Україна і Росія намагаються законсервувати конфлікт на сході.
Але за нинішнього невизначеного статусу Донбасу утримати ситуацію вдасться хіба що до весни, пише Євгенія Вецько у №41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року.
Рішення про відставку міністра оборони України Валерія Гелетея з'явилося в той самий день, коли російський президент Володимир Путін оголосив про намір відвести війська РФ від українського кордону до місць постійної дислокації.
«Мова йде про 17,6 тис. військовослужбовців, які влітку проходили навчання на полігонах у Ростовській області», – повідомила кремлівська прес-служба.
Одночасно зі своїми пропозиціями щодо врегулювання конфлікту на Донбасі до українців звернувся Петро Порошенко. Мирний план Президента – це, по-перше, повне припинення вогню і створення 30-кілометрової зони безпеки (або буферної зони), по-друге, встановлення контролю на російсько-українському кордоні і, по-третє, продовження переговорів.
«Якщо ми доб'ємося повного припинення вогню, виведення російських військ і техніки, встановлення контролю над кордоном, то відкриється зрозумілий і необхідний шлях до політичного врегулювання», – вважає глава української держави.
Офіційний Київ готовий говорити про ширшу політичну та економічну автономії для східних областей. Крок до мирного процесу, судячи з усього, зробила і Росія.
«Будь-яка новина, яка обіцяє, що на сході України буде менше жертв і страждань, – хороша новина. Тому, якщо обіцянку про відведення від українського кордону понад 17 тис. російських солдатів буде виконано, це буде хороший знак для мирного процесу, – пише найбільша щоденна газета Німеччини, Süddeutsche Zeitung. – Крім того, Путін і Порошенко запланували особисту зустріч. Українському Президенту вона потрібна, бо через два тижні в Україні відбудуться вибори до Верховної Ради. Російський хоче виглядати миротворцем. А ще йому треба перенаправити або загасити невдоволення через санкції, що зростає через санкції».
Але частина сепаратистів, як і колись, наполягає на відділенні Донбасу. Сьогодні з військових дій вони переключилися на створення своєї держави, але конфлікт у кращому разі вдасться законсервувати. Теоретично до весни.
Холодний розрахунок
Наступний етап переговорів між Росією і Україною відбудеться в Мілані. Порошенко підтвердив, що зустрінеться зі своїм російським колегою під час саміту лідерів країн Європейського Союзу та низки азіатських держав, який відбудеться 16-17 жовтня.
«Ключове і головне питання – це мир. Роль Росії в питанні забезпечення миру, як ви розумієте, важко переоцінити. І сьогодні ми ставимо питання про перехід від декларацій до конкретних кроків», – сказав Президент України, анонсуючи зустріч.
А поки політики готуються до переговорів, військові дії в зоні АТО тривають. У Луганській області бої йдуть у районі міста Кіровська, поблизу Первомайська та Стаханова, зазнають обстрілу Попасна, Щастя. В Донецькій області також неспокійно. У Горлівці бойовики провели серйозну ротацію блокпостів, Авдіївка та Піски посилено обстрілюються артилерією, не припиняється боротьба за Донецький аеропорт та Дебальцеве.
«Але це бої нестратегічного значення, – стверджує один з колишніх співробітників СБУ Луганська. – Розмежувальна лінія мінськими угодами чітко не визначена. Є спірні території. За них і б’ються. Але активно наступати не буде ні та ні інша сторона. Бойовики спочатку обіцяли своїм людям, що підуть на Київ у вересні, потім у жовтні, а зараз взагалі мовчать».
Навіть більше, нібито існує угода про узгодження буферної зони, яку підписали Київ і представники ДНР.
«Ми підписали з Києвом угоду про лінії розмежування», – стверджує «прем'єр-міністр» самопроголошеної республіки Олександр Захарченко.
Виходячи з документа, Маріуполь, Краматорськ і Слов'янськ залишаються в українських силовиків, а Київ залишить сепаратистам населені пункти Піски, Мар'їнка та село Первомайське. Існування такого документа підтвердив спікер АТО Владислав Селезньов.
«Так, насправді документ такий підписаний, є тристороння група, яка працює і завданням якої є створення всіх необхідних умов для розмежування сторін, які беруть участь у конфлікті», – заявив він.
Поки що залишається незрозумілою доля аеропорту. Новопризначений глава Донецької облдержадміністрації Олександр Кіхтенко не виключає, що українські військові залишать його в обмін на якийсь населений пункт в області.
«Є території, що перебувають під контролем ДНР, – каже чиновник. – Адже, з одного боку, аеропорт Донецька став символом героїзму наших солдат. Але з іншого боку, це щоденні обстріли, вбиті і поранені українські солдати. Навіть більше, аеропорт як інфраструктурний і стратегічний об'єкт знищений».
У Раді національної безпеки й оборони можливість здачі аеропорту спростовують. Як і наявність самої угоди.
«Офіційно заявляємо про те, що ніколи не розглядалося питання щодо здачі хоча б одного українського населеного пункту. На всій території, де живуть наші громадяни, ворогові ніхто нічого не здасть», – заявив представник інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
Дивне перемир'я
Проте потенційна розмежувальна лінія вже навіть отримала свою назву – люди, які живуть у зоні АТО, іменують її «лінією Путіна» (можливо, тому що пропозиція про створення буферної зони в ході узгодження умов перемир'я вперше була озвучена президентом РФ). І сепаратисти, судячи із заяви Захарченка, поки що готові нею обмежитися.
Сьогодні завдання номер один, яке ставлять перед собою керівники невизнаних республік, – це максимальна легалізація
Сьогодні завдання номер один, яке ставлять перед собою керівники невизнаних республік, – це максимальна легалізація. 2 листопада відбудуться вибори у «парламент» так званої Новоросії. Сепаратисти входять у податкову і комунальну системи регіону.
