Бізнес, війна, візи. У перший рік президентства Петру Порошенку не вдалося реалізувати більшість своїх обіцянок.
Президент миру – так називав себе сам Петро Порошенко напередодні дострокових президентських виборів. Саме обіцянка закінчити військовий конфлікт на сході України, вважають політологи, дозволила Порошенкові одержати безпрецедентну перемогу в першому турі, пише Євгенія Вецько у №21 журналу Корреспондент від 29 травня 2015 року. Але ця обіцянка поки що залишається невиконаною. Як і багато інших, озвучених кандидатом, а потім і главою держави.
На війні як на війні
«Антитерористична операція не може і не буде тривати два-три місяці. Вона повинна і буде тривати години», – заявив щойно обраний Президент України Порошенко рік тому – 26 травня 2014 року. Але бліцкриг не вдався.
«Наша армія була близька до завершення антитерористичної операції влітку минулого року, але цьому завадило те, що на територію України вторглися війська сусідньої держави. Якби мова йшла про агресію бандитів, то, безумовно, українська армія з цим би вже давно впоралася», – запевняє уповноважений Президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко.
Сьогодні АТО фактично переросла у повномасштабну війну. Двічі в Мінську Росія, Україна і так звані ДНР і ЛНР домовлялися про припинення вогню. Але люди гинуть досі, і максимум, на що можуть розраховувати українці, – це хитке перемир'я.
За 13 місяців збройного протистояння на сході України, за даними ООН, загинуло майже 7000 осіб мирного населення, понад 15 тис. були поранені. Збройні сили України втратили майже 1.700 солдатів, близько 1.500 зникли безвісти. І це тільки офіційно зафіксовані жертви. Дійсність, швидше за все, набагато гірша.
Не хлібом єдиним
22 травня минулого року тоді ще кандидат у президенти Порошенко під час поїздки в Іллічівськ пообіцяв, що військові-контрактники, які беруть участь у АТО, отримуватимуть по 1 тис. грн на день.
У червні 2014-го зарплату учасникам АТО дійсно підвищили. Правда, мова про 1 тис. на день не йде. Наприклад, початкова зарплата рядових становить близько 1.800 грн, стрілки стали отримувати не 2.700, а 5.400 грн на місяць.
Вікно в Європу
Євроінтеграція поки що як була, так і залишається міфом. 27 червня 2014 року Президент підписав економічну частину Угоди України з Євросоюзом – документ, фактично підготовлений ще до його вступу на посаду. А з початку нинішнього року Україна повинна була отримати безвізовий режим з ЄС.
«Ми завершили перший етап підготовки безвізового режиму і дуже швидко завершимо другий, щоб з 1 січня 2015 року українські громадяни мали можливість без віз подорожувати по Європі», – сказав Порошенко у своєму інавгураційному виступі.
Але дива не сталося. Україна не отримала навіть лібералізації режиму.
Великі надії Президент покладав на саміт Східного партнерства в Ризі, але він, швидше, показав скепсис лідерів ЄС щодо Києва. А тепер у Порошенка називають нову дату скасування віз – 2016 рік.
Зона вільної торгівлі, яка дає можливість українським виробникам вийти на європейський ринок і обумовлена в економічній частині документа, повинна запрацювати лише з наступного року.
Серед обіцяного Порошенком рік тому і членство України в ЄС до 2019 року. Але поки що перспектива виконання цієї обіцянки є занадто туманною. У підсумкову декларацію Ризького саміту не ввійшла навіть згадка європерспективи. 20 травня 2015-го глава Європейської ради Дональд Туск заявив, що шлях України в ЄС тільки починається.
Лише бізнес
Продаж кондитерської корпорації Roshen був одною з найбільш гучних обіцянок Порошенка.
«Якщо мене оберуть, я продам концерн. Як Президент України, я хочу і буду піклуватися винятково про добробут країни», – заявив він у квітні 2014-го.
У день виборів Порошенко знову заявив, що відразу після інавгурації його дітищу шукатимуть нового власника.
Але обіцяти не означає одружитися. Він не тільки не продав Roshen, але й відкрив в Україні 22 нових магазини і заплатив 2 млн руб. податків у скарбницю РФ за роботу Липецької фабрики. Правда, Президент переконує, що до роботи кондитерського гіганта стосунку вже не має.
