В Україні стартувала реформа місцевого самоврядування, яка змінить звичний уклад життя українців.
Замість районів можуть з’явитись повіти, а в селах працюватимуть старости. Більшість сіл можуть об’єднати в більш крупні громади й надати цим утворенням суттєву фінансову та управлінську незалежність.
Частина реформи вже запущена. Пішов процес об’єднання сіл. Проте радикально змінити звичний адміністративний устрій країни має конституційна реформа, яку влада обіцяє схвалили восени.
Розробники проекту конституційної децентралізації вже нарікають, що їхній проект, який нібито й має ухвалювати парламент, можуть переписати.
Обіцяна децентралізація
Ще у березні президент створив конституційну комісію, яка мала напрацювати проект конституційних змін, зокрема і щодо децентралізації.
Планувалося, що ця частина буде закінчена першою і її проголосують у Верховній Раді ще на цій сесії, аби повністю ухвалити восени до місцевих виборів.
У кінці весни робоча група з децентралізації закінчила роботу і 15 травня комісія розглянула проект, проте так його і не затвердила.
5 червня на прес-конференції Петро Порошенко закликав до кінця сесії Ради, середини липня, проголосувати "вже напрацьований конституційною комісією" проект конституційної децентралізації.
Більше того, перший віце-спікер Ради Андрій Парубій у понеділок заявив, що нові органи місцевої влади в жовтні 2015 року мають обрати з новими повноваженнями.
"Наприкінці цього місяця – на початку наступного ми ухвалимо зміни до Конституції, щоб спрямувати їх до КС", - заявив Парубій.
Згідно із процедурою, перше голосування вимагатиме 226 голосів, а остаточне ухвалення восени – 300 голосів депутатів.
Офіційно проект децентралізації ніде так і не публікувався, а про його зміст ми можемо дізнатись тільки зі слів експертів та політиків, які його розробляли.
Громада, повіт і регіон
"Ми дійшли згоди щодо рівнів самоврядування. Воно працюватиме на трьох рівнях: перший - громади (одне або кілька поселень), середній - повіт (кілька громад) і вищий - регіони (області та Крим)", - заявив ще 15 травня голова конституційної комісії та Верховної Ради Володимир Гройсман.
У розмові з ВВС Україна голова центру політико-правових реформ та один із розробників проекту децентралізації Ігор Коліушко пояснив, що означатиме ця трирівнева система влади.
За його словами, прикладом реформи самоврядування стала Польща.
Головна новація реформи – скасовується районний поділ України, замість кількох десятків районів в області будуть створені 4-6 повітів.
Межі областей, які пропонують називати регіонами, змінювати не планують.
Повіти формуватимуть за критерієм кількості населення і компактності, то ж в кожному може бути від 150 до 400 тисяч.
Загалом вся Україна може бути поділена на приблизно 120-130 повітів.
В повіті будуть органи і місцевого самоврядування, і державної виконавчої влади на кшталт нинішніх державних адміністрацій.
Нижче повіту буде адміністративна одиниця - громада – об’єднання низки сіл, селищ або міст.
Саме на рівень громади, яка матиме свої органи самоврядування, передадуть значну функцію колишній районних центрів з надання послуг населенню.
Концепція полягає в об’єднанні сіл у крупні громади, щоб передати таким утворенням широку фінансову та управлінську автономію.
"Все, за чим сьогодні громадяни їздять у райцентри, має бути передане органам місцевого самоврядування у громадах, а не піднято до рівня повіту", - розповів BBC Україна Ігор Коліушко.
Він вказує, що громада матиме такий статус, як в нинішнього міста обласного значення.
У кожній громаді має бути створений універсальний центр надання адміністративних послуг.
Сільські старости
Максимальний розмір об’єднаної громади не обумовлений, тільки вказані критерії логістичної зручності та доступності комунікацій.
Населення громади обиратиме голову громади та раду. Окрім того, у кожному селі громади з населенням понад 50 людей обиратимуться нові для України посадовці – "старости" - представники влади у селі.
Староста матиме печатку й частково виконуватиме функції, які зараз виконує сільрада, зокрема видачу окремих довідок.
Об’єднання населених пунктів у громади насправді вже не залежить від конституційної реформи, адже цю процедуру вже прописали у спеціальному законі про добровільне об’єднання територіальних громад, який ухвалили ще у лютому.
Більше того, процес об’єднання вже пішов по всій країні.
Села можуть об’єднуватись добровільно, проте ініціатива йде і від обласної влади, яка ухвалює перспективні плани утворення громад.
До прикладу, Дніпропетровська обласна рада ухвалила перспективний план формування "спроможних громад", за яким з 348 міст, сіл та селищ області хочуть створити 89 об'єднаних громад.
Навіть якщо конституційну реформу з різних причин не ухвалять, то процес створення громад триватиме й на місцевих виборах. В окремих регіонах вже обиратимуть нові ради громад під нові повноваження.
Проте у такому випадку залишаться районні адміністрації, у яких можуть виникнути суперечки за повноваження з новоутвореними громадами.
Реформа буксує?
Члени робочої групи, які брали участь у розробці проекту децентралізації, у розмові з ВВС Україна розповіли про перепони її ухваленню.
"Проект робочої групи "завис", його не затвердила конституційна комісія. Можливо, є бажання внести у проект максимальні привілеї для голови держави, які ламають всю систему взаємовідносин", - пояснив ВВС Україна розробник проекту Юрій Ганущак.
Схожу думку озвучив ще один розробник проекту з конституційної комісії Сергій Головатий.
"Процес зупинився, відтоді як завершили проект на початку травня, розробники нової інформації не мають", - заявив Головатий.
Один з ідеологів реформи Ігор Коліушко висловив занепокоєння щодо долі проекту.
"Зараз до мене доходять чутки, що в АП пишуть нові варіанти конституційної децентралізації. Не знаю, що там буде і чому члени конституційної комісії до цього не залучаються", - розповів ВВС Україна Ігор Коліушко.
Голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк в коментарі ВВС Україна зазначив, що кінцевого проекту децентралізації депутати ще не бачили.
"Наскільки нам відомо, ще тривають дискусії. Знаю, що у проекті може бути кілька загроз. Під прикриттям децентралізації не виключена новела, що президент матиме право розпускати місцеві ради", - вважає Березюк.
З поданням проекту до Ради занадто затягують, що ставить під загрозу ухвалення змін ще на цій сесії
На його думку, з поданням проекту до Ради занадто затягують, що ставить під загрозу ухвалення змін ще на цій сесії.
Член конституційної комісії, депутат Ради від "Народного фронту" Леонід Ємець підтвердив, що у проекті децентралізації лишаються дискусійні питання, до Верховної Ради вона потрапить не раніше, як за кілька тижнів.
У прес-службі голови Верховної Ради, який очолює конституційну комісію не змогли дати відповідь на питання, коли може з’явитись кінцевий проект конституційної децентралізації.
Джерело: ВВС Україна