Найгарячіші теми на сторінках світової преси.
Нова “холодна війна” – The National Interest
Сьогодні, коли криза в Україні провокує розмови про «нову холодну війну», Сполучені Штати і Росія можуть опинитися в ситуації, коли програють обидві сторони.
І американська, і російська держава напевно вважають, ніби у них є прийнятні варіанти дій не тільки для конфронтації один з одним, але і для заподіяння у разі необхідності значного збитку протилежній стороні. Але за таку політику взаємної конфронтації доведеться розплачуватися.
Хоча зараз ми періодично чуємо скарги про те, що в сьогоднішньому хаотичному світі відсутня моральна та стратегічна простота холодної війни, у нової холодної війни не буде тих стабілізуючих механізмів, які могли б надати їй деяку передбачуваність.
Старі зв'язки між керівниками порушені, «неформальні правила і звичаї холодної війни забуті», а в більш глобалізованому і взаємопов'язаному світі «зрозуміти і передбачити двосторонні відносини... стало складніше».
Можливостей для обопільних прорахунків може виникнути безліч, поки сторони «не придумають, як будувати відносини одна з одною... після серії спроб і помилок».
Дайте Україні зброю - Frankfurter Allgemeine Zeitung
На початку цього тижня Україна втратила дев'ять своїх солдат. Це найважчі бойові дії з того моменту, як були укладені Мінські угоди. Згідно з даними з Києва, поруч з Донецьким аеропортом «сепаратисти» нанесли танковий удар по українській армії і, таким чином, знищили один броньований транспортер.
У наступні дві доби постійно велися ракетні обстріли позицій армії, що доводить не тільки те, наскільки крихке перемир'я, але й те, що мова йде не про офіційно названу Києвом «антитерористичну операції», а про бої між майже однаково озброєними силами.
У «сепаратистів» теж наявні танки і бойові машини піхоти, ракетна артилерія і керовані літальні апарати. У них немає військово-повітряних сил. Однак, маючи сучасну оборонну зброю, вони завдають дуже серйозні удари по регулярній армії України.
Свою переважну матеріальну (і також кадрову) перевагу в порівнянні із сепаратистами українська армія значно втратила
Під час саміту НАТО Порошенко говорив про низку держав-членів альянсу, які готові поставляти зброю на Україну. НАТО відреагувало на це висловом, яке, якщо розібратися, не є спростуванням, що союз не володіє зброєю і поставляти її не може.
Польща відкрито заявила про свою готовність озброїти українську армію. Український «Інститут світової політики» відзначає на одній наочній карті вісім держав, які надають «військову і технічну підтримку»: США, Канада, Франція, Великобританія, Нідерланди, Польща, Словаччина, Литва. При цьому конкретно позначено й вказано кількість тільки таких предметів, як шоломи і бронежилети.
Ходорковський починає боротьбу – The New York Times
"Росія втрачала час ці останні десять років, - заявив Ходорковський на вечері, влаштованій правозахисною організацією Freedom House у середу. - Саме зараз ми повинні почати надолужувати втрачений час".
Тепер він проживає у Швейцарії, при тому, що більша частина його статків втрачена. Ходорковський заявив минулого місяця, що він відновлює "Відкриту Росію" - фонд на підтримку громадянського суспільства у своїй країні. Останнім часом він позиціонує себе як лідера оновленої опозиції, яка має намір прийти на зміну Путіну і принести в Росію демократію європейського зразка.
"Необхідно змінити не тільки Путіна, - заявив Ходорковський. - Необхідно змінити всю систему"
Визнавши, що далеко не всі росіяни - за його оцінкою, тільки 12% - зараз орієнтовані на Європу, він висловив сподівання, що вдасться переконати ще багатьох.
Однак ця ідея, в будь-якому випадку, може бути нереалістичною. Олігархи, подібні Ходорковському, тим більше з єврейськими коренями, ніколи не користувалися особливою популярністю в Росії, де перед приходом Путіна до влади їх звинувачували в тому, що вони грабують державу.
