Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі дав інтерв’ю журналу Корреспондент.
У ньому він розповів про те, як відгукнеться українцям ініційована ним медична реформа і як в майбутньому стануть заробляти лікарі, пише Євгенія Вецько у №9 видання від 6 березня 2015 року.
Уже в березні до Верховної Ради буде внесено кілька десятків законопроектів щодо реформи охорони здоров'я. Й у 2015 році, планує міністр Олександр Квіташвілі, українська медицина перейде на нові рейки – фінансування за кінцевим принципом залишиться в минулому, держава почне фінансувати тільки надані медпослуги, а не ліжко-місця в палатах незалежно від їхнього наповнення.
«Головна проблема, що Україна все ще живе за системою [лікаря, одного з організаторів системи охорони здоров'я в СРСР Миколи] Семашка. Не знаю, в яких країнах вона ще залишилася. Можливо, в Білорусі. Але всі пострадянські країни, не кажучи вже про Європу, перейшли на інший тип фінансування охорони здоров'я. Україна теж повинна пройти цей шлях», – попереджає чиновник.
Судячи з усього, шлях цей буде довгим і тернистим. Квіташвілі готується до опору системи й обіцяє, що пацієнти від переходу до платної медицини тільки виграють.
- Що конкретно зміниться в роботі лікарень, лікарів? Чи не постраждають вони «завдяки» реформі?
- Лікарні не постраждають фінансово. Держава як нараховувала їм субвенції, так і буде нараховувати. Але у них з'явиться нова форма звітності – вони даватимуть інформацію про надані послуги.
Друге: ми хочемо дати можливість лікарням працювати автономно. Це не приватизація. Вони просто зможуть легалізувати ті доходи, які сьогодні йдуть з кишені в кишеню або у вигляді якихось благодійних внесків.
- Тобто якщо раніше медицина хоча б формально залишалася безкоштовною, то тепер ми будемо платити вже цілком офіційно?
- У держави є невеликий (у зв'язку з економічною ситуацією) обсяг коштів, які повинні йти на цільові програми. У нашому випадку – тим людям, які через своє матеріальне становище не можуть отримати нормальне лікування. Мова йде не тільки про бідних, але й, наприклад, про переселенців, хронічних хворих. Держава повинна брати на себе відповідальність за цих людей.
- Але право на безкоштовну медицину закріплено в Конституції України.
- Грошей, які держава виділяє на всіх, у підсумку не вистачає нікому. Тому вони повинні йти людям, які живуть у бідності, важких соціальних умовах.
Ніякого надання якісної медичної допомоги і сліду немає. Все залежить тільки від того, скільки за неї заплатив пацієнт
Безкоштовної медицини в лікарнях і так немає. Сьогодні в середньому кожна лікарня отримує 10 млн грн на місяць. Ці гроші йдуть на мізерну зарплату, електрику, комунальні послуги. Ніякого надання якісної медичної допомоги і сліду немає. Все залежить тільки від того, скільки за неї заплатив пацієнт.
До того ж зараз немає конкуренції. Абсолютно. Є лікар краще, гірше, але скільки він «коштує», ви дізнаєтеся тільки після того, як він вам сам скаже це до операції чи після. І ціноутворення не підпорядковується жодним законам. Якщо лікар узяв кредит на квартиру, то його ціни відразу йдуть вгору. Або для одного якась послуга може коштувати 200 умовних одиниць, а для іншого та сама – 500, для третього – взагалі 1.000.
А в майбутньому всі ціни будуть на сайті клініки.
Увесь 2015 рік нам знадобиться, щоб зібрати статистичну інформацію – які послуги, в якій кількості і де надаються. Паралельно команда фінансистів та економістів працюватиме над розрахунками, скільки ці послуги коштують у країні.
