Україна взяла курс на "очищення" влади. Правозахисники законопроектом незадоволені. Розробники ж кажуть, що це компроміс, який ще доопрацьовуватимуть, пише Галина Стадник у матеріалі для Української служби DW.
Люстрація, як відомо, є інструментом правосуддя перехідного періоду, що застосовують для гарантування позицій демократичного устрою. "Очищення" влади було одним з ключових гасел на Євромайдані. Законопроект, який днями підтримало 252 народних депутатів, передбачає перевірку державних службовців усіх рівнів, правоохоронців, суддів, прокурорів, співробітників спецслужб, омбудсмена і навіть Президента.
Згідно із запропонованим механізмом масив чиновників найвищого рівня люструватиме комісія Нацагентства з державної служби. Усіх перевірятимуть на предмет комуністичного минулого, "служіння" режиму Януковича у період його президентства, зв'язків зі спецслужбами інших країн, наявності ще одного громадянства.
Критерії "очищення"
Особи, які підпадуть під люстрацію, будуть змушені подати декларацію про свої доходи і доходи широкого кола своїх родичів. Розробники законопроекту передбачили, аби інформація про службовця, якого перевіряють, була максимально публічною. А громадяни могли б долучитися і заявляти впродовж кількох тижнів про відомі їм факти корупції чи злодіяння люстрованої особи. Якщо ж чиновник не пройде люстрацію або відмовиться від процесу, його автоматично буде звільнено із забороною на наступні десять років обіймати посади на держслужбі.
На думку одного із розробників законопроекту позафракційного народного депутата Юрія Дерев’янка – це "революційний" документ, який дозволить розпочати масове "очищення" влади, без чого системні зміни є неможливими. "Критерії перевірки є дуже чіткі, почерговість проведення люстрації координуватиме Нацагентство, яке теж пройде реформування, жодних суб’єктивних комісій не буде", - сказав Дерев’янко у коментарях для ЗМІ. Утім, автор визнав, що документ потребує доопрацювань і прийняти його в цілому за чинного складу українського парламенту буде дуже непросто.
Оцінка правозахисників
Утім правозахисники далекі від оптимізму авторів, і називають цей законопроект радше декларативним, принаймні в ухваленому варіанті. "У законопроекті апріорі закладені неправильні принципи люстрації, - аналізує для DW правозахисник, керівник Адвокатського центру Гельсінської спілки Борис Захаров. – Люстрація – це не покарання, а обмеження права обіймати посаду, а у нас це перетвориться на полювання на відьом". Заборону на десять років він називає абсурдом і звертається до європейської практики – максимум 5 років.
Перевіряти треба чиновників на тих посадах, дії яких можуть нести загрозу правам і свободам людини, а не всіх загалом, аж до керівників відділів міліції, пояснює Захаров. "Критерії люстрації надто розмиті: приміром, люстрацію не пройдуть Юрій Луценко та Олександр Турчинов, бо в одного комуністичне минуле, а інший чотири місяці ще працював за президента Януковича. А от Геннадій Кернес, який розганяв майдани у Харкові, може уникнути "очищення" – чи це не абсурдно?" – риторично запитує правозахисник.
А судді хто?
Зауваження адвокат має і щодо норми публічності зібраних відомостей. Якщо виставлятимуть всі дані, як це передбачено, то порушуватимуть право особи на приватне життя. Причому, ці факти можуть бути помилковими і відновити репутацію людині вже буде доволі складно, каже експерт. Зваженим, на його думку, є польський метод, коли людині повідомляють про підупадання під люстрацію. У разі оскарження – дані публікують, якщо ні – чиновник тихенько йде з посади.
Люструвати ж суддів та омбудсмена справа невдячна, каже правозахисник, бо ці особи захищені законом, і можуть оскаржити рішення комісії у Європейському суді з прав людини. Причому, держава ще заплатить їм відшкодування, додав співрозмовник. Якщо законопроект недопрацювати, люстрація відбуватиметься за політичним принципом, підсумовує Захаров.
За політичною ознакою
Комуністичне минуле чи будь-яка інша політична приналежність не мали б бути критерієм "очищення", вважає експерт у сфері протидії корупції Олексій Хмара. "Комуністичну партію можуть з часом замінити Свободою і так далі. Основне, щоб людина не вчиняла насильницьких дій, фальсифікацій, не спонукала до повалення влади, і не була замішана у корупційних схемах", – зазначив експерт.
На його думку, люстрацію має здійснювати новостворений орган, до якого на засадах паритетності мають увійти представники парламенту, президента, кабміну та громадськості. Не більше півтора десятка осіб і не менше семи, уточнив Хмара. Це додасть суспільної довіри цьому органу, припускає він.
Терміни усунення від служби повинні бути співмірними злочинам, але аж ніяк не на 10 років, каже він. "До того ж, я прихильник амністії доходів. Службовець повинен чесно задекларувати все майно, якщо його зарплата розходиться з витратами, нехай заплатить десятину і платить далі податки. Але майно не має стати причиною для звільнення", – пояснює Хмара.
Разом з тим, сам факт прийняття законопроекту з "очищення" влади експерт вітає і називає цього "стартером" для зміни наскрізь корумпованої владної системи. "Це швидкий запуск процесу, це стартер, що запустить машину. Звісно, документ далеко не досконалий, адже це був компроміс з тими, хто його блокував", – зазначив Олексій Хмара.
Законопроект планують допрацювати впродовж двох тижнів і внести на розгляд парламенту до 2 вересня.
Джерело: Українська служба DW