Війна стане ключовою темою передвиборчої агітації всіх політичних сил. Хто і як буде її експлуатувати, запитує Дмитро Русин у матеріалі, опублікованому в №35 журналу Корреспондент від 5 вересня 2014 року.
Повідомлення Адміністрації Президента України про домовленості з лідером РФ Володимиром Путіним про припинення постійного вогню з'явилося в день друку номера. Проте наступні уточнення АП та коментар Кремля дають підстави вважати, що мир настане ще не скоро.
«Війна завжди була ключовою темою будь-якої людини – спочатку вона, потім все інше. У виборчій кампанії тим більше, і для політиків вона стає основною», – висловлює загальну думку всіх політтехнологів директор агентства Гайдай.Ком Сергій Гайдай.
Воїни влади
Блок Петра Порошенка перебуває у найтяжчій ситуації. З одного боку, їхній лідер під час президентської виборчої кампанії вже дав багато обіцянок про врегулювання ситуації на сході і за їхнє виконання доведеться відповідати. І цим обов'язково скористаються опоненти. З іншого боку, членам блоку одночасно доведеться говорити і про військову кампанію, і про мирне врегулювання конфлікту.
Втім, у блоці поки що великих проблем не бачать.
«Адже Петро Олексійович [Порошенко] не давав обіцянок конкретних термінів, та й часу на їхнє виконання практично не було», – каже один з кандидатів, який отримав місце в прохідній частині списку.
До того ж посилення російської присутності в зоні бойових дій дає їм можливість уже говорити не про придушення терористів, а про стримування російської агресії.
«Це ж зовсім нові виклики», – зазначає співрозмовник.
Невиконані обіцянки Президента поки що великої загрози йому та його політичній силі не несуть.
«За всього невдоволення й очевидності, що ефективних дій з його приходом немає, розуміння [людьми того], що тільки він зараз може виправити ситуацію, даватиме йому перевагу на виборах», – вважає Гайдай.
«У суспільстві зараз є дві крайності: перемога до кінця і мир за всяку ціну», – констатує директор центру Пента Володимир Фесенко.
Політолог Володимир Фесенко: У суспільстві зараз є дві крайності: перемога до кінця і мир за всяку ціну
Щоправда, у президентському оточенні навряд чи говоритимуть про припинення війни і повне перемир'я – скоріше це буде дискусія про те, як чинити зі сходом мирними методами, про що можна домовлятися, на які поступки йти.
Експерти наголошують, що через нестабільну ситуацію на сході настрої суспільства сильно і кардинально змінюються в короткі терміни, що може відбитися на всій риториці виборчої кампанії. Тому акценти й елементи кампанії будуть змінюватися на ходу.
І розумні, і гарні
Прем'єр Арсеній Яценюк та голова Верховної Ради Олександр Турчинов, які, зважаючи на все, підуть на вибори окремою партією, можливо, і хотіли зайняти більш миролюбну нішу, але теж будуть змушені встати на бік партії війни.
«Наявність в їхній команді «яструбів» [глави МВС Арсена] Авакова і [екс-глави АП Сергія] Пашинського визначатиме їхню поведінку на виборах, і Яценюк навряд чи ризикне говорити про мир», – вважає директор Центру української політики Костянтин Бондаренко.
Втім, не виключено, що сам Яценюк зосередиться на тезах про збереження української економіки в умовах військової кризи.
З парламентських партій далі за всіх пішла Свобода, відправивши сім своїх депутатів в зону АТО у складі добровольчого батальйону Січ. Такий крок націоналістичної політсили експерти сприйняли скептично.
«Конкурувати з Правим сектором у дієздатності і в радикальності з [Олегом] Ляшком їм буде дуже складно», – вважає Бондаренко.
До того ж відомі учасники АТО будуть мало не в усіх політичних партіях, що істотно знижує цінність цього ноу-хау, вважає Фесенко.
