RU
 

Антикорупційне бюро розбрату: чому не призначають голову?Сюжет

BBC Україна,  2 квітня 2015, 05:57
0
438
Антикорупційне бюро розбрату: чому не призначають голову?
Фото: Корреспондент.net
Антикорупційне бюро має стати головним державним органом для боротьби з корупцією

Минає місяць, як конкурсна комісія з обрання голови антикорупційного бюро визначила чотирьох фіналістів

Цього тижня минає місяць, як конкурсна комісія з обрання голови антикорупційного бюро визначила чотирьох фіналістів, проте з обранням керівника справа затягнулась.

Представники конкурсної комісії твердять, що затримка - за адміністрацією президента, натомість в АП провину покладають на саму комісію.

Початок реальної боротьби з корупцією та функціонування антикорупційного бюро було серед умов надання Україні безвізового режиму з ЄС.

Експерти вказують, що затягування з роботою бюро є серед причин, чому безвізовий режим цього року може не запрацювати.

Антикорупційне бюро має стати головним державним органом для боротьби з корупцією у найвищих ешелонах влади.

У процесі створення навколо нього виникали політичні суперечки.

Тривалий конкурс

Конкурсна комісія з відбору кандидатів на голову бюро запрацювала 9 січня. До неї увійшли дев’ять представників Кабміну, президента та Верховної Ради.

Це були відомі й авторитетні експерти Віктор Мусіяка, Євген Нищук, Юрій Бутусов, Рефат Чубаров, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Олександра Яновська, Ярослав Грицак та директор європейського бюро із боротьби із шахрайством Джованні Кесслер.

У відкритому конкурсі брали участь понад 170 кандидатів, а 6 березня комісія відібрала чотирьох фіналістів.

Документи на них передали до адміністрації президента, яка мала організувати їхню спеціальну перевірку в СБУ, МВС та фіскальній службі.

Після перевірки комісія мала обрати двох або трьох, направити президенту, а той - зобов’язаний обрати одного і призначити керувати бюро.

Найбільше голосів членів комісії - сім - набрав Віктор Чумак, депутат Ради від "Блоку Петра Порошенка" й заступник голови комітету з боротьби із корупцією.

Другим став Артем Ситник. Йому 35 років, він працював слідчим прокуратури у Кіровограді, потім у Київській області. В 2011 році пішов зі служби й працює адвокатом.

Третій претендент – Яків Варічев. Пан Варічев працює адвокатом, а раніше був слідчим.

Він починав роботу слідчим в Єнакієвому Донецької області ще при СРСР, потім його забрали у Москву слідчим з особливо важливих справ генпрокуратури СРСР. Він розслідував корупційні справи у Середній Азії та Азербайджані.

Після розпаду Союзу пан Варічев повернувся до України, але через хворобу дитини переїхав до Іспанії. Двоє його дітей зараз там працюють адвокатами й є громадянами Іспанії, але він повернувся до України.

Четвертий претендент – Микола Сірий, адвокат, старший науковий співробітник інституту держави та права імені Корецького.

Відсікли іноземців

Під час конкурсу називалися низка відомих іноземців, які могли очолити антикорупційне бюро.

Серед них були колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі, колишній заступник генпрокурора Грузії Давід Сакварилідзе та діаспорянин зі США, помічник федерального прокурора Богдан Вітвицький.

Проте їх відсікли через невідповідність вимогам закону.

"Ми три дні вирішували питання допуску до конкурсу пана Саакашвілі. Колеги підтримували, але закон вимагає тільки громадян України", - розповів ВВС Україна член комісії Віктор Мусіяка.

Пан Саакашвілі відмовився складати громадянство Грузії, адже ще має політичні плани у своїй країні.

"Давід Сакварилідзе на кінцевому етапі брав участь, але він не знає державної мови, що забороняє закон", - додав пан Мусіяка.

Пан Сакварилідзе нещодавно був призначений заступником генпрокурора й займається реформою прокуратури.

У Раді були плани виправити закон щодо громадянства, проте цього не сталось.

На завершальному етапі також хотіли прибрати із закону віковий ценз, але все ж вирішили не міняти правила посеред гри.

"В мене таке враження, що в АП не хочуть жодного з цих чотирьох. Скоріше за все, мова йшла про Богдана Вітвицького. Він подавав документи, проте йому 67 років, а закон ставить обмеження 65 років", - заявив ВВС Україна секретар конкурсної комісії Євген Захаров.

У чому затримка?

"Вже маємо затримку з перевіркою кандидатів на посаду голови бюро", - вважає пан Мусіяка, адже для спеціальної перевірки кандидатів відводиться п'ятнадцять днів.

"Протоколи ми надіслали до АП 10 березня. Вони надсилають запити до МВС, фіскальної служби і СБУ. На цій основі роблять загальну довідку про проходження перевірки й дають нам", - розповів про технічний бік процедури пан Захаров.

Натомість заступник адміністрації президента Дмитро Шимків в ефірі програми "Свобода слова" поклав відповідальність за затримку на конкурсну комісію.

"Є конкурсна комісія, яка повинна подати свої пропозиції. На неї ми не маємо впливу, вона незалежна", - заявив Дмитро Шимків.

За словами Євгена Захарова, ще минулого четверга він спілкувався з відповідальним за цю справу співробітником АП Дмитром Єлмановим. Той обіцяв, що до минулої п’ятниці мали бути результати.

Цей напрям, за твердженням пана Захарова, курує заступник керівника АП Андрій Таранов.

У приймальні пана Таранова підтвердили цю інформацію, проте по суті коментар надати не змогли.

ВВС Україна порадили звернутись до пана Єлманова і дали його номер телефону, проте він не відповідав.

Перший заступник глави АП Віталій Ковальчук у розмові з ВВС Україна заявив, що немає інформації щодо перевірки кандидатів на посаду глави антикорупційного бюро.

ВВС Україна направила в адміністрацію президента запити з цього приводу.

"Ми ухвалимо рішення за один день, аби з АП нам передали результати перевірки", - додав Євген Захаров.

Він наполягає, що перевірка полягає у звірці поданих кандидатами даних, це не має займати аж так багато часу.

Новий конкурс?

Згідно із законом, якщо усі кандидати не пройдуть перевірку, передбачена можливість проведення усього конкурсу заново.

"В законі є можливість оголошення нового конкурсу, якщо перевірку не пройдуть всі, я такий варіант також не відкидаю", - констатує Євген Захаров.

Він вважає, що такий сценарій для просування "потрібної людини" можливий, проте називає його "небажаним", адже не бачить реальних підстав, чому хтось може провалити перевірку.

Також він розглядає варіант, що у разі проходження перевірки тільки одним кандидатом комісія може "зробити крок назад і додати кандидатів, яких раніше відкинули".

Натомість Віктор Мусіяка відмовляється навіть розглядати такі сценарії.

"Ми у цьому брати участь не будемо, ми прийняли рішення", - запевнив Віктор Мусіяка ВВС Україна.

Обидва члени комісії сподіваються, що найближчим часом вони отримають результати перевірки й невдовзі президент призначить голову Національного антикорупційного бюро.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі