Російська армія теоретично може захопити всю Лівобережну Україну, а може обмежитися дрібними вилазками вздовж кордону.
Сторони конфлікту на Донбасі повідомляють про завершення процесу відведення важкого озброєння, однак, загроза нової ескалації військових дій зберігається.
Полк Національної гвардії "Азов" заявляє про намір бойовиків почати наступ по всьому фронту в зоні антитерористичної операції вже з вівторка.
Разом з тим, повідомляється про продовження штурму сил АТО біля Широкиного Донецької області.
Тому сценарію подальшого розгортання військового конфлікту на Донбасі відкидати не можна.
Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor у своєму дослідженні проводиться аналіз сценаріїв, в яких російські і західні сили можуть вступити в прямий конфлікт в Україні.
Stratfor ще називають «тіньовим ЦРУ», компанія займається збором і аналізом інформації про події в світі. На підставі зібраних відомостей аналітиками компанії складаються економічні та геополітичні прогнози.
Корреспондент.net наводить аналіз Stratfor військових операцій, які Росія може провести на території України.
Стратегічні позиції Росії
Військові позиції Росії в Україні дуже вразливі, і добитися їх їй вдалося ціною величезних зусиль, не порівнянних з досягнутими політичними успіхами.
Стратегічний бастіон Крим придатний до оборони, але йому загрожує можлива ізоляція.
Позиції українських сепаратистів і їхніх російських прихильників на сході України - це по суті справи великий виступ, захистити який можна тільки великими військовими силами, які вимагають великих коштів.
Це аж ніяк не допомагає Москві в досягненні її більш важливої мети щодо захисту своїх кордонів. У зв'язку з цим виникає питання про те, чи піде Росія на подальші військові дії заради забезпечення своїх інтересів в Україні.
AP
Сепаратисти росіянам не помічники
У пошуках відповіді на це питання Stratfor проаналізував шість основних варіантів військових дій, до яких може вдатися Росія в інтересах вирішення своїх проблем безпеки в Україні - починаючи з невеликих дій і закінчуючи повномасштабним вторгненням і захопленням східної України до Дніпра.
Потім ми провели оцінку сил і часу, які будуть потрібні для проведення таких дій, зробивши це для того, щоб визначити обсяг зусиль і витрат, необхідних для виконання таких завдань, а також проаналізували російські можливості щодо здійснення таких дій у кожному з варіантів.
За основу своєї оцінки при розгляді цих сценаріїв в нинішніх умовах ми взяли припущення про те, що єдиним противником будуть українські війська, які вже беруть участь у даному конфлікті.
З'єднання Донбасу з Кримом
Найчастіше обговорюється варіант з просуванням Росії уздовж південного узбережжя України з метою з'єднання Криму з позиціями сепаратистів на сході.
Взявши цей сценарій, ми припустили, що при плануванні військової операції буде створений досить широкий фронт для того, щоб отримати головне джерело водопостачання Криму, яким є річка Дніпро, і що лінія оборони буде в максимально можливій мірі зосереджена на Дніпрі, оскільки це єдина в регіоні риса рельєфу, придатна для оборони.
Мета такої операції - створити сухопутний міст, щоб забезпечити постачання Криму і не допустити ізоляції півострова в майбутньому.
Росії доведеться просунутися на 400 з лишком кілометрів углиб території площею 46 620 квадратних кілометрів, а також підпорядкувати собі населення чисельністю два мільйони людей.
Для захоплення такої території і придушення українського спротиву потрібно угруповання чисельністю 24-36 тисяч осіб і час від шести до 14 днів.
При цьому російським штабам доведеться враховувати ризик приходу НАТО на допомогу Києву. Якби сталося таке, і Росії для утримання цієї території доведеться збільшити своє угруповання до 40-55 тисяч осіб.
Органам також доведеться взяти до уваги можливий партизанський опір місцевого населення, яке за межами Донбасу стає рішуче антиросійським. Структура і розмір сил щодо боротьби з партизанським рухом зазвичай залежать від чисельності населення і сили опору. Природно, розкид оцінок у такому випадку стає набагато ширшим.
При такому сценарії, якщо населення буде вести себе згідливо і піддатливо, буде потрібно протиповстанське угруповання чисельністю всього близько 4200 осіб. Але якщо партизанський рух прийме максимальний розмах, його доведеться збільшити до 42 тисяч осіб.
У даному випадку такого максимального розмаху очікувати не доводиться, на відміну від міст, таких як Дніпропетровськ, Харків і Київ. Якщо не буде зовнішньої загрози, оборонні війська і протипартизанські сили будуть частково дублювати один одного. Якщо ж така загроза виникне, їм доведеться діяти окремо, через що чисельність військ, необхідних для контролю над територією, може подвоїтися.
Дійти до Придністров'я
Було розглянуто ще один схожий сценарій, який полягає в захопленні всього південного узбережжя України і з'єднанні Криму і Росії з її військами в самопроголошеному молдавським регіоні Придністров'ї.
Логіка дій при цьому така, що Київ буде відрізаний від Чорного моря, а всі інтереси Росії в регіоні зімкнуться у вигляді суцільної арки.
