У Нідерландах завершився перший етап подачі заявок на проведення референдуму щодо ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС.
Виборча рада Нідерландів оголосила, що згідно із чинним законодавством, активісти зібрали 10 тис. підписів, потрібних для подання попередньої заявки на проведення референдуму.
Тепер для того, аби уряд країни організував референдум, впродовж шести тижнів (від 18 серпня по 28 вересня) до Виборчої ради мають бути подані ще 300 тис. підписів від громадян країни.
У звіті Виборчої ради йдеться про те, що загалом зібрали 14 441 підпис, із яких 13 480 визнали дійсними.
Що говорить закон?
Згідно із нещодавно ухваленим у Нідерландах закону, громадяни можуть вимагати організації консультативного референдуму щодо нещодавно ухвалених законів або укладених угод. Цей закон набув чинності 1 липня, і може бути застосований лише до законів чи угод, схвалених після цієї дати.
Як раніше пояснив Російські службі Бі-бі-сі представник МЗС Нідерландів, Угода про асоціацію України та ЄС була оприлюднена в урядовій газеті 10 липня, після того, як нижня та верхня палати парламенту схвалили її 7 квітня та 7 липня відповідно.
"Оскільки ця угода підпадає під критерії закону про консультаційний референдум, уряд, перш, ніж повідомити депозитарія угоди, повинен дати час громадянам, що мають право голосу, подати заявку на проведення консультативного референдуму. Термін для подання попереднього запиту становить вісім тижнів після публікації в урядовій газеті. Впродовж тижня після цього Виборча рада оголошує результат", - пояснював представник МЗС Нідерландів.
Він також сказав, що тоді як для попередньої заявки треба зібрати 10 тис. підписів, то для остаточної заявки на проведення референдуму впродовж 13 тижнів мають бути зібрані та відправлені на розгляд Виборчої ради 300 тис. підписів.
Але навіть якщо референдум організують, і більшість громадян проголосують проти ратифікації Угоди, це не буде керівництвом до дії, і нідерландська влада може залишити своє рішення в силі.
У 2005 році голландці, так само, як і французи, відкинули проект Конституції ЄС.
Тоді 61% громадян Нідерландів проголосували проти запровадження Конституції, тоді як до цього понад 80% депутатів парламентарів підтримали документ.
Нідерландський референдум практично перегорнув ситуацію догори ногами. Після того, як голландці слідом за французами відкинули проект Конституції ЄС, референдуми, заплановані в інших країнах, були або скасовані або перенесені у часі.
Кому потрібен референдум?
Із ініціативою провести референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС виступила група активістів "Комітет громадян Євросоюзу".
Це вже не перша масова компанія, яку організує комітет.
У 2013 році вони зібрали 56 тис. підписів під закликом організувати парламентські дебати і проголосувати "за призупинення передачі влади ЄС". Попри спроби активістів, проти референдуму щодо подальшої долі Нідерландів у ЄС проголосували 112 депутатів, при тому, що лише 38 підтримали цю пропозицію.
Ще одна ініціатива "Комітету громадян Євросоюзу" - розслідувати, як в країні запроваджували євро.
Чому активісти хочуть винести на загальнонародне обговорення саме Угоду про асоціацію між Україною та ЄС? Самі організатори кажуть, що це є збігом обставин.
"Найголовніше для нас - права голландських виборців виносити питання на референдум. Тому і ті, хто схвалює Угоду про асоціацію з Україною, і противники цього рішення, мають підтримати нашу ініціативу", - заявили ВВС у "Комітеті громадян Євросоюзу".
Проте активісти зазначають, що загалом не згодні із тим, як Євросоюз реагує на участь Росії у конфлікті на сході України. Саму Угоду про асоціацію блогери називають "провокацією та загрозою для добробуту нас і українців".
Очікувалося, що Угоду про асоціацію України та ЄС має підписати президент Віктор Янукович на Вільнюському саміті наприкінці листопада 2013 року. Непідписання угоди дало поштовх початку масових протестів взимку 2013-2014 років, в результаті яких президент Янукович залишив країну.
Угоду про асоціацію між Україною та ЄС було підписано новим президентом Петро Порошенком у червні 2014 року. Вона передбачає гармонізацію у політичній та правовій галузі, а також поглиблення економічних зв'язків через запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС.
16 вересня того ж року Верховна Рада України та Європарламент одночасно ратифікували документ. Водночас запровадження зони вільної торгівлі відтермінували до початку 2016 року, що розцінили як поступку Росії, яка від 2013 року висловлює зауваження до документу.
Нещодавно російський уряд заявив, якщо ЗВТ між Україною та ЄС таки розпочне працювати від 1 січня 2016 року, проти українських харчів буде запроваджене ембарго на кшталт того, що вже діє проти продуктового імпорту з країн, які запровадили санкції проти Росії.
Джерело: ВВС Україна