Відставка глави СБУ Валентина Наливайченка стала кадровою новиною номер один в Україні.
Корреспондент розбирався в можливих причинах відставки і його перспективах у політиці, пише Євгенія Вецько у №25 журналу від 26 червня 2015 року.
Літо 2012-го. Колишній глава СБУ Валентин Наливайченко приїжджає в табір націоналістичної організації Тризуб, очолюваної Дмитром Ярошем. Гостю дарують іменну фірмову футболку, він теж не з порожніми руками – вручає командиру сертифікат на гру в пейнтбол.
"Ми знайомі з 2010 року, – розповідав уже набагато пізніше Наливайченко. – Тризуб я підтримував як політик. Та й по-людськи мені ці хлопці подобалися".
На початку 2014-го Ярош стає відомий всій Україні як глава Правого сектора – рушійної сили Євромайдану – і входить в топ українських політиків. А Наливайченко після усунення Віктора Януковича від влади втретє очолює Службу безпеки України.
Скочуватися з постмайданного політичного олімпу вони також почнуть майже одночасно. У квітні 2015-го добровольчий батальйон Правий сектор фактично змусять увійти до складу Збройних сил України, а менш ніж через два місяці пост глави СБУ залишить Наливайченко.
Чи пов'язані між собою ці події? Експерти не беруться стверджувати напевно. Але факт залишається фактом. Правий сектор виявився першою ластівкою у спробах влади взяти під контроль добровольчі батальйони, які лише побічно підпорядковуються керівництву Міноборони і ЗСУ.
Занадто незручним на своєму посту для Петра Порошенка був і Наливайченко. Президент не відносив його до категорії «своїх», а саме цей фактор, як відомо, є ключовим у прийнятті главою держави кадрових рішень.
"Наливайченко, добровольчі батальйони – це прагнення Порошенка централізувати владу", – упевнений соціолог і засновник компанії Research & Branding Євген Копатько.
Битва титанів
Історію з Наливайченком сьогодні називають найгострішою політичною подією з часів Майдану. Публічна суперечка з Адміністрацією Президента, «наїзд» на Генеральну прокуратуру, кілька днів політичних консультацій – і 18 червня стало зрозуміло, що глава СБУ приречений.
Скандал вибухнув після пожежі на нафтобазі БРСМ-Нафта під Васильковом. Наливайченко заявив, що базу «кришував» один з колишніх заступників генпрокурора – Анатолій Даниленко, звільнений у лютому 2015 року.
З приводу заяв Наливайченка прокуратурою була розпочата перевірка, і главу СБУ викликали в ГПУ для надання свідчень. Перед допитом він повідомив нові деталі справи і пообіцяв приїхати в Генпрокуратуру разом зі спецпідрозділом Альфа для отримання дозволу на затримання фігуранта справи.
Наступний крок Наливайченка – звільнення керівників Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ. Це нібито і стало останньою краплею для Порошенка.
"Після того як Наливайченко зняв з постів впливових генералів СБУ, Президент розлютився, тому що після року вдалого президентського життя йому почало здаватися, що термін відбувся і залишається тільки отримувати дивіденди", – стверджує політолог Віктор Небоженко.
"У понеділок [15 червня] на засідання фракції приїхав особисто Порошенко і заявив про намір змінити голову СБУ. Депутати були явно розгублені, такого не очікував ніхто. Яких-небудь виразних аргументів наведено не було. Президент тиснув на те, що є Верховним головнокомандувачем і вся відповідальність за це рішення лягає на нього", – згадує ударівець, член фракції Блоку Петра Порошенка Єгор Фірсов.
На наступний день колега Фірсова по фракції, журналіст Сергій Лещенко, звинуватив Наливайченка у зв'язках з кланом Фірташа – Льовочкіна. Процес звільнення був запущений.
Час Х призначили на 18 червня, але ще напередодні ніхто не міг з точністю сказати, чи знайдуться необхідні депутатські голоси. Експерти запевняли, що пропозицію Президента не підтримають ударівці. Наливайченко – член партії Віталія Кличка й у 2014 році був призначений за квотою УДАРу. Але 248 народних обранців натиснули кнопку «за».
Що отримали натомість колеги глави СБУ по партії, невідомо. Але, як припускають деякі народні обранці, головною умовою було проведення виборів мера Києва в один тур.
"Кажуть, що це примітивний обмін. Однопартійці жертвують Наливайченком в обмін на посаду прокурора Києва і вибори мера Києва в один тур. Така ціна зради", – написав на своїй сторінці у Facebook позафракційний депутат, колишній голова інформаційного відділу Правого сектора Борислав Береза.
