Парламент, який українці виберуть 26 жовтня, приречений.
Експерти пророкують йому максимум рік-два. Корреспондент розібрався, які завдання стоять перед «тимчасовими» депутатами і хто прийде їм на зміну, пише Євгенія Вецько у №42 видання від 24 жовтня 2014 року.
Бомба уповільненої дії була закладена під майбутній парламент ще в середині серпня – за десять днів до того, як Президент Петро Порошенко офіційно оголосив про розпуск Верховної Ради VII скликання. Народні депутати відмовилися голосувати за законопроект про зміну виборчого законодавства, залишивши чинною змішану систему виборів, за якою відбувалися попередні вибори.
Леонід Ємець: Наявний закон дає дуже широкі можливості для фальсифікацій, особливо в мажоритарних округах
«Під час обрання [Ради] VIII скликання не було враховано одну з принципових вимог суспільства – відкриті виборчі списки, – пояснює член фракції Батьківщини Леонід Ємець. – Наявний закон дає дуже широкі можливості для фальсифікацій, особливо в мажоритарних округах».
Тому, впевнений політик, новий парламент повинен бути розпущений.
Народний фронт, за списками якого балотується Ємець, досить активно переконує виборців, що новообрана Рада не більш ніж перехідний етап. Про те, що вона не відпрацює весь п'ятирічний термін повноважень, тоді ж, у серпні, заявляли і люди Порошенка. Але ближче до виборів настрої в пропрезидентському блоці змінилися.
«Поки немає парламенту, неможливо прогнозувати, яким буде його якісний склад, наскільки він буде продуктивним для України, а отже зарано говорити і про його розпуск», – вважає депутат з фракції УДАРу Валерій Карпунцов.
Не хочуть заздалегідь прощатися з депутатськими значками у Свободі і Батьківщині. У цих партіях покладаються на результати перших місяців роботи нового парламенту і сподіваються, що він доведе свою ефективність.
«Говорити про це зараз – балаканина. Ми поки що не знаємо, хто прийде в Раду, як вона буде працювати», – пояснює позицію білосердечних нардеп Олександра Кужель.
Питання розпуску парламенту може обговорюватися, вважає Кужель, якщо він буде неефективним у плані проведення реформ та європейської інтеграції. Або якщо вибори приведуть до узурпації влади.
Зворотній відлік
Але політичні експерти непохитні у своїх прогнозах: Верховна Рада VIIІ скликання приречена.
По-перше, проти неї грає час.
«Та швидкість, з якою проводяться вибори, робить їх схожими на російську рулетку, й у підсумку в Раді буде великий відсоток випадкових людей. Як у будь-якому стохастичному випадковому процесі», – упевнений директор соціологічної служби Український барометр Віктор Небоженко.
Зберігши стару виборчу систему, парламентарії залишили на тілі парламенту старі виразки. Корупція, метання депутатів з однієї фракції в іншу, кнопкодавство
По-друге, зберігши стару виборчу систему, парламентарії залишили на тілі парламенту старі виразки. Корупція, метання депутатів з однієї фракції в іншу, кнопкодавство.
«Депутатський корпус не буде ідеальним, особливо це стосується мажоритарників. З кількох округів ідуть одіозні кандидати, які встигли «виявити» себе на минулих виборах», – попереджає політолог Олександр Маслак.
Шанс, що вони опиняться в майбутній Раді, дуже високий.
І третє – це нестабільна більшість. Перемога Блоку Петра Порошенка на виборах очевидна, проте самостійно партія більшості не сформує.
Судячи з результатів кількох останніх соцопитувань, в Раду, швидше за все, пройдуть такі партії: Блок Петра Порошенка, Батьківщина, Народний фронт, Радикальна партія, Самопоміч, Громадянська позиція.
Порошенко навряд чи ризикне зробити стратегічним партнером Олега Ляшка. Анатолій Гриценко вважається дуже складним переговірником. Об'єднатися з Юлією Тимошенко – повторити шлях Віктора Ющенка. Андрій Садовий, навіть якщо й потрапить до парламенту, то з мінімальною кількістю голосів. Тому основним зручним потенційним партнером у новому парламенті залишається Народний фронт Арсенія Яценюка.
Й у Президента, й у нинішнього прем'єра політичних амбіцій вистачає з ґаком. Політологи пророкують, що їм буде затісно на політичному олімпі, і відводять такому ситуативному союзу рік-два
Але й у Президента, й у нинішнього прем'єра політичних амбіцій вистачає з ґаком. Політологи пророкують, що їм буде затісно на політичному олімпі, і відводять такому ситуативному союзу рік-два.
Стільки ж протримається і Верховна Рада. Конституція передбачає, що парламент, обраний на позачергових виборах, не може бути розпущений раніше, ніж через рік після його обрання. Ще максимум рік на розкачування. А отже – хай живуть вибори 2016 року.
«Наступний парламент, IX скликання, вже буде реальним парламентом незалежної України. Історична місія Верховної Ради VIII скликання – закрити проект пострадянської України. І зробити це якомога швидше», – зазначає політтехнолог Тарас Березовець
Місія здійсненна
Перед майбутньою Верховною Радою – політологи вже охрестили її перехідною, або Радою воєнного часу, – ставлять кілька завдань.
