Хоча у бюджеті на 2015 рік передбачено повернення 1,5 млрд гривень корупційних коштів, досі вдалося повернути лише 5 тисяч гривень
Минув рік відтоді, як нова українська влада заявила про наміри повенути в державу "мільярди, вкрадені у народу України" попередніми високопосадовцями.
У бюджеті на 2015 рік передбачено, що держава має отримати 1,5 млрд гривень від конфіскованих коштів та коштів від реалізації майна, отриманого з використанням корупційних схем.
Однак за перші три місяці цього року до бюджету повернули 5 тисяч 14 гривень і 5 копійок. Такі дані Державної казначейської служби наводить Центр протидії корупції.
За даними Генпрокуратури, станом на кінець 2014 року в ході кримінальних проваджень щодо колишніх українських високопосадовців було арештовано активів на суму у 6 млрд грн та 1,7 млрд доларів.
Проте скільки із цих активів можна повернути в українську економіку залишається невідомим.
Ще на початку березня 2014, Євросоюз оголосив про застосування проти Віктора Януковича та його найближчого оточення санкцій, які мали б створити умови та дати поштовх до ретельного розслідування фінансових злочинів, про які говорила нова українська влада.
Проте через рік після тих гучних заяв жодна карна справа про фінансові зловживання попередніх урядовців із "чорного списку" ЄС так і не потрапила до суду. Більше того, цей список скоротився на кілька осіб.
Рівно через рік після застосування санкцій, у ЄС вирішили не подовжувати їх стосовно колишнього заступника глави президентської адміністрації Андрія Портнова, колишніх керівників СБУ Олександра Якименка та Ігоря Калініна, а також сина колишнього прем’єр-міністра Олексія Азарова. 6 червня цього року може бути ухвалене подібне рішення і стосовно ще 4 осіб - Віктора Янукович-молодшого (загинув у Росії 20 березня 2015 року. - Ред.), Олени Лукаш, Дмитра Табачника та Сергія Клюєва.
Колишня резиденція президента Віктора Януковича "Межигір'я" досі залишається "нічийною землею", і, утримується, фактично, зусиллями волонтерів.
Бракує законів чи часу?
Механізм повернення коштів та активів має розпочинатися з того, що правоохоронці мають довести їхнє злочинне походження, аби отримати рішення суду про їхню конфіскацію, оскільки приватна власність в Україні може бути конфіскована лише через суд. Далі треба оголосити про підозру, і тільки після цього майно особи може бути заарештоване.
Зважаючи на те, що багато посадовців епохи президентства Віктора Януковича, так само, як і він, перебувають за межами України, зробити це було неможливо.
Частково цю проблему вирішили після ухвалення у жовтні 2014 року закону про заочне правосуддя.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, депутат від "Самопомочі" Єгор Соболєв каже, що парламент готовий ухвалити додаткові закони, якщо українським правоохоронцям не вистачає законодавчої бази для пошуку майна та притягнення до відповідальності колишніх посадовців.
Він також твердить, що українські прокурори та слідчі могли б взяти за приклад досвід інших країн, де правоохоронці використовували лише епізоди із діяльності підозрюваних, аби затримати їх та довести справу до суду.
"Давайте не посилатися на відсутність законів, а користуватися тими, що вже існують", - заявив депутат.
Втім, як твердить заступник Генерального прокурора і керівник Міжвідомчої групи з повернення активів Віталій Касько, навіть чинна законодавча база є цілком достатньою для розслідування діяльності колишніх високопосадовців.
"Навіть те законодавство, що існує наразі, достатньо для того, щоб почати активно працювати у сфері повернення злочинних активів, цілком достатньо", - каже пан Касько.
Водночас він звертає увагу на те, що практично усі антикорупційні розслідування є дуже тривалими, і нагадує, що навіть справа повернення активів колишнього українського прем'єра Павла Лазаренка у США триває і досі.
"Проблема полягає у тому, що по ходу процесу одночасно треба зробити багато речей, які, якщо їх не зробити, у подальшому ускладнюють справу. От у цьому головна проблема, - щоб усі ці речі були вчасно зроблені".
За словами іншого заступник Генпрокурора, Юрія Столярчука, у ГПУ зараз працюють над тим, аби висунути звинувачення особам, які є у санкційному списку ЄС, але стосовно яких в Україні не порушено жодних проваджень.
"Ми якраз працюємо над цим кожного дня, - заявив пан Столярчук. - Ми знаємо, що спливає термін (дії санкцій ЄС. - ред.), це для нас питання номер один".
Він також повідомив, що одночасно із цим в рамках конкретних кримінальних проваджень розслідуються і дії слідчих, які свого часу "провалили" справи стосовно високопосадовців, щодо яких лунало багато публічних звинувачень.
Джерело: ВВС Україна