Жванецький від Верховної Ради. Золоті цитати Івана Плюща Сюжет

Колишній спікер Верховної Ради та секретар РНБО Іван Плющ, який помер у ніч на четвер, 26 червня, запам'ятався всім не тільки як політичний важкоатлет і довгожитель. 

 

Помер Іван Плющ: біографія відомого українського політика 

 

Багато фраз покійного політика стали крилатими і пішли в народ. Про те, ким був Іван Плющ - "мужиком з народу" чи його образ був проробленим іміджем - схоже, ми не дізнаємося вже ніколи. 

 

Корреспондент.net пропонує згадати гучні вислови Івана Плюща, якого колеги із парламенту частенько називали Жванецьким від Верховної Ради. 

 

"Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" 

 

Зрозуміло, найбільше своїх "перлів" Іван Плющ видав під час перебування спікером Верховної Ради. 

 

"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" - Одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця. 

 

Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: "Які Зайці, така й екологія". 

 

Одного разу, коли нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: "Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?" 

 

Легендарною стала і дикція Івана Плюща, який вимовляв замість букви Ф - ХВ. 

 

"Та заспокойтесь! Включіте третій мікрохвон!" - говорив він зі спікерського крісла. 

 

Або ж: "Включіть мікрохвона у задньому проході!" 

 

Одного разу нардеп Лариса Скорик затягла свій виступ, на що Іван Плющ відразу відреагував двозначно: "Депутат Лариса Скорик, кінчайте!" 

 

"Впихнути невпіхуєме" 

 

У парламенті згадують, що коли у Верховній Раді хотіли "продавити" один із законопроектів, Іван Плющ поставив риторичне питання: "Навіщо його пхати, якщо воно не лізе?" 

 

Також покійний спікер став автором воістину золотих афоризмів "Впихнути невпіхуєме" і "Це витрати кланової теорії". 

 

Забувши прізвище одного з нардепів, Іван Плющ швидко зметикував: "Депутат! Не пам'ятаю хвамілії - той, що в піджаку!" 

 

"Я б не хотів, щоб тут влаштовували системи голосування, які могли б дозволяти голосувати із супутника", - зізнавався він. 

 

 

Про сало і блат 

 

Казав Іван Плющ і про себе, зізнаючись, що "за життя стiлькі сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитись". 

 

Або ж, згадував "блатні" радянські часи: "Севрюгу можна було купити, лосося, воблу. А коли у тебе є можливість все це купити, пропадає бажання запасатися або наїдатися про запас". 

 

"Якби після аварії на Чорнобильській АЕС радіаційна хмара не перетнула кордони СРСР, ніхто у світі не дізнався б про ту трагедію", - говорив Іван Плющ. 

 

"Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!" - згадував він.

 

"Ті, кого сьогодні називають олігархами і хто їздить на мерседесах, прийшли до свого багатства за принципом "із грязі в князі". У мене нема потреби в таких грошах – я вважаю себе забезпеченою людиною вже понад 30 років. Моя зарплата за часів Союзу була 1300 рублів, із 68-го року у мене було дві машини і два водії. В 84-му я став Головою Київського облвиконкому і мав на машині номер 80-02. Оця 80-та серія означала, що ДАІшники, коли машину бачили, тікали з перехрестя. Вище були тільки члени політбюро - у них номери починалися на 60. І мені не треба були ніякі "бізнеси", - говорив він.