Наприклад, вирізати апендицит коштуватиме 100 одиниць. Якщо ви із соціально незахищених верств, то цю послугу отримаєте в будь-якій установі і держава все оплатить. А ті, хто може оплатити, отримають доступ до гарної медицини по всій Україні. За додаткову плату лікарня зможе надати і якусь особливу палату. Лікарні, де більше пацієнтів, тому що там більше хороших хірургів, отримуватимуть більше грошей. І від держави, і від пацієнтів.
А поліклініки – це первинна допомога, яка буде на 100% оплачуватися державою.
- Хто визначатиме, чи має людина право на безкоштовну медичну допомогу?
- Поки що у нас немає спеціальної методології, як визначити рівень бідності тієї чи іншої сім'ї. У Грузії ми сформували базу соціально незахищених. Було майже 200 факторів, за якими визначали соціальний статус людини. Враховувалися навіть найдрібніші деталі аж до фіранок: якщо у людей немає чого їсти, то навряд чи вони купуватимуть нові штори. Ті, хто дійсно потребував, отримували безкоштовну медичну, фінансову допомогу, ваучери на харчування. Це цільова допомога, щоб витягнути людей з ями бідності.
Дуже правильно було б зробити так і в Україні. Але тут живуть 45 млн осіб. І здійснити такий проект швидко неможливо. Тому для початку ми братимемо списки соціально незахищених, які є в Мінсоцполітики. Хоча я і не впевнений, що вони не роздуті, але треба з чогось починати. Держава гарантуватиме оплату медичних послуг тим, хто цього собі дозволити не може.
- Ви сказали, що поліклініки залишаться безкоштовними для всіх. А сільські лікарі?
- Ми будемо розвивати первинну медицину за європейським принципом. У дуже багатьох країнах Європи лікарі, які працюють на місцях, а в наших реаліях у селах, – це приватні підприємці. Вони працюють за контрактом з місцевою або обласною владою. У них є місце роботи і зарплата, що залежить від кількості людей, яких вони охоплюють. Ми розраховуємо, що це буде 1.800-2.000 осіб.
Тобто Україні потрібні 25 тис. лікарів первинної допомоги. Якщо навіть наявний бюджет нормально розподілити, то у нас є гроші, які дозволять нам цю систему вибудувати. Система приватних лікарів – дуже ефективна система, яка працює і в Англії, і в Польщі, і в інших західних країнах.
- Досвід реформ, які проводила попередня влада, враховувати будете?
- Я їздив в області, де були пілотні проекти. Дуже багато зроблено. Єдине, чого не вистачало, це фінансова підтримка. Проекти дійшли до тієї точки, де потрібно змінювати систему фінансування, і все буде нормально розвиватися. Те, що зроблено правильно, ми будемо надбудовувати, а те, що не вийшло, - коригувати. Напрацювань багато, і є прогресивні речі.
- Як боротиметеся з тими, хто спробує саботувати реформу? Наявна система охорони здоров'я влаштовувала багатьох.
- В Україні склалася ситуація, коли у людей є бажання щось змінювати, є розуміння у керівництва країни, як це потрібно робити. Але посередині залишилося «інертне сало». Воно чинитиме опір. Пробивати цю середину буде найскладніше. Це бюрократія, чиновники, інспекції, які стануть шкодити.
Посередині залишилося «інертне сало». Воно чинитиме опір. Пробивати цю середину буде найскладніше. Це бюрократія, чиновники, інспекції, які стануть шкодити
Система перевантажена, тому що в ній дуже багато людей з печатками. Розвантажити її можна тільки через глибокі зміни. Нам потрібно робити все, щоб 2015-й став фундаментальним, роком, коли країна переходить на інші рейки.
Є два підходи до боротьби з бюрократією.
Перший – замінити людину. Це крок з короткостроковою ефективністю. Якщо ми говоримо про корупційну схему, то це тільки справа часу – коли новопризначений чиновник почне дивитися в той, заборонений бік. Якщо це святий ангел, який не хоче бути замішаний у темних справах, то його просто обійдуть. Він і знати не буде, що відбувається.
