Підсумки візитів двох лідерів пострадянського простору в Україну.
Протягом двох днів Україну з офіційними візитами відвідали президент Білорусі Олександр Лукашенко і глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв.
Обидва візиту стосувалися як двосторонніх відносин цих країн з Україною, так і врегулювання кризи на Донбасі.
І Лукашенко, і Назарбаєв запропонували свої послуги українському президенту для припинення конфлікту.
Спостерігачі гадають, що означає візит двох лідерів Митного союзу в Київ: передача ідей Росії або навпаки їхнє віддалення від Москви.
При цьому після переговорів у Києві лідери Білорусі і Казахстану попрямували до Росії.
Корреспондент.net розбирався, навіщо Лукашенко і Назарбаєв приїжджали до Порошенка.
Лукашенко завжди готовий допомогти
Президент Білорусівід самого початку кризи на Донбасі висловлювався на підтримку єдності і територіальної цілісності України і відмовлявся визнавати самопроголошені республіки.
У ході свого візиту до Києва Лукашенко знову підтвердив цю позицію, запевнивши Петра Порошенка, що Мінськ готовий надалі сприяти проведенню мирних переговорів і виступати нейтральним майданчиком.
Білоруський президент висловив готовність завжди допомагати Україні.
Петре Олексійовичу, треба буде від Білорусі щось - скажи, ми тобі за добу все зробимо, що ти попросиш. Все, що Президент України не просив, публічно говорю, ми завжди все робили. І так буде надалі
Білоруський лідер зазначив, що допомагає Україні не з особистої вигоди, а тому, що "ми рідні люди".
"Для нас це не гра. Не тільки тому, що товарообіг, а тому, що ми сусіди, ми поруч живемо, ми рідні люди. Мені кажуть: ось Лукашенко там чогось боїться. Я не боюсь. Давайте це робити непублічно. Давайте взагалі нікому говорити нічого не будемо, а будемо робити таємно, але тільки, щоб був прогрес у цьому напрямку", - заявив президент Білорусі.
Лукашенко зазначив, що, незважаючи на конфлікт на Донбасі, товарообіг між Україною і Білоруссю не впав, а навпаки продовжує зростати. При цьому в України взагалі немає жодного цента заборгованості за постачання білоруських товарів, що є унікальною ситуацією.
Спільний телеканал
У ході переговорів президенти домовилися про те, що один з українських телеканалів буде здійснювати мовлення на території Білорусі.
"У нас такий досвід вже є. З нашими каналами працюють спільно три або чотири російських. Чому ми з Україною не можемо створити таке спільне співробітництво", - сказав білоруський лідер.
AP
"Ми давно говорили про те, що білоруси мають право знати різні точки зору, і було б непогано, якби один з інформаційних каналів України мав можливість транслюватися на території Білорусі", - зазначив Порошенко.
Він додав, що вже поставив відповідне завдання міністру інформаційної політики.
Україна теж допоможе
У свою чергу Петро Порошенко запропонував допомогу в розвитку відносин Білорусі з країнами Європейського Союзу в рамках ініціативи "Східне партнерство" (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна).
Йдеться про механізми взаємовигідного використання технологій, законодавства, фінансових ресурсів на різних рівнях партнерства, зазначив глава держави.
«Починаючи від інтегрованого управління, завершуючи енергоефективністю. Ми зі свого боку досягли достатніх успіхів у цій сфері», - наголосив Порошенко.
Сторони також обговорили низку питань співробітництва України та Білорусі, в тому числі у паливно-енергетичній сфері, сферах безпеки, міжрегіонального співробітництва, в галузі машинобудування.
Український президент зазначив, що Україна зацікавлена в тому, щоб економічні, політичні та інші відносини з Білоруссю розвивалися з максимальною інтенсивністю.
Знайшли вугілля
У ході візиту до Києва президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Україна домовилася з Казахстаном про постачання вугілля, в якому зараз відчуває гострий дефіцит.
