Ситуація в Україні і ціни на нафту в центрі уваги іноземної преси.
Донбас - класичний заморожений конфлікт - The Los Angeles Times
Мабуть, ситуація в Україні йде до перетворення в новітній "заморожений конфлікт" - випадок територіальної агресії, який гучно засуджується зовнішнім світом, який не бажає втрутитися і змінити становище.
Після розпаду СРСР у Кремлі часто брала гору ментальність, впевнена, що право власності на 90% визначається володінням.
Але у світі взагалі предостатньо заморожених конфліктів: наприклад, Індія і Пакистан конфліктують через Кашмір.
На думку автора, насправді ці конфлікти не "заморожені", а просто ігноруються світовою спільнотою. Або у дипломатів занадто багато інших турбот, або є таємна зацікавленість у тому, щоб заплющувати очі на порушення.
У більшості випадків є фактичний переможець, а ярлик "заморожений конфлікт" є "фіговим листком", що маскує небажання спільноти демократичних країн ефективно підтримувати його власні цінності.
Найбільш кричущий приклад - окупація Туреччиною Північного Кіпру.
В Україні ситуація інша: Москва і Вашингтон, недруги часів холодної війни, підтримують різні сторони в конфлікті, що забирає все більше життів.
AP
"Найцікавіша риса заморожених конфліктів - те, якою мірою вони є "ігровими полями" політики великих держав, - говорить Брайан Лі (Monterey Institute of International Studies). - Відбувалися б ці конфлікти, якби вони не представляли собою, по суті, залученість США і Росії в події у світі? "
Лі зазначив: там, де у наддержав є свої інтереси, інші країни не мають ефективного права голосу. Поштовхом до конфлікту в Східній Україні, за словами експерта, стало те, що "ЄС запропонував Україні шлях до членства". Але саме рішення Путіна не допускати НАТО в традиційну сферу впливу Росії змусило супротивників з колишньої наддержави "смикати за ниточки маріонеток".
Нова ескалація на Сході України - The Independent
Градусник показує -30, сильні пориви вітру крутять поземку по імпровізованому військовому табору. Солдати української 128-ї механізованої бригади, які зміцнилися на позиціях біля лінії фронту біля Дебальцевого Донецької області, на власні очі спостерігають природу українського "перемир'я".
"Політики можуть називати це як завгодно, але що йдеться у Києві і що відбувається на місцях - дві абсолютно різні речі", - каже рядовий Юрій Труш, який перебуває на позиції в Дебальцевому з вересня.
За словами рядового Труша, військові дії йшли майже постійно під час перемир'я, за винятком останніх трьох тижнів грудня, коли все стало відносно спокійніше.
Труш розповів, що ситуація різко змінилася в перший день нового року, коли регіон знову зазнав регулярного мінометного і ракетного обстрілу і вогню більш важкої артилерії.
Розвиток подій в останній тиждень спричинив крах надій на швидке політичне врегулювання конфлікту.
Коли українська влада ввела більш широкі обмеження на в'їзд і виїзд з утримуваних повстанцями територій, бої в Донецьку поновилися на небаченому з вересня рівні.
Спочатку багато місцевих жителів в Дебальцевому спокусилися на обіцянки збільшити пенсію та соціальне забезпечення і підтримали проросійських повстанців. Багато хто говорить, що вони проголосували 11 травня "за" на "референдумі про незалежність", не розуміючи, що це означає. Зараз загальна думка на вулицях змінилася на невпевнену. "Ми за кого завгодно, тільки б бої припинилися", - повторювали багато кореспонденту The Independent.
Солдати визнають, що значна частина місцевого населення зберігає ворожість до них. Деякі відмовляються вірити в те, що повстанці будуть стріляти у "своїх". Інші звинувачують українську армію в тому, що вона зробила місто військовим об'єктом.
По всьому місту красуються графіті "Смерть бандерівцям!" і заклики до місцевих жителів встати зі зброєю проти "насування фашистської армії".
Військова влада вирішила залишити графіті на якийсь час. "Це так дико, ми просто вважаємо це забавним", - говорить Зореслав Каїнський, заступник командувача Львівським поліцейським батальйоном, якому доручили патрулювання Дебальцевого та підтримання громадського порядку.
Мир на Донбасі під питанням - "The Wall Street Journal"
Надії на проведення саміту в пошуках миру для України на цьому тижні згасли після того, як глави дипломатичних відомств Франції, Німеччини, Росії та України в понеділок не зуміли домовитися про те, як врегулювати конфлікт в умовах активізації бойових дій на сході.
AP
Зустріч міністрів у Берліні
Міністри не зуміли знайти достатньої спільності поглядів для проведення в четвер у столиці Казахстану Астані мирного саміту, на який покладала надії Україна.
