Фото: Корреспондент
Савченко вважає, що Україні варто погодитися на умови кредиторів з реструктуризації боргу
Олександр Савченко, екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу, відповів на запитання Корреспондента.
Матеріал розміщено у №24 видання від 19 червня 2015 року.
1. Зовнішній державний борг України за підсумками березня 2015-го зріс на 8,3%, або на $ 2,4 млрд, тоді як за весь минулий рік він збільшився на 10,3%. Чим викликана така динаміка?
- Якщо говорити про зовнішній держборг у відсотках ВВП, то він дійсно зростає стрімко, оскільки відбувається девальвація гривні і падає ВВП. А в доларах борг практично не росте, тому що нам, крім Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій, а також США і Японії, ніхто особливо грошей не дає.
2. Чому Міністерство фінансів не йде на взаємодію зі спеціальним комітетом, що представляє комерційних зовнішніх кредиторів України? Адже останній стверджує, що готовий до переговорів, тоді як міністр фінансів Наталія Яресько заявляє, що у сторін немає єдиного бачення реструктуризації зовнішнього боргу України.
- Проблема розбіжностей між сторонами – в умінні рахувати і мислити стратегічно. Кредитори готові відкласти виплату основної суми боргу на десять років і навіть знизити процентну ставку. А Яресько хоче списати 40% кредитів. На мою думку, пропозиція кредиторів набагато краще, тому що економічна історія вчить, що кожен списаний долар обертається недоотриманням $ 3-5 прямих іноземних інвестицій протягом наступних п'яти-десяти років. Також важливо, що пролонгація кредитів, по суті, не буде вважатися дефолтом, а ось списання буде і прирече Україну на інвестиційну ізоляцію на багато років.
3. Чим загрожує можливе призупинення обслуговування єврооблігацій, про що заявила Яресько, у разі якщо приватні кредитори не виявлять готовність до досягнення угоди про реструктуризацію цінних паперів?
- Це означатиме технічний дефолт, який через місяць-півтора цілком здатен перетворитися на реальний. Після чого кредитори вимагатимуть погашення кредитів у судовому порядку. І, у разі якщо суд задовольнить їхні вимоги, буде видано судовий припис Україні виплатити кредити. Якщо ж ми їх не заплатимо, все майно та кошти, які розташовані за межами країни, можуть бути заарештовані міжнародними судами на користь кредиторів. При цьому Україні все одно доведеться домовлятися з кредиторами, але вже після дефолту. Тому набагато краще прийняти умови кредиторів зараз. Для нормальної країни $ 20 млрд не предмет для торгів – це нісенітниця. Сума дуже маленька. Якщо Україна буде нормально розвиватися, то через п'ять-шість років зможе погасити цей борг за кілька місяців! Репутація держави коштує набагато дорожче. Тому пані Яресько не повинна її псувати.
4. У травні Яресько назвала червень критичним місяцем для реструктуризації боргу України. Але ось уже червень, а віз і нині там.
- Питання з виплатою боргів може тягнутися нескінченно, поки Україна буде платити. Як тільки вона перестане платити за боргами, настане дефолт. До слова, минулого року я оцінював загрозу настання дефолту на рівні 25% на початок року. Зараз мої прогнози – близько 50%.
5. Що буде з боргом перед Росією? Президент України Петро Порошенко в інтерв'ю агентству Bloomberg назвав російський кредит на суму $ 3 млрд «хабарем», яку Віктор Янукович отримав за відмову підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом у листопаді 2013 року, а Яресько визнала цей борг нарівні з будь-якими іншими єврооблігаціями. Чим викликаний такий дисонанс у заявах?
- Президент просто емоційно говорив. Борг перед Росією дійсно існує. Інша справа, якщо Україна не хоче його виплачувати, то потрібно пред'являти претензії до Росії в суді. Тобто єдиний законний спосіб не платити за боргами – це виграти в міжнародному суді позови проти РФ про завдання нею прямого збитку Україні (у зв'язку з анексією Криму, наприклад) на суму понад $ 3 млрд. Тоді можна провести взаємозалік. Але часу на судові розгляди все менше і менше.
***
Цей матеріал опубліковано в №24 журналу Корреспондент від 19 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.