У місцевій пресі вже навіть опубліковані тарифи на послуги ЖКГ, за якими жителі окупованих територій повинні розраховуватися з новоспеченою «державою». З податками виходить складніше.
«Щоб працювати, мені потрібно перереєструватися. Але от лихо: в Алчевську мені кажуть, я повинен писати заяву про те, що платитиму податки в бюджет Новоросії, а в Луганську – що в бюджет ЛНР», – розповідає директор одного з алчевських магазинів Дмитро.
Завдання номер два – закріпити владу. Групи терористів, що конкурують між собою, переключилися з війни з українськими силовиками на поділ територій
Завдання номер два – закріпити владу. Групи терористів, що конкурують між собою, переключилися з війни з українськими силовиками на поділ територій. Саме з цими процесами можуть бути пов'язані події, що відбулися за останній тиждень в ЛНР і ДНР.
У ніч на 13 жовтня на території Донецької області невідомі розстріляли машину Павла Губарєва, одного з лідерів ДНР. Напередодні «ЦВК» ДНР відмовилася реєструвати його партію Новоросія, тим самим позбавивши її можливості брати участь у виборах до народної ради «республіки». У підсумку у виборах до «парламенту» ДНР візьмуть участь тільки дві сили – Донецкая республика, очолювана Захарченком і «віце-спікером» ДНР Андрієм Пургіним, і Свободный Донбасс. На тлі несподіваних проблем, пов'язаних з реєстрацією, в оточенні Губарєва з'явилася версія про причетність до нападу опонентів. Тим більше що напередодні замаху Губарєв збирався зробити «важливу заяву». Зараз він перебуває в одній з лікарень Ростова.
Лідер горлівських сепаратистів Ігор Безлер (Бєс) відмовився підкорятися керівництву ДНР. Він скасував документи, видані керівництвом «республіки», і ввів в Горлівці власну пропускну систему.
Частина донецьких сепаратистів звинувачує Захарченка у змові з українською владою і вимагає захопити Маріуполь і Слов'янськ. За непідтвердженими даними, люди Захарченка заарештували одного з найвідоміших бойовиків – Сергія Здрилюка на прізвисько Абвер. Зріє бунт у Торезі – там сепаратисти нібито вже два тижні не отримують «допомогу».
У Луганську затриманий народний депутат, колишній член фракції Партії регіонів Віктор Тихонов за підозрою у «співпраці з київською владою». Намагалися «правоохоронці» ЛНР заарештувати й іншого регіонала – нардепа Володимира Струка, одного з організаторів травневого «референдуму». Кілька днів тому він був схоплений і доставлений в будівлю головного управління СБУ в Луганській області.
«Через деякий час біля «хатинки» [будівлі СБУ] з'явилися два БТРи з озброєними людьми. Прибулі поставили ультиматум: якщо Струка не відпустять, вони почнуть обстріл будівлі», – розповідає джерело в середовищі луганських сепаратистів.
Струка у підсумку відпустили.
Кілька днів тому за нез'ясованих обставин в Стаханові від отруєння раптово померли кілька бойовиків. Зник найближчий помічник Павла Дрьомова, одного з керівників місцевого угрупування, – Євген Борщевський, більш відомий як польовий командир Борщ.
Найбільш запекла боротьба в області ведеться за вугільні райони. Оскільки завдання номер три, яке стоїть перед сепаратистами, – це гроші.
«На окупованих територіях уже склався прообраз майбутніх контрабандних схем. ДНР і ЛНР – це чорні діри на кордонах двох найбільших держав пострадянського простору. І бойовики це чудово розуміють», – каже екс-співробітник СБУ в Луганську.
Кримінальні схеми, що існували в Донбасі і до війни, частково змінили господарів, але нікуди не зникли
Кримінальні схеми, що існували в Донбасі і до війни, за словами джерела, частково змінили господарів, але нікуди не зникли.
Що стосується центральної столичної влади, то вона, судячи з усього, має намір зосередитися на відновленні звільнених територій.
«Той факт, що більша частина Донецької та Луганської областей відвойовані Києвом у бойовиків, робить жертви з нашого боку немарними і наповнює військову кампанію на сході героїчним змістом. Ми не виграли, але й не програли, – пояснює один з народних депутатів, наближених до команди Порошенка. – І ми маємо право вважати, що наші солдати загинули не дарма – вони загинули за Краматорськ, Слов'янськ, Маріуполь, Сєвєродонецьк, Лисичанськ. Зупинили ворога, стримали тиск. Відстояли Костянтинівку та Красноармійськ».
Тепер Порошенко обіцяє відновити українську владу на звільнених територіях в повному обсязі, «щоб вона не просто функціонувала в будівлях з українським прапором, а ефективно вирішувала проблеми громадян».
Навесні
Створюється враження, що конфлікт заморожений. Але це тільки формально, упевнені експерти. Політолог Михайло Погребинський вважає, що подальший розвиток подій багато в чому залежатиме від результатів парламентських виборів в Україні.
«У разі якщо Порошенко не отримає парламентську більшість, він може продемонструвати підготовку до військових дій, – каже експерт. – Але можливий й інший варіант: Порошенко шукатиме компроміс з Москвою і Донбасом у вирішенні соціальних проблем, і це стане поштовхом до подальшої зміни Конституції в частині децентралізації».
Навряд чи варто розраховувати на тривалий справжній мир. На території самопроголошених республік діє досить багато бандформувань, які відмовляються виконувати мінські домовленості: бойовики Безлера в Горлівці, стахановські терористи, козаки Всевеликого війська донського з РФ.
***
Цей матеріал опубліковано в №41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.