Дострокові парламентські вибори відбудуться на Донбасі де вийде.
Виборцям, які проживають на Донбасі, і переселенцям Центрвиборчком спростив процедуру голосування на виборах у Раду. Ті у свою чергу скаржаться на відсутність інформаційної кампанії і не поспішають скористатися цією процедурою, пише Вероніка Мелкозерова у №41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року.
Дострокові парламентські вибори відбудуться на Донбасі де вийде. Виборчий процес запущений і йде згідно із законодавством, прийняті рішення про створення виборчкомів, в Центрвиборчкомі існує примарна, але надія організувати їх на підконтрольних сепаратистам територіях.
А поки що місцева влада і не намагалася підготуватися до обрання законотворців. Навіть соцопитування і дослідження електорального поля проводились тільки там, де це було безпечно.
Тому проголосувати донеччани зможуть лише на «українській» частині буферної зони. ЦВК затвердила спеціальний порядок голосування та розмістила інформацію про спрощену процедуру голосування для жителів Донецької і Луганської областей на своєму офіційному сайті, цим обмежившись. Мовляв, хто хоче проголосувати, той сам все знайде.
Корреспондент розібрався, як можна проголосувати жителям регіону і чи встигають всі охочі вчасно зареєструватися для цього.
Виборці бажають знати
Молодий підприємець Андрій Кравченко, родом з Кіровська Луганської області, переїхав до Києва у 2006 році. За цей час луганчанин встиг стати директором турагентства, але в Києві так і не прописався. Голосувати Кравченко завжди вирушав на Донбас.
Цього року їхати на малу батьківщину небезпечно, місто контролюють бойовики самопроголошеної ЛНР. Однак він має твердий намір поставити галочку в бюлетені, тільки не в курсі, як це тепер зробити.
«Я чув, що процедуру голосування спростили, але як саме, не знаю. Тут треба самому шукати, а у мене все часу не було», – розповідає Корреспонденту Кравченко.
Але відразу додає, що не звинувачує владу у відсутності простої і зрозумілої інформаційної кампанії для тих, хто тимчасово не може проголосувати за місцем своєї реєстрації.
«Відповідальність лежить насамперед на мені. Або я хочу голосувати і знаходжу інформацію, або ні. Якщо ж мене потрібно підштовхувати або вести за руку, отже, швидше за все, у мене немає сформованої точки зору», – вважає підприємець.
А корінний луганчанин Костянтин Гавриленко, який виїхав до родичів у Москву, на вибори потрапити вже не встигне. Він заявив, що проголосував би, але не за політиків всеукраїнського рівня.
«Я за вибори в [«парламент»] ЛНР. У Луганську потрібно вже наводити порядок. А для цього необхідно вибрати депутатів на законних підставах», – вважає Гавриленко.
Проте громадян, які хочуть узяти участь у виборах народних депутатів на територіях, підконтрольних ДНР і ЛНР, досить багато. Але свої плани і тим більше політичні погляди жителі територій, підконтрольних «народним республікам», не афішують. Вони чули багато історій про те, як за прокиївську позицію людей заставляли рити окопи, прив'язували до ганебного стовпа або закривали в підвалах.
Дмитро, житель Алчевська, який погодився поговорити з виданням, зізнався, що обов'язково проголосував би, якби була можливість і він знав, як і де це зробити. Дізнавшись від Корреспондента про порядок спрощеної процедури для жителів Донецької і Луганської областей, хмикнув: «Якщо кудись треба їхати, то я не буду. Це небезпечно і того не варто».
Його позицію поділяє багато хто в регіоні. Більшість жителів двох областей цього разу на вибори просто не підуть. За даними соціологічної групи Рейтинг, голосувати збираються тільки 13% населення сходу України. 36% віддавати свій голос категорично відмовилися, а 21% опитаних сумніваються, чи варто витрачати на це час.
«Настрої у жителів негативні. Нам навіть опитування стало проводити складніше на території Донецької та Луганської областей. Тепер там будь-які питання про електоральні настрої сприймаються як розвідка і шпигунство», – розповідає директор Рейтингу Олексій Антипович.
Дані опитувань стосуються тільки районів, контрольованих українськими військами. У «республіках» провести їх нереально, та й голоси мешканців цих місць все одно не будуть враховані, зазначають соціологи.
Мінус два мільйони
Процедуру волевиявлення для жителів Донецької і Луганської областей дійсно спростили. Тепер для того щоб отримати бюлетень, переселенцю з Донбасу потрібно взяти паспорт і зареєструватися в будь-якому відділі ведення Державного реєстру виборців у містах, контрольованих українською владою.
