На першій сесії новий парламент наступав на старі граблі - депутати порушували свій же регламент.
На першій сесії новий парламент наступав на старі граблі - депутати порушували свій же регламент.
У Раді були ухвалення законів без розгляду в комітетах, неособисте голосування, внесення поправок з голосу, можливі зміни текстів законів після ухвалення й затягування з оприлюдненням документів.
Хоча, як вказують експерти, закон про регламент містить виключення та процедури ухвалення рішень ad hoc, що дає депутатам можливість оминути власні ж правила.
На "ігри з регламентом" вплинули і "часові цейтноти", пов’язані з достроковими виборами.
Найчастіші порушення
У новому скликанні так і не зникло славетне "кнопкодавство", боротьба з яким була одним з ключових гасел колишньої опозиції - нинішньої влади.
За півтора місяці роботи першої сесії рух "Чесно" зафіксував мінімум чотири випадки, коли депутати більшості голосували чужими картками.
Таку інформацію з відеозаписами публікували депутати від БПП Сергій Лещенко та Мустафа Наєм. Через це кілька разів депутати змушували спікера повторно ставити законопроекти на голосування.
На першій сесії новий спікер Володимир Гройсман так і не запустив "сенсорну кнопку", яка унеможливлює кнопкодавство.
Найгучнішим скандалом навколо можливого порушення регламенту стало ухвалення бюджету на 2015 рік та низки змін до податкового й митного законодавства.
Проект ухвалювався вночі без розгляду профільним комітетом, а багато поправок озвучувалися з голосу. Окрім того, депутатам з голосу повідомляли, до яких документів вносяться окремі економічні зміни.
Після ухвалення закону важко було встановити, які були остаточні редакції документів та які податки запровадили. Додатки до бюджету опублікували після 6 січня – через тиждень після набуття чинності бюджетом.
Також депутати часто нарікають, що проекти законів вносять до парламенту та ухвалюються одразу в цілому, оминаючи профільні комітети.
Саме так сталося на останньому засіданні зі змінами до люстраційного закону, які дозволили повертати до служби високопоставлених військовослужбовців.
Порушення чи ad hoc
Закон про регламент передбачає, що перед ухваленням законопроекту його має оцінити профільний комітет.
Проте у цьому ж законі вказано, що, у разі нагальної необхідності, за процедурою ad hoc, його можна включати до порядку денного без рішення комітету.
Також регламент передбачає, що невеликі закони – не більше ста статей, можуть бути ухвалені одразу в цілому і без обговорення.
"Це погана практика, але не порушення. Регламент передбачає такі можливості, є процедури ad hoc – винятки", - розповів ВВС Україна юрист та депутат Ради багатьох скликань Юрій Ключковський.
Він нагадує, що законопроекти "з коліс" ухвалювали у всіх скликаннях.
Відомий правознавець, директор центру політико-правових реформ Ігор Коліушко розповідає, що норма ad hoc покликана, щоб уникати непотрібного зволікання.
"Але цим зловживають. Використання процедури ad hoc без потреби я вважаю порушенням регламенту", - заявив ВВС Україна пан Коліушко.
За словами Ігора Коліушка, більшість відхилень від регламенту та застосування ad hoc можна пояснити "часовими цейтнотами". Зокрема, це стосується бюджету. Це, зокрема, було спричинено й дочасними виборами.
"Проте, як бачимо, цими цейтнотами можуть вже зловживати", - вважає експерт.
На його думку, за попередньої влади одна частина парламенту намагалася перехитрити іншу й для цього порушували регламент.
"Зараз ситуація інакша, маємо переконливу більшість у парламенті, а тому керівники держави вважають не доцільним витрачати час на дотримання парламентської процедури", - вважає експерт.
Юрій Ключковський вказує, що більшість порушень, про які зараз говорять, не є суттєвими чи новими.
"Не знаю жодного бюджету за 15 років, як я був у Раді, який би ухвалили у відповідності до регламенту", - нагадав пан Ключковський.
В регламенті вказано, що поправки до другого читання мають бути письмово зареєстровані й кожна з них розглянута на засіданні.
Проте, у разі необхідності, поправки можуть озвучити та внести до тексту законопроекту згідно зі стенограмою.
Технічні правки чи переписування
Після ухвалення законопроекту служби парламенту також мають право вносити "технічні та редакційні" поправки.
"Коли говорять про поправки до економічних законів після ухвалення, то дійсно, законопроекти можуть так редагуватися. Регламент передбачає літературне та правове редагування. Мені ця норма не подобалась ніколи, але вона є", - вказує пан Ключковський.
Він нагадує, що вичитка стенограми і врахування поправок з голосу є завданням працівників апарату.
Ігор Коліушко визнає, що часто відбуваються маніпуляції, коли технічка права перетворюється на змістовну.
"Технічне виправлення помилок означає відсутність букви у слові чи коми. А внесення змістовних змін, навіть якщо це виправлення якоїсь дурниці в ухваленому законі, вимагає переголосування. Цього майже не роблять і цим часто зловживають", - розповів ВВС Україна пан Коліушко.
Якщо депутати помічають різницю між проголосованим документу та остаточним, мають два дні, аби подати скаргу. Але, за словами пана Коліушка, зазвичай такі скарги не впливають на ситуацію.
Юрій Ключковський резюмує, що ще не бачив "страшних" порушень регламенту цього скликання й звертає увагу, що до Ради прийшли багато нових депутатів і спікер Гройсман.
"В 2002 році Володимир Литвин починав кар’єру, повірте, це було у плані регламенту гірше, ніж зараз у Гройсмана", - нагадав Юрій Ключковський.
На початку лютого відкриється друга сесія Ради восьмого скликання й експерти сподіваються, що "часових цейтнотів" та "голосування з коліс" у Раді стане менше.
Джерело: ВВС Україна