Фото: АР
Протистояння на південному сході триває
Ситуацію в Україні продовжують обговорювати у всьому світі.
Подвійна політика - The Guardian
Президент України Петро Порошенко запропонував подвійну політику з питання південного сходу країни. Він продовжить скеровувати українських солдатів у той регіон для відновлення контролю над ключовими позиціями, зайнятими сепаратистами, намагаючись при цьому уникати великих боїв і жертв серед цивільного населення, але водночас він буде пропонувати проведення переговорів і припинення вогню, пише британське видання.
Іншими словами, він відкидає план, який наполегливо пропонує президент РФ Володимир Путін і його міністр закордонних справ Сергій Лавров і відповідно до якого українські війська повинні бути виведені зі східних регіонів, і після цього - тільки після цього, - або, принаймні, після повного відходу з бойових позицій, переговори можуть розпочатися. Політика Петра Порошенка, спрямована одночасно на продовження військових дій і на переговори, є ризикованою, однак вона ставить Володимира Путіна в складне становище. Якщо збройне протистояння буде і далі посилюватиметься, то Москва буде змушена триматися своєї колишньої лінії і здійснювати вже більшу за масштабом і більш явну військову інфільтрацію, чого, як вважає український лідер, вона робити не хоче, пише видання.
Проблема Бандери - SvD
Проблема в тому, що рушійна сила процесу зближення України та ЄС розташована в Західній Україні. Саме тут найбільш сильні підтримка Степана Бандери і український націоналізм, пише шведське видання.
Росія користується цим фактом у своїй пропаганді, намагаючись представити активістів-поборників демократії як «бандерівців», божевільних націоналістів. Це призвело до надзвичайно поляризованого дискусійного клімату навколо України у всій Європі, зазначає видання.
Путін не втручається - The Economist
Президент РФ Володимир Путін воліє не втручатися, якщо тільки це не абсолютна необхідність. Він би дуже хотів домогтися своїх цілей, наприклад, змусити президента України Петра Порошенка прийняти незалежність певних регіонів і розлучитися з мріями про вступ у НАТО і ЄС, не вдаючись до допомоги армії, пише британське видання.
Але якщо вибір стане між вторгненням російських військ в Україну з усіма витікаючими наслідками і відвертою політичною поразкою, що загрожує йому втратою престижу в очах співвітчизників і за кордоном, дуже можливо, що Володимир Путін вирішить піти ва-банк, зазначає видання.
Хто вторгся до Криму? - The Atlantic
Хто вторгся до Криму? Громадянська громадськість. Хто зайняв урядові будівлі і поліцейські дільниці на сході України, принісши з собою дестабілізацію ситуації в країні? Громадянська громадськість. Хто бореться проти урядів Башара аль-Асада в Сирії і Нурі аль-Малікі в Іраку? Громадянська громадськість, пише американське видання.
І хто ці люди, які конфліктують з венесуельськими студентами, котрі виступають проти уряду? Зрозуміло, активісти громадянської громадськості. Принаймні, саме так звучать відповіді тих, хто може отримати вигоду зі спотворення фактів, зазначає видання.
Кінець холодної війни - The American Interest
Сумна іронія полягає в тому, що політика Володимира Путіна в період після закінчення холодної війни принесла несподіваний позитивний результат, змусивши Захід почати болючий процес переосмислення. Він допоміг нам побачити, що колишній порядок приречений на провал у будь-якому випадку, тому що він перетворився на фальшивий порядок, обгорнутий в безліч шарів ілюзій і самообману, пише американське видання.
Замість того щоб стати основою для гарантії перемоги ліберальної демократії, порядок, що склався після закінчення холодної війни, перетворився на туманну постмодерністську структуру, повну протиріч і майже нічим не завуальованого лицемірства. Він був побудований на передумові про те, що Росія може стати партнером Заходу і що у ліберальної демократії більше немає ідеологічних супротивників, зазначає видання.
За матеріалами inoСМИ.ru