Розрахунки в грузинських ларі, «республіканські» документи на бланках з тризубом і «м'яка» податкова система.
Корреспондент з'ясував, як проходить юридичне життя в невизнаних ЛНР і ДНР, пише Євгенія Вецько у №13 журналу Корреспондент від 3 квітня 2015 року.
Близько 3 тис. дітей народилися у переселенців за час бойових дій на сході України. Скільки немовлят з'явилося на світ у самій зоні АТО, підрахувати складно: більшість з них юридично не існує. Тим часом бюрократичне життя на підконтрольній бойовикам території йде повним ходом: тут укладаються шлюби, реєструються розлучення, відкриваються приватні підприємства і навіть продається нерухомість. Корреспондент розібрався, як у самопроголошених ЛНР і ДНР «законно» народитися, одружитися, працювати, вийти на пенсію і померти.
Діти республіки
Сім'я підприємця з Алчевська Євгена, який не називає свого прізвища, повернулася в рідне місто в грудні. Тривалий час дружина і син жили в Києві у родичів. Сподівалися, що ситуація на Донбасі нормалізується або сам батько сімейства знайде роботу в столиці. Не сталося ні те ні інше.
«Ми довго думали і вирішили, що вони будуть повертатися. У місті досить спокійно, мій бізнес якось пихкає. Та й дружина була на шостому місяці вагітності. Вдома краще, я ближче», – пояснює Євген.
Проте народжувати його дружина вирушила до Києва.
«Я хочу, щоб моя дитина була українцем, а не громадянином ЛНР», – каже підприємець.
В юридичну силу документів, виданих на території невизнаних республік, він не вірить. Та й допомогу на дітей в «ЛНР», на відміну від України, ніхто виплачувати не збирається – принаймні в осяжному майбутньому. Одноразова виплата в розмірі 500 грн від «ДНР» дається тільки матерям-одиначкам. Тому так, як Євген, роблять багато жителів окупованих міст.
Але навіть якщо дитина народилася на території «республіки», батьки можуть оформити українське офіційне свідоцтво в будь-якому іншому місті, яке перебуває під контролем української влади. Для цього потрібно надати в РАГС оригінали паспортів батьків та оригінал довідки з пологового будинку. Але тільки з українською печаткою, попереджає начальник головного теруправління юстиції в Донецькій області Олександр Гаркуша. І ось в цьому може бути заковика.
«Зараз скрізь печатки ЛНР. У лікарнях, бюджетних організаціях, школах. Українські печатки переважно вилучили. Якщо хтось заховав, то може за певну суму поставити, але це небезпечно», – розповідає одна з працівниць луганського РАГСу, яка попросила не називати її імені.
Фото Укрінформу
Власні бланки документів сепаратисти виготовляють у невеликих кількостях - "для преси"
Залишається ще один варіант – зареєструвати дитину громадянином ЛНР або ДНР. Свідоцтво про народження можна отримати на місці в будь-якому РАГСі. Якщо прізвища у батьків однакові, то для цього треба надати тільки два оригінали паспортів і довідку з пологового будинку. Це може зробити як батько, так і мати. Траплялося навіть, що свідоцтво видавали бабусям.
«Отримані в ЛНР і ДНР свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану видаються на гербовому бланку України», – повідомляє близька до сепаратистів газета Республіка, що випускається в Луганську.
РАГСи все ще працюють за українським законодавством, але документи, які вони видають, не мають юридичної сили на підконтрольній Києву частині країни. Зате дітей з такими свідоцтвами пропускають через кордон у Росію та Білорусь. Отримати свідоцтво одночасно і в ЛНР/ДНР, і в Україні не вийде: довідка в пологовому будинку видається одна.
З довідкою про смерть та сама історія.
«Якщо людина померла на території, непідконтрольній законній [українській] владі, родичам треба отримати в медустанові довідку, на якій повинна стояти українська печатка. Після цього необхідно приїхати в РАГС будь-якого міста України й отримати свідоцтво про смерть з внесенням до державного реєстру», – каже Гаркуша.
Одружитися чи розлучитися за українськими законами можна тільки поза зоною АТО. Всі шлюби, укладені на території, підконтрольній сепаратистам, в Україні вважаються недійсними, а «республіканські» свідоцтва – фальшивими.
«Такі папери ще й перешкоджають нормальному оформлення аліментів», – додає Гаркуша.
Дістаю з широких штанин
Отримати офіційний український паспорт на зайнятих бойовиками територіях неможливо. Для цього із зони АТО доведеться виїхати і пройти звичайну процедуру. Тим часом сепаратисти почали видавати свої документи – поки що тимчасові.