«Були передані в трастове управління всі права. Я сьогодні юридично або будь-яким іншим способом позбавлений впливу на Roshen», – заявив він.
Сьогодні реальний претендент на купівлю Roshen лише один – це компанія Nestle (Швейцарія). Але про ціну поки що домовитися не вдалося: Порошенко нібито хоче $ 3 млрд, а швейцарська компанія готова заплатити $ 1 млрд.
Продажем Roshen займається найстаріший у Європі банківський дім Ротшильда. Джованні Сальветті, що керує домом, пояснює небажання інвесторів вкладати гроші в Україну, а отже і в бізнес Порошенка, просто: «Приватизація в Україні схожа на купівлю квартири в будинку, що палає».
До складу Roshen, нагадаємо, входять кілька українських фабрик – Київська, два виробничі майданчики у Вінниці та Кременчуцька, два виробничі майданчики Липецької кондитерської фабрики в Росії, Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), Bonbonetti Choco Kft (Угорщина) і масломолочний комбінат Бершадьмолоко.
Все вище і вище
У травні минулого року Порошенко особисто обіцяв, що курс долара не повинен і не буде вище 13 грн. Але за час його президентства українська гривня пережила рекордну девальвацію: 25 травня 2014-го долар за курсом НБУ коштував 11,71 грн, восени піднявся до 15 грн, а в січні досяг свого максимуму і на готівковому ринку наблизився до 40 грн. З приходом весни ситуація вирівнялася, але якщо порівняти з торішнім курсом, то гривня впала вдвічі.
У Верховній Раді неодноразово піднімалося питання про звільнення голови НБУ Валерії Гонтаревої, але рішення про її відставку так і не прийнято.
Замовте слово
«Як першочерговий внесу до Верховної Ради закон про парламентську опозицію», – написано в передвиборчій програмі Порошенка.
27 червня 2014 року Президент навіть запропонував закріпити поняття «парламентська опозиція» в новій Конституції. Але поки що питаннями опозиції займається власне саме парламентська меншість. У квітні 2015-го Верховна Рада відхилила законопроект про парламентську опозицію, який пропонували представники Опозиційного блоку. Жодних інших документів парламент поки що не розглядав.
Офіційний сайт Верховної Ради свідчить, що станом на кінець травня в парламенті зареєстровано лише один проект про опозицію (автори – народні депутати Євген Геллер, Валерій Писаренко (обидва з депутатської групи Відродження) і Вадим Новинський (Опозиційний блок)).
Злочини і кари
Призначаючи Віталія Ярему на посаду генерального прокурора України, Порошенко поставив перед ним головне завдання – завершити розслідування справ щодо розстрілу Небесної сотні.
«Ми повинні створити перший прецедент. Нас ніщо не зупинить », – обіцяв Президент.
Але жоден з гучних обвинувачених так і не був покараний.
Ярему неодноразово критикували за відсутність результатів розслідування. Говорити про те, що воно наблизилося до завершення, немає підстав і за Віктора Шокіна – наступника Яреми.
24 квітня Печерський районний суд Києва обрав трьом екс-беркутівцям, підозрюваним у вбивствах на Майдані, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. За словами радника глави МВС Антона Геращенка, повністю розкриті вбивство активіста Майдану Юрія Вербицького і напад на тепер уже нардепа Ігоря Луценка. Але організатори розстрілу Небесної сотні і цих злочинів переховуються в Росії.
За рік президентства Порошенка жоден з чиновників часів Віктора Януковича не постав перед судом
За рік президентства Порошенка жоден з чиновників часів Віктора Януковича не постав перед судом.
Донбас – це Україна
«Ми не залишимо вас у біді. Донбас був, є і буде українським», – запевняв Порошенко в Луганську, коли частина міста і будівля СБУ вже були захоплені терористами.
Але вже влітку 2014-го фінансування окупованих територій знизилося, а потім взагалі припинилося. У серпні була відключена банківська система, восени – пенсійна, а з 1 грудня Донбас залишився без усіх соціальних виплат.
Взимку ситуація ускладнилася ще більше через введення пропускної системи. Від цього нововведення в першу чергу постраждали мирні люди, які тепер не можуть залишити окуповані міста.
І так і ні
Дострокові парламентські вибори, як і обіцяв у своїй програмі Жити по-новому Порошенко, дійсно відбулися до кінця 2014-го. Але є одне але. Голосування мало проходити «винятково на пропорційній основі за відкритими списками».
