Театрознавець у Міноборони і ландшафтний дизайнер в МВС – Корреспондент з'ясував, ким працюють в органах влади колишні активісти Майдану, і якими є їхні успіхи, пише Вероніка Мелкозерова у №33 видання від 22 серпня 2014 року.
Після 22 лютого на засіданні Ради сотень Євромайдану було вирішено делегувати представників Самооборони в МВС та інші силові відомства. Тепер майданівців можна зустріти в коридорах СБУ та Міністерства оборони: колишні сотники переважно працюють на посадах радників і заступників.
У спілкуванні ці люди вже не такі прості, як на Майдані, – статус зобов'язує, та й часу немає. Примірявши на себе роль тих, проти кого боролися, революціонери у владі зіткнулися з багатьма труднощами. Одних у міністерствах просто не сприймали всерйоз, інші вимушено проводили в підконтрольних відомствах кадрові чистки, щоб налагодити роботу.
Успіхами нові чиновники із задоволенням вихваляються, а ось прорахунки списують на попередню владу.
Досвід не важливий
Володимир Гайдамака свого справжнього прізвища не називає – зараз він працює в МВС, і службове становище не дозволяє розкривати особисті дані.
«Мене всі й так знають як Гайдамаку, сотника 33-тьої сотні Самооборони Бандерштат», – розповідає він.
Екс-повстанець підтримує зв'язок з усіма сотниками і запевняє, що його колеги по Майдану днюють і ночують на роботі заради того, щоб врятувати і відродити Україну. Багато хто з колишніх революціонерів став членом політичних партій, працює на керівних посадах в райадміністраціях рідних областей. Але найбільше майданівців зараз у силових структурах.
«Сотник сьомої сотні Євген Дейдей, – наводить приклад Гайдамака, – чудовий боєць, темпераментний хлопець, який на Майдані показав себе молодцем. Тепер радник в Арсена Авакова».
На Майдані Гайдамака перебував з 22 листопада. Підконтрольна йому 33-тя сотня Самооборони перебувала в мобільних групах Автомайдану, а також займалася підготовкою бійців революції для протистоянь з Беркутом. До Майдану сотник 25 років прослужив у міліції, але потім звільнився, коли його особисті погляди сильно розійшлися з політикою міністерства. Зараз він працює в департаменті громадської безпеки МВС.
«Раніше наш департамент командував Беркутом, – каже Гайдамака. І спішно додає: – Ви не подумайте нічого, начальник у мене тепер адекватний, патріот України. З перших днів АТО він пропадає на передовій».
Сам Гайдамака на цей момент теж перебуває на Донбасі – здійснює контроль над підрозділами МВС у зоні бойових дій.
«Я хоч тепер і чиновник, але ось убийте, не можу з кабінету на це все дивитися», – запевняє він.
Колишній представник Автомайдану Валерій Поцілуйко в Міністерстві внутрішніх справ займає більш високу посаду – він став одним з радників міністра Авакова. В обов'язки Поцілуйка крім іншого входить проведення розслідування розстрілів на Майдані.
«На даний момент я єдиний представник Майдану, хто досі цим займається. Подробиць розкривати не буду, скажу тільки, що розслідування припинено. Багатьом з тих, хто був причетний до розстрілів на Майдані, вдалося втекти за кордон. Ще частина воює зараз в зоні АТО на боці сепаратистів», – розповів Поцілуйко Корреспонденту.
За його словами, міністерство планує повернутися до розслідування розстрілів у центрі Києва після закінчення АТО.
Фото Таїсії Стеценко
Автомайдановець Валерій Поцілуйко проводить в МВС розслідування злочинів проти своїх побратимів
До революції Поцілуйко працював у будівельному бізнесі, займався ландшафтним дизайном. Досвіду роботи в силових структурах у нього не було – допомогли навички, здобуті на Євромайдані. До вступу на посаду він у ролі глави Слідчого комітету Майдану при МВС спільно з міліцією займався пошуком зниклих під час революції.
Нинішній заступник голови СБУ Андрій Левус у період Майдану керував загонами комендатури Самооборони, а також відповідав за інформаційну політику. До революції Левус офіційно не працював.
«По трудовій книжці довгий час ніде не значився. Однак був активістом у багатьох громадянських ініціативах, а також консультував українських політиків як політтехнолог», – пояснив Левус.