«Тимчасовий паспорт, виданий в ЛНР, виготовлений у вигляді книжечки з жорсткою палітуркою. У ньому будуть усі звичні для нас відомості – фото, дата народження, дата і місце видачі, стать, сімейний стан. Цей документ є дійсним не тільки на території ЛНР і ДНР, але й на території РФ», – обіцяє газета Республіка.
У ДНР не настільки самовпевнені. Там визнають, що кордон з Росією можна перетнути лише з паспортом визнаної держави.
«Поки, щоб виїхати в Росію, потрібен паспорт держави Україна», – заявив в ефірі одного з донецьких телеканалів «віце-прем'єр» ДНР Володимир Антюфєєв, який приїхав з Придністров'я створювати в Донецьку міністерство державної безпеки.
Не виїхати з такими документами і до Білорусі.
«Мій знайомий, ополченець з Горлівки, нещодавно спробував втекти до Білорусі, навіть грошей зайняв, але виїхати не судилося, оскільки він встиг показово отримати паспорт ДНР, – розповіла Корреспонденту мешканка Горлівки. – Тому з ДНР тепер тільки в пекло».
У самопроголошених республіках обіцяють і швидку появу власних водійських посвідчень. Їх бланки відрізняються від українських. Там буде зазначено п'ять категорій – А, В, С, D, E. Правда, поки їх стануть видавати тільки тим, у кого були посвідчення українського зразка, а новачкам доведеться почекати.
«Ще не прийнятий республіканський закон Про дорожній рух, який би регламентував цей процес», – повідомляє луганська газета.
Хата скраю
А от продати або купити квартиру на території ЛНР з точки зору українського законодавства можна цілком офіційно.
«На окупованій території залишаються невідключеними три реєстри нотаріату, – розповідає Гаркуша. – Це реєстри довіреностей та бланків, а також список нотаріусів».
Щоб підтвердити зміну власника, необхідно протягом десяти днів з моменту здійснення операції з нотаріально завіреним договором приїхати на територію, підконтрольну українській владі, і звернутися до органів юстиції.
Газета сепаратистів у Луганську повідомляє про юридичні нововведення
Квартири в «республіках» дійсно продаються. Наприклад, двокімнатна квартира в незачепленому бойовими діями Алчевську коштує близько $ 12 тис., у Луганську – близько $ 20-30 тис., в Донецьку все залежить від району – є і по $ 60 тис., і по $ 10 тис. Оголошення про купівлю і продаж на спеціалізованих сайтах з'являються регулярно.
Не заважає продавцям і покупцям і той факт, що в ЛНР такі угоди вважаються незаконними. У травні 2014 року глава «держави» навіть видав спеціальний указ, що забороняє продаж нерухомості «з метою захисту майнових прав громадян та недопущення мародерства».
Усе зміниться, обіцяють в ЛНР, коли «народна рада республіки» прийме закон Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно або Україна відкриє доступ до Держреєстру майнових прав.
Робота – вовк
Зате про податки керівники «республік» подбали. Всіх місцевих підприємців вони зобов'язали перереєструватися.
«Найчастіше це відбувалося таким чином: заходять на ринок або в торговий центр люди в камуфляжі зі зброєю і спокійно кажуть: не перереєструєтесь – будуть проблеми», – згадує Євген.
Кожен приватний підприємець тепер платить ЛНР 600 грн на місяць, якщо у нього немає найманих працівників. Якщо вони є, то за кожного в середньому доведеться доплатити ще 450 грн. Є бізнесмени, які платять податки двічі – і в ЛНР, і в бюджет України, щоб не втрачати свій офіційний статус.
Загалом на території ЛНР встановлено дев'ять видів податків і зборів. У «державний бюджет» зараховуються податок з обороту, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, плату за користування надрами, екологічний податок. До місцевих бюджетів будуть зараховуватися податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток муніципальних підприємств, єдиний податок, плата за землю, а також в перспективі державне мито, яка регулюватиметься окремим законодавчим актом.
У ДНР для оподаткування навіть придумали власний термін – «м'яке». Юридичні особи зобов'язані сплачувати 20% від чистого прибутку і прибутковий податок із зарплат працівників. Індивідуальні підприємці платять фіксовані ставки: таксисти – 170 грн на місяць, маршрутне таксі – 500 грн.
Суми виглядають невеликими тільки на перший погляд. Наприклад, порожні звіти підприємець здавати не може. Сепаратисти вважають, що якщо підприємець зареєструвався, то зобов'язаний заробляти гроші. І не важливо, чи вдалося завезти товар або продати що-небудь в умовах тотального безгрошів'я.
Прибуток підприємства розраховується за класичною формулою: дохід мінус витрати дорівнює прибуток. Але питання в тому, що саме деенерівці вважають витратами. Наприклад, якщо турагенство перераховує на рахунок китайської компанії авансовий платіж за проживання в готелі клієнта-туриста, це не вважається витратами компанії. Такими вважаються тільки ті платежі, які здійснюються всередині ДНР.
