Експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець в інтерв'ю ВВС Україна розповів про особливості бойової ситуації, яка виникла на підступах до Донецька.
Українська армія оточила Донецьк і нарощує сили для можливого перебрання його під свій контроль. Як можуть розвиватися події в умовах, коли бойові дії перекинуться на вулиці міста з мільйонним населенням? Про це ВВС Україна поговорила з експертом Центру військово-політичних досліджень Костянтином Машовцем.
- Українська армія концентрується на підступах до Донецька і чимало експертів вважають це свідченням підготовки до боїв за місто. Чи все так однозначно?
- Ведення бойових дій в умовах густозаселеного міського конгломерату ускладнене, тому що звичні тактичні прийоми ведення бойових дій на відкритій місцевості в міських умовах не можна застосовувати. Переваги, які дає застосування танків, бойових броньованих машин, в місті нівелюється тим, що противник може вражати техніку з близької відстані протитанковими засобами.
Зростає кількість втрат порівняно з відкритою місцевістю. Є ціла низка особливостей. Щоб успішно вести бойові дії в таких умовах потрібно спеціальне спорядження, застосування іншої тактики, та персональні практичні навички. Потрібен навчений та підготовлений для таких бойових дій особовий склад підрозділів.
Інший важливий момент, потрібно максимально зберегти інфраструктуру міста.
Треба також мінімізувати втрати особового складу збройних сил і цивільних мешканців. А цього складно досягти в умовах щільної міської забудови.
Для такого штурму потрібна попередня підготовка. Оскільки місто не вдалось взяти з ходу, то доведеться готуватися. Я б не брався стверджувати, що українська армія почне з ходу його штурмувати.
Облога чи штурм?
- Це може бути схоже на те, що у всі часи називали тривалою облогою міста?
- Є такий метод як придушення. Сама стратегія на ізоляцію та блокування вогнищ спротиву незаконних військових формувань правильна в тому сенсі, що противника позбавляють ресурсів для організації оборони та спротиву в умовах міста. Перерізавши постачання, ми перешкоджаємо поновленню боєздатності противника.
- Це узгоджується з повідомленнями про те, що угруповання в Донецьку відтинається від сполучення з кордоном?
- Так, цілком. І не тільки конкретно в Донецьку. Взагалі, стратегія воєнних дій в рамках АТО чітко прослідковується. Вона полягає в тому, щоб розітнути угруповання на декілька вузлів і перешкодити їхній взаємодії і поновленню постачання. Раніше чи пізніше боєздатність цих вузлів буде зведена до мінімуму, і звільнити міста буде легше.
- Проросійські озброєні формування, судячи з повідомлень, не мають наміру припиняти бойові дії, а навпаки вимагають цього від української армії. Це сепаратисти називають умовою встановлення перемир’я, яке в свою чергу дасть змогу уникнути гуманітарної катастрофи серед цивільного населення. Саме перемир’я може внести корективи в тактику дій?
- Звичайно. Я вважаю, що це перемир’я зараз більше потрібно самим терористам, ніж командуванню АТО та керівництву країни.
- Чому?
- Справа в тому, що зараз вони перебувають в такому собі "розібраному стані" після проведення невдалих боїв за утримання транспортних коридорів для постачання.
Вони зазнали втрат, боєздатність багатьох формувань доволі низька. Для того, щоб провести заходи для організації оборони в облозі, їм потрібен час, а його українське командування їм не дає.
Перед командування АТО зараз дилема: або ж не даючи перепочинку противнику одразу почати активні дії з визволення Донецька чи інших оточених міст – Первомайська, Алчевська, Стаханова, або ж піти на якусь оперативну паузу, яку використати для підготовки. Багато чого буде залежати від розвідки, аналізу ситуації.
Командування військ АТО повинно зважити всі "за" та "проти". Це дуже відповідальний етап. Що ж стосується пропозицій з боку незаконних військових формувань про перемир’я – це спосіб привести себе до ладу.