Як швидко падають ціни на нафту – Foreign Policy
Незважаючи на небезпечний плин подій в різних точках світу, від України до Іраку і Гонконгу, падіння цін на нафту продовжилося і в четвер досягло рівня, який востаннє спостерігався майже два роки тому.
Чому майже за три місяці, незважаючи на жахливі новини, нафта подешевшала на 20%?
Видобувальники, особливо країни ОПЕК, просто продовжують викачувати нафту, хоча хитка світова економіка потребує менших обсягів "чорного золота". Ця незбалансованість попиту і пропозиції додатково ускладнюється зростанням видобутку в США, несподіваним відновленням видобутку в Лівії і майже рекордними обсягами видобутку в Росії.
Ціни на нафту впали, але не обвалилися
За історичними мірками вони ще вкрай високі. "Якщо рахувати в "реальних доларах", 90 з гаком доларів за барель - це рідкість, порівнянна з такими періодами волатильності, як кінець XIX століття, кінець 70-х років ХХ століття або поточний сплеск цін, що почався в середині 2000-х.
Ще важливішим є той факт, що здешевлення нафти по-різному позначається на видобувачах. Саудівська Аравія та країни Перської затоки готові перетерпіти зниження цін в короткостроковій перспективі.
В Іраку, Росії та інших подібних країн є більше причин для побоювань, причому падіння цін на нафту - не єдине. Але для того, щоб поставити великі нафтодержави перед болючим вибором, знадобиться або тривале падіння цін, або набагато більш різкий їхній обвал.
Темна сторона Октоберфесту - Sueddeutsche Zeitung
На дворі ранок чергового дня пивного свята Октоберфест. Ми перебуваємо на схилі пагорба західніше майданчику, на якому відбуваються святкові заходи. Тут деякі учасники свята зазвичай позбавляються від неперетравлених пива, брецелів (солоних кренделів до пива) і смажених курчат. Це одна з дій спектаклю під назвою Октоберфест. Так званий «Блювотний пагорб» отримав своє прізвисько неспроста - він його "заслужив" за багато років. Він уособлює собою все те, за що противники Октоберфесту ненавидять це свято.
День, проведений на цьому пагорбі, викликав у мене скорботу за цим світом і почасти за Октоберфестом. Він перевернув все моє уявлення про цей світ. День на цьому пагорбі пройшов в концентричних колах, центр яких становив сором.
Кола ці ставали все більше і більше, постійно віддаляючись від центру до тих пір, поки не стало незрозуміло, чи був і чи є він взагалі, цей центр. Причому засумніватися в перспективах людства як біологічного виду змусили мене навіть не відвідувачі свята, яких, згідно з назвою пагорба, тут нудило.
У верхній частині схилу на траві валяється якась американка, з грудьми, які майже вивалився з дірндл (дірндл - традиційне баварське плаття - прим. пер.), нижня частина задрана майже до самих сідниць. Кілька чоловіків років 40 сидять недалеко від неї і веселяться.
Один з них підповзає до неї. У зубах у нього цигарка, а в руці телефон. Він наближається до неї, переконується, що вона спить, потім нахиляється над нею і робить кілька фотографій її майже голих грудей, а потім повертається до своїх товаришів. Вони всі разом розглядають знімки. Потім, зовсім осмілівши, головний «герой» знову підповзає до сплячої американки, лягає поруч з нею і робить кілька «селфі» на пам'ять.
Мисливці за «селфі» повзають по всьому схилу в пошуках жертв, прилаштовуються поруч з усіма п'яними, яке не подають ознак життя, корчать пики в об'єктив і фотографуються. Інші не знаходять нічого розумнішого, ніж закладати камінчики або гілочки в декольте п'яним дамам.
Коли трохи пізніше до сплячої американки підійшла її подруга, один з типів своєрідно висловився за продовження «спектаклю»: «Потримай її за цицьки! Просто потримай, чорт забери!» Радість від того, що хтось відчуває себе ще гірше, ніж ти - ось, мабуть, найбридкіше видовище, яке можна побачити на блювотному пагорбі.