Майбутній чиновник був присутній на Майдані до самого закінчення подій, а до своїх обов'язків в СБУ приступив з 26 лютого 2014 року. Він був призначений на цю посаду указом тодішнього в.о. президента України Олександра Турчинова.
«В СБУ я потрапив за іронією долі. Ще після перших розстрілів вони вийшли зі мною на контакт. Самооборона вела з ними переговори про те, як уникнути подальших жертв з обох сторін. А після Майдану, коли там почалися перші акти мародерства, влада вирішила, що всі самооборонівці повинні відправитися в силові відомства, щоб контролювати народ», – каже заступник голови СБУ.
За словами Левуса, коли він вступив на посаду, то відразу ж почав процес люстрації у спецслужбі.
«Звільнив багатьох офіцерів. Переважно втратили роботу ті співробітники, які ревно вірили у [Віктора] Януковича і були поплічниками його режиму», – розповідає він.
Левус запевняє, що в СБУ його прийняли добре.
«Атмосфера там зараз дружня. Я і не знав, скільки у нас, виявляється, патріотів серед офіцерів СБУ», – ділиться чиновник.
Крім люстрації в самому відомстві, Левус завідує кількома напрямками, називати які не став. Але натякнув, що серед усього іншого контролює диверсійну діяльність в тилу самопроголошених ДНР і ЛНР.
А в Міністерстві оборони майданівці стежать за забезпеченням армії. 23-річна Ганна Коваленко на Майдані керувала 39-тою Жіночою сотнею Самооборони. Зараз вона оформилася в громадську організацію, яка займається допомогою українським солдатам.
Коваленко ось вже три місяці поєднує роботу сотника і радника міністра оборони. За освітою вона театрознавець, також працювала в журналістиці і в антикварному бізнесі.
У відомство Коваленко потрапила за протекцією нинішнього заступника міністра, а в минулому бійця 8-мої Афганської сотні Самооборони Петра Мехеда. Спочатку, коли у неї ще не було посвідчення радника, в Міноборони її всерйоз не всі сприймали – ставили палиці в колеса, відмовлялися виконувати вказівки.
«Без «ксиви» ти, на жаль, все ще не людина для наших держструктур», – нарікає вона.
За словами Коваленко, у неї склалося враження, що за роки незалежності міністерство розучилося працювати, настільки департаменти роз’єднані й абсолютно не координують свою діяльність.
«Ксива» допомогла Ганні Коваленко прискорити деякі процеси в міністерстві. Одним з підсумків такої кооперації стала гаряча лінія.
«Тепер кожен родич може подзвонити і досить швидко з'ясувати, що відбувається з чоловіком, братом, сином», – пояснює чиновниця. Також зараз у процесі розробки різні програми з реабілітації військових, службовців у зоні АТО, та членів їхніх сімей.
Мисливець за хабарниками
Колишні революціонери насаджують ідеали Майдану не тільки в силових відомствах, а й у колишньому Міністерстві доходів і зборів – Державній фіскальній службі. Тут у ранзі заступника міністра з квітня полює за хабарниками колишній сотник 2-гої сотні Самооборони Михайло Ноняк.
Спеціальної освіти Ноняк не має – свого часу закінчив газонафтопромисловий факультет Івано-Франківського університету. Його делегували у відомство через досвід спілкування з податковою службою. До революції він був приватним підприємцем й активістом багатьох громадських організацій, а до 2010 року перебував у ВО Свобода.
«Неодноразово доводилося захищати від неї [податкової] й інших підприємців», – стверджує Ноняк.
Під час зимових подій у Києві сотня Ноняка утримувала оборону на території від стадіону ім. Валерія Лобановського до Будинку профспілок. Тепер він змінив профіль і, сидячи в кріслі заступника міністра, бореться з корупцією на українській митниці і в самому відомстві.
«Якщо ви запитаєте у бізнесмена зараз, що ж змінилося, він відповість, що майже нічого. Але ту корупцію, яка у нас процвітала 23 роки, просто неможливо викорінити за три місяці, – каже Ноняк. І відразу наводить цифри на свій захист: – Хоча зміни поки що незначні, однак за час моєї роботи вдалося збільшити рівень боротьби з корупцією на 35%».
Правда, прес-секретар українського відділення Transparency International Ольга Тимченко дивується, яким чином Ноняк зміг виміряти рівень боротьби з корупцією в Україні.
«Наша організація щорічно публікує звіт про рівень корупції в країні. Для цього ми опитуємо представників багатьох бізнес-компаній, які працюють з державою і безпосередньо стикаються з хабарництвом. Результати публікуємо в грудні. Тому поки що точних даних надати не можемо», – зазначає Тимченко.