Сьогодні всі говорять про закупівлі. Але я думаю, що це проблема, яка вирішується дуже швидко. Потрібно просто максимально відкрити систему
А можна поміняти систему функціонально. Сьогодні всі говорять про закупівлі. Але я думаю, що це проблема, яка вирішується дуже швидко. Потрібно просто максимально відкрити систему. Однак концентрація на тендерних закупівлях вигідна, тому що це ширма, за якою не видно, як мільярди розлітаються по всій країні і не дають ніякого ефекту.
Закупівлі не найголовніша проблема. Гірше, що у нас на утриманні 400 тис. ліжок, які працюють на 30%, а люди, які повинні отримувати медичні послуги безкоштовно, скрізь платять.
- Але тема тендерів не просто так викликає таку пильну увагу. Вашого попередника та його заступника звільнили за зрив закупівель. Кажуть, на них заробляють мільярди доларів.
- Ми будемо повністю міняти систему. Якби ми працювали з ЮНІСЕФ, ВООЗ та іншими організаціями, ми могли б закупити на 50% більше препаратів, які дуже потрібні країні.
До того ж в Україні досі немає бази пацієнтів. Ми не знаємо їхніх реальних потреб. Тільки за двома напрямками є більш-менш достовірна інформація – це програма з туберкульозу та ВІЛ/СНІДу.
Ми починаємо формувати інформаційні бази. Не будемо збирати особисту інформацію про людей, але ми хочемо, щоб у нас був список пацієнтів, які отримують допомогу від держави.
Ми проводили інтенсивні переговори з ЮНІСЕФ, з дитячим фондом ООН, ВООЗ. І ті препарати, які вони можуть надати, в рази дешевше, ніж ті, що закуповувалися останні кілька років. У майбутньому станемо закуповувати ліки у них. Це дозволить відійти від корупційних схем, і, що найголовніше, всі необхідні ліки будуть надходити в Україну за незмінним графіком. Ми хочемо налагодити багаторічну систему.
Законопроект, що дозволяє закуповувати медикаменти через ООН, уже лежить у парламенті. Сподіваюся, що він пройде, і ми почнемо закупівлі.
- А проблема вакцинації? Вона поки що теж не надто вирішується.
- Вакцини – майбутнє дітей, здоров'я нації. З кору в нас охоплення близько 27%. Це дуже низька цифра. Вона відповідає статистиці африканських країн, що розвиваються. А Україна в центрі Європи. І це вже проблема не тільки для країни, але й для всієї європейської спільноти. Тому у нас є велика кількість донорів, які нам допомагатимуть.
Сьогодні Україна закуповує 15 типів вакцин. Вісім з них ми могли б закуповувати вже завтра в ЮНІСЕФ, але, на жаль, тільки чотири з них зареєстровані в Україні. Тобто нам потрібно перереєструвати ті вакцини, що використовуються у всьому світі. І тоді робити закупівлю через ці організації.
Решту закуповуватимемо через відкриті тендери, що проводяться в онлайн-режимі, щоб всі могли спостерігати торги. Це дасть нам можливість побудувати відкриту для всіх систему, і якщо виникнуть претензії, то щоб вони висловлювалися в процесі.
У нас була ідея, щоб закупівлі проводилися за допомогою спеціального закупівельного агентства, але для цього потрібно змінювати закони. Інакше воно зможе придбати товари тільки на $ 100 тис. Для нас це дуже маленька цифра.
- Корупційні схеми не так легко поламати ...
- Потрібно змінювати систему. Сьогодні людину, яка краде гроші у скарбниці, потрібно судити за зраду батьківщині. У країні війна. Вона краде гроші у військових. Але це не вирішить проблему. Немає зрозумілих правил гри, тому чиновник може приймати рішення, виходячи з власних інтересів. Якщо цього не змінити, то арешти будуть тільки показовими виступами. На ситуацію вони не вплинуть. Якщо заарештувати даішника за хабар, на його місце завтра прийде інший.
