Військові експерти припускають, що причиною катастрофи малайзійського літака, скоріше за все, стала помилка професійних військових або ж теракт.
Військові експерти припускають, що причиною катастрофи малайзійського літака, скоріше за все, стала помилка професійних військових або ж теракт.
Олексій Мельник, співдиректор безпекових програм Центру Разумкова
З перших хвилин основною версією катастрофи стало враження літака ракетою. Досить чітко був даний сигнал зі сторони США про те, що є зафіксована засобами супутникової розвідки інформація, де чітко видно враження літака і, як вони м'яко сказали, "місце, звідки була випущена ракета". Ці дані з'явились ще вчора. Але Держдеп – це не інформаційне агентстсво. Зараз їх інформація проходить багаторазову перевірку. Однак по заявам, які йдуть від офіційних осіб, можна зробити висновок, що ця інформація вже є і вона дозволяє досить чітко бачити картину трагедії.
Тож зараз достовірним виглядає те, що літак був збитий ракетою з наземного комплексу. Комплекс знаходиться на території Донбасу, що контролюється бойовиками. Паралельно є версії про те, що ракета випущена з більшої відстані, скажімо, з Російської Федерації. Буде перевірятися і версія про ракету з іншого літака.
Не можна зараз думати про те, чи був це теракт, чи сталася помилка. Це деталі, які не суть важливі для розуміння причин катастрофи. Якщо навіть це була помилка оператора, який натиснув на кнопку, то це мало що змінює.
Адже комплекс "Бук" - це лише пускова установка. Вона не може працювати автономно. Звідкись мала прийти вказівка – цілевказ. Є оглядовий локатор, з якого передається інформація про ціль. Лише маючи цю інформацію оператор "Буку" наводить ракету у відповідний сектор. Той локатор, що стоїть на самій установці, може працювати лише по завчасно вказаним цілям.
Ця катастрофа не може бути виною виключно людини, яка натиснула кнопку. Над операцією працювала ціла група людей. А де був той оглядовий локатор – має сказати міжнародне розслідування.
Теоретично, це могли бути локатори на захоплених бойовиками українських пунктах ППО. Але враховуючи те, що є достатньо підтверджень про загальну координацію дій сепаратистів з боку Росії, можна припустити що інформація для роботи по повітряним цілям надійшла звідти.
Павло Фельгенгауер, незалежний військовий оглядач, Росія
На початку цього тижня сепаратистам вдалося збити транспортний літак Ан-26, який летів на висоті 6 тисяч метрів. Це може означати, що в них є більш досконалі види зброї, ніж переносні зенітно-ракетні комплекси, які вище трьох кілометрів не стріляють. Звичайно, їм цілком могли передати більш досконалі системи: "Бук" чи, скажімо, "Осу".
Те, що сталося, скоріше за все, є результатом помилки – ніхто не хотів збивати малазійський "Боїнг". Ймовірно, цивільне повітряне судно не вдалося відрізнити від військового. Організованої системи контролю повітряного простору у повстанців точно немає, тому вони й можуть помилятися.
Розслідування катастрофи буде значно ускладнене тим, що літак упав на території, підконтрольній сепаратистам. Але прояснити ситуацію могли б американські й російські військові.
Інформації, звичайно, мало. Я думаю, що вона є у Пентагона – у всякому випадку, коли в 2001 році С-200 збила борт Ту-154 над Чорним морем, вони одразу знали, звідки приблизно ракета вилетіла. Уздовж кордону України з Польщею і Румунією літають літаки НАТО "Авакс". На землі, вони, звичайно, на таку відстань не бачать, а повітря бачать. Так що якась об'єктивна інформація в них є. Напевно вона є і у Росії.
Валентин Бадрак: директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння
Я переконаний, що це дії російської сторони. Україна не застосовувала засоби протиповітряної оборони, тому що не було ознак того, що терористи мають якісь літаки чи гелікоптери й будуть їх використовувати. Просто не було сенсу задіювати зенітно-ракетні системи.
Чи був це "Бук М-1"? За своїми характеристиками він найбільше підходить під ситуацію. Використовуючи його можна було збити літак, знаходячись на російській території. Його тактико-технічні характеристики за умов відповідної підготовки операторів-навідників це дозволяють. Що свідчить про те, що літак збили не терористи, а, скоріш за все, російські підготовлені військовослужбовці, які не один раз відпрацьовували такі дії.
Не можна виключати, що ракету випустили з української території. Відомо, що терористичні угруповання мають засоби ППО, оскільки вони вже не раз збивали українські гелікоптери і літаки.
Також не виключаю, що ті, хто випускав ракету, не були впевнені, що це цивільний літак. Що не зменшує їх відповідальності.
Версія про ніби-то чиїсь наміри збити літак Путіна запущена, щоб відвернути увагу. Зараз буде багато таких технічних версій. Я розумію, чому вони виникають, адже для Кремля це був неочікуваний результат. Тепер відпрацьовується низка версій, щоб затягнути час і розпорошити увагу експертів, які будуть досліджувати цю ситуацію. Але жодна з цих технічних версій не може розглядатися серйозно.
Сергій Ковальов, голова Федеральної профспілки авіадиспетчерів Росії
У випадку з літаком, що летів на висоті 10 тисяч метрів, мова може йти про терористичний акт або про помилку – як це вже було 13 років тому, коли Україна помилково збила російський Ту-154.
Ніхто над східною Україною повітряний простір не закривав. Враховуючи, що у Донецькій і Луганській областях військові дії в основному ведуться на землі – а якщо й збивають вертольоти й літаки, то ті, що низько літають.
В української влади не було приводу закривати повітряний простір – вони ж знають, яке озброєння є у противника. Для того, щоб збити літак на такій висоті, потрібне дуже серьйозна зброя – крилаті ракети.
На відміну від сходу України, Крим став безпілотною зоною, тому що таке рішення ухвалила Асоціація експлуатантів, до якої входять всі авіакомпанії світу. Ця міжнародна організація могла сказати: давайте не будемо через Донецьку область літати. Це її право. Але такого рішення не ухвалювали.