«Ми домовилися продовжити роботу щодо створення умов для проведення зустрічі на вищому рівні», - сказав Штайнмаєр, який провів цю зустріч, що тривала майже чотири години. Він додав, що переговори продовжаться на рівні високопоставлених керівників зовнішньополітичних відомств. «Ми заявили, що, якщо на цьому рівні в найближчі дні буде досягнутий якийсь прогрес, ми будемо готові зібратися знову на наступному тижні, щоб продовжити розпочату сьогодні дискусію», - сказав міністр.
Перед зустріччю Штайнмаєр вельми обережно висловлювався щодо можливого прориву на переговорах, які зайшли в глухий кут. «Я не знаю, чи доб'ємося ми необхідного прогресу. Я не знаю, чи знайдемо ми необхідне взаєморозуміння, яке дозволило б нам продовжити роботу в сьогоднішньому форматі у складі чотирьох країн», - сказав він. - Я знаю лише те, що буде неправильно відмовитися від такої спроби на початку нового року».
Німеччина вважає, що зустріч у верхах між лідерами чотирьох країн має сенс лише в тому випадку, якщо буде досягнутий відчутний прогрес у реалізації домовленості про припинення вогню і мирного плану, який погодили українські сили і проросійські повстанці в столиці Білорусі Мінську у вересні місяці.
Після зустрічі міністри підтвердили своє незмінне прагнення до досягнення «швидкого та всебічного мирного вирішення» кризи в Україні, що включає стійкий політичний процес.
«Міністри зазначили, що основою для врегулювання конфлікту є мінські домовленості, які повинні бути повністю реалізовані всіма сторонами», - сказали вони. - Міністри знову заявили про необхідність повного дотримання режиму тиші».
Як довго ще буде дешевшати нафта? - The Washington Post
У понеділок ціна на нафту досягла мінімального рівня за останні п'ять з половиною років, і це при тому, що найбільші фінансові конгломерати Goldman Sachs і Societe Generale коректують свої прогнози у бік подальшого зниження.
Прогнозувати ціни на нафту - справа ризикована. У червні 2014 року банк Barclays передбачав на четвертий квартал ціну 109 доларів за барель, що виявилося майже на 50 пунктів вище від рівня, до якого насправді впала середня ціна в цей період.
У понеділок на торгах у Лондоні ціна за барель нафти міжнародної еталонної марки Brent впала до рівня нижче за 48 доларів. На минулому тижні ціни на бензин на Середньому Заході і узбережжі Мексиканської затоки опустилися нижче двох доларів за галон (3,785 літра).
AP
В інтерв'ю, опублікованому минулої п'ятниці в авторитетному галузевому тижневику Argus Global Markets, міністр нафти Саудівської Аравії Алі аль-Наїмі (Ali al-Naimi), відповідаючи на запитання, чи можна очікувати, що ціна на нафту знову підніметься до позначки 100 доларів за барель , відповів: «Малоймовірно».
Ціни на нафту падали до приголомшливо низького рівня двічі. У липні 1986 року ціни впали до 10,91 долара (23,79 долара з урахуванням інфляції), і в грудні 1998 року вони впали до рівня 9,39 долара за барель (або 13,64 долара з урахуванням інфляції).
За останні чотири роки на тлі дуже високих цін на нафту ми спостерігали відчайдушне прагнення інвестувати в нові проекти, починаючи від родовищ в Північній Дакоті до російської Арктики. Видобуток нафти в районі цих родовищ як і раніше виходить на передній план навіть при тому, що роботи з подальшим дослідженням згортаються. У листопаді Petrobras (бразильська державна нафтова компанія - прим. перекл.) оголосила про відкриття нового величезного шельфового родовища. У грудні - навіть на тлі падіння цін - щоденний обсяг видобутку нафти в Іраку збільшився приблизно на півмільйона барелів, що стало можливим завдяки багаторічним інвестиціям.
З часом буде спостерігатися зворотний ціновий ефект, оскільки розвідувальні роботи щодо родовищ будуть припинені, а рівень споживання зросте. Однак, судячи з останньої інформації для інвесторів, наданої банком Barclays, в найближчі кілька місяців перевиробництво нафти може збільшитися на 1 мільйон барелів на день.
Саудівська Аравія є ініціатором зниження цін, оскільки їй набридло скорочувати власний видобуток для того, щоб штучно підтримувати ціни на тому рівні, який влаштовує інші країни – ті, що входять до складу ОПЕК, і особливо ті, які не є її членами.
Наскільки рішуче налаштована Саудівська Аравія? Дуже рішуче. Вона зараз сподівається, що падіння цін утруднить залучення інвестицій у такі нові проекти, як розробка родовищ в російській Арктиці, освоєння нафтоносних пісків у Канаді, розробка сланцевих родовищ в США і дорогих підсолевих глибоководних родовищ біля берегів Бразилії. Так, це довгострокові проекти, розраховані на майбутні ціни на нафту, проте компанії як і раніше уважно стежать за сьогоднішньою ситуацією.