До того ж як карати за корупцію за таких мізерних зарплат та ще й за такої страшної девальвації? Тому для мене стало абсолютним шоком, коли парламент обмежив зарплату держслужбовців. Це неправильно. Ніхто не хоче йти працювати в корупційну систему за 3.000 грн. Ідеї реалізувати неможливо, оплата менше, ніж стипендія, і корупційні схеми страшні.
Наше завдання – зламати схеми, зменшити кількісно держапарат. Я зараз говорю і про охорону здоров'я, і про всю країну. Щоб у молодих людей був інтерес хоча б на два-три роки прийти і попрацювати. Щоб в Україні сформувалося ядро молодих реформаторів. Тому що реформи потрібно робити завжди. Немає такої країни, яка провела б низку реформ і зупинилася. Боротьба з корупцією – те саме. Це процес, який повинен іти постійно.
А заарештовувати лікаря за те, що він отримує $ 100 і бере гонорар, приймаючи рішення, як врятувати людину, – це просто неправильно. Не можна примушувати так працювати. Нікому з лікарів не подобається брати гроші в кишеню. Вони повинні нормально через касу отримувати повноцінну зарплату, а не домовлятися про ціну з пацієнтом.
- Зараз багато сперечаються про те, чи варто забороняти рекламу лікарських препаратів у ЗМІ.
- До реклами лікарських препаратів я ставлюся негативно. Якщо прибрати міркування про бізнес, то існують деякі продукти, які не варто рекламувати в такій кількості. Чому? З одного боку, ми б'ємо по доходах телебачення. З іншого – рівень самолікування в пострадянському просторі катастрофічний. Тут українці нічим не відрізняються від грузинів або казахів. У мене кабінет повний ліків. У моєї бабусі так було.
- Система ліцензування ліків буде якось спрощуватися?
- Так. Це одна зі складових реформ – дерегуляція системи ліцензій, реєстрації всього, починаючи з ліків і закінчуючи апаратурою. Це дасть можливість розвантажити систему і дозволить приватному бізнесу розвиватися, вкладати гроші в медицину.
Після цього у нас в планах провести аудит всіх підприємств, які перебувають під контролем МОЗ. Держава не повинна викидати гроші на нерентабельні підприємства.
І ще один етап – у координації з Міносвіти ми будемо працювати над реформуванням медичної освіти.
Це наш план на наступні шість місяців.
Становище вкрай критичне
Тетяна Бахтєєва, народний депутат, член парламентського комітету з питань охорони здоров'я
Щороку українці вивозять $ 100 млн для лікування та обстеження за кордоном. Це наслідок того, що система охорони здоров'я з 1991 року не реформувалася. Але перша за часи незалежності спроба перетворення галузі була здійснена у 2010-му.
Шляхом солідарної роботи парламентського комітету, МОЗ та уряду загалом був запущений реальний проект. Насамперед потрібно було підготувати законодавчу базу, запустити пілотні проекти – обережно, враховуючи особливості кожного регіону. Ми зупинилися на чотирьох – Києві, Донецькій, Дніпропетровській та Вінницькій областях. Інші регіони навіть самостійно почали у себе схожі проекти, спираючись на наші розробки.
Потім був підготовлений закон про внесення змін до основ законодавства про охорону здоров'я та закон про екстрену медичну допомогу. Далі потрібні були інші закони, зокрема про права пацієнта, про права медичного працівника. До 2012 року ми йшли за пілотними проектами.
Але прийшла нова влада, і реформа зупинилася. Потрібно було вивчити досвід попередників, проаналізувати. Те, що було помилковим, ліквідувати. Але нічого не робиться. Я знову чую декларації.
За роки незалежності змінилося близько 19 міністрів. Деякі працювали тільки чотири місяці. Міністри змінюються, а медицина погіршується. Про це свідчить і обсяг фінансування на 2015 рік.
