Парад готується довго і минає швидко. Наскільки він потрібен Україні саме зараз, задається питанням Альбій Шудря у матеріалі для ВВС Україна.
Після того, як пізно увечері Хрещатиком на репетиції параду відкрокували військовослужбовці та проїхала бойова техніка, мало в кого в Україні залишились сумніви, що військовий парад на День Незалежності відбудеться.
До самого параду залишається ще дві репетиції. Однак дискусії про те, чи доцільно випробовувати можливості армії під урочисті оркестрові марші в розпал кривавого протистояння на Сході, не припиняються.
"Центральною вулицею столиці пройде 14 парадних розрахунків, а вся техніка, яку ви бачили зараз, буде і 24 серпня", - цитує слова міністра оборони генерала-полковника Валерія Гелетея після репетиції прес-служба його відомства.
Президент Петро Порошенко як Верховний головнокомандувач прийматиме парад. Рівняння на нього триматимуть військовослужбовці Збройних сил, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби.
Колони техніки сформують з того, що складає зараз найбільшу вогневу потугу армії, – реактивні системи залпового вогню "Бастіон-1", реактивні системи залпового вогню "Смерч", комплекси зенітно-повітряної оборони "Оса", "Точка-У", протиповітряні комплекси ЗРК-300.
Будуть і новітні зразки: БТР-3Е, БТР-4Є, бронеавтомобілі КрАЗ Cougar.
Деякі з цих видів озброєнь не зробили жодного пострілу на Сході.
Парад має стати основним епізодом святкування Дня незалежності України.
Колишній міністр оборони України Анатолій Гриценко вважає, що парад зараз недоречний. "Президент має право проводити парад. Інше питання, чи потрібно це в такий час. Я б не проводив", - сказав політик, до думки якого у військових питаннях прислухається чимало українців.
Красивий у строю, сильний у бою?
Колись ще в радянські часи мені довелось тричі брати участь у парадах, до яких курсанти нашого військового училища починали готуватись за декілька місяців.
Підготовка до параду – це важкий труд, який не має прямого відношення до вміння військових стріляти, наступати і перемагати.
Після кожної репетиції під палючим сонцем військовик почувається втомленим. Ноги від того, що ступню доводиться буквально вганяти з силою в асфальт, гудуть і можуть з’являтися болісні рани.
Та якщо командуванню дають наказ провести парад, це означає, що їхні підрозділи мають пройти найкраще. Військові прасують форму, готують взуття. Вони щодня ходять шеренгами і всією ротою, щоб на самому параді "не зламався" стрій або не вилетів з ритму оркестру увесь підрозділ.
Якщо на параді використовується техніка, то це означає, що ненажерливі двигуни спалюватимуть нові й нові тонни пального на репетиціях. Колони мають йти рівно і з певною швидкістю.
Підготовка до параду завжди забирає час і ресурси. А військові, які докладають усіх зусиль для того, щоб глядачі оцінили красу стройового кроку і повірили в бойовий потенціал техніки, дуже втомлюються.
Парад готується довго і минає швидко. Наскільки він потрібен зараз Україні?
Паради захисників Вітчизни й агресорів
В Україні військовий парад востаннє проводили ще у 2010 році.
Тоді перед президентом Віктором Януковичем пройшли колони військових, одягнених у радянську військову форму часів Другої Світової війни.
У цьому параді на 9 травня брало участь і 75 військовослужбовців збройних сил Російської Федерації. Залучення іноземного підрозділу викликало суперечливі почуття в українців. Одні сприймали це як свідчення нерозривних та братніх зв'язків з Росією. Інші - як підтвердження того, що Україна почала повільний політичний дрейф в обійми російського президента Путіна.
Ще раніше, у 2008 році, президент Віктор Ющенко теж провів військовий парад. Сталось це на День незалежності України через два тижні після війни між Росією та Грузією.
Парад виглядав як демонстрація готовності України відбити агресію, якщо вона буде здійснена. Він викликав потужну хвилю критики військових експертів, які вказували на те, що витрачені мільйони доцільніше використати на бойову підготовку ослабленої та недофінансованої армії, ніж на урочистості.
У тому ж 2008 році в самій Грузії в травні за кілька місяців до військового конфлікту з Росією пройшов парад, під час якого президент Михайло Саакашвілі відзначив, що грузинська армія успішно переходить на стандарти НАТО.
Вже наступного року після поразки у війні з набагато численнішим та могутнішим за видами озброєнь противником Грузія відмовилась проводити парад. І лише через два роки після війни на вулиці Тбілісі на день незалежності знову вийшов парад.
Паради щороку на День взяття Бастилії проводить Франція. Це видовищне свято, на якому найголовнішу роль віддають військовим, а прості люди в патріотичному пориві прикрашають місто кольорами прапору Франції.