Ще одна особливість бізнесу «по-республіканськи» – це повернення рекету.
Рекет, який був у 1990-х, – просто квіточки порівняно з тим, що зараз коїться в Донецьку. Тоді хоч було з ким і про що домовлятися. Сьогодні повне беззаконня
«Рекет, який був у 1990-х, – просто квіточки порівняно з тим, що зараз коїться в Донецьку. Тоді хоч було з ким і про що домовлятися. Сьогодні повне беззаконня», – розповідає власниця туристичної компанії Royal Voyage Галина Ротова.
Ще півроку тому вона жила і працювала в Донецьку, але сьогодні переїхала зі своєю командою менеджерів до Києва.
Від ліри до ларі
Що стосується обіцяної власної валюти – чи то «Новоросії», чи то ДНР і ЛНР, – то її введення, зважаючи на все, відклали до кращих часів. «Республіки» переходять на так звану мультивалютну систему. У деяких супермаркетах Донецька вже з'явилися оголошення про можливість оплати товарів не тільки українськими гривнями, а й доларами, євро та російськими рублями.
Зробити це можна в мультивалютних касах. Правда, вони ще не відкрилися – мовляв, не встигли. Невелика частина торгових точок Донецька, як і раніше, приймає тільки гривні.
Фото Укрінформу
Донецькі магазини й інші заклади торгівлі зазначають ціни й у гривнях, і в рублях
«Господарі вичікують, поки перейдуть великі [торгові точки], – розповів Корреспонденту продавець одного магазинчика на Критому ринку. Що робити з доларами і євро, він не уявляє. - Здачу як з долара давати? Гривнями? А округляти долари не захочуть – там суми великі».
А ось пенсії вже з квітня будуть тільки в рублях. Курс щодо гривні в ЛНР – 2 руб. за 1 грн., повідомив «міністр фінансів» Євген Мануйлов. Максимальний розмір пенсії в «республіці» – 9 тис. грн., як і за законодавством України. Пенсіонерів там нарахували майже 500 тис. осіб. Заборгованість із зарплат і соціальних допомог в ЛНР сьогодні становить близько 1 млрд грн. Тому жителі окупованих територій будь-якими способами намагаються оформити собі пенсію в Україні. Або, якщо в сім'ї двоє пенсіонерів, розкласти яйця в два кошики.
У ДНР платити пенсії тільки в рублях обіцяють із серпня. Курс такий самий – 1:2. А поки що пенсіонери отримуватимуть виплати і в гривнях, і в рублях, і навіть у доларах.
«Близько 6% пенсіонерів, за нашими розрахунками, отримають пенсії в американській валюті», – повідомили в «міністерстві фінансів» ДНР.
Своєрідна мультивалютная система існує на окупованих територіях уже кілька місяців, але неофіційно
Втім, своєрідна мультивалютная система існує на окупованих територіях уже кілька місяців, але неофіційно.
«Грошей у людей майже не залишилося. Вигрібають те, що є. Хтось приносить євро, хтось долари, іноді трапляються турецькі ліри і грузинські ларі, – зізнається підприємець Євген. – Я ремонтую мобільні телефони і розумію, що в нинішніх умовах зв'язок із зовнішнім світом – це головне. Тому беру все».
А поки керівники ДНР і ЛНР міркують у теорії про доларові пенсії і зарплати, у хід активно пішла інша валюта. Багато жителів зони АТО готові працювати за їжу. Будівельні роботи, ремонт, прибирання – за такі послуги цілком можна розрахуватися продуктами: в соціальних мережах десятки таких пропозицій.
Є в ЛНР і цілком офіційний проект з оплати громадських робіт пайками.
«Члени трудових дружин займатимуться відновлювальними роботами не більше п'яти годин на добу. Як винагороду вони отримуватимуть сухпайки, норми й об'єми яких визначає міністерство праці та соціальної політики ЛНР», – пише все та сама Республіка.
Діють на Донбасі і продуктові картки – наприклад в напівзруйнованому Дебальцевому. Картка буває «стандартна» і «дитяча», на її отримання мають право всі особи, які зареєстровані або постійно проживають у Дебальцевому. Як розповідають місцеві жителі, за допомогою картки можна отримати півхлібини на людину.
А поки громадяни стоять у чергах за продуктами, керівники ЛНР і ДНР готуються до місцевих виборів.
«Вони дійсно думають, що прийшли надовго», – каже Євген.
Сам він поки що з Алчевська їхати не планує, але зв'язків з «великою землею" не рве – ні особистих, ні юридичних, ні економічних. Про всяк випадок.
***
Цей матеріал опубліковано в №13 журналу Корреспондент від 3 квітня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.