Петро Порошенко йде шляхом донецького «клану», формуючи своє оточення із земляків.
До минулих президентських виборів Петро Порошенко сприймався багатьма як політик-одинак, пише Євгенія Вецько у №50 журналу Корреспондент від 19 грудня 2014 року.
Кишенькова партія Солідарність існувала формально, стосунки із соратниками мали ситуативний характер.
Але досвід роботи в команді у Петра Олексійовича все таки був, і саме на позиції лідера. Для вінницької політичної еліти він уже понад десять років виступає в ролі покровителя. За цей період Порошенко сформував певне об'єднання, яке журналісти називають «партією вінничан». Судячи з того, як Порошенко просуває у владу «своїх», в майбутньому вона має шанс за впливовістю зрівнятися з «донецькими».
Одним з перших членів «партії» можна вважати Володимира Скомаровського – вінницького підприємця, якого на зорі своєї політичної кар'єри Петро Порошенко залишив без депутатського мандата. У 1998 році майбутній Президент випередив його на 58 голосів. Скомаровський пробував судитися, але програв.
З часом два бізнесмени знайшли спільну мову, і вже у 2002-му Скомаровський став народним депутатом від Нашої України, у 2004-му очолив штаб Віктора Ющенка у Вінницькій області, а у 2005-му кілька місяців очолював Митну службу. Крісло втратив на день раніше, ніж з поста секретаря РНБО зняли Петра Порошенка.
Вибори у 2002-му Порошенко виграв дуже впевнено. До цього моменту він встиг налагодити стосунки з місцевою вінницькою елітою і вважався негласним куратором області. У тому ж 2002 року мером Вінниці стає Олександр Домбровський – один з майбутніх стовпів команди Порошенка.
У 2005-му Домбровський, вже будучи членом Нашої України, переміщується в крісло губернатора, а всі ключові посади в системі обласної влади займають його однопартійці. За чутками, жодне призначення не відбувалося без погодження з Петром Порошенком.
У наступному році на політичну арену виходить ще один знаковий персонаж – Володимир Гройсман, новоспечений мер Вінниці. А посаду глави обласної ради займає формальний висуванець Соціалістичної партії Григорій Заболотний. Саме тріумвірат Домбровський – Заболотний – Гройсман став основою і верхівкою «партії вінничан».
В її лавах батько Петра Порошенка Олексій, вже згаданий Володимир Скомаровський, Валентина Королькова – на той момент керівник благодійного Фонду Порошенка, Віктор Вікалюк – протеже Заболотного.
Не втратили свої позиції «вінницькі» і після зміни політичного курсу і приходу до влади Віктора Януковича. Губернатор Домбровський своєї посади позбувся, але на зміну йому прийшов лояльний до Порошенка Микола Джига.
На парламентських виборах 2012-го Порошенко активно розкручує ідею власної команди. «Партія вінничан» як база чудово підходить для цих цілей. За його задумом, кажуть в оточенні Президента, вона повинна була стати потужним об'єднанням мажоритарників. Своєрідною золотою картою, з якою вимушено рахуватиметься більшість.
Але не вийшло. Перемоги у Вінницькій області у 2012 році домоглися сам Порошенко, Заболотний і Домбровський. Батько Порошенка – Олексій Іванович, який балотувався у 16-му окрузі, свою кандидатуру зняв. Відмовився від участі у виборах і друг Порошенка – Анатолій Матвієнко, який виставив свою кандидатуру проти Заболотного.
У підсумку Домбровський через суд був позбавлений депутатського мандата, Заболотний особливою активністю у Верховній Раді VI скликання не вирізнявся, і Петро Олексійович до ідеї вивести «партію вінничан» на загальнодержавний рівень охолов.
У середині 2014 року ситуація цілком логічно змінилася. Сьогодні за Порошенком стоїть Володимир Гройсман, якого Президент просунув спочатку у віце-прем'єри, а тепер і на спікерську посаду. Пост глави Державного управління справами займає ще один земляк глави держави – Сергій Березенко.
У Раді і Заболотний, і Домбровський, і Матвієнко. За списком Порошенка в парламент пройшли лідер вінницьких ударівців Геннадій Ткачук, директор департаменту адмінпослуг Вінницької міськради Сергій Кудлаєнко. За мажоритаркою – син Президента Олексій і ще кілька вірних Петру Порошенку вінницьких діячів.
«Можемо говорити, що в Україні настав «час вінничан», – гордо стверджує губернатор Вінницької області Анатолій Олійник.
Але от біда. Залишена без «старійшин» область ризикує стати вибухонебезпечною. Саме цей регіон, схоже, використовуватимуть противники Порошенка, щоб розхитати під Президентом крісло.
«Ситуація у Вінниці [8 грудня кілька десятків людей намагалися захопити будівлю ОДА] показала, що будь-який регіон в Україні може «вибухнути». А враховуючи, що у Києва обмежені ресурси і хитка лояльність з боку силовиків, країна може посипатися, – попереджає політолог Юрій Романенко. – Для Порошенка це не дзвіночок, це дзвін, який повинен змусити його переглянути кадрову політику і підходи до управління державою».
Інакше Президент, вважає експерт, може втратити владу вже навесні.