Паради проводили війська нацистської Німеччини.
Кадри історичної кінохроніки досі вражають ідеально рівними шеренгами та тим, як синхронно опускаються на землю чоботи окупантів Європи.
Парад щороку проводить на 9 травня Росія, перетворюючи його на демонстрацію свого військового потенціалу та ідеологічної єдності навколо президента Путіна.
Думки українців розділились
"Проведення параду викликає трохи нездоровий ажіотаж. Громадська думка фактично розділилася. Одна позиція – парад потрібно проводити. Друга, що за жодних обставин це не час для пишнот та урочистостей. Що нібито це традиція радянських часів і Україна за жодних обставин не може дозволити собі викидати бюджетні кошти", - каже політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу "Berta Communications" Тарас Березовець.
Себе Тарас Березовець зараховує до тих, хто ідею параду підтримує.
"Я схиляюсь до думки, що парад для військових – це можливість відчути подяку суспільства за те, що багато з них віддають здоров’я та навіть життя, захищаючи Україну. До участі у параді вже запрошені військовослужбовці, які вже відзначилися, мають урядові нагороди. Жодної техніки з АТО не знімається, навпаки, на параді буде представлена нова військова техніка, яка буде направлена до зони проведення антитерористичної операції", – каже він.
Березовець також зауважує, що "військові паради не є виключно прерогативою тоталітарних режимів, як ми це бачимо в Північній Кореї чи Росії".
У минулому депутат, а зараз політичний експерт Тарас Чорновіл теж вважає парад потрібним.
"Це фактично чи не перший парад, який ми проводимо, як країна, що піднялася на інший рівень і патріотизму, і державної незалежності. Це демонстрації своєї, окремої армії, яка вже не має абсолютно ніяких ілюзій, що поряд існує інша, якась там братська армія", – пояснює свою думку Чорновіл.
Він нагадує, що ще декілька днів тому на Майдані Незалежності перебували ті, хто називав себе революціонерами, однак з наметами та революційним антуражем фактично перетворилися на проблему для киян і влади.
"Територію Майдану зайняв фактично Антимайдан. Я давно пропонував: щоб звільнитися від того "бомжатника", який топтався там кілька останніх місяців, ми просто зобов’язані в ситуації війни демонстративно відзначити День незалежності, в тому числі із залученням збройних сил України", – каже Тарас Чорновіл.
Він також звертає увагу на особливості сприйняття історії в різних регіонах: "Для великої частини України існує велика прив'язка до певних моментів з радянської історії. Це меншою мірою на Заході України, а більшою - у центрі та на Сході, де триває антитерористична операція. Певна аналогія цього параду з парадом у Москві 7 листопада 1941 року існує, тому що військові частини, техніка будуть практично відразу переправлятися в зону АТО".
Надихне чи роздратує?
Військовий парад завжди приваблює багато людей, які приходять подивитися на масштабне видовище, розповісти своїм знайомим, а потім ще й виставити фрагменти відео в Інтернет.
Багато противників і прихильників проведення параду об’єднаються в тому, що Україна не має зараз швидкого рецепту повернення миру.
Однак навряд чи якість проведення параду та підйом українського патріотизму зможуть оцінити люди, які перебувають в зоні конфлікту і давно не мають світла.
Вони слухатимуть гуркіт гармат та виття реактивних снарядів і будуть намагатися пережити і цей обстріл, який вестимуть чи то озброєні сепаратисти, чи то українська армія.
А от в Росії, яка декларує політичну підтримку сепаратистів, парад у Києві знайде іншу, ніж в Україні інтерпретацію. Про це каже член Громадської плати РФ і директор інституту громадських досліджень Сергій Марков.
На його думку, про парад буде сказано, що "народ проти, тому що це "бенкет під час чуми", що це "парад на крові", а саме українське військо не має ніякого постачання".
Московський політолог вважає, що для більшості в Росії цей парад є цілковито природнім.
"Тому що з точки зору російської громадської думки, при владі в Україні перебуває угруповання, яке може зберегти свою владу тільки з опорою на насильство. Тому парад, як інструмент насильства для нього є цілком закономірним. І до цього параду вони влаштують ще таку добру бійню, бажано на Донбасі. Тому що з точки зору російської громадськості, громадяни Донбасу для київської влади – це не співгромадяни, а чужі, яких треба покарати", – каже московський політолог.
Як повідомляють офіційні українські джерела, в параді на Хрещатику братимуть участь близько сотні безпосередніх учасників АТО на Сході. Вони замикатимуть проходження парадних розрахунків.
Після параду ці його учасники знову поїдуть на Схід, де зараз точиться боротьба за майбутнє України.
Джерело: ВВС Україна