Українська влада назвала наміри лідерів самопроголошеної ДНР провести 18 жовтня місцеві вибори загрозою Мінським угодам.
Керівники "республік" на сході у відповідь також звинуватили Київ у порушенні домовленостей, пише Світлана Дорош у матеріалі для ВВС Україна.
"Фейкові вибори", "черговий фарс", "нова атака Росії на Мінські домовленості", "крах Мінських угод", - так характеризували це "призначення виборів" президент Петро Порошенко та політики у Києві.
Тим часом представники "республік" твердять, що саме офіційний Київ порушує Мінські домовленості. Такі самі заяви пролунали і 2 липня, перед тим, як з'явилася заява Захарченка про "призначення виборів". Голови "парламентів" "ДНР/ЛНР" Андрій Пургін та Олексій Карякін у підконтрольних ЗМІ оприлюднили "звернення до глав США, Франції та Німеччини", у якому пояснили, у чому саме звинувачують українську владу і закликали лідерів цих держав вплинути на неї.
Автори звернення твердять, що Київ ігнорує пропозиції, які, на їхнє переконання, ѓрунтуються на Мінських угодах і стосуються організації влади у "ДНР/ЛНР". Зокрема, Андрій Пургін й Олексій Карякін звинувачують Київ у невведенні в дію закону "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (цей закон ще називають "Про особливий статус Донбасу" і його поява передбачена Мінськими угодами. - Ред.).
Що саме не влаштовує - пояснила представниця адміністрації глави "ДНР" Світлана Єгорова під час слухань про хід виконання Мінських угод, що відбулися у Донецьку цього тижня: закон "Про особливий статус", ухвалений 16 вересня 2014 року, мав почати діяти після ухвалення Верховною Радою переліку територій, на які він поширюватиметься. "Однак разом із визначенням цих територій був ухвалений закон, який відклав введення в дію закону "Про особливий статус Донбасу" на невизначений термін", - цитує Світлану Єгорову "Донецьке агентство новин".
"Ми передали всім учасникам контактної групи, у тому числі і з української сторони, свої пропозиції до закону "Про особливий статус". Ніякої реакції від України немає", - вказують автори звернення до керівників США, Франції та Німеччини.
У провину президенту Порошенку вони ставлять і те, що жодного представника у Конституційній комісії від самопроголошених республік немає, а запропоновані групі і Конституційній комісії пропозиції залишені без уваги.
Керівники "ДНР" вирішили, що усі ці обставини дали їм підстави ухвалити рішення про проведення виборів 18 жовтня - на тиждень раніше, ніж загалом в Україні. При цьому голова "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що це робиться "на виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 року".
Керівництво "республіки" вказує, що вибори відбудуться на підставі того ж таки закону України "Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", але у частині, що не суперечить "Конституції і законам ДНР".
Поки що 18 жовтня у "ДНР" планують обирати голів міст і районів. Доцільність обрання депутатів районних, міських, селищних і сільських рад буде визначена пізніше, з урахуванням "фінансових можливостей і побажань громадян", зазначається у заяві Захарченка.
Вибори, на його думку, дозволять "не лише зберегти Мінський мирний процес, але й надати йому необхідної динаміки".
Керівники так званої "ЛНР" поки що не оголосили проведення виборів за прикладом "ДНР", але її лідери сказали, що порадяться із її керівництвом.
Чи є загроза Мінським угодам?
Президент Петро Порошенко заявив, що проведення місцевих виборів на території "ДНР" матиме руйнівні наслідки для деескалації напруги на Донбасі. Він вважає, що такі вибори будуть незаконними, не відповідатимуть Мінським домовленостям, українському законодавству та критеріям ОБСЄ.
"Фейкові вибори", не у відповідності з українським законодавством, означатимуть жорстку атаку Російської Федерації на Мінські домовленості, досягнуті 12 лютого 2015 року", - сказав Петро Порошенко.
Президент вкотре наголосив, що місцеві вибори мають відбутися 25 жовтня 2015 року на всій території України, але для того, щоб це сталося і в окремих районах Донецької та Луганської областей, слід виконати низку вимог, зафіксованих у Мінських угодах.
"Це припинення вогню, відведення важкої техніки та артилерії, звільнення заручників, включно з тими, які є у Москві. Потім мають бути чесні та прозорі вибори у Донецьку", - сказав президент.
Петро Порошенко вкотре наголосив, що передумовою виборів також має стати роззброєння незаконних збройних формувань, відновлення дії українських інституцій влади, відновлення роботи партій та доступ до ЗМІ, відновлення контролю України над кордоном з Росією.
"Вже проводили "референдум" про незалежність Донбасу. Подібний спектакль розігрується вдруге. Тоді їх ніхто не визнав, тепер знову вибори, і їх знову ніхто не визнає, у тому числі не визнає Росія", - вважає український журналіст та блогер Юрій Бутусов.
"Вони хочуть демонструвати якусь імітацію державного будівництва, більшого руху до незалежності", - сказав Юрій Бутусов у коментарі ВВС Україна.
Позитивні сигнали
Директор експертно-аналітичної групи "Нова Україна" Андрій Єрмолаєв вважає, що заяву Олександра Захарченка про вибори 18 жовтня можна тлумачити як позитивний сигнал.
"На тлі складнощів мінського процесу, періодичного посилення бойових дій на Донбасі заяву керівника так званої "ДНР" можна розглядати і як сигнал до того, що вони готові до політичних, а не військових кроків. І цим українська влада мала б скористатися. З позиції інтересів людей, які там живуть у надскладних умовах, це важливіше, аніж підготовка до військових дій", - сказав ВВС Україна політолог, який за президентства Віктора Януковича очолював Національний інститут стратегічних досліджень при РНБО.
Андрій Єрмолаєв каже, що офіційний Київ і керівники "ДНР/ЛНР" по-різному тлумачать положення Мінських домовленостей, у тому числі тієї частини, що стосується особливого статусу територій. Тому, вважає експерт, може статися так, що остаточне визначення статусу територій, які тимчасово не контролюються українською владою, відбудеться "якимось третім шляхом".
"Учасниця контактної групи із врегулювання кризи на Донбасі, представниця ОБСЄ Хайді Тельявіні вже заявляла про те, що продовження мирних переговорів могло б відбутися у новому, двосторонньому форматі, а саме, між Україною і Росією", - сказав Андрій Єрмолаєв у коментарі ВВС Україна.
Експерт закликає не відкидати і "внутрішній формат", коли б питаннями переміщення людей, вантажів, фінансових розрахунків, створення можливостей для надання медичної допомоги займалися у спеціально створеній комісії представники місцевої влади, офіційної і самопроголошеної, а також активісти недержавних організацій. Андрій Єрмолаєв вважає, що розв'язання нагальних для жителів Донбасу проблем могло б допомогти врегулюванню проблеми із виборами, а також пришвидшити перехід від перемир'я до миру.
Досі президент України твердив, що жодних контактів і переговорів із представниками самопроголошених "республік" не буде, допоки "ДНР/ЛНР" не виконає затверджених у Мінську домовленостей.
Джерело: ВВС Україна