Корреспондент.net,
19 листопада 2014, 13:04
Ситуація в Україні залишається в центрі уваги іноземної преси.
Договору Києва із сепаратистами бути? - El Pais
Сергій Лавров і Франц-Вальтер Штайнмаєр, міністри закордонних справ Росії та Німеччини, зійшлися на тому, що для припинення війни на сході України вимагається широка угода Києва з повстанцями, яка задовольняло б інтереси обох сторін у рамках спільної держави.
Штайнмаєр зауважив, що було б "дуже легко дійти висновку, що мінські домовленості не виконуються", але остеріг від цієї "легкості".
"Я не бачу військового виходу з цього конфлікту, і тому ми маємо потребу в зусиллях всіх, у тому числі Росії, щоб домогтися врегулювання ситуації, яка загрожує суверенітету і територіальній цілісності України", - додав Штайнмаєр.
Міністри зайняли ці позиції на тлі погіршення ситуації на сході України, де продовжує порушуватися припинення вогню, про що домовилися в Мінську, а повстанці чинять опір, спираючись на російську допомогу.
Росія і Німеччина примушують сторони до переговорів, причому у Москви свої причини, у Берліна свої.
Штайнмаєр виказав певне прагнення скоріше відновити повномасштабні відносини з Москвою, щоб зайнятися іншими "загрозами, які є у світі" - обстановкою на Близькому Сході, подіями в Сирії і переговорами з Іраном.
Росія ж гне свою лінію, спрямовану на те, щоб примусити до федералізації України.
Чому Європа не бореться за Крим і Донбас - L'Express
Крим і його околиці, що пережив колонізації, депортації, конфлікти, вся ця дискредитована Новоросія, не має законного власника.
Деякі жителі приїжджали сюди за своїм бажанням, інші були вигнані, щоб сюди повернутися: тут не нація, а сукупність народів, законні права яких безперестанку ставляться під сумнів.
Реалії цього регіону занадто складні для Західної Європи, що забула про те, наскільки велика її відповідальність за інфернальну мозаїку цих земель і народів, що складалася відповідно до амбіцій її правителів, а також договорів, підписаних після 1918 року.
Більше того, Західна Європа тільки й може міркувати в категоріях в боротьбі Добра і Зла.
Ніхто не вірить в те, що європейський громадянин хотів би померти за Донецьк, тільки ангажовані фанатики воюють у проросійських воєнізованих формуваннях.
Байдужість Заходу - найкращий щит Путіна, який прекрасно це розуміє.
Європа, обурена тим, як діє Росія, прогинається перед популістами на своїй території, забезпечуючи їм участь у виборах, не знаючи, як протидіяти іредентизму, що проявляється всюди.
Європейський союз, будучи фікцією, не може справити враження на Росію. Саме тому замість того, щоб піддавати обструкції нового царя, Європі слід було б інтегрувати якомога швидше захід України і зміцнити свою об'єднану оборону.
Перед обличчям країни, яка мріє стати імперією, Європа повинна утвердитися як федерація, яка хоче стати нацією.
Путін серед головних "пропагандистів" світу - Foreign Policy
Американське видання Foreign Policy опублікувало шостий щорічний спецвипуск, присвячений 100 провідним світовим мислителям.
У категорію "пропагандисти" потрапили президент Росії Володимир Путін, філософ Олександр Дугін і колишній прем'єр-міністр ДНР Олександр Бородай. Компанію їм склали джихадисти, такі як халіф ІДІЛ Абу Бакр аль-Багдаді і лідер бойовиків "Боко Харам" з Нігерії - Абубакар Шекау.
Як свідчить мотивація видання, Володимир Путін потрапив у категорію "пропагандистів" "за проголошення долі Росії".
"Для Путіна Росія не визначається своїми нинішніми кордонами, а загальною культурою, мовою та історією російських людей, - пояснює журнал. - Очевидна Доля його держави - і до біса територіальний суверенітет інших країн - об'єднати їх. Така ідеологія надихнула також і внутрішню політику цього сильного лідера: Путін ініціював придушення своїх політичних суперників, НКО і меншин в ім'я захисту так званих російських цінностей від західних ліберальних крайнощів та інших сил.
"У 2014 році світова спільнота засудила інтриги Путіна всередині країни і за її межами як войовничі і навіть ірраціональні, - йдеться в статті. - Однак його тактика може бути цілком послідовною: на тлі експансіонізму НАТО і економічних зв'язків між колишніми радянськими державами і Заходом Путін бачить Росію як цивілізацію під загрозою. І він вважає себе тим, хто її врятує".
Удар пенсіонерам Донбасу - Christian Science Monitor
Президент Порошенко скасував закон про «спеціальний статус» для Донецька та Луганська та, по суті, відрізав від державного фінансування розташовані там лікарні, школи, а також пенсіонерів. Багато висловлюють занепокоєння щодо того, що вжиті заходи вдарять по незахищених жителях цих регіонів.
У конфлікті між Києвом і проросійськими повстанцями в східній частині України утворився новий економічний фронт, який змусить цивільних осіб зробити для себе вибір - покинути утримувані повстанцями райони або позбутися урядових грошей і послуг.
На тлі постійних порушень досягнутої два місяці тому угоди про припинення вогню Президент Петро Порошенко в кінці минулого тижня наказав скасувати закон про «спеціальний статус» для цих територій.
Це означає, що всі державні установи повинні бути закриті, і, крім того, вжиті заходи включають в себе припинення виплат пенсій та фінансування роботи лікарень, шкіл та інших соціальних служб.
Центральний банк України отримав вказівку припинити чинити будь-які послуги і зробити недійсними всі наявні на руках у населення банківські карти.
Ніхто точно не знає, як багато людей все ще залишаються на тих територіях Луганська та Донецька, які перебувають під контролем повстанців.
Обидві ці території є гірничодобувними та промисловими анклавами, розташованими на кордоні з Росією, однак у них немає достатньої кількості аеропортів і морських портів. На цій території до початку бойових дій проживали більше 6 мільйонів осіб, але потім понад мільйона з них виїхали до Росії, а ще сотні тисяч знайшли притулок у контрольованих українським урядом регіонах країни.