Юлія Тимошенко поведе свою Батьківщину під гаслами війни, але критикуючи Президента.
«У неї троцькістська позиція: ні миру, ні війни. Вона буде за війну, але критикуватиме Порошенка за відсутність миру», – упевнений Бондаренко.
Критики з боку Тимошенко зазнає і будь-яка мирна домовленість глави держави, вважає Фесенко, хоча на місці Порошенка вона, можливо, вже уклала б мир з Путіним.
Ініціативу Батьківщини провести референдум про вступ до НАТО одночасно з виборами експерти розцінюють як голий популізм
Ініціативу Батьківщини провести референдум про вступ до НАТО одночасно з виборами експерти розцінюють як голий популізм. З одного боку, на його підготовку вже немає часу, з іншого – в разі його проведення Кремль може докласти всіх зусиль, щоб провалити референдум і поховати можливість України вступити в Альянс.
Як і Тимошенко, Ляшко зі своєю Радикальною партією і критикуватиме Президента, і вимагатиме звільнення східних територій.
«Це буде, як завжди, епатажна кампанія», – каже Фесенко, зазначаючи, що за всього популізму політика той знаходить слова, які подобаються виборцям.
Лідер Громадянської позиції Анатолій Гриценко є «Олегом Ляшком для інтелектуалів», вважає заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
«Він все будує на запереченні, але не дає рецептів», – пояснює експерт.
Голуби миру
Політики з колишньої партії влади – Сильна Україна Сергія Тігіпка, Партія регіонів, Партія розвитку України і комуністи – будують свої кампанії на мирі, чим викликають скепсис в аналітиків.
«[Говорити, що] нам потрібен мир, – те саме, що говорити: «Сонце повинне вставати з-за обрію», – каже Гайдай, зазначивши, що ті не пропонують жодних виходів.
Ймовірно, певні плани мирного врегулювання вони пізніше озвучать.
«У Тігіпка є кілька думок з цього приводу, і він їх скоро, можливо, сформулює», – припускає Фесенко, але не береться спрогнозувати ефект від них.
Комуністи для себе вже вибрали стратегію – говоритимуть про необхідність переговорів і мирне врегулювання.
«Зараз ця влада не хоче вести розмову з жителями сходу», – переконує Корреспондент один з депутатів-комуністів, визнаючи, що в зоні АТО нині влади як такої немає, і пропонуючи всі розмови вести з місцевими радами, розігнаними терористами.
В успіх стратегій цих партій експерти не вірять.
«Вони пропонують мир, хоча самі більше всіх замішані в тому, щоб цього миру не було. Це цинізм, і навряд чи він спрацює», – стверджує Гайдай, наголошуючи, що той виборець, який вірив цим політикам, зараз перебуває на території, де немає влади і вибори проходити не будуть.
На гуманітарні конвої, які організовують ці партії, і роздачу допомоги експерти радять не сподіватися.
«Це може допомогти мажоритарному кандидату, але не партії на всеукраїнських виборах», – констатує Фесенко.
Наскільки успішною виявиться та або інша стратегія політсил, не береться прогнозувати жоден експерт. Ситуація в країні змінюється постійно, і настрої в суспільстві теж: все може перевернутися за мить
Наскільки успішною виявиться та або інша стратегія політсил, не береться прогнозувати жоден експерт. Ситуація в країні змінюється постійно, і настрої в суспільстві теж: все може перевернутися за мить. Достатньо теракту в Києві чи інших містах або чергового витка військової кампанії, щоб яка-небудь з партій втратила частину голосів, а інша набрала.
Однак, на думку аналітиків, важливо інше: розмова і дискусія про розвиток держави, очищення влади, реформи, міжнародну політику України на виборах поступилися місцем війні. Тому і вибір буде військовим.
