Експерти розділились в оцінках – чи був з’їзд та віче Правого сектору ескалацією чи зменшенням градусу конфлікту з владою.
На зібранні у Києві активісти Правого сектору вирішили, що однойменна партія не братиме участі в місцевих виборах восени, натомість увесь рух домагатиметься референдуму про недовіру нинішній владі.
При цьому віче пройшло без жодних ексцесів і зіткнень, хоча напередодні в соцмережах лунали заклики до радикальних дій.
Навіть співрозмовники ВВС Україна в самому Правому секторі не заперечували, що вівторкові акції могли бути "випусканням пари" конфлікту з владою після стрілянини в Мукачевому 11 липня.
З’їзд та віче
Проведення з’їзду й віча лідер організації Дмитро Ярош анонсував після приїзду з Мукачевого, де він намагався залагодити конфлікт з правоохоронцями.
Ситуація загострювалася, ПС виставляв спостережні блокпости на головних дорогах в напрямку Західної України й організував акцію протесту біля Адміністрації Президента, проте в суботу пікет зняли.
І на з’їзді, і на вічі головними об’єктами критики стала влада – парламент, Президент і уряд, яким ПС дав збірну характеристику "влада зрадників".
Найперше, з’їзд Правого сектору вирішив не брати участь у місцевих виборах у жовтні 2015 року "з огляду на неможливість зміни ситуації через панівну олігархічну систему".
Це було тим більш дивним, що нещодавні соціологічні дослідження зафіксували ріст рейтингу партії - до 2,8% на місцевих виборах. У ПС з’являвся реальний шанс пройти до місцевих рад у багатьох регіонах.
Другим рішенням з'їзду було організувати всеукраїнський референдум для висловлення недовіри уряду і Президенту, визнання АТО "війною", блокади "окупованих територій" і легалізації добровольчих батальйонів.
При цьому, за словами Дмитра Яроша, невдовзі в кожному райцентрі створять оперативні штаби для підготовки цього референдуму.
Ще одна вимога активістів - легалізація добровольців, хоча майже всі добровольчі батальйони, окрім ПС, увійшли до складу ЗСУ чи МВС.
Відтепер Правий сектор називатиме себе не військово-політичним рухом, а національно-визвольним.
Ескалація чи випускання пари?
"Ескалації напруження від Правого сектору не сталося, адже вони розуміють, що це ризики для героїчного і патріотичного бренду – почати дестабілізовувати Україну", - заявив ВВС Україна політолог Вадим Карасьов.
Карасьов вважає, що чекати на посилення протистояння між державою і ПС не варто, а рух почне активніше створювати структуровану політичну організацію.
"Але ця спроба хоч і ефектна, проте не дуже ефективна. Не йти на вибори, організовувати референдум про недовіру – це речі банальні. Такі гасла часто використовують, коли немає чіткої стратегії", - додав політолог.
Натомість професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань навпаки побачив у віче ПС та жорсткій антивладній риториці "нагнітання ситуації".
"Риторика ПС стає ще більш войовничою і головне питання, чи будуть після цього відповідні дії. Їхні вимоги та заклики надзвичайно деструктивні. Далі достатньо піднести сірника і все може бабахнути", - заявив ВВС Україна Олексій Гарань.
На думку експерта, нагнітання антивладної істерії у правому русі може призвести до виходу ситуації з-під контролю керівництва Правого сектору.
"Хоча виключати, що вчорашня риторика – це спосіб спустити скандал в Мукачевому на гальмах, я не можу", - додав Гарань.
Він зауважив, що в діях Правого сектору багато незрозумілого, а тому вибудувати логіку їхній майбутніх дій вкрай важко.
Референдум як технологія
Експерти погоджуються, що рішення не йти на вибори в умовах зростання рейтингу - нелогічне.
Проте і пов’язувати це з наміром підіграти іншим "патріотичним партіям", наприклад Укропу, як про це пишуть критики Правого сектору, експерти не схильні.
"Референдум у нас завжди використовували як політичну технологію. Це процес заради процесу. Зрозуміло, що жодного результату не буде", - вважає Вадим Карасьов.
Він наполягає, що без серйозного політичного та адміністративного ресурсу провести референдум в Україні неможливо.
Ініціативу референдуму від Правого сектору вже підтримав колишній заступник голови адміністрації Віктора Януковича Андрій Портнов.
Портнов вказав, що ухвалений у 2012 році закон про референдум дає можливість провести референдум "практично з будь-яких питань".
"Не виключаю, що велика кількість активістів, їхня розгалужена мережа, наступальна позиція і жорсткий підхід дозволять подолати паперову бюрократію", - написав Портнов у Facebook.
Організувати референдум за чинним законом складно.
На нього справді можна висувати практично будь-які питання, але для його проведення потрібна згода Президента та сприяння Центральної виборчої комісії.
Для запуску процедури потрібно зібрати ініціативну групу, яка затвердить питання до референдуму і спрямує їх до ЦВК.
Комісія може відмовити чи дати згоду збирати підписи за референдум. Їх потрібно 3 мільйони - з двох третин областей і не менше ніж по 100 тисяч з кожної.
ЦВК проведе експертизу підписів і погодиться чи відмовить у проведенні референдуму.
Якщо ініціатива пройде всі етапи, то оголосити референдум може тільки Президент.
Іміджевий крок
"Це називається референдумом, але це тільки заяви про нього, провести його не можна. Ярош збирається організовувати штаби для його проведення, тому в мене питання: що це будуть за штаби і для чого їх можуть використати?" - висловив застереження Олексій Гарань.
Він наполягає, що Конституція не передбачає процедури недовіри владі на референдумі.
А відставка уряду, як нагадує Гарань, є прерогативою парламенту, членом якого є Дмитро Ярош.
"Референдум не вдасться провести, тому ці кроки ПС – іміджеві, це - намагання досягнути хоч якоїсь структуризації руху", - вважає Вадим Карасьов.
Дмитро Ярош також розуміє складність проведення референдуму в Україні, тому вже готується до альтернативних політичних кроків.
"Якщо не вдасться провести референдум згідно з чинним законодавством, ми будемо проводити плебісцит: створювати свою Центральну виборчу комісію і проводити заходи по всій Україні", - заявив Дмитро Ярош.
Проте такий крок Правого сектору, як стверджують експерти, взагалі не матиме нічого спільного із законом і Конституцією.
Джерело: ВВС Україна