За словами експерта, до них надходять поки що тільки скарги, що старі корупційні схеми досі діють. Навіть більше, розміри хабарів зросли – тепер беруть «за ризик»
За словами експерта, навпаки, до них надходять поки що тільки скарги, що старі корупційні схеми досі діють. Навіть більше, розміри хабарів зросли – тепер беруть «за ризик».
До слова, минулого року, за даними опитування Transparency International Глобальний барометр корупції 2013, Україна опинилася в категорії держав, де хабар давали 30-39% громадян. Це один з найвищих показників не лише серед європейських країн, а й у світі загалом.
Однак Ноняк стверджує, що встигає боротися не тільки з хабарами, а й з хабарниками, – чиновник щільно взявся за реформування підконтрольного йому міністерства. Мовляв, старих корупціонерів звільнили, а нових співробітників під час прийому на роботу тепер ретельно перевіряють.
«Вводимо дисциплінарні стягнення для тих, хто завинив. Кадрова комісія у нас тепер працює. Всіх співробітників міністерства тестуватимемо на поліграфі», – каже Ноняк.
Бюрократи з площі
У відомствах, куди звернувся Корреспондент, своїми новими співробітниками в цілому задоволені.
«Майданівці наші працюють добре. Уже стали своїми за кілька місяців. Тепер у міністерстві неважливо, звідки ти, головне, щоб людина була надійна», – каже прес-офіцер МВС України Іван Кулеха.
Мехед своєю протеже, радницею Коваленко, задоволений.
«Якщо у двох словах, Коваленко справляється з усіма обов'язкам швидко і добре. В короткі терміни виконує всі доручення міністра», – зазначає заступник міністра оборони.
У Державній фіскальній службі всі поглинені реорганізацією відомства, яка триває з травня, тому поки що давати кому-небудь оцінки не поспішають.
«Усі працівники зараз начебто зависли в повітрі. Ноняк у нас тепер не заступник міністра, він буде завідувати Державною податковою службою», – пояснюють у прес-службі.
Більшість революціонерів потрапили у владні структури завдяки протекції одного з лідерів Євромайдану і колишнього секретаря Ради нацбезпеки й оборони Андрія Парубія. Видання спробувало дізнатися його думку про перші підсумки діяльності соратників. Але після відставки Парубій перестав спілкуватися з журналістами й давати коментарі.
Денис Григор'єв з рекрутингового агентства Work & Life позитивно ставиться до впровадження екс-майданівців у владу.
Усталена структура вимагає кардинальних змін, і вливання нових людей є хорошим підґрунтям. А люди, які готові були віддати життя за загальну ідею, якнайкраще підходять для втілення в життя змін у структурі управління державою
«Усталена структура вимагає кардинальних змін, і вливання нових людей є хорошим підґрунтям. А люди, які готові були віддати життя за загальну ідею, якнайкраще підходять для втілення в життя змін у структурі управління державою», – вважає він.
Відсутність у колишніх революціонерів досвіду роботи експерта не бентежить.
«У сучасному світі роботодавці шукають у співробітнику навіть не досвід, а знання, прагнення, навички і потенціал», – пояснює Григор'єв.
Щоправда, намагаючись міняти роботу державних органів, майданівці наштовхуються на природний опір старих співробітників. Тому деяких екс-повстанців під приводом кадрових змін зміщують на нижчі посади, інших відверто цураються і побоюються.
Відомий юрист і популяризатор різних форм самоорганізації населення Тетяна Монтян вважає, що революціонери довго у владних структурах не протримаються. Виною цьому не конфлікти з працівниками держструктур, а кричуща некомпетентність самих майданівців. Успішний і впливовий чиновник, на думку Монтян, перш за все, повинен бути досвідченим бюрократом.
«Бюрократія – це окрема галузь людської життєдіяльності. А майданівці всі наввипередки впевнені, що управляти державою легко і нічого особливого для цього знати не потрібно», – вважає правозахисниця.
Некомпетентність і наївність таких людей, на думку юриста, грає проти них самих.
«У владних структурах у майданівців ніякого майбутнього немає. Вони або самі підуть, зневірившись щось змінити, або їх звідти витиснуть будь-якими способами», – впевнена Монтян.
***
Цей матеріал опубліковано в №33 журналу Корреспондент від 22 серпня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.