В УДАРі ж надають перевагу обтічним фразам про довіру, вертикаль влади й обіцяють підтримувати Наливайченка в його політичній кар'єрі.
Принципове питання
Причин, які спровокували війну між главою СБУ і Президентом, може бути декілька. За офіційною версією, Наливайченко і Порошенко не збіглися в баченні того, яким чином повинна працювати Служба безпеки.
"На засіданні фракції Президент сказав про те, що у нього є претензії до роботи СБУ, що він цінує заслуги, роботу та досвід Наливайченка і запропонує йому інший формат роботи в команді", – повідомила народний депутат від БПП Ірина Фриз.
Член Народного фронту Антон Геращенко каже про відсутність реформ: "Якщо в МВС була запущена нова патрульна служба і скоротили УБОЗ, прибрали дублювання функцій, підняли зарплату слідчим Головного слідчого управління, то в СБУ ми таких реформ не спостерігаємо. Там була проведена кадрова перестановка "Іванова на Петрова".
Олександр Вілкул, заступник голови фракції Опозиційний блок, називає зміну голови СБУ "розбірками, пов'язаними з розподілом посад усередині влади".
Серед інших версій відставки – відволікання уваги від закону про місцеві вибори, все та сама співпраця глави СБУ з олігархом Фірташем, незалежність Наливайченка від Президента в контактах зі США, а також політичні амбіції, які почали з'являтися у нього останнім часом.
"Але, найімовірніше, Наливайченко виявився "не своєю" людиною для Порошенка. А, як відомо, наш Президент хоче у владі бачити тільки "своїх", – зазначає політтехнолог, директор зі стратегічного планування агентства Гайдай.Ком Сергій Гайдай.
Крок уперед
Але все це вже в минулому. Набагато цікавіше виглядає майбутнє. Екс-глава СБУ, за словами Кличка, займеться політикою. Відмовившись від добровільної відставки, і зробивши декілька гучних заяв в останні дні своєї каденції, він дав зрозуміти, що піде в опозицію до чинної влади.
"Традиційно відхід із силової посади через конфлікт з начальством – прямий шлях у публічність. Схожим прийомом свого часу скористався перший заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін, реанімувавши "справу Гонгадзе" напередодні своєї можливої відставки. Правда, тоді нехитра двоходовка спрацювала вдало для Кузьміна – він зміг залишитися на посаді", – нагадує політичний консультант Павло Кругляковський.
Вихід Наливайченка в самостійне політичне плавання створює передумови для формування «демократичної» опозиції в Україні
І вихід Наливайченка в самостійне політичне плавання створює передумови для формування «демократичної» опозиції в Україні.
"Досі ця ніша існувала тільки теоретично, – пояснює експерт. – Влада підтримувала інерційний конфлікт по лінії реваншу: з одного боку – символ Революції гідності Порошенко, його партія і нечисленні союзники, а з іншого – гідра контрреволюції в особі лівої опозиції й Опозиційного блоку, а також містичного Кремля».
Другий момент. Президент може скористатися звинуваченнями Наливайченка, щоб відправити у відставку генпрокурора. Як можливе підтвердження цієї теорії політологи розглядають обвинувачення, озвучене Михайлом Саакашвілі на адресу падчерки Віктора Шокіна.
Ще один важливий наслідок відставки глави СБУ – можливий розрив між Президентом і партією УДАР. А отже, не за горами зміна мера Києва, передбачає Гайдай.
"Президент має бути зацікавлений у «своєму» мері Києва. А Кличко більше не «свій», – додає він. – Хто найбільш вподобаний зі «своїх»? Швидше за все, Володимир Гройсман".
Чи може Наливайченко, як про це писали ЗМІ, мати президентські амбіції? Цілком імовірно.
За півтора року роботи керівником СБУ йому вдалося оживити контррозвідку.
"Він налагодив роботу СБУ і щодо протидії антиукраїнським проявам, які необхідно було припиняти", – визнає експерт з питань озброєння Валентин Бадрак.
Ситуація в проблемних регіонах – Харкові та Одесі – стала менш напруженою. Наливайченко люблять у США, він вміє подобатися людям, славиться як борець з корупцією і патріот. Та й статус "жертви режиму" здатен зіграти йому на руку.
***
Цей матеріал опубліковано в №25 журналу Корреспондент від 26 червня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.