Враховуючи складну соціально-економічну ситуацію і конфлікт з Росією, вона повинна сформувати більш-менш стійку більшість, а потім і коаліційний уряд.
«Якщо пропрезидентські сили не створять більшість у Раді, Україну чекає новий сплеск політичної нестабільності», – попереджає експерт Київського центру політичних досліджень і конфліктології Антон Фінько.
Наступний крок – зміна виборчого законодавства. Це буде повернення до пропорційної системи. Буде вона із закритими списками чи політики наберуться сміливості відкрити їх, не найважливіше, головне «позбутися» мажоритарників, вважають експерти.
Провести реформу місцевого самоврядування, передати більше повноважень у регіони, уточнити повноваження парламенту і Президента, можливо, скоротити кількість народних депутатів, депутатів місцевих рад, тобто провести повноцінну конституційну реформу.
«І якщо буде прийнято нову Конституцію, то для її повноцінного впровадження знадобляться нові вибори, які, звичайно ж, мають відбутися на основі нового виборчого законодавства», – упевнений політолог Володимир Цибулько.
Майбутній парламент повинен створити юридичну основу, щоб у Раду через рік або два увійшли нові політики
Тобто майбутній парламент повинен створити юридичну основу, щоб у Раду через рік або два увійшли нові політики, додає директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. А потім Верховна Рада VIII скликання в ідеалі повинна саморозпуститися.
Хто наступний?
Шанс на те, що наступний парламент, який українці можуть переобрати ще раз вже у 2016 році, буде максимально наближеним до ідеальної версії головного законодавчого органу країни, існує.
По-перше, такий парламент повинен формуватися на принципах професіоналізму, впевнені політологи.
«Сьогодні у нас триває депрофесіоналізація парламенту. За [Віктора] Януковича в партійний список потрапляли масажисти й охоронці. А зараз парламент «козаків Гаврилюків», – нарікає політолог Кость Бондаренко. – У списки беруть побільше командирів батальйонів, журналістів, грантоїдів. Такий собі набір впізнаваних осіб, які стали «іконами» Майдану».
Самі кандидати в цьому проблеми не бачать. Наприклад, разом з Блоком Петра Порошенка до Верховної Ради йде цілий ряд командирів загонів міліції, в тому числі тих, які визволяли Маріуполь. Наприклад, комбат Дніпра-1 Юрій Береза і комбат Миротворця Андрій Тетерук.
«У виборців може виникнути питання: а чим буде корисний у Раді командир батальйону? – визнає радник глави МВС Антон Геращенко і частий критик діяльності добровольчих формувань (№ 21 у списку Народного фронту). – У цій Раді дуже багато юристів, економістів і академіків. Але тричі заслужені юристи та доктори наук ухвалювали диктаторські закони від 16 січня. Наше головне завдання – щоб до парламенту прийшли небайдужі люди, які є справжніми патріотами».
Експерти сумніваються, що багато хто з тих, хто представлений у списках, в принципі розуміє особливості законодавчої роботи, механізми лобіювання, що склалися у Верховній Раді за останні роки
Проте експерти сумніваються, що багато хто з тих, хто представлений у списках, в принципі розуміє особливості законодавчої роботи, механізми лобіювання, що склалися у Верховній Раді за останні роки. А головним критерієм відбору кандидатів у депутати повинен бути саме професіоналізм, впевнений Віталій Бала.
«Політика – це професійна діяльність. Як журналістика або фінанси, – пояснює експерт. – Тільки той, хто в ній кращий, повинен бути в парламенті».
По-друге, досить важливий досвід.
«Я не вірю в молодих вундеркіндів, навіть якщо у них висококласна європейська освіта. Створювати закони можуть тільки люди, у яких є життєвий та управлінський досвід», – додає політолог.
Необхідна зміна партійної системи. Партії повинні змінитися якісно. Потрібна боротьба ідей, а не осіб
І по-третє, необхідна зміна партійної системи. Партії повинні змінитися якісно. Потрібна боротьба ідей, а не осіб. А от кількість фракцій, число депутатів не має значення, вважає співавтор книги Політичні партії: теорія і функціональні практики Алла Моїсеєва. За її словами, акцент слід зробити на якості – які закони приймає Верховна Рада, як враховується думка суспільства, наскільки ефективно функціонує парламент.
«Ідеальний парламент – парламент, який цікавий тільки професіоналам, ну ще, можливо, альтруїстам, готовим працювати на громадських засадах, – вважає Моїсеєва. – У депутатів не повинно бути фінансової зацікавленості, фінансових розбіжностей».
Біда тільки в тому, що в українських реаліях такий парламент не зможе з'явитися. Принаймні найближчим часом.
«Ідеального парламенту немає ніде в світі. А у нас він взагалі може бути тільки теоретично», – визнає Бала.
***
Цей матеріал опубліковано в №42 журналу Корреспондент від 24 жовтня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.