В ОБСЄ активно намагаються схилити сторони конфлікту на Донбасі до переговорів.
В організації важко переживають звинувачення з приводу своєї заангажованості, пише Вероніка Мелкозерова у №5 журналу Корресподент від 6 лютого 2015 року.
Роль арбітра у справі встановлення достовірності тих чи інших фактів конфлікту на Донбасі фактично відведена Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Практично із самого початку військових дій там працюють її спостерігачі зі спеціальної моніторингової місії (СММ). Проте часто спостерігачів звинувачують у необ'єктивності, через те що вони не підтверджують факти, які для багатьох є очевидними і такими, що сталися.
Спікер СММ ОБСЄ на Донбасі, канадець з українським корінням Майкл Боцюрків під час інтерв'ю Корреспонденту заступився за рідне відомство і роз'яснив принципи і методи роботи спостерігачів ОБСЄ, які постійно перебувають у зоні бойових дій.
- Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ працює в Україні із самого початку військового конфлікту на Донбасі. Що ж все-таки там відбувається зараз?
- Ситуація дуже нестабільна. Спостерігачі фіксують нарощування кількості важких озброєнь. У зоні АТО почастішало пересування військових конвоїв зі зброєю і живою силою. Також фіксують постійні артобстріли у всіх напрямках.
На цей час ми спостерігаємо за подіями в Дебальцевому. За цей стратегічно важливий транспортний вузол розгорнулися інтенсивні бої. Люди там живуть у дуже важких умовах. Влада України намагається евакуювати жінок і дітей. Ми ж сприяємо діалогу з припинення вогню, а також збираємо факти. Спостерігачі місії зараз перебувають і в Луганську. В останніх звітах, які вони нам надіслали, сказано про відновлення обстрілу. Але ж тривалий час там було відносно тихо.
У зоні конфлікту розташовано багато сіл, які також постійно зазнають обстрілу артилерії. На сьогоднішній день ми побували в багатьох з них. Там немає електрики, опалення та води. Цього тижня ЮНІСЕФ доповів, що не менше 1.000 дітей живуть зараз у бомбосховищах тільки в Донецьку.
Із зони АТО щодня переміщаються, рятуючись від обстрілів, сотні людей. Однак можливість виїхати мають далеко не всі. Після Маріуполя і відновлення обстрілів у районі донецького аеропорту люди, які поверталися в свої будинки під час перемир'я, знову змушені були їх залишити.
- Інтенсивні бойові дії поновилися після трагедії в Маріуполі. Чи відомі вже обставини обстрілу?
- У той суботній ранок [24 січня] сталася справжня трагедія. Мирні городяни займалися своїми справами. Хтось вів дитину на прогулянку, хтось ішов за покупками на ринок. І раптом їм на голови посипав справжній ракетний дощ. По житлових районах за 30 секунд було випущено від 20 до 30 снарядів на кожні 1,2-1,5 км.
ОБСЄ провела на місці подій ретельне розслідування і з'ясувала по напрямку ударів снарядів, а також за певними аналізами, що обстріл вівся з північного сходу, тобто з територій, підконтрольних повстанцям [Боцюрків під час інтерв'ю використовує слово rebels (англ. – повстанці) для позначення сепаратистів].
- Яка доля звітів СММ ОБСЄ в Україні? Як вони складаються, на основі чого?
- На сьогоднішній день ми опублікували понад 250-300 щоденних звітів, серед яких ряд оперативних, присвячених найбільшим інцидентам. Як, наприклад, атака на Маріуполь або катастрофа рейсу МН17.
Наші звіти – це факти, які спостерігачі збирають на місцях. Загалом у місії працюють 412 спостерігачів, і 220 з них зараз перебувають на сході. Кожен день виїжджають на патрулювання
Наші звіти – це факти, які спостерігачі збирають на місцях. Загалом у місії працюють 412 спостерігачів, і 220 з них зараз перебувають на сході. Кожен день виїжджають на патрулювання. Іноді їм доводиться пересуватися у складних і небезпечних обставинах. У кінці кожного робочого дня вони направляють докладний документ про проведені зустрічі і відвідані місця. У них приділяється увага не тільки військовому боку конфлікту, а й гуманітарному. Наприклад, як люди, які залишилися в зоні конфлікту, виживають цієї зими.
