Порошенко – перший український Президент, який поєднує статус глави держави і власника бізнес-імперії.
Корреспондент з'ясував, як його активи переживають кризу і як втілюються в життя обіцянки про їхній продаж, пишуть Олена Романюк та Дмитро Горулько у №50 видання від 19 грудня 2014 року.
Президент-мільярдер – явище для нашого політичного життя свіже. Воно приваблює новизною, не встигло набриднути і стати звичним елементом ландшафту. Безумовно, попередники Петра Порошенка були людьми теж, прямо скажемо, забезпеченими.
Україна пережила правління президентів – покровителів олігархів, президента – тестя, брата або навіть батька успішного бізнесмена. Проте жоден з колишніх мешканців головного кабінету на Банковій не був олігархом сам, безпосередньо і прямо. І вже тим більше не приходив до влади за підсумками революції, що мала явне антиолігархічне забарвлення. Нехай навіть вулиця і говорила про засилля однієї бізнес-групи, чомусь виносячи за дужки інші.
Проте ось уже майже півроку країною керує офіційний власник великого бізнесу, хоча він і пообіцяв продати свої активи. Пам'ятаючи про інші невиконані обіцянки, Корреспондент вирішив поцікавитися, як ідуть справи з перетворенням у життя цієї. Слід зауважити, що завдання виявилося важче, ніж виглядало на перший погляд, і справа тут не в тому, що Порошенко тримає свій бізнес глибоко в тіні.
Багато з опитаних у процесі підготовки статті експертів та інвестиційних компаній під різними приводами відмовилися коментувати, здавалося б, виграшну тему, яка напевно приверне увагу читача. Виною тому, як видно, все та сама свіжість відчуттів – одна справа коментувати аспекти бізнесу, імовірно пов'язаного з президентськими родичами або спонсорами його кампанії, і зовсім інша – коли фігурантом статті є Сам.
Forbes-Україна дав Порошенкові шосту позицію в рейтингу українських товстосумів, оцінивши його активи у $ 1,3 млрд. Конституція України, втім, знижок на рейтинги не робить. 103-тя стаття Основного закону недвозначно наголошує, що президент країни не може займатися оплачуваною або підприємницькою діяльністю.
Вранці 26 травня, смакуючи переконливу перемогу на президентських виборах, Порошенко пообіцяв продати свої активи «відразу ж після цього», уклавши для цього контракт з інвестиційною компанією. «Відразу» настало наприкінці серпня, коли у ЗМІ з'явилася інформація про те, що продажем активів українського Президента займеться інвесткомпанія Rothschild. Виконавчий директор компанії Джованні Сальветті запевнив, що безпосередньо пошуки покупця розпочнуться ще до початку осені.
Вузьке їхнє коло
Єдиним активом, що належав Порошенкові і був проданий цього року, за даними Корреспондента, став пакет акцій ДДЗ Енергоавтоматика, виробника акумуляторних батарей. Придбав його давній бізнес-партнер Президента Олег Зімін, який додав куплений актив до складу своєї Національної акумуляторної корпорації Іста. Зімін володіє бізнесом з виробництва запчастин для сільгосптехніки – Порошенко також раніше мав у ньому частку, однак продав її своєму партнеру.
Зімін – один з давніх бізнес-союзників Порошенка, які здійснюють управління його активами. У число таких союзників і партнерів входить батько чинного Президента Олексій Порошенко, а також депутат Київради Ігор Кононенко – армійський товариш глави держави.
Кононенко та Порошенко колись заснували першу корпорацію нинішнього Президента, Український промислово-інвестиційний концерн (зараз ліквідована). Сьогодні у кожного з них – свій інвестиційний фонд, інтереси яких переплітаються. Наприклад, фонд Кононенка ВІК володіє 25% акцій Пісківського заводу скловиробів, а контрольний пакет акцій підприємства належить фонду Порошенка Прайм Ессет Менеджмент.
Ще один давній партнер Порошенка – Олег Свинарчук. Саме йому ще у 2009 році майбутній Президент продав свою частку в корпорації Богдан, яка виготовляє автомобілі та автобуси. Пакет Порошенка перейшов Свинарчукові в обмін на борг у $ 100 млн і міноритарну частку Свинарчука в корпорації Roshen. Приводом для угоди стали фінансові проблеми Богдана під час кризи 2009-го.
Однак багато ЗМІ схильні вважати, що Порошенко досі має частку в цьому бізнесі. Структура власності Богдан Моторс вкрай заплутана, власниками виступають близько десятка компаній, які часто володіють акціями один одного через треті юрособи, хоча сліди присутності інтересів Порошенка у Богдані досі простежуються, стверджують ділові медіа. Втім, враховуючи загальну важку ситуацію в українському автомобілебудуванні, структура власності Богдана нині не є такою цікавою, як кілька років тому.
Бізнес-партнером Порошенка був і Борис Ложкін, в медіа-холдингу якого кілька років мали частку компанії Президента. Зокрема, Порошенко і UMH (куди входить і Корреспондент) співпрацювали з 2007 року, тоді бізнесмен передав в управління медіагрупі радіостанцію Радіо п'ять (пізніше перейменована у Ретро ФМ). А у 2011 році партнери спільно придбали Наше радіо в ірландської медіакомпанії Communicorp і KP Media – у засновника компанії Джеда Сандена. У 2013 році Ложкін консолідував активи свого холдингу і продав їх групі ВЕТЕК Сергія Курченка.
