Корреспондент розбирався, що несе в собі закон про заочне правосуддя.
Новим законом депутати дозволили заочно судити Віктора Януковича, його соратників-втікачів і конфісковувати їхнє майно. Але юристи попереджають: документ можуть використовувати набагато ширше – від рейдерства до політичного шантажу, пише Євгенія Вецько у №40 журналу Корреспондент від 10 жовтня 2014 року.
Заплутана історія закону про заочне правосуддя розпочалася в розпал Майдану. 16 січня документ був проголосований у пакеті так званих диктаторських законопроектів. Тоді він нібито приймався для того, щоб ще раз засудити екс-прем'єра Юлію Тимошенко, яка демонстративно відмовлялася їздити до суду.
«Це реставрація сталінізму», – запевняли представники опозиції.
Через два тижні під тиском громадськості закон був скасований.
До вже призабутої ідеї кілька місяців по тому повернувся Президент Петро Порошенко. У відповідь на звинувачення журналістів у тому, що «численні злочини попередньої влади» залишаються безкарними, він пообіцяв внести до Верховної Ради новий закон – про заочне ведення засідання суду.
«Тому що чекати, що нам видадуть злочинців, у нас немає підстав, а пояснити суспільству, чому все так, неможливо», – пояснив глава держави.
Як
Виявилося, що відповідний законопроект у парламенті вже зареєстрований. І навіть не один. Навіть більше, в середині серпня урядовий проект № 4448а Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини пройшов перше читання.
У формально пропрезидентській Батьківщині не виключали, що розроблений Мін'юстом документ у другому читанні «завалять», щоб розчистити дорогу президентській ініціативі.
7 жовтня з четвертої спроби законопроект № 4448а зміг набрати необхідну кількість голосів.
«Прізвища тих, хто не проголосує, ми опублікуємо на сайті Верховної Ради, в Голосі України та Урядовому кур'єрі. Прописними буквами напишемо – і в чорну рамку», – закликав депутатів спікер Олександр Турчинов.
Мабуть, загроза подіяла.
«Цей закон дозволить завершити десятки кримінальних справ проти колишніх високопоставлених чиновників, – обіцяв міністр юстиції Павло Петренко. – У цих справах вже арештовані активи на десятки мільярдів гривень, але вони не можуть бути стягнуті до бюджету, оскільки немає рішення суду».
Що
У січні юристи не скупилися на критику на адресу закону про заочне кримінальне провадження. Але урядовий проект № 4448а ще жорсткіший, оскільки передбачає не тільки можливість проведення суду без підсудного, а й конфіскацію його майна. Що змінює закон?
Відтепер той факт, що підозрюваний чи обвинувачений переховується від органів слідства за кордоном і не з'являється до суду, не є перешкодою для винесення вердикту
Перше і найголовніше: відтепер той факт, що підозрюваний чи обвинувачений переховується від органів слідства за кордоном і не з'являється до суду, не є перешкодою для винесення вердикту. В такому випадку будуть проводитися спеціальне досудове і судове провадження. Але за обов'язкової участі захисника.
Повістка та інші процесуальні документи, які зазвичай вручаються підозрюваному, публікуватимуться в українських засобах масової інформації. З моменту публікації повістки вважається, що «втікач» належним чином ознайомлений з її змістом.
Друге – до обвинувачених у державній зраді, диверсії, шпигунстві, теракті, створенні терористичних організацій, незаконних збройних формувань, в діях, спрямованих на силову зміну чи повалення конституційного ладу, застосовуватиметься нова форма покарання – конфіскація майна. Аж до коштів, розміщених на банківських рахунках.
Причому до підозрюваних у таких злочинах може застосовуватися єдиний запобіжний захід – утримання під вартою.
І третє. Якщо суд заочно виніс вирок, то обвинувачений зможе подати апеляцію на рішення суду, але зажадати очного розгляду справи – ні.
Навіщо
Науково-експертне управління Верховної Ради і Головне юридичне управління не рекомендували парламенту приймати цей закон. На 15 сторінках тексту юристи розписали масові неточності документа і порушення вже чинних норм Конституції, Кримінально-процесуального кодексу та Європейської конвенції про захист прав людини.
У профільному комітеті дали добро, але з одним зауваженням.
«Особлива увага повинна бути звернена на права обвинуваченого, адже тут висока ймовірність порушення його процесуальних прав», – каже секретар парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віталій Журавський.
А правозахисники відверто б'ють тривогу.
«Не можна людину засуджувати заочно. Суддя не може приймати рішення про вину людини, не бачачи її. Це ненормально, – упевнений глава Харківської правозахисної групи Євген Захаров. –Завжди потрібен всебічний, повний, об'єктивний розгляд справи. Це і в Конституції записано, і в законі про статус суддів. Як можна всебічно розглянути справу, не бачачи обвинуваченого? Ніяк. Не вислухавши його пояснень. Це апріорі неповноцінне правосуддя. Те, що цей закон буде визнаний порушенням права, це точно».
