Українська служба DW,
12 вересня 2014, 18:00
Голова Меджлісу кримсько-татарського народу розповів DW, чим завершаться для Криму вибори влади півострова найближчої неділі.
На неділю, 14 вересня, у анексованому Росією Криму призначені вибори до так званих законодавчих органів півострова та міста Севастополя. Українська влада уже визнала їх незаконними, Генеральна прокуратура вважає їхню організацію злочином. DW поспілкувалась щодо їх проведення, а також про життя кримських татар під окупаційною владою з головою Меджлісу кримсько-татарського народу Рефатом Чубаровим.
- Пане Чубаров, відомо, що Меджліс кримсько-татарського народу ухвалив рішення саботувати вибори окупаційної влади, яке є обов'язковим для усіх кримських татар, які мешкають на півострові. Чим можна пояснити таку позицію?
- Справді, у червні ми проаналізували мету і завдання цих виборів та дійшли висновку, що ні спокою, ні миру на кримську землю вони не принесуть. Те, що відбуватиметься найближчої неділі, не матиме нічого спільного з вибором як таким. Завдання нинішнього режиму - всебічно закріпитись і легітимізувати свою присутність у Криму. Пригадуєте, коли у березні Путін (президент Росії Володимир Путін - Ред.) приєднував Крим до РФ, в угоді йшлось про іншу дату виборів - 15 вересня 2015 року? Вибори перенесли на рік, це доводить, що влада боїться, вона поспішає "закрутити всі гайки" до того, як проявиться її справжнє обличчя.
- А що, через рік ситуація була б іншою?
- Звісно, за рік сталося б отверезіння кримців, багато людей зрозуміли б, що їх обдурили, а тому і результати виборів були б, на мою думку, іншими. За час перебування при так званій владі керівництво півострова не виконало жодної обіцянки, наданої під час референдуму. Усі думали, що манна небесна почне падати, реалізовуватимуться російські федеральні програми, а виходить, що все це - порожні балачки.
Насправді кремлівська влада підсилила тільки окремі сфери: правоохоронний сектор і державницький апарат, як це прийнято за диктаторського режиму. Решта ж секторів покинуті напризволяще. Зараз окупанти закидають нові наживки на кшталт: "проте у нас немає війни", "якби Росія не ввела війська, то у Криму був би другий Донбас". Або ж кажуть: "Це все труднощі перехідного періоду". Гадаю, що через рік таких аргументів було б уже замало.
- На кримських татар зараз тиснуть з тим, щоб вони прийшли на вибори?
- Насправді результати давно написані, про це навіть прохопився у нещодавньому інтерв'ю голова так званої ЦВК Криму Малишев. Припускаю, що прокремлівська влада "намалює" явку кримських татар у понад 30 відсотків, адже їм потрібна картинка. Тож на нас справді тиснуть з усіх боків, шукають різноманітні шляхи залякування. Приміром, прокурор Криму прирівняла наше рішення про саботаж виборів до екстремістської діяльності. У селах "агенти влади" ходять по хатах і залякують людей, розповідають, що якщо вони не прийдуть на вибори, то отримають чималі проблеми у вирішенні своїх питань у державних органах, медичних закладах тощо.
Не минає жодного дня, щоб хтось не повідомив про обшук. І зараз це особливо посилилось: обшуки відбуваються у силовій, брутальній формі. Люди у масках вриваються у помешкання, де багато малих дітей, перевертають усе догори дригом. Такі показові обшуки зазвичай проходять у будинках кримських татар зі сталими релігійними переконаннями. Влада вбачає у цих людях особливу загрозу, адже вони не піддаються впливові, у них свої погляди, вони ставлять під сумнів тотальну монополію держави над вірою. Оскільки окупанти розуміють, що таких людей не зламати, роблять все, аби ті залишили Крим.
Однак ми маємо чітке бачення ситуації, не залишаємо нашої батьківщини, хіба що у випадку загрози життю. Багато кримців, які залишали півострів після окупації, уже повернулись.
- Яка нині в Криму соціально-економічна ситуація?
- Складно говорити за відсутності об'єктивних статистичних показників, але є кілька незаперечних речей. Безсумнівно, що курортний сезон провалився. А це важлива сфера заробітку не лише тих, хто здає помешкання на березі Чорного моря, але й сотень тисяч мешканців степової зони Криму, які могли продавати вироблені ними продукти - фрукти, овочі, м'ясо.
Крім того, суттєво зріс рівень безробіття, адже з Криму пішли усі відомі великі банки та торгові центри. Є й велика проблема з питною водою, і щоб її вирішити, влада "гвалтує" надра. Пробурено тисячі нових артезіанських свердловин, що саме по собі становить велику загрозу довкіллю, проте владі до цього байдуже. Жодним чином не вирішується питання водозабезпечення сільського господарства, постачання харчових продуктів, а також електроенергії. Ці питання потребують вирішення на міждержавному рівні - між Україною та Росією. Водночас окупанти зайняли позицію, що Україна має піти на поступки, а Крим "ми нє отдадім".
Люди отримали проблеми, про які раніше навіть не могли подумати. Приміром, молодь відчуває суттєвий дискомфорт через скасування банківських карток, адже це крок назад у розвитку. Чимало проросійських кримців знищили свої українські паспорти й опинились у повній ізоляції - стали невиїзними, обмежили своє право на пересування.
Запевняю вас, що після цих виборів Москва запровадить ще більш жорстку політику у всіх сферах і не терпітиме жодних проявів незгоди.
Джерело: Українська служба DW