Вже тут, в головному офісі, ми перевіряємо факти і готуємо звіт. Потім відредагований звіт підписує глава місії. Його направляють до Відня, звідки він вже прямує в усі 57 країн – учасниць ОБСЄ.
Вони також публікуються на нашому сайті для ЗМІ та широкої громадськості. У день один звіт читають до 100 тис. осіб, багато хто навіть розбирає їх на цитати і розміщує у своєму Тwitter.
- Вам, напевно, дуже часто ставлять це запитання, але все таки: чи фіксували спостерігачі в зоні АТО російських військових?
- Для нас не завжди можливо визначити походження цих військових угруповань і військової техніки. Ми зазначаємо у звітах те, що бачимо, і фактами не спекулюємо. Просто фіксуємо, що відбувається, доповідаємо про деталі – які типи озброєнь, яка форма. Ми вже повідомляли про пересування колон військової техніки без будь-яких розпізнавальних знаків.
У зоні АТО є багато озброєних воєнізованих угруповань, які жодній із самопроголошених республік не підпорядковуються. Ще в травні в Луганську налічувалося до 40 воєнізованих угруповань
У Луганську спостерігачі бачили групи людей у камуфляжі з російським прапором на шевронах. Однак емблеми військ не було. Крім так званих армій «ДНР» і «ЛНР», у зоні АТО є багато озброєних воєнізованих угруповань, які жодній із самопроголошених республік не підпорядковуються. Ще в травні в Луганську налічувалося до 40 воєнізованих угруповань, куди входили 1.000 солдатів зі стрілецькою зброєю та ракетно-зенітними пусковими установками. За цей час їх число могло зрости до 4.000.
- Діяльність ОБСЄ, як і багатьох інших правозахисних організацій, зазнає жорсткої критики з боку тих, хто незадоволений результатами вашої роботи. Як ви реагуєте на звинувачення у сліпоті і необ'єктивності?
- Так, ви знаєте, необѓрунтовану критику ми сприймаємо болісно. Адже іноді звинувачення на нашу адресу звучать дуже образливі, особливо якщо почитати соціальні мережі. Адже об'єктивність і факти – це все, що у нас є в арсеналі. Доповідаємо тільки про те, що бачили своїми очима. Інформацією не маніпулюємо. І хоча працюємо на запрошення українського уряду, ми залишаємося об'єктивними і дотримуємося нейтральної позиції.
- Так чому ж критикують, як думаєте?
- Мені здається, люди незадоволені нашою роботою тільки тому, що до кінця не розуміють, що ми, власне, робимо в Україні. І навіщо ми тут потрібні. Наша мета – завдяки незалежному, об'єктивному спостереженню сприяти зниженню напруженості та зміцненню миру і безпеки в Україні. Мандат нашої місії можна викласти у двох пунктах – це моніторинг та звітність про ситуацію на місцях, а також сприяння діалогу.
- Можете пригадати конкретні приклади, коли місцеве населення на Донбасі допомагало вам збирати факти?
- Тих, хто нам допомагає у веденні розслідувань, ми називаємо співрозмовниками. Це можуть бути як офіційні особи, так і журналісти, очевидці трагедій, просто люди на вулиці.
Пам'ятаю, як 17 липня ми сприяли доступу експертів до місця аварії Boeing. Тоді місія спілкувалася з багатьма жителями навколишніх сіл. Люди були нажахані від того, що сталося, адже їм на голови падали не тільки уламки літака, а й мертві тіла. Однак вони все одно сміливо показували нам місця, де виявили особисті речі, документи пасажирів, уламки літака й останки. Підтримка з боку населення за цей період зросла.
