Фото: DW
Експерти не схвалюють рішення Порошенка поновити на посаді люстрованого голову київської міліції Терещука
Активісти критикують Петра Порошенка за поновлення на посаді люстрованого керівника київської міліції Олександра Терещука.
За всіма критеріями закону про очищення влади керівник київської міліції генерал-майор Олександр Терещук, який знову очолив київську міліцію, підпадав під люстрацію. Під час президентства Віктора Януковича обіймав високі посади в міліції. Із 2010-го по 2012 рік він працював начальником Голосіївського районного управління ГУ МВС у місті Києві. Із літа по зиму 2012 року був начальником управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків у МВС, а потім очолював управління МВС у Волинській області.
"Наші волинські активісти підтвердили, що за часів революції Олександр Терещук через своїх підлеглих репресував активістів, які підтримували Майдан. Тому його люстрація була для нас принциповою, і ми наполягали на цьому", - розповів DW представник Громадського люстраційного комітету Максим Маньковський.
Де логіка?
Активісти домоглися, аби Олександр Терещук, який до червня 2015 року загалом рік обіймав посаду керівника міліції Києва, був звільнений відповідно до закону про люстрацію. Утім, Президент Петро Порошенко вирішив поновити люстрованого генерал-майора на посаді очільника київської міліції своїм наказом, вказавши, що це призначення має забезпечити обороноздатність країни.
Можливість поновлювати на посадах люстрованих з’явилася у Президента завдяки внесеній поправці до закону про люстрацію. Цим правом Порошенко скористався вже сім разів, поновивши на посадах шістьох генералів із Міноборони й Олександра Терещука з МВС. "Ми розуміємо, що в країні війна і люстровані професіонали-військові можуть дійсно допомогти обороноздатності країни, але до чого тут Терещук із МВС? Де в цьому логіка?" - запитує Маньковський.
Ухвалене рішення суперечить логіці попередніх заяв Президента, вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк. За його словами, з одного боку, Порошенко вітає оновлення правоохоронної системи та притік нових кадрів до цієї системи шляхом створення патрульної поліції, а з іншого боку, призначає "старого кадра", який себе дискредитував.
Будинок в елітному містечку
Журналісти програми "Наші гроші" на телеканалі ZIK "розкопали", що Олександр Терещук володіє триповерховим будинком в елітному містечку під Києвом. За інформацією журналістів, будинок головний міліціонер побудував на землі, яку видали його матері у 2008 році. Як з’ясували журналісти в Київраді, мати Олександра Терещука отримала земельну ділянку, навіть не звертаючись із проханням про її виділення.
Окрім цього, викликає запитання позиція Олександра Терещука під час масової бійки невідомих людей у масках та місцевих жителів київських Осокорків, які протестували проти забудови мікрорайону. Тоді Терещук заявив, що столична міліція, яку він очолював, не втручатиметься у конфлікти між забудовниками та територіальними громадами. "Рішення поновити Терещука на посаді головного міліціонера Києва не вписується в логіку анонсованих Президентом реформ. Президент керується тут не реформістською логікою, а лояльністю до нього призначених осіб", - вважає Анатолій Октисюк.
Шпарини закону
Активісти Громадського люстраційного комітету переконані, що законодавчу норму, за якою Президент може поновлювати люстрованих чиновників, слід переглянути, адже на цьому влада починає "паразитувати". Це стосується й іншої норми закону про очищення влади, завдяки якій люстрації автоматично уникають всі правоохоронці, які побували в зоні АТО. "Цю норму ми писали, аби ті міліціонери, які розганяли Майдан, могли далі служити, кров’ю змивши свою провину на сході країни. Але цим більше користуються вищі чини", - наголошує Максим Маньковський.
На цьому акцентує увагу і представник Громадської ради при МВС, голова правління Української Гельсінської спілки Євген Захаров. "Всі міліціонери були в зоні АТО. Але є побоювання, що начальники міліції оформлюють участь в АТО, аби уникнути люстрації", - зауважує він.
Нині експерти мають багато зауважень до закону про очищення влади, відповідно до якого в Україні проводять люстрацію. Вони вказують на те, що закон був ухвалений поспішно. Тож тепер шпаринами, які в ньому є, користуються ті, хто не бажає бути люстрованим. На думку аналітиків, люстраційний закон із часом треба переглянути.
Джерело: Українська служба DW