Що стосується обсягу сил і засобів, то Росії доведеться по суті справи подвоїти їх у порівнянні з першим варіантом зі створення сухопутного моста. Буде потрібне наступальне угруповання чисельністю 40-60 тисяч осіб, якому доведеться подолати майже 645 кілометрів і за 23-28 днів захопити територію в 103 600 кілометрів. Для його оборони буде потрібно угруповання чисельністю 80-112 тисяч осіб.
До цього додасться необхідність проведення складної і небезпечної операції з форсування великої ріки.
Більше того, населення цього регіону становить приблизно шість мільйонів осіб, і для контролю над ним потрібен протипартизанський контингент чисельністю 13-120 тисяч осіб.
Основні мінуси
У двох перших сценаріїв є один серйозний недолік, що полягає в тому, що позиції у Росії будуть вкрай вразливі.
Вони будуть розтягнуті на великій і в основному рівнинній місцевості, і в одному сценарії їх буде розсікати річка.
Утримувати такі позиції у разі рішучого наступу сучасної армії буде важко, а то й неможливо.
Шляхи постачання будуть дуже сильно розтягнуті, а в другому варіанті постачання доведеться здійснювати через велику річку.
Найбільша операція
Третій варіант - захоплення Росією всієї Східної України аж до Дніпра і створення на його лівому березі оборонної лінії.
У плані оборони захопленої території такий сценарій найбільш логічний.
Дніпро в багатьох місцях дуже широкий, на ньому мало зручних місць для переправ, а для операцій з форсування ще менше. Таким чином, оборону можна буде зосередити на кількох вузькостях.
Це найбільш розумний сценарій для Росії, якщо вона захоче зробити військові дії і зайняти міцні оборонні рубежі.
Але в даному випадку будуть потрібні величезні сили і засоби. Для захоплення такої великої території площею приблизно 222 740 квадратних кілометрів і для подолання опору супротивника знадобиться від 91 до 135 тисяч військ, а наступати доведеться в глибину на 402 кілометри.
Оскільки річка зміцнює оборонні можливості, сили оборони можуть бути приблизно такою ж чисельністю, що і сили наступу.
AP
Українські військові тренуються відбивати російську атаку
Але на цій території проживає 13 мільйонів осіб, і для проведення протипартизанських дій може додатково знадобитися від 28 до 260 тисяч осіб.
Чисельність сухопутних військ у Росії становить приблизно 280 тисяч осіб, а тому для проведення наступу потрібно залучити значну частину російської армії.
У разі початку активного партизанського опору на території України доведеться задіяти всі сухопутні війська Росії повністю
Один з позитивних моментів полягає в тому, що на проведення такої операції буде потрібно всього 11-14 днів, хоча проводити її доведеться на великій території, тому що Росія зможе наступати відразу у декількох напрямках.
З іншого боку, ця операція зажадає величезних мобілізаційних зусиль і задіяння великого військового угруповання, а тому про наміри Москви стане відомо заздалегідь, і Європа з США будуть знати про них завчасно.
Малі операції
Ми вивчили ще два варіанти, які є різновидом вже розглянутих. Зробили ми це в спробі зрозуміти, чи може Росія здійснювати менш масштабні операції, з використанням менших сил і засобів, і вирішуючи при цьому ті ж самі завдання у сфері безпеки.
Наприклад, ми розглянули сценарій, в якому Росія захоплює тільки південну половину східної України, задіюючи при цьому значно менше сил і засобів. У цьому випадку у росіян виявиться незахищений фланг, і вони позбудуться захисту Дніпра.
Крім того, ми розглянули варіант з незначним розширенням утримуваних сепаратистами територій в північному напрямку із захопленням всієї Донецької та Луганської областей, щоб забезпечити їхню більшу самодостатність. Здійснити такі операції можна, але за великим рахунком вони мало що дають.
Останній розглянутий нами сценарій є найбільш обмеженим за масштабами.
У цьому випадку Росія здійснює невеликі раптові напади по всій довжині свого кордону з Україною в спробі створення загрози різним ключовим об'єктам в цьому регіоні і максимально розтягує бойову міць України.
У плані зусиль, що витрачаються Росією, це буде ефективно і економно.
Вона зможе домогтися незначних політичних і військових цілей, скажімо, відвернути українські війська від сьогоднішньої лінії зіткнення, в цілому відвернути увагу Києва, а також посилити почуття тривоги у його влади, оскільки українці житимуть у впевненості, що Росія почне повномасштабне вторгнення, якщо Київ не погодиться на її умови.
Висновки
З усіх розглянутих сценаріїв висновки виявилися несуперечливими і вельми логічними.
Російська армія технічно може здійснити будь-який з розглянутих варіантів, але у всіх у них є серйозні недоліки. Жоден з цих варіантів не забезпечує досягнення військових і політичних цілей обмеженими і розумними силами і засобами.
Такий висновок не виключає їхнього здійснення російськими військовими, але говорить про те, що їм при оцінці своїх майбутніх дій доведеться проводити більш масштабний аналіз витрат-вигод. Ніяке теоретичне моделювання не в силах точно передбачити результат війни, але воно дає керівнику уявлення про те, які дії робити, і чи варто вживати їх взагалі.