"Відразу ми домовилися про постачання вугілля з Екібастузьких родовищ, найбільш дешевих, що видобуваються в країні", - повідомив Назарбаєв.
Він також повідомив, що запросив Порошенка відвідати Казахстан і організувати там форум бізнесменів для того, щоб вони знайшли точки дотику.
Також сторони домовилися про відновлення діяльності міжурядової комісії з економічного співробітництва.
"Ми вважаємо неприпустимим те, що протягом 2 років товарообіг між країнами впав більш ніж на 30%. Ми домовилися, що найближчим часом буде відновлено діяльність міжурядової комісії з економічного співробітництва", - сказав Порошенко.
Україна сподівається, що ключові сфери отримають новий виток.
"Ми бачимо найбільш перспективними напрямками співпрацю в галузі машинобудування, включаючи енергетичне машинобудування, продукцію "Турбоатому», - сказав Порошенко.
Він сподівається, що українська продукція буде використовуватися для будівництва енергетичних об'єктів на території Казахстану.
Казахстан теж розраховує на відновлення обсягів товарообігу з Україною до рівня 4 мільярдів доларів.
Назарбаєв - миротворець
Президент Казахстану закликав Україну і Росію знайти компроміс для вирішення конфлікту на Донбасі і зазначив, що готовий всіляко сприяти відновленню економічного співробітництва між країнами, а також мирного врегулювання ситуації в форматі, в якому раніше проводилися переговори в Мінську.
При цьому події на Сході України він назвав громадянською війною і наголосив, що конфронтація і санкції - це глухий кут і дорога в нікуди.
За словами казахського президента, він однаково ставиться до України і РФ. «Я той чесний менеджер, який ніяку сторону не підтримує, нейтральний, і може якусь лепту внести. Це добра воля», - зазначив Назарбаєв.
Навіщо приїжджали?
Політолог Кость Бондаренко вважає, що президенти Білорусі та Казахстану Олександр Лукашенко і Нурсултан Назарбаєв надали свої варіанти вирішення воєнного конфлікту на Донбасі.
"Лукашенко і Назарбаєв щодо Донбасу запропонують свої варіанти, особливо напередодні зустрічі в Мінську. Назарбаєв запропонує якийсь казахстанський формат замість мінського або женевського", - вважає експерт.
Також Бондаренко припустив, що президент України під час зустрічі в Києві передав Лукашенкові якесь послання від західних лідерів.
"Порошенко зараз сприймається як якийсь глашатай Заходу, і відповідно лідери пострадянського простору, відчувши ослаблення Москви, їдуть до Києва для того, щоб звірити годинники із Заходом", - додав він.
Політолог Віталій Бала вважає, що відмова України від СНД і Митного союзу спонукає Білорусь і Казахстан будувати двосторонні відносини з Україною, зокрема, піднімати і покращувати рівень як торгових, так і політичних відносин.
Голос Путіна
Політолог Володимир Фесенко впевнений, що говорити про візити Олександра Лукашенка і Нурсултана Назарбаєва до Києва як про сигнал краху Митного союзу вкрай передчасно.
Я не відкидаю і можливості, що одне із завдань Лукашенка і Назарбаєва - донести до Петра Порошенка альтернативні варіанти компромісу з питання Донбасу, які з якихось причин не може озвучити сам Володимир Путін. Деякі варіанти він може спробувати подати через третіх осіб, щоб не здатися слабким, або ж щоб ці пропозиції не були відкинуті відразу ж.
При цьому політологи не заперечують і особистий інтерес Лукашенка і Назарбаєва у відвідуванні України. За словами експерта, Білорусь і Казахстан намагаються максимально дистанціюватися від агресивної політики Кремля, щоб не потрапити під гарячу руку Заходу і убезпечити себе від санкцій.
«Нещодавні події яскраво демонструють: те, яким чином буде розв'язано конфлікт на Донбасі, значною мірою визначить майбутнє країн постсоціалістичного табору, та й усього регіону», - резюмував Фесенко.