Фото: Reuters
Військовослужбовці батальйону "Азов" української армії
Уряд запевняє, що ситуація із забезпеченням технікою, засобами захисту, зброєю учасників АТО поступово поліпшується. Але держава має виконати перед бійцями ще багато фінансово-соціальних зобов'язань.
Антитерористична операція України у східних регіонах вже давно переросла у затяжний військовий конфлікт. І його завершення не піддається прогнозуванню. Чи не "ображає" держава фінансово військовослужбовців, багато з яких до призову мали добре оплачуване місце роботи.
Майже усі опитані DW бійці АТО не дуже обізнані щодо розмірів своєї військової платні. "Нам підвозили пару разів по тисячі гривень. А що там на банківській картці? Родичі знають",- каже рядовий Олексій з Харкова, який зараз перебуває поблизу Донецька.
"Я не знаю, що він там отримує. Я знаю, що вся наша родина третій місяць поспіль тільки і працює "на його службу". Купили бронежилет, передаємо постійно щось туди", - каже роздратовано харків'янка Людмила – мати бійця, якого призвали у квітні в прикордонслужбу.
"Ми ще не все отримали. І не було часу і можливості дізнаватися у бухгалтерії", - каже DW міліціонер одного з харківських спецпідрозділів МВС у зоні АТО.
Так чи є заробітна платня?
Деякі скарги від учасників АТО щодо грошового забезпечення ще на початку операції, справді, були, але наразі "систему вже налагоджено", запевнив DW заступник харківського обласного військового комісара Юрій Калгушкін. За його словами, кожен учасник АТО має отримувати упродовж року середню заробітну платню за попереднім місцем роботи.
Крім того – військові оклади, відповідно до посади в армії, плюс додаткові так звані "бойові", які були затверджені урядом в липні. "Грошове забезпечення, якщо рядовий – від 2500 до 3000 гривень, якщо офіцер – від 4 тисяч. Плюс кожному по 3000 гривень щомісяця від уряду", - роз'яснює Калгушкін DW.
Соціальний захист де-факто
Тільки 382 військовослужбовці, станом на 6 липня, не отримали заробітної платні за участь в АТО, звітує на своєму офіційному сайті Міністерство оборони і пояснює це неможливістю доправити готівку у район проведення АТО.
Загалом в травні і червні було виділено близько 1 мільярда 600 мільйонів гривень на грошове забезпечення військових. Ці гроші надійшли з резервного фонду. Наступні виплати військовим уряд планує отримати, в тому числі, від нещодавно запровадженого військового податку – 1,5 % від доходів фізичних осіб.
В травні Верховна Рада проголосувала за те, щоб надати бійцям АТО статус учасників бойових дій, що дозволяє їм користуватися всіма соціальними пільгами, передбаченими законодавством. Це, зокрема, оплата лише 25% вартості житлово-комунальних послуг, безкоштовне лікування, звільнення від відсотків за банківськими кредитами; виплата компенсацій у разі поранення й загибелі, оплата похорону, призначення пенсій дружині та дітям загиблих і таке інше, перелічує заступник харківського обласного військкомату.
Підтримка місцевої влади
Свої соціальні ініціативи щодо допомоги учасникам АТО впроваджує і місцева влада деяких регіонів. Львівська міська рада, повідомив DW мер міста Андрій Садовий, взагалі звільнила родини бійців від оплати житлово-комунальних послуг до кінця року, оплачує лікування, в тому числі за кордоном.
Місцеві органи влади, приміром на Харківщині, за власним бажанням дуже часто підміняють державу, оплачуючи поховання загиблих бійців. Те ж саме роблять і волонтери. Харківська громадська мережа "Help army" повідомила DW, що в липні за громадські кошти придбала 12 трун і оплатила транспортування загиблих у рідні міста. Волонтери також постійно купують для шпиталю необхідні ліки, протези.
Жоден з опитаних DW поранених не підтвердив факт отримання державних компенсацій. "Треба мати всі довідки з військової частини, потім висновки лікарів. Після одужання, мабуть, отримаю",- посміхається поранений під Слов'янськом сержант Нацгвардії Євген.
Ілюзій про майбутнє немає
Як насправді працює державна машина з фінансово-соціального забезпечення учасників АТО, стане точно відомо вже скоро, висловлює свій скепсис воєнний політолог В'ячеслав Целуйко. Він вказує на нечітко прописані законодавчі акти щодо того, що вважати зоною АТО і кого учасниками операції: "В мене немає ілюзій. Ветерани цієї війни, як і ті ж чорнобильці, будуть роками намагатися отримати від держави обіцяне, і не всі отримають".
Експерт закликає державу зробити все можливе, щоб бодай забезпечити у повному обсязі нагальні фронтові потреби – вчасне постачання засобів захисту, навіть форми, ремонт техніки і таке інше. І хоча уряд звітує про поступове вирішення цих проблем, волонтери, які постійно відвідують військових, поки не бачать "повної комплектації".
Джерело: Українська служба DW