Через неповороткість держави у сфері забезпечення армії страждають солдати в зоні АТО. Ситуацію рятують волонтери, які закуповують майже все – від форми до військових топографічних карт, пише Вероніка Мелкозерова у №32 журналу Корреспондент від 15 серпня 2014 року.
Засновник фонду Волонтерська сотня Україна – Світ Олена Масоріна зустрічає Корреспондент на вході столичного готелю Салют, в якому розташований їхній офіс.
«Добре, що в неділю зустрілися. В будні ми голови підняти не можемо. Процес закупівлі, завантаження, відправлення у нас не припиняється», – каже активістка.
В офісі Масоріна першою справою показує упаковку кровоспинного препарату Celox. Днями в зону АТО пішла чергова його партія.
«Хлопці з батальйону Шахтарськ передавали лист подяки. Кажуть, що найбільший ризик загинути на фронті – від втрати крові. Швидка їде довго, лікарі можуть не встигнути. А ось ця штука миттєво обтягує рану штучною шкірою, і ризик померти зменшується», – розповідає Масоріна.
За її словами, препарат шукають по всьому світу. Найдешевший знайшли в американському штаті Мічиган – по $ 16,5 за упаковку. Місцевий волонтер закуповує його партіями і пересилає в Київ поштою.
А солдати стверджують, що лікарі польових госпіталів забороняють використовувати Celox.
«Він хороший, коли потрапляєш потім у нормальний госпіталь, де є умови і спецрозчин, щоб змити цю плівку з рани», – пояснює Корреспонденту волонтер Андрій Лазаренко, брат якого служить у батальйоні Айдар.
Але альтернативи препарату немає, і, за словами Лазаренка, це не єдина проблема з державним забезпеченням армії.
«Неодноразово мені розповідали, що добровольчі батальйони діляться з новоприбулими їжею і водою. У тих немає нічого», – каже він.
Неспішні трати
Поки волонтерські організації збирають допомогу по всій країні і везуть необхідні речі з усього світу, Міністерство оборони загрузло в паперовій звітності і не встигає вчасно перераховувати кошти на потреби військових.
Всі держзакупівлі медикаментів, бронежилетів, форми, продуктів харчування та іншого відбуваються на конкурсній основі. На проведення одного тендера йде до кількох тижнів
Всі держзакупівлі медикаментів, бронежилетів, форми, продуктів харчування та іншого відбуваються на конкурсній основі. На проведення одного тендера йде до декількох тижнів. У розрахункових статтях на сайті Міноборони термін виконання торгових договорів позначений як 25-30 днів. Тобто саме за такий термін увесь куплений товар надходить до батальйону.
Через таке зволікання солдати змушені самі збирати гроші на купівлю амуніції буквально з миру по нитці.
Боєць батальйону Азов Віталій Скидан зараз у Києві, відновлює свою боєздатність удома та чекає відправлення назад до товаришів.
«Все, що зараз у мене є з амуніції, купив сам. Родичі та друзі допомогли зібрати гроші на бронежилет, каску і тактичні окуляри», – розповідає Скидан Корреспонденту.
В оборонному відомстві зазначають, що про скасування конкурсних закупівель говорили ще в травні, проте зробити цього не вдалося.
«Тоді просто скоротили терміни проведення тендерів. Однак роботу над цим продовжуємо», – каже радник міністра оборони Ганна Коваленко.
У відомстві визнають наявність проблем з постачанням на фронт засобів індивідуального захисту та інших припасів. Зараз, за словами Коваленко, там працюють над тим, щоб внести каски і бронежилети в обов'язковий комплект бойової амуніції солдата, який вирушає в зону антитерористичної операції.
Верховна Рада в травні зобов'язала Міноборони звітувати про військові витрати щомісяця. Останній звіт був наданий 2 липня.
З нього виходить, що з 134 млн грн благодійної допомоги (sms на номер 565), які на той момент надійшли на рахунки Міноборони, за призначенням використано тільки 22 млн. Крім того, ще на самому початку АТО відомству виділили 4,6 млрд грн з бюджету. Але витрачено тільки 500 млн. Отримати детальні дані про витрати Міноборони, за словами Коваленко, неможливо, оскільки це військова таємниця.
Отримати детальні дані про витрати Міноборони неможливо, оскільки це військова таємниця
У Національній гвардії також не стали коментувати тему витрат на забезпечення солдат. На запитання Корреспондента відповіли лише сухими цифрами: станом на 1 серпня держава профінансувала Нацгвардію на суму 868,9 млн грн, а з резервного фонду виділено ще майже 2,5 млрд грн. У МВС додали, що у другому кварталі нинішнього року Нацгвардія витратила 1,2 млрд грн. Щоправда, скільки з цієї суми було витрачено безпосередньо на потреби військових частин, не зазначено.