Його колега Едуард Багіров вважає, що «будь-яке заочне рішення суду апріорі є напівзаконним». Порушується право людини на захист. Незрозуміло, як вибудовуватиметься робота адвоката. Формально він може і повинен брати участь у досудовому та судовому розглядах і має доступ до всіх документів. Але фактично він вестиме справу, не маючи можливості не тільки спілкуватися, але навіть познайомитися з клієнтом.
Крім того, обвинувачений не може зажадати повторного розгляду справи у своїй присутності.
«За зворотного перетину кордону українського громадянина, який зазнав за час відсутності заочного кримінального переслідування, просто затримають для відбування покарання. Він не буде мати можливості ні довести поважність причин свого перебування за межами країни, ні шансів відстояти свою невинуватість у суді», – пояснює заслужений адвокат України Владислав Кочкаров.
Ще один момент. Закон № 4448а дає право сповістити підозрюваного або обвинуваченого через ЗМІ. Враховуючи, що він перебуває за кордоном, навряд чи варто розраховувати, що потрібне повідомлення дійде до адресата. Зате правоохоронні органи отримують право миттєво ініціювати процедуру заочного розгляду справи.
«При цьому Україна фактично самоусувається від використання міжнародних систем правової допомоги. Законопроект дозволяє звернутися із запитом про екстрадицію до будь-якої держави і на підставі негативної відповіді відразу ініціювати заочний розгляд, – уточнює Кочкаров. – Не знайти підозрюваного, а мати формальну підставу винести рішення – ось, мабуть, мета суперечливих формулювань».
Але найбільше запитань в експертів до норми щодо конфіскації майна. Очевидно, що основне завдання закону – вирішити питання з майном, що належало оточенню Януковича.
«Я думаю, всі ми розуміємо, що це пов'язано з конкретними людьми. Мова йде про колишніх керівників держави, які зараз перебувають за кордоном. Судити їх можна тільки заочно, – зазначає політолог Володимир Фесенко. – Це заочне правосуддя дасть можливість ще й застосувати механізми міжнародного переслідування цих людей. Тому це вимушений захід».
Але заручниками документа можуть стати й ті, хто жодного відношення до режиму Януковича не мав. З 46 статей Кримінального кодексу, за якими можливий заочний розгляд звинувачення, дві третини передбачають як санкції конфіскацію майна. Якщо вивести за дужки такі статті, як Екоцид, Геноцид, Застосування ядерної зброї, то конфіскація охоплює дві третини статей з механізмом заочного розгляду.
У цьому законі є багато питань, його можуть використовувати для розправи над звичайними людьми
«У цьому законі є багато питань, його можуть використовувати для розправи над звичайними людьми, – попереджає юрист Микола Лукаш. – Простими словами, людина виїхала за кордон, у цей час її звинувачують у фінансуванні сепаратизму, судять і забирають все майно на користь держави. Потім через аукціон будинок і бізнес переходять потрібним людям. Після повернення можна, звичайно, подати апеляцію. Але який вже сенс з цього?».
За бажання цю комбінацію можна провернути за час звичайної відпустки.
Самі ж депутати запевняють, що працюють тільки на благо народу.
«Щоб наші правоохоронні органи отримали право людей, які втекли за кордон і фінансують тероризм, притягувати до кримінальної відповідальності, – пояснює глава фракції Батьківщини Сергій Соболєв. – Саме на це і спрямований законопроект: конфіскація майна всіх осіб, які підтримують тероризм, прямо фінансують терористичну діяльність».
Звідки
Автори законопроекту у пояснювальній записці посилаються на міжнародний досвід. У тому чи іншому вигляді можливість судового розгляду кримінальної справи за відсутності обвинуваченого дійсно передбачена законодавством багатьох країн. У тому числі передових – Франції, Данії, Німеччини, Швейцарії, Нідерландів, Чехії. Європейський суд з прав людини і Рада Європи також не заперечують проти наявності такої норми.
«Різниця тільки в тому, що в Європі заочний розгляд звинувачень існує як механізм захисту громадських інтересів, а також прав і свобод потерпілих, – наголошує Кочкаров. – А в Україні поточна редакція законопроекту є скоріше системою порушення прав і свобод обвинувачених».
Експерти не виключають, що законопроект № 4448а навіть не буде підписаний, а залишиться передвиборчою акцією
Правда, експерти не виключають, що законопроект № 4448а навіть не буде підписаний, а залишиться передвиборчою акцією, мета якої – показати, що нинішня влада готова виконувати обіцянки, дані Майдану, і притягати колишніх чиновників до відповідальності.
***
Цей матеріал опубліковано в №40 журналу Корреспондент від 10 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.