Generation П
Хто стоїть за Петром Порошенком
Влада
Борис Ложкін
Глава Адміністрації Президента
Давній діловий партнер Порошенка. Познайомилися ще на початку 2000-х у процесі створення нової радіостанції. У 2011 році разом з нинішнім главою держави купили медіахолдинг KP Media.
Юрій Стець
Міністр інформаційної політики
Колишній генеральний продюсер 5 каналу. Він – один з небагатьох, кому Порошенко довіряє. У квітні 2014-го Порошенко і Стець породичалися: дружина Президента Марина разом з Юрієм Луценком хрестила доньку Стеця Єву.
Юрій Луценко
Глава парламентської фракції партії Блок Петра Порошенка
Луценко і Порошенко зблизилися в ході помаранчевої революції. За чутками, саме нинішній Президент негласно клопотав перед Віктором Януковичем про дострокове звільнення Луценка. У серпні екс-міністр очолив БПП, а потім і однойменну фракцію. У квітні 2014-го, завдяки Стецю, Луценко і Порошенко стали кумами.
Володимир Гройсман
Спікер Верховної Ради
У політичних кулуарах Гройсмана називають не інакше як улюбленцем Порошенка. Саме завдяки Петру Олексійовичу молодий мер Вінниці перекваліфікувався у віце-прем'єри, а пізніше очолив Верховну Раду, зробивши її фактично підконтрольною Президенту.
Валерія Гонтарєва
Глава Національного банку
Знайома з Порошенком ще з початку 2000-х, коли майбутній Президент активно займався розвитком свого банку Мрія, у 2006-му проданого російському ВТБ. Крім того, саме її компанія ICU займалася структуруванням угод із залучення фінансування для розвитку фірми Roshen у Росії.
Павло Клімкін
Міністр закордонних справ
З Клімкіним Порошенко працював у 2009-2010 роках, коли сам очолював МЗС. З того часу в них збереглися хороші стосунки. Клімкін тривалий час очолював групу з підготовки угоди про асоціацію України з ЄС і вважається «одним з архітекторів євроінтеграції». З чуток, саме Клімкін зумів організувати зустріч кандидата Порошенка з канцлером Німеччини Ангелою Меркель 7 травня 2014 року.
Сергій Березенко
Глава Державного управління справами
Земляк Петра Порошенка, племінник друга Президента – Анатолія Матвієнка. Під час весняної виборчої кампанії відповідав за пошук кадрів, формування списків членів обласних і дільничних виборчих комісій.
Геннадій Зубко
Перший віце-прем'єр-міністр
Із Зубком Порошенка пов'язують старі дружні стосунки. На президентських виборах у травні 2014 року він керував Житомирським обласним штабом Порошенка, а під час парламентської кампанії відповідав за роботу регіональних штабів БПП. У Кабміні Зубко нібито виконуватиме роль своєрідної противаги Арсенію Яценюку.
Ігор Гринів
Заступник голови фракції БПП
Вважається одним з інформаційних стратегів Президента. На дострокових президентських виборах займався виборчою кампанією Порошенка, після виборів кілька місяців попрацював на посаді заступника глави Адміністрації Президента.
Микола Томенко
Заступник голови фракції БПП
Один з головних спікерів Порошенка. Під час президентської передвиборчої кампанії працював «у полі» – на зустрічах з виборцями як VIP-агітатор. Його завдання полягало в тому, щоб доносити до виборця те, що Порошенко сам з тих чи інших причин сказати не може.
Микола Мартиненко
Народний депутат, Народний фронт
Мартиненка і Порошенка пов'язує давня дружба з розрахунку. Сам за Порошенка ніколи не агітував, та й фактично входить до лав конкурентної політичної сили. Але, на думку політтехнологів, на перемогу Порошенка успішно попрацювали в Центрі Разумкова, головою ради якого є Мартиненко.
Старі бізнес-партнери
Сергій Зайцев
Однокласник, сьогодні відповідає у Roshen за зовнішню торгівлю.
Ігор Кононенко
Народний депутат. Армійський друг. Екс-глава ради директорів групи Укрпромінвест Петра Порошенка (ліквідована у 2012 році після реструктуризації бізнесів, які вона об'єднувала).
Олег Свинарчук
Одногрупник Ігоря Кононенка. Повністю контролює корпорацію Богдан і має частку в Roshen. Під час президентської кампанії відповідав за Черкаську, Волинську, Херсонську і Хмельницьку області.
Олег Зімін
Колишній народний депутат України. Голова ради Національної акумуляторної корпорації ISTA (раніше входила в Укрпромінвест Петра Порошенка).
Оточення
Віктор Ющенко та Оксана Білозір – хресні дочок-близнючок Порошенка.
Олексій Порошенко – батько. Депутат Вінницької обласної ради. Із середини 1990-х був гендиректором ЗАТ Укрпромінвест, що об’єднував кілька десятків підприємств.
Марина Порошенко – дружина. Дочка екс-заступника міністра охорони здоров'я УРСР.
Діти: дочки Євгенія та Олександра, молодший син Михайло і старший Олексій – віднедавна народний депутат.
***
Цей матеріал опубліковано в № 50 журналу Корреспондент від 19 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.