Проблема ефективного постачання військовослужбовців уже стала предметом розслідувань і призвела до низки відставок. Раніше Генпрокуратура почала провадження за фактом зволікання службовими особами відомства та Генштабу із закупівлею засобів індивідуального захисту для військовослужбовців.
За даними слідства, за два з половиною місяці зволікання майже 200 солдат, не маючи шоломів, отримали поранення голови. А нещодавно з Міноборони були звільнені керівники департаменту, які відповідали за матеріально-технічне забезпечення і проведення тендерів, а також за закупівлю військового озброєння.
Запам'яталася й історія із закупівлею МВС нової партії бронежилетів для бійців Нацгвардії. Тендер виграла компанія Авіас, підконтрольна дніпропетровському губернатору й олігарху Ігорю Коломойському. Загалом було продано 2.000 бронежилетів для армії за 18.000 грн за штуку. Водночас завод Темп – теж учасник тендеру – пропонував схожі бронежилети по 8.000 грн.
На галас у пресі був змушений відреагувати глава МВС Арсен Аваков. Він заступився за переможця конкурсу, заявивши, що дніпропетровська фірма продала обмундирування за собівартістю, у той час як у Темпу не було необхідної документації. На цьому все й закінчилося.
Везіть усе
Зараз в Україні діє кілька великих волонтерських організацій, які системно допомагають військовим на передовій: Крила Фенікса, Ф.О.Н.Д. Діани Макарової, Армія SOS, Врятуй рідну країну, Волотерська сотня Україна – Світ.
За весь період АТО кожен фонд зібрав і розподілив на потреби військових понад 10 млн грн, не рахуючи благодійної допомоги, яку українці жертвують речами.
«Кожні вихідні в зону АТО шикуються каравани волонтерських бусів, «пиріжків» і легковиків, доверху заповнених медикаментами, їжею і потрібним спорядженням для солдат», – розповідає Масоріна.
У волонтерських організацій по кілька підопічних батальйонів, з якими вони тримають зв'язок і дізнаються про поточні потреби. За словами Масоріної, безпосередньо перед виїздом у зону АТО солдати повідомляють волонтерам, якими дорогами безпечно пересуватися.
Озброєну охорону в дорозі ніхто не надає. Через це активісти змушені перевозити коштовні вантажі для українських солдат закритими маршрутами, пересування по яких заборонене через небезпеку обстрілів і нападів
Озброєну охорону в дорозі ніхто не надає. Через це активісти змушені перевозити коштовні вантажі для українських солдат закритими маршрутами, пересування по яких заборонене через небезпеку обстрілів і нападів.
Супровід може надавати Міноборони, але тільки тим, хто про це попросить.
«Для цього потрібно брати спеціальний дозвіл. Коли його немає, то в зоні АТО важко проїхати», – каже Коваленко, додаючи, що багато волонтерів цього не роблять, вважаючи за краще пересуватися в об'їзд блокпостів.
Волонтерські автобуси везуть майже все, в тому числі і дорогу техніку. Наприклад, тепловізори вартістю 60 тис. грн.
«На батальйон потрібно 10-25 тепловізорів залежно від кількості солдат. Зверталися до нас за допомогою з батальйону, у якому 1.500 осіб, а тепловізора немає жодного. Довелося терміново шукати і купувати», – наводить приклад Масоріна.
Часто на фронт привозять військову форму, з якою у солдат великі проблеми. Вона швидко зношується і стає непридатною. А на військових складах запаси обмундирування виснажилися.
Бронежилети Україна – Світ купує не по 18.000 грн, як це недавно зробило МВС, а майже в десять разів дешевше.
«Беремо пластини четвертого класу захисту [що захищають від армійської довгоствольної нарізної стрілецької зброї] на заводі Темп. Це єдиний сертифікований завод, який виробляє такі бронепластини в Україні. Собівартість двох пластин плюс бронежилет з розвантаженням дорівнює 2.100 грн», – розповідає Масоріна.
Також у зоні АТО гостро відчувається нестача води. Держава не встигає постачати воду вчасно. Багато солдатів, особливо з прикордонних частин, подовгу перебуваючи в оточенні, змушені пити з боліт і калюж або ж збивати в кухлі росу. У волонтерській сотні придумали вихід зі становища.