Ми повернулися рівно у 1991 рік, коли фінансування було на рівні 40%. А досягали і 80% ... В цілому це відіб'ється на наданні допомоги, захворюваннях і рівні смертності
Ось минулого тижня ми розглядали доповнення до державного бюджету, де додали 1 млрд грн. ЗМІ процитували мене, ніби я сказала «крапля в морі», а це – крапля в океані. З урахуванням зростання цін, інфляції, курсу валют – це лише третина від потреб охорони здоров'я. Ми повернулися рівно у 1991 рік, коли фінансування було на рівні 40%. А досягали і 80% ... В цілому це відіб'ється на наданні допомоги, захворюваннях і рівні смертності.
Становище сфери як лікар я оцінюю медичним терміном – вкрай критичне. Потрібно терміново починати працювати і прислухатися до досвіду тих, у кого він є.
Ми багато говоримо про те, що в країні великі проблеми, в тому числі й політичні. Тому необхідна децентралізація влади та бюджетного фінансування. Я переконана, що це для галузі було б найбільш правильним підходом.
Страхова медицина – перший крок
Роман Ілик, екс-депутат, колишній перший заступник голови парламентського комітету з питань охорони здоров'я
Медична реформа вже навіть не питання завтрашнього дня – це питання дня вчорашнього. Останні 20 років у нас система охорони здоров'я не змінювалася в принципі.
Ці питання тісно пов'язані з фінансуванням перетворень. Поки парламент не почне достатньою мірою приділяти увагу витратам на галузь, поки вони не досягнуть, як годиться, 5% ВВП, буде складно впроваджувати будь-які зміни.
Офіційна статистика захворювань і тривалості життя в Україні свідчить про те, що чинна система потребує реформування. У нас, на жаль, ситуація нагадує потрапляння води в діряве відро. Скільки б не лили, все одно піде в землю. Причина цього – корупційна складова. Не подолавши корупцію, ми не зможемо налагодити нормальне функціонування галузі.
Потрібно вводити госпрозрахункові підрозділи, давати зелене світло приватній ініціативі. Це важливий фактор реформування
Нам потрібно бути готовими до покрокового введення страхової медицини. Я зустрічався з міністром охорони здоров'я Олександром Квіташвілі, розповідав про напрацювання, які вже існували. (Я сам є автором кількох ініціатив, законопроектів з цього питання.) Щоб перейти у формат страхової медицини, насамперед потрібно зізнатися, що у нас вже давно немає безкоштовної медицини. Майже всі послуги все одно оплачуються пацієнтами. Тому потрібно вводити госпрозрахункові підрозділи, давати зелене світло приватній ініціативі. Це важливий фактор реформування.
Другий крок – подолання корупції, зокрема під час закупівлі ліків, і прозорість тендерів. Це дасть можливість здешевити ліки
Другий крок – подолання корупції, зокрема під час закупівлі ліків, і прозорість тендерів. Це дасть можливість здешевити ліки. Важливо досягти чіткості і прозорості процесу реєстрації ліків. Це міг би бути формат якісно нового фармацевтичного ринку.
Витрачати кошти з держбюджету слід на конкретні послуги, які вже надані, а не так, як зараз, коли всі витрати віртуальні та плануються виходячи з ліжко-місць і ставок. Останні показники у нас одні з найвищих в Європі і перевищують західні цифри іноді вдвічі. У Німеччині населення майже вдвічі більше, а лікарень – як в Україні.
І ще – здоровий спосіб життя. Він повинен стати модним трендом. ЗМІ повинні посприяти пропаганді нової норми життя
І ще – здоровий спосіб життя. Він повинен стати модним трендом. ЗМІ повинні посприяти пропаганді нової норми життя.
Реалізовуючи всі ці заходи, ми можемо досягти нової якості медицини. Один рік подовженого життя – це десь додаткових 4% ВВП. Це ще один шлях до економічного процвітання країни.
***
Цей матеріал опубліковано в №9 журналу Корреспондент від 6 березня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.