- Судячи з реакції українських військових на досвід попереднього перемир’я, українська армія ставиться до пропозицій з великою пересторогою?
- Ситуація дуже схожа. Тоді теж промальовувались певні успіхи в АТО, українські війська перейшли до етапу активізації своїх дій. Та було ухвалене рішення про одностороннє припинення вогню.
Порятунок в умовах боїв
- Як можна мінімізувати кількість загиблих з боку цивільного населення?
- Найбільш радикальний спосіб – надання коридору та евакуація населення із зони бойових дій. Ідеальний варіант для армії – щоб всі мешканці виїхали із зони боїв.
Але через те, що з багатьох причин велика кількість людей не виїжджає, то залишається спосіб, коли до цивільного населення доводять інформацію про періоди ведення активних бойових дій. Але тут для армії мінус, що втрачається оперативна раптовість.
Є ще застосування спеціальних тактичних прийомів: завдання точкових ударів, дії штурмових груп, дуже акуратне використання вогневих засобів враження. Тут дуже важлива попередня розвідка. Знову ж таки, в умовах щільної міської забудови роль постійної розвідки цілей зростає в багато разів.
- Як ви думаєте, наскільки цивільне населення зараз усвідомлює реальну загрозу? Ми пам’ятаємо, що в квітні виходили групи людей цивільних, зупиняли танки. А військові не могли задіяти свої засоби. Наскільки психологічно змінилась за цей час ситуація?
- Думаю, що домінуючим настроєм для населення є зараз те, щоб швидше весь цей неспокій зник. Люди можуть мати зовсім протилежні погляди на те, що відбувається, але переважає зараз бажання, щоб все швидше завершилось. Та й напевно стався у свідомості перелом та з’явилось відчуття, що пора вже встановити в регіоні порядок.
- Це вам підказує професійна інтуїція, що зараз такі настрої?
- Це з того, що я чую і бачу. Три місяці безладу, хаосу, розквіту криміналу, невиплат пенсій, зарплат, загрози стати заручником для нормальних людей неприйнятні. Хоча є якийсь соціальний прошарок невеликий, якому це все якраз підходить і ці люди навіть за рахунок цього живуть.
- Що можна порадити цивільній людині, яка знаходиться в зоні конфлікту і хоче врятувати своє життя?
- Потрібно перш за все уникати районів, де ведуться активні бойові дії, хоча в умовах облоги це складно. Найкраще намагатися покинути зону бойових дій.
Якщо вже не виходить, то дотримуватися важливих правил. Я б не рекомендував ховатися у підвалах багатоповерхівок. Найкраще ховатися в підвалі, що розташований окремо, або в підвалі одно- або двоповерхової будівлі. Коли багатоповерхівка руйнується, з під неї вибратися дуже складно.
Завжди варто мати поряд щось на зразок "тривожної валізи" із запасом води, їжі, медикаментів. В екстремальних ситуаціях люди схильні збиватися у великі групи. А це у багато разів збільшує ризик масових жертв.
За можливістю, не користуватися транспортними засобами. Адже у ході бойових дій обидві сторони розглядають переміщення якихось транспортних засобів як потенційну загрозу.
Намагатися покинути район, де починають облаштовуватись вогневі позиції. Якщо поряд з будинком стають гаубиці, то сюди може прилетіти щось у відповідь. Наприклад, з позиціями ствольної артилерії як правило борються тим, що накривають їх вогнем систем залпового вогню. Якщо поряд з будинком зайняла позицію установка БМ-21 "Град", вже з'являється вірогідність того, що враження цієї зони зростататиме.
У місцях щільної забудови намагатися ховатися там, де є вільний простір, щоб убезпечити себе від уламків зруйнованих будівель. Тобто, в дворах, на городах якихось.
З Костянтином Машовцем розмовляв Альбій Шудря.
Джерело: ВВС Україна