Обіцяному вірити
Як виконуються антивоєнні передвиборчі обіцянки Петра Порошенка
Протягом кількох днів після інавгурації представити план мирного врегулювання і завершити АТО найближчим часом
Мирний план Порошенко представив, однак той не спрацював. Відразу після обрання його Президентом війська АТО почали активний наступ, проте через кілька місяців Луганськ і Донецьк залишаються захопленими, українські військові потрапляють в оточення, як під Іловайськом, а в Приазов'ї відкривається «південний фронт».
Переговори і двотижневе перемир'я теж не принесли результату. Бойовики використовували його для передислокації сил.
Збільшити чисельність української армії
На початку 2014 року чисельність армії становила 174 тис. осіб. Міністерство оборони анонсувало збільшення кількості контрактників в армії і відновлення призову на строкову службу. Однак цифр не озвучує.
Про те, що держава налаштована збільшувати армію, може свідчити зростання держзамовлення на підготовку офіцерів більш ніж удвічі.
У рази збільшити витрати на відновлення, модернізацію та зміцнення армії
За загального бюджету ЗСУ 15 млрд грн парламент на проведення АТО ще 7 березня додатково виділив 7 млрд. Після цього ні Президент, ні уряд не виходили до Верховної Ради з додатковими ініціативами.
Станом на середину літа з цієї суми Міноборони витратило тільки 45%.
Вирішити проблеми матеріально-технічного забезпечення військовослужбовців
Проблеми із забезпеченням виникають постійно – від важкого озброєння до пального, засобів захисту та продовольства. У Міноборони всю провину покладають на довгі тендерні процедури, притому що Рада спростила їх ще 6 червня, і проблеми під час закупівлі за кордоном (парламент 2 вересня зняв мита на військові товари).
Частково виною цьому є українське законодавство, орієнтоване на мирний час. Поки на сході йдуть бойові дії, уряду доводиться в ручному режимі управляти поставками, наприклад передавати важке озброєння зі складів Міноборони Міністерству внутрішніх справ. Крім того, збройові контракти підписуються з прицілом на реалізацію товарів через рік, щоб виробник міг виготовити їх, – ніхто з виробників не зберігає великі запаси продукції.
Та й корупцію у відомстві теж ще ніхто не поборов, адже тендери – одна з головних корупційних схем, що використовуються чиновниками.
6 серпня Президент звільнив начальників двох департаментів Міноборони, відповідальних за проведення тендерів та закупівлі, і призначив нових людей. Їхні імена не розголошуються.
Застрахувати життя і здоров'я солдатів, які перебувають у гарячих точках, на 1 млн грн
Військові й раніше були застраховані. Однак розмір страховки був значно меншим – близько 100 тис. грн у разі смерті. За 24 роки таких лічені одиниці. Наймасовіший випадок – в Іраку, де загинуло дев'ять українських миротворців.
Страховики можливість такого страхування оцінюють скептично, навіть якщо контракт буде на рівні держави. Як розповіло Корреспонденту джерело в СК Ахха, страховики взагалі припинили будь-яке страхування в зоні АТО і навіть почали обмежувати свою діяльність в сусідніх областях. Крім того, сума в 1 млн – прецедент для українського страхового ринку.
«Занадто великий ризик шахрайства», – пояснює джерело, зазначаючи, що навряд чи солдати можуть бути винятком.
Вартість такої страховки фахівці не беруться розрахувати і припускають, що її рівень може перевищити 100 тис. грн.
Солдати української армії, які беруть участь у бойових діях, одержуватимуть 1.000 грн на день вже з 26 травня
В АТО беруть участь 21,6 тис. осіб. За такого фінансування за три місяці літа витратили б понад 3 млрд грн.
Зараз рядовий отримує з надбавкою «за АТО» близько 5,5 тис. грн, а офіцери середньої ланки – практично вдвічі більше. Загалом до кінця року Міноборони планує на зарплати учасникам АТО витратити 796 млн грн.
***
Цей матеріал опубліковано в №35 журналу Корреспондент від 5 вересня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.