Жовтневі ж вибори пройшли за старою, пропорційно-мажоритарною системою. Необхідні зміни до законодавства так і не були прийняті парламентом. І, незважаючи на те що через півроку в країні будуть місцеві вибори, нового виборчого законодавства, як і раніше, немає.
На місцях
Одна з ключових передвиборчих обіцянок Президента стосувалася децентралізації влади – реформи місцевого самоврядування за рахунок передачі частини повноважень з Києва на місця.
«Громади на місцях отримають більше прав і грошей на реалізацію повноважень. Виконавча влада в областях належатиме не призначеним згори «губернаторам», а виконкомам, сформованим облрадами, обраними людьми», – сказано в програмі Жити по-новому.
Проект змін до Конституції вносився Порошенком минулого літа, але далі рух не пішов – документ був розкритикований Венеціанською комісією. Тому поки що вирішення цього питання перебуває в теоретичній площині.
«Сенс і позитиви децентралізації та територіальної реформи залишаються загадкою як для виборця, так і для регіональних еліт», – каже віце-президент Асоціації політичних консультантів України Андрій Бодров.
Єдине, що відомо, так це бажання влади перейменувати райони на повіти, а області – на регіони. Такі пропозиції підтримала конституційна комісія, яка засідала в Адміністрації Президента.
Не Кримом єдиним
Напередодні президентських виборів і вже після вступу на посаду Порошенко неодноразово говорив про те, що Крим повернеться до складу України. Але боротьба за півострів поки що не приносить плодів.
Навіть більше, не вирішено і питання з компенсацією збитків за анексію Криму. Як підрахували в уряді, вона коштувала Україні 1 трлн грн.
Виноробний комплекс Массандра, дитячий центр Артек, Чорноморнафтогаз – близько 4 тис. підприємств втратили майно внаслідок анексії Криму Росією. Але до цього часу залишається невідомим, на якій стадії перебувають майнові позови України. Поки що можливість стягнення з РФ збитку за анексію виглядає примарною.
Позбулася Україна й військової інфраструктури. У Криму, за даними військового експерта, народного депутата Дмитра Тимчука, залишилося 11 бойових кораблів і катерів, 6 суден і катерів забезпечення, 2.363 одиниці автомобільної, бронетанкової та спецтехніки, 6 берегових протикорабельних комплексів загальною вартістю 1,5 млрд грн.
Ложка меду
Незважаючи на невиконання ключових обіцянок, Порошенкові все-таки вдалося домогтися деяких позитивних результатів. Або він хоча б почав рух у цьому напрямку.
Після прийняття закону Про очищення влади в Україні почалися люстраційні перевірки чиновників. За даними голови парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгора Соболєва, під люстрацію вже потрапили 1,5 тис. осіб. Правда, потрібні кадри апарат перекидає з однієї посади на іншу.
21 листопада Президент підписав указ про присвоєння звання Героя України з врученням ордена Золотої зірки посмертно всім жертвам розстрілів на Майдані.
У своїй передвиборчій програмі Порошенко заявляв, що створення громадського телебачення є невідкладним питанням, і 19 березня парламент проголосував за створення Національної громадської телерадіокомпанії України.
Програма українського уряду, як гарантував у липні 2014-го Президент, отримала схвалення Міжнародного валютного фонду, а Київ – право на фінансову допомогу.
В останній день минулого року Порошенко поставив підпис під змінами до Податкового кодексу України, згідно з якими кількість податків скоротилася з 22 до 9.
З ініціативи Порошенка створене Національне антикорупційне бюро і проведений відкритий конкурс на посаду його голови.
У січні Кабмін вніс до парламенту законопроект, який збільшив кількість військових в Україні з 150 тис. до 250 тис. Порошенко підписав його 25 березня.
Порошенко залишається найбільш рейтинговим політиком в Україні
Окремо експерти хвалять Порошенка за зовнішню політику: такої кількості зустрічей з лідерами інших держав не було за жодного президента.
І хоча багато реформ поки що відверто пробуксовує, Порошенко залишається найбільш рейтинговим політиком в Україні. Як свідчать дані опитування Центру Разумкова, якби президентські вибори відбулися навесні 2015 року, главою держави знову став би Порошенко. Правда, кількість його прихильників істотно впала – з 54,7 до 19,4%.
***
Цей матеріал опубліковано в № 21 журналу Корреспондент від 29 травня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.