Бувало й краще
Можливо, момент для продажу бізнесу зараз не найвдаліший – тотальна економічна криза не оминула і президентські активи. Більш-менш комфортно почувають себе хіба що аграрні підприємства Президента, контрольовані компанією Укрпромінвест-Агро. У їхнє число входить продовольча компанія Поділля, заступником генерального директора якої був старший син Порошенка Олексій, а також Група Агропродінвест, Зоря Поділля, Агрофірма Дніпроагролан, Мас-Агро, Агрофірма Іванківці.
Правда, не так давно Антимонопольний комітет дозволив купити понад 50% частки Зорі Поділля та Групи Агропродінвест компанії Агро-Центр (Київ). До цього, у 2011 році, цій самій компанії дозволили придбати частки понад 50% продовольчої компанії Поділля, Агрофірми Іванківці, Мас-Агро й Агрофірми Дніпроагролан. Але зараз даних, що дозволяють однозначно зробити висновок, що мова йде про зміну власника, а не про зміну вивіски, недостатньо.
З активами в інших областях було складніше – Севастопольський морський завод виявився заручником політики. У вересні кримська влада, не визнана Києвом, повідомила, що президентський фонд Прайм Ессет Кепітал виставив завод на продаж. Проводився процес інвентаризації, встановлення точної суми зобов'язань підприємства перед містом.
Різниця в підходах очевидна – Порошенко, принаймні, має можливість продати завод у Криму, притому, що активи держкомпаній або, наприклад, групи Приват Ігоря Коломойського були просто націоналізовані керівництвом анексованої автономії. Севморзавод, найвірогідніше, все таки буде проданий, вважає Віктор Лисицький, президент Асоціації суднобудівників Укрсудпром. Без замовлень Чорноморського флоту його функціонування, за словами суднобудівника, є просто недоцільним.
Не зовсім зрозуміла доля і розташованого в столиці заводу Ленінська кузня, дохід якого у 2013 році склав 133 млн грн. Вірніше, незрозуміла його сфера діяльності. Наприклад, на офіційному сайті заводу зазначається, що він виробляє судна, металоконструкції і навіть гранатомети. Але ось Лисицький каже, що судна, нехай навіть і невеликої водотоннажності – 1 тис. т, поки що не виготовляють, бо немає замовника. Він наголошує, що підприємство, як і вся суднобудівна галузь, потребує реформування, на чому наполягав і сам Порошенко під час перебування депутатом від опозиції.
Несолодке життя
Не надто добре почувається і корпорація Roshen, яка займає 20-те місце в рейтингу Candy Industry Top 100. Материнська структура в цьому бізнесі – ТОВ Центрально-Європейська кондитерська компанія (ЦЄКК). Їй належить дочірнє підприємство Кондитерська корпорація Roshen, яку очолює В'ячеслав Москалевський, ще один бізнес-партнер Порошенка. Ці дві компанії володіють акціями чотирьох українських кондитерських фабрик. Також у Roshen входять Липецька фабрика в Росії, Клайпедська у Литві і компанія Bonbonetti Choco Kft. в Угорщині.
Погіршення відносин з Росією не тільки відбилося на діяльності Липецької фабрики, але й зробило її об'єктом підвищеної уваги громадськості та ЗМІ. Інтерес цілком очевидний. З одного боку, лунають заяви про геополітичне зіткнення інтересів, протистоянні з РФ, з іншого – головнокомандувачу належить фабрика на російській території.
«Якщо враховувати, що в цілому експорт кондитерки з України скоротився на 65%, то, очевидно, корпорація Порошенка втратила в цьому році досить багато», – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Нагадаємо, у 2013 році виручка кондитерських підприємств Президента склала $ 1 млрд.
Що стосується інших активів Порошенка, то за масштабом вони поступаються Roshen і провідних позицій у своїх сферах не займають. Наприклад, це Міжнародний інвестиційний банк, який, як і в минулому році, входить до четвертої групи банків за розміром активів. Банк від початку був створений під потреби бізнесу групи Порошенка, зазначають учасники ринку. «МІБ не приймає депозитів і не видає кредитів», – пояснює один з банкірів.
В імперії Порошенка присутня також невелика страхова компанія Країна. Прайм Ессетс Кепітал належить ПАТ Спортивно-оздоровчий комплекс Монітор, який володіє спортивним клубом 5 елемент на Рибальському острові в Києві.
Даних, що свідчать про ознаки бурхливого зростання бізнес-імперії Порошенка, виявити не вдалося
Даних, що свідчать про ознаки бурхливого зростання бізнес-імперії Порошенка, виявити не вдалося. Єдина подія, яку можна було спостерігати за останній час за участю Прайм Ессет Кепітал, – це отримання дозволу Антимонопольного комітету на купівлю акцій Київського заводу експериментальних конструкцій.
«Інтереси у різних сферах у нього є, але такого помітного лобіювання немає. Якщо, наприклад, Коломойський заліз у військові замовлення повністю, то Порошенко у цих справах помічений не був», – зазначає Охріменко.
Хоча все може змінитися. Наприклад, ситуація в економіці стабілізується, та й привид переділу власності то зникає, то знову з'являється на обрії. Ймовірно, якщо такий переділ все таки станеться, активами може прирости і президентська імперія.
«Не варто скидати з рахунків сценарій, за якого Порошенко почне формувати новий холдинг, що поповниться активами, отриманими внаслідок приватизації, або які раніше належали іншим власникам, – заявив Корреспонденту експерт, який побажав залишитися неназваним. – А поки що Порошенко приділяє більше уваги політиці, а не бізнесу. Що, враховуючи ситуацію в країні, цілком зрозуміло».
***
Цей матеріал опубліковано в № 50 журналу Корреспондент від 19 грудня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.