Фото: Дмитра Смольєнка
Запоріжжя є потужним промисловим регіоном, але так і не спромоглося мати сильних місцевих лідерів
За 24 роки Запоріжжя, яке не виростило місцеву еліту, залишається полем битви між приїжджими олігархами за вплив у регіоні.
Запоріжжя зі своїми численними заводами і майже восьмисоттисячним населенням завжди залишалося на периферії внутрішньої української політики, пише Валерій Літонінський, редактор рубрики 7 днів журналу Корреспондент, у колонці, опублікованій у №33-34 видання від 27 серпня 2015 року.
На відміну від сусідніх Дніпропетровська і Донецька, тут не було впливових місцевих еліт і представників бізнесу, які вийшли на державний рівень. Керувати в Запоріжжі найчастіше надсилали саме сусідів.
За Віктора Януковича з уродженців Донбасу в Запоріжжі була сформована вся вертикаль влади – починаючи від керівників правоохоронних органів і закінчуючи «наглядачем» з центру, якому були підконтрольні губернатор і мер міста.
Після Євромайдану «наглядачів» у регіоні не стало, але й незалежних місцевих керівників не додалося. Незважаючи на прифронтове становище області та статус головного промислового центру країни після втрати Донбасу, нова влада не поспішала приділяти Запоріжжю особливої уваги. Торік область півроку жила без губернатора – це єдиний такий випадок в Україні. Така затримка пов'язана з бажанням вибрати головою облдержадміністрації людину, рівновіддалену від основних гравців і груп впливу в регіоні.
На цей момент у Запоріжжі представлені інтереси всіх основних українських олігархів. Найбільш активний у боротьбі за вплив у місті Рінат Ахметов
А гравці ці ті самі, що й у всій країні. На цей момент у Запоріжжі представлені інтереси всіх основних українських олігархів. Найбільш активний у боротьбі за вплив у місті Рінат Ахметов. Через війну на Донбасі в Запоріжжя переїхали донецькі офіси компаній бізнесмена, а у сформованій ситуації Запоріжсталь залишається найприбутковішим підприємством у холдингу колишнього господаря Донбасу. Ахметов грає серйозно, робить велику ставку на місцеві вибори в жовтні і використовує перевірені в Донецьку методи. Місцевий телеканал ТВ-5, який довгі роки животів, отримав серйозне фінансування від Ахметова – нову студію й апаратуру, а також дизайн, дуже схожий на інший канал бізнесмена – Україна. Рекламу кандидата в мери міста Володимира Буряка, головного інженера Запоріжсталі, запорожці спостерігають вже два місяці на кожному розі.
При цьому вливання грошей в Буряка далеко не гарантує Ахметову успіх на місцевих виборах. Запорожців явно не приваблює те, до чого зараз прийшов Донецьк. Сепаратизм у регіоні місцеві жителі перемогли самі, мало не розірвавши кілька десятків прихильників Росії, які з'явилися в центрі Запоріжжя. На парламентських виборах в минулому році, незважаючи на загальну перемогу Опозиційного блоку в області, в мажоритарних округах люди Ахметова не взяли жодного мандата. Для запорожців взагалі характерно протестне голосування на місцевому рівні: за повної підтримки Партії регіонів і Януковича на всеукраїнських виборах тут жодного разу не обрали мером місцевого лідера ПР – Володимира Кальцева.
У такій ситуації, здавалося б, майбутні вибори можуть дати шанс місцевим активістам і незалежним лідерам. Але в Запоріжжі вони воліють якнайшвидше перейти під франшизу якої-небудь всеукраїнської великої партії або фінансово-промислової групи, ніж розвиватися самостійно. Останнім незалежним й одночасно найуспішнішим місцевим чиновником був мер Олександр Поляк. Місцевим головою він став ще в далекому 2000 році і з того часу залишається улюбленим запорізьким градоначальником. З його ім'ям пов'язані останні будівництва в місті і його благоустрій. Після смерті Поляка у 2003-му за загадкових обставин у Запоріжжі не було жодного представника влади, який би не орієнтувався на могутніх покровителів за межами міста.
Місцеві еліти довгий час планомірно знищувалися і сковувалися. Особливо явно цей процес спостерігався з 2010 року. Зараз у них знову є шанс усвідомити свою спроможність, консолідуватися і поборотися за владу в рідному регіоні
Місцеві еліти довгий час планомірно знищувалися і сковувалися. Особливо явно цей процес спостерігався з 2010 року. Зараз у них знову є шанс усвідомити свою спроможність, консолідуватися і поборотися за владу в рідному регіоні. За минулий рік Запорізька область збільшила свою частку в промисловому виробництві та експорті України до 10%. Настав час зрозуміти підвищення значення регіону для країни і використовувати це для лобіювання інтересів місцевих жителів. Якщо запорізькі еліти знову себе ніяк не проявлять, то новим «наглядачам» дивуватися не варто.
***
Цей матеріал опублікований в № 33-34 журналу Корреспондент від 27 серпня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.