Після приїзду на місце необхідно заповнити бланк заяви, після чого виборцю відразу дадуть відкріпне посвідчення, яке і слід пред'явити на дільниці. Головна відмінність від реєстрації на президентських виборах – немає необхідності пред'являти довідку з місця роботи. На все про все виборцям з Донбасу відвели 13 днів: заяви до реєстру потрібно подати до 20 жовтня.
У ЦВК визнають, що, як і на президентських виборах у травні, голосування на Донбасі знову буде складним, але запевняють: зроблять все можливе, щоб люди змогли скористатися своїм конституційним правом. Вибори відбудуться, але лише там, де це можливо.
Інформаційних кампаній з роз'ясненням процедури на захоплених сепаратистами територіях і в сусідніх районах, контрольованих українськими силовиками, не проводили
Інформаційних кампаній з роз'ясненням процедури на захоплених сепаратистами територіях і в сусідніх районах, контрольованих українськими силовиками, не проводили. Столичні чиновники, близькі до організації виборчого процесу, зазначили в коментарі Корреспонденту, що хто захоче проголосувати, зробить це в будь-якому випадку, а більшість жителів Донбасу, швидше за все, піде на альтернативні «республіканські» вибори.
В організації виборів на Донбасі ЦВК домоглася більшого результату в порівнянні з травневими виборами. Цього разу в Донецькій області працюватимуть 13 виборчих округів з 21 (у травні працювало лише 7), а в Луганській вибори пройдуть у 5 округах з 11 (у травні – 2).
На сайті Держреєстру виборців опублікований список адрес у Донецькій і Луганській областях, за якими нібито можна знайти виборчкоми, які працюють. Однак у ЦВК пояснили, що рекомендували виборчкомам самостійно шукати місця, зручні для роботи і проведення виборів. Тому точного переліку адрес, де має проходити голосування, поки що немає.
«За попередніми підрахунками, в Донецькій області зможуть проголосувати майже 1,5 млн виборців з 3 млн, а в Луганській області на вибори можуть прийти близько 400 тис. осіб з 1 млн», – ділиться з виданням прогнозом прес-секретар ЦВК Костянтин Хівренко.
А в ЦВК не втрачають оптимізму. Хівренко допускає, що ближче до виборів вдасться організувати голосування там, де поки що підготовка до нього не ведеться, – на територіях, контрольованих ДНР і ЛНР.
«Ситуація змінюється дуже динамічно. Цілком можливо, що кількість виборчих округів, які працюють на Донбасі, може збільшитися. Все залежить від того, до чого домовляться українська влада і представники терористичних угруповань», – заявляє прес-секретар.
Станом на 10 жовтня до Державного реєстру виборців від жителів Донецької та Луганської областей надійшло понад 3.000 заяв про тимчасову зміну місця голосування (більш ніж 2.000 з Донецької області і 1.000 – з Луганської).
«Але не можна стверджувати, що всі ті, хто подав ці заяви, – тимчасові переселенці. Серед охочих віддати голос на місцях є як біженці із зони АТО, так і люди, які ще задовго до всіх цих подій виїхали зі сходу працювати, вчитися або жити в інші міста», – пояснює Хівренко.
Про проведення інформаційної кампанії Хівренко говорити не став, стверджуючи, що виборці самі повинні знаходити потрібні їм відомості в ЗМІ та на сайтах державних органів.
За прогнозами експертів, вибори на Донбасі все-таки відбудуться, але знову спливе питання легітимності такого голосування через неучасть величезного числа виборців. Правда, відповідно до законодавства, це не позначиться на підбитті підсумків виборів і не завадить формуванню нової Ради.
Пасивність держави щодо голосування в проблемних областях багато в чому продиктована і політичними мотивами
Співрозмовники Корреспондента, близькі до організації виборів, допускають, що пасивність держави щодо голосування в проблемних областях багато в чому продиктована і політичними мотивами. Поточна ситуація дуже виграшна для політсил, представлених у владі, які могли б бути засунуті на другий план, якщо б жителі Донецька та Луганська прийшли до виборчих урн.
Експерти також звертають увагу, що навіть сама процедура спрощеного голосування не враховує реальний стан справ у регіоні, де тривають обстріли і перестрілки, і створює проблеми для тих виборців, які захотіли б нею скористатися.
***
Цей матеріал опубліковано в №41 журналу Корреспондент від 17 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.