Правозахисник Євген Захаров розповів про те, чи достатньо перейменувати міліцію в поліцію.
До директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова звернувся особисто міністр внутрішніх справ Арсен Аваков – покликав зайнятися механізмом громадського контролю міліції, пише Євгенія Вецько у №3-4 журналу Корреспондент від 30 січня 2015 року.
«Я, своєю чергою, запропонував зайнятися реформою МВС», – згадує правозахисник.
З березня Захаров очолює експертну раду при відомстві.
Концепція реформи правоохоронних органів багато в чому розроблена правозахисниками. Про те, які зміни чекають міліцію і хто їм пручається, Захаров розповів в інтерв'ю Корреспонденту.
- Чи достатньо трьох місяців, щоб зробити зі звичайної людини поліцейського? І без юридичної освіти?
- Того навчання, яке вони пройдуть, цілком достатньо. Це слідчі повинні бути з юридичною освітою, а для інших вона абсолютно необов'язкова. На Заході є поліцейські школи та один вуз типу академії, де готують офіцерів. У нас раніше так було – школи міліції та Академія МВС. А потім ці школи стали перетворюватися на інститути, університети, у них з'явилися філії в інших містах, потім ці філії теж стали інститутами.
Це дуже складна архітектура, величезна кількість людей, які викладають. А людей, щоб працювати в полі, не вистачає. І, крім того, більшість випускників цих вузів в міліції не працюють. Тоді навіщо така модель?
- Тобто вузи будуть закриватися?
- Частина реформи, пов'язана з вузами і навчанням, поки що на етапі обговорення. Зрозуміло, що люди, які працюють в інститутах, не хочуть залишитися без роботи.
- А нинішні працівники правоохоронних органів? Чи зустрічаєте опір реформі?
- Є, звичайно. Хто хоче, щоб його скоротили? Хто хоче потрапити під нову систему контролю? Люди бояться невідомості, і це нормально. Вони переживають, чи будуть враховані їхні інтереси, чи дотримуватимуться права. Але хочу сказати, що багато хто в міліції все-таки хоче змін.
- Ті, хто втратить роботу, отримають яке-небудь відшкодування?
- У питанні скорочення штату є певний порядок. Будуть якісь компенсації. Ми планували організувати і навчання іншим професіям. Це все теж у планах.
Але без скорочення в будь-якому випадку не обійтися. В українській міліції 172 тис. осіб у погонах. В середньому на 100 тис. українців – 376 працівників правоохоронних органів, а європейські стандарти – це 300.
Мова йде не про формальне скорочення, а про те, щоб змінити структуру органів МВС. Будуть ліквідовані відділи, які дублюються, відділи, що не мають поліцейських функцій. У новій поліції 70% персоналу повинні займатися охороною громадського порядку, решта 30% – це вже кримінальний блок і допоміжні служби. Патрулів стане істотно більше, вони повинні покривати цілу добу так, щоб у майбутніх поліцейських був восьмигодинний робочий день і два вихідних. А не так, як зараз.
- Більше патрулів – більше людей. Де тоді обіцяне скорочення?
- Якщо на базі ППС і ДАІ буде одна служба, то буде скорочення. Ліквідується УБОЗ – досить велика структура, а також транспортна, ветеринарна міліція. Це все приведе до зменшення чисельності. До кінця 2015 року кількість міліціонерів скоротиться тисяч на 30. Тоді з'явиться можливість підвищити заробітну плату тим, хто працюватиме.
- У бюджеті гроші на це знайдуться? У країні війна ...
- Питання фінансування найважче, оскільки є такі заходи, які без цільового фінансування реалізувати неможливо. Наприклад, патрулі. Машини потрібні, бензин. Це кошти. Якщо ми ліквідуємо ДАІ, то її потрібно замінити камерами відеоспостереження на дорогах. А це 120 млн грн в рамках всієї країни, і бюджетом вони не передбачені.
Тому потрібно шукати варіанти вирішення проблеми. Я сподіваюся, що надійде якась допомога Європейського Союзу, Канади, США. Гроші – одна з головних умов реформи насправді.
А є такі речі, які можна робити і без грошей. Наприклад, розгляд скарг на незаконні дії працівників органів внутрішніх справ. Сьогодні заявник не має ніякого доступу до матеріалів розслідування за скаргою. Він може отримати лист, що «факти не підтвердилися». І це 95% випадків.
Зараз ми працюємо над реформуванням процедури, щоб люди знали, чим закінчилася їхня скарга. Необхідно змінити ставлення міліції до своєї діяльності
У решті 5% випадків – відповідь із серії «факти підтвердилися, винні притягнуті до дисциплінарної відповідальності». Хто? Коли? В якому обсязі? Невідомо. Зараз ми працюємо над реформуванням процедури, щоб люди знали, чим закінчилася їхня скарга. Необхідно змінити ставлення міліції до своєї діяльності.
- Для цього достатньо перейменувати її у поліцію?
- Міліція повинна перетворитися на поліцію. Назва «міліція» з радянських часів і означає озброєну частину народу, яка бореться з ворогами народу. Цього потрібно позбавлятися. Міліція не повинна бути військовим формуванням, як зараз. Всередині можуть бути воєнізовані частини, такі як Нацгвардія, але загалом вона повинна стати цивільною.