Багато в чому українці стали до нас краще ставитися, тому що саме спостерігачі іноді допомагають організувати локальне перемир'я для пересування по зоні АТО, а також сприяють доправленню гуманітарної допомоги
Думаю, багато в чому українці стали до нас краще ставитися, тому що саме спостерігачі іноді допомагають організувати локальне перемир'я для пересування по зоні АТО, а також сприяють доправленню гуманітарної допомоги.
- А що ж сепаратисти? Як вони ставляться до спостерігачів ОБСЄ? Чи заважають у роботі?
- Намагаємося налагодити діалог з усіма сторонами конфлікту – насамперед для забезпечення безпеки спостерігачів. Змушені інформувати керівництво «ДНР» і «ЛНР» про маршрути наших пересувань по зоні АТО на підконтрольних їм територіях.
Правда, бували випадки, коли повстанці своїх обіцянок не дотримувалися. Так, нас спочатку не допускали до місця аварії малазійського авіалайнера. Доступ до місця падіння для експертів з Нідерландів та спостерігачів місії вдалося отримати тільки після серії переговорів її заступника голови з керівництвом «ДНР». Хотілося б, звичайно, щоб повстанці все таки дотримувалися норм міжнародного права і давали нам виконувати свою роботу.
- Як спостерігачам ОБСЄ на Донбасі вдається зберігати об'єктивність і тверезу голову, коли навколо літають бомби і вмирають люди?
- Хороше запитання. Там працюють люди з досвідом спостереження в інших гарячих точках і зонах конфліктів. Деякі з них колишні військові. Однак навіть їм складно дивитися на всі ці смерті і руйнування. Наші спостерігачі зараз перебувають навіть у тих місцях, де посеред ночі може в будь-який момент прилетіти снаряд. Але нічого, тримаються якось, продовжують свою роботу.
- А де, як правило, живуть спостерігачі ОБСЄ на Донбасі?
- У зоні АТО дуже обмежене пересування. Тому селимо їх де доведеться – в готелях, приватних будинках та орендованих квартирах. Головна умова – щоб поруч було добре обладнане сховище на випадок бомбардування. Також у нас є заготовлений і відрепетируваний план евакуації.
- Чи є серед членів місії українці?
- Ні, українці не можуть працювати спостерігачами. Не буде належної об'єктивності. Однак у нас є український персонал – 176 осіб. Вони працюють перекладачами, аналітиками, експертами з прав людини.
- Скільки безпілотників ОБСЄ були збиті за час перебування місії на Донбасі?
- Насправді жодного. По них стріляли багато разів, проте жодного разу не збили. Загалом у нас чотири безпілотники, кожен з них може літати в радіусі 100 км. Зараз усі дрони в Маріуполі і допомагають там розвідувати обстановку. Літають над територіями, підконтрольними повстанцям. Кілька разів фіксувалися спроби глушіння радіосигналу. Однак поки що, слава богу, безуспішно.
- А ви коли востаннє були в зоні АТО? Чи збираєтеся туди їхати найближчим часом?
- Я був ще влітку. Збирався поїхати, проте не вийшло через початок активних бойових дій. У зв'язку з частими обстрілами спостерігачам важче виконувати свою роботу. Так що ми закликаємо за будь-яку ціну відновити перемир'я і сісти за стіл переговорів. Бойові дії ні до чого, крім смерті і руйнувань, не приведуть.
Біографія
Майкл Боцюрків родом з Канади. Народився в сім'ї українських емігрантів. Має 12 років журналістського стажу в гарячих точках. До СММ ОБСЄ приєднався в квітні 2014 року. В Україні працює вже втретє. До цього працював з місцевим ЮНІСЕФ та у складі канадської місії зі спостереження за парламентськими виборами у 2012 році.
ОБСЄ
Найбільша у світі регіональна організація, що займається питаннями безпеки. Об'єднує 57 країн, розташованих у Північній Америці, Європі та Центральній Азії. Колишня назва – Нарада з безпеки і співробітництва в Європі. Створена в липні 1973 року для вироблення заходів зі зменшення військового протистояння і зміцнення безпеки в Європі.
***
Цей матеріал опубліковано в №5 журналу Корреспондент від 6 лютого 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.