
Опитані політики вважають скасування візового режиму з 1 січня цілком реальним. Проте експерти не є настільки оптимістичними.
«Якщо біометричні паспорти введуть з нового року, то рішення з'явиться в кращому разі в другій половині 2015-го», – каже Сушко.
Європейці про дату теж мовчать. Єдине, чим Єврокомісія обіцяє допомогти, – попросити країни Шенгенської зони видавати українцям якомога більше багаторічних віз. Мальмстрем вже розіслала листи-прохання, але вони мають винятково рекомендаційний характер.
***
Цей матеріал опубліковано в №24 журналу Корреспондент від 20 червня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.