Потрібна поліція – служба, спрямована на охорону громадського порядку та захист прав громадян. Це зміна моделі відносин між правоохоронцями та населенням
Потрібна поліція – служба, спрямована на охорону громадського порядку та захист прав громадян. І, власне, це одна з цілей реформи. Щоб наша міліція стала зовсім іншою, щоб вона стала європейською. Це зміна моделі відносин між правоохоронцями та населенням.
Дільничні повинні інакше працювати, райвідділи повинні відкритися, щоб туди можна було приходити. Так у рамках експерименту зараз працює міліція у Львові: заходиш у райвідділ, і тебе ніхто не питає куди, навіщо. Повинні бути публічні звіти начальників райвідділів, щоб люди знали, що відбувається, які правопорушення, що розкрито, що не розкрито.
А сьогодні спілкування з міліціонерами зводиться до того, що спілкуються водії з даішниками, і все. Як правило, ніхто не знає, хто його дільничний і хто начальник райвідділу. Це неправильно.
- Тобто все-таки грузинський шлях?
- Я б так не сказав. Наша реформа дещо повторює, а щось ні. Ми не Грузія, Україна в кілька разів більше, і тут не можна зробити багато речей. Я не став би узагальнювати. У Грузії був сформований величезний фонд, поміняли практично весь особовий склад, відсотків на 70. І поліцейські отримали зарплату, яка перевищувала середню зарплату по Грузії у 50 разів. І за цих умов можна було вимагати повного припинення корупційних дій.
Якби ми могли поміняти наших міліціонерів і новим дати зарплату такого обсягу, то нам було б набагато простіше. Але у нас же немає такої можливості. Країна величезна. Грошей таких немає і не буде. За таких умов повторювати грузинський досвід абсолютно неможливо.
- Ви згадали про експеримент. Чому саме Львів?
- Ми проводимо два експерименти – у Хмельницькому та у Львівській області. У Хмельницькому відпрацьовували створення патрульної служби. У Львові набагато більший масштаб. Експеримент розпочався ще 1 липня 2014-го і триватиме до кінця червня цього року. Цікаві результати вже є і, я думаю, ще з'являться. А на основі цього пілотного проекту вже можна буде займатися реформою загалом
- І які це результати? Як ви оцінюєте успішність проекту?
- У нас є індикатори, за допомогою яких можна оцінити. Мова йде про те, щоб змінити багато речей – систему оцінки ефективності роботи правоохоронних органів. Вона повинна не ґрунтуватися на статистичних даних, а залежати від оцінки їхньої роботи населенням. Ще оцінювати роботу міліції потрібно за якістю розкриття злочинів – відсоток фальсифікації кримінальних справ у такому випадку зменшиться. Також буде налагоджено взаємодію дільничних міліціонерів з громадянами. Ця робота на базі Львівської області і ведеться.
Вже проведені перші досить докладні дослідження та опитування людей. Ми отримали думки про роботу міліції в розрізі кожного району області та міста. А в кінці ми проведемо ще одне дослідження і, ѓрунтуючись на отриманих показниках, запропонуємо зміни для всієї країни в цілому.
- Які міста будуть наступними?
- У Києві працюємо. Проектом створення патрульної служби керує особисто Катерина Згуладзе. Зареєструвалося дуже багато людей для відбору в цю нову службу. Зараз для них готується програма навчання, нормативи. Планується, що нова патрульна служба почне працювати вже в червні. Далі будуть Харків, Одеса, Львів і Хмельницький, звичайно, де це все було розпочато.
- Що ще є в проекті реформи, крім ліквідації деяких відділів та реформування ДАІ?
- Внесли постанову про ідентифікацію людей у формі – у них будуть спеціальні жетони.
Запланований ще ряд заходів із захисту прав затриманих. Повинні бути впроваджені іменні пакети для зберігання речей затриманих. Кожному буде вручатися короткий перелік його прав
Запланований ще ряд заходів із захисту прав затриманих. Повинні бути впроваджені іменні пакети для зберігання речей затриманих. Кожному буде вручатися короткий перелік його прав. І що найважливіше, там є телефон гарячої лінії, щоб за необхідності запросити адвоката. Раніше цього не було. Давали непоказну листівочку, де важко було щось прочитати, і чомусь телефон Європейського суду.
Є й технічні моменти. Наприклад, візуалізація криміногенної карти. Коли натискаємо на точку на карті і бачимо, які були правопорушення в цьому місці. Це все теж потрібно.
- А автоматична фіксація порушень ПДР? Такий закон рік тому називали диктаторським.
- Тут я не фахівець. Але насправді можна все нормально зробити. Якщо в усьому світі це діє, то чому не може у нас?
- Коли можна буде оцінити результати реформи?
- Ті законопроекти, які були схвалені в жовтні, зараз у парламенті і буквально через кілька днів будуть розглядатися у профільному комітеті. А коли за них проголосують, можна буде переходити до реальних дій зі зміни структури.
Реформа розрахована на три етапи до 2018 року. І це не кінець. У Грузії реформа десять років іде і досі не закінчена.
***
Цей матеріал опубліковано в №3-4 журналу Корреспондент від 30 січня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.