«Крім запасів води, стали відправляти хлопцям очисні таблетки. Якщо не вистачає води, то можна набрати з озера, болота, калюжі і кинути туди таку таблетку. Вона вбере в себе всю гидоту, і вода стане питною», – пояснює Масоріна.
Директор організації Врятуй рідну країну Микола Осаула особисто возить речі в зону АТО. До серпня фонд переважно займався постачаннями їжі та медикаментів. Потрібні припаси збирають у супермаркетах великих міст. Однак, за словами Осаула, останнім часом солдати з підопічних батальйонів Айдар і Харків-2 просять бронежилети.
«За одну поїздку витрачаємо мінімум 100 тис. грн. І це тільки на продукти. Зараз починаємо займатися бронежилетами, постачаннями форми, а також тепловізорів. Страждають хлопці й від браку взуття. Берци швидко приходять у непридатність, доводиться брати нові», – зазначає Осаула.
За словами волонтерів, забезпечення українських солдат на фронті зараз нерівномірне. У деяких частинах є все. А ось у бригадах, які перебувають в облозі або в самому центрі бойових дій, запаси швидко виснажуються
За словами волонтерів, забезпечення українських солдат на фронті зараз нерівномірне. У деяких частинах є все. Іноді батальйон, якому потрібно три біноклі, отримує 18 штук. А ось у бригадах, які перебувають в облозі або в самому центрі бойових дій, запаси швидко виснажуються.
Волонтерські місії в зоні АТО неодноразово обстрілювали, а їхніх співробітників брали в полон. Незважаючи на це, люди продовжують працювати і робити це безкоштовно.
«Ми як офіційно зареєстрований благодійний фонд маємо право брати на особисті потреби 20% від усіх залучених коштів. До цього часу це у нас не виходило. Поки що ці 20% йдуть на оплату бензину, мобільного зв'язку і дрібних витрат», – каже Масоріна.
Труднощі взаєморозуміння
Незважаючи на всі складнощі та бюрократичні перешкоди, волонтери зазначають, що в липні-серпні ситуація з постачанням на фронт дещо покращилася. За словами Масоріної, бронежилетами солдати контактних батальйонів фонду забезпечені на 50%.
«Це державна машина, шестерінки у якій занадто важко прокручуються. Але зараз ситуація поступово поліпшується. Якщо перші батальйони, які йшли в зону АТО, на 40% забезпечувалися волонтерами, то зараз міністерство активно підключилося до спільної справи. Кіровоградський спецназ вони забезпечили на повну. У хлопців є і форма, і техніка, й інші необхідні речі», – стверджує активістка.
Олена Масоріна: Якщо перші батальйони, які йшли в зону АТО, на 40% забезпечувалися волонтерами, то зараз міністерство активно підключилося до спільної справи
У Міністерстві оборони заявляють, що мають намір вибудувати ефективніші схеми постачання і кооперації з волонтерськими організаціями.
«Ми намагаємося оптимізувати весь процес постачання вантажів на фронт і скоординувати волонтерів теж. Намагаємося всі їхні вантажі ставити на облік служби тилу, щоб люди не витрачали зайвих коштів і знали, що у солдатів вже є», – розповідає Коваленко.
За її словами, це дозволяє краще реагувати на запити.
«Звичайний волонтер не знає, що потрібно не 50, а 10 рацій. На командира батальйону і на командирів роти. Не кожен також у курсі, що вони всі повинні бути прошиті під один канал», – каже радник міністра.
Поки відомства продовжують освоювати і розподіляти кошти на потреби армії, прості українці щодня здають благодійним фондам сотні тисяч гривень. Волонтерські організації допомагають не тільки солдатам в зоні АТО, але й самому Міністерству оборони.
Волонтерська сотня Україна – Світ зовсім недавно втілила в життя масштабний проект. Було зібрано 420 тис. грн на закупівлю спеціального обладнання для роздруківки карт для Міноборони
Волонтерська сотня Україна – Світ зовсім недавно втілила в життя масштабний проект. У відповідь на клич активістів про фінансову підтримку випуску військових карт було зібрано 420 тис. грн на закупівлю спеціального обладнання для роздруківки карт для Міноборони.
«Виявляється, військові карти не випускалися у нас з 1953 року. Їх просто не було на чому друкувати. Недавно закупили спеціальні друкарські верстати для топографічної служби Міністерства оборони України», – розповідає Масоріна. За її словами, сучасні військові карти зразка НАТО в кінці липня запущені у друк.
***
Цей матеріал опубліковано в №32 журналу Корреспондент від 15 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.