Фото: из открытых источников
Який компромат можна знайти у минулому вітчизняного істеблішменту.
Нещодавно представник Слідчого комітету Російської Федерації Олександр Бастрикін зробив заяву, що прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк воював проти росіян в Чечні в період з 1994 до 1995 року. Бастрикін не обмежився кількома словами і видав цікаві подробиці: Яценюк був учасником каральних загонів "Арго" і "Вікінг", якими керував покійний член Правого сектора Олександр Музичко, більш відомий як Саша Бєлий. І в результаті в 1995 році був відзначений найвищою нагородою Джохара Дудаєва "Честь нації" за знищення російських військовослужбовців. Forbes вирішив згадати про молоді роки ще семи українських політиків.
Насправді Яценюк, котрий народився в сім'ї історика і філолога, ніколи не вирізнявся войовничістю. За часів першої Чеченської війни українському прем'єру було 20 років, і він закінчував юридичний факультет Чернівецького університету. Тоді ж він заснував компанію "Юрек-Лтд", яка надавала юридичні послуги. Майбутній політик активно вивчав англійську і навіть захищав диплом іноземною мовою, чим підкорив комісію. Викладачі і вчителі характеризували Арсенія як дуже здібного "хлопчика з феноменальною пам'яттю".
Петро Порошенко
У чинного президента України були хороші шанси стати капітаном далекого плавання. Закінчуючи школу в м. Бендери (сьогодні - територія Придністров'я), він ще в дев'ятому класі почув по радіо про факультет міжнародних відносин. І вступити туди стало для нього мрією. Але батько не дуже вірив у можливість навчання сина на престижному факультеті і запропонував Петру подати документи у Вище морехідне училище в Одесі. У підсумку документи подали у два вузи, і в обидва він пройшов за конкурсом. Обрав міжнародні відносини Київського університету.
Після двох курсів навчання Порошенка забрали на проходження строкової військової служби в Казахстан. Крім того, на другому курсі студент вже встиг одружитися. На навчанні він поновився в 1986 році. Тоді ж разом зі своїм армійським другом зареєстрував одне з перших в Україні малих підприємств "Центр-сервіс", що займалося підписанням угод між компаніями. Вже на п'ятому курсі Порошенко купив собі "Волгу" і заробив перший мільйон радянських рублів. А перший мільйон доларів власник компанії Roshen заробив не стільки на шоколаді, як на спеціях: у 1991 році придбав 4% світового виробництва чорного перцю.
Олександр Турчинов
Політичну кар'єру Олександр Кривавий Пастор Турчинов розпочав після закінчення Дніпропетровського металургійного інституту. У 1987 році став секретарем райкому, де відповідав за пропаганду. Але в 1988 році позбувся партквитка через те, що став координатором демократичної платформи.
У вільний від політики час Турчинов пише книги: з 2007 року він є членом Спілки письменників України. Останній твір політика - "Пришестя" (про жінку-опозиціонерку, котра тікає з в'язниці і вбиває президента). Сам автор в 2013 році просив не шукати жодної аналогії з реальністю і називав себе автором-фантастом.
Юлія Тимошенко
Дворазовий прем'єр України вміла постояти за себе ще в шкільні роки. Її однокласники згадують про те, що майбутня Леді Ю віджималась від підлоги більше разів, ніж дехто з хлопців, і могла легко поставити на місце хулігана. Також однокласники згадують Тимошенко як стильну дівчинку, котра ніколи не соромилася надягати короткі спідниці.
Коли Юля закінчувала школу, її викладачі були впевнені: дівчина піде у великий спорт. Замість цього вона пішла у велику політику. У 1991 році Тимошенко стає генеральним директором корпорації "Український бензин", яка згодом перетвориться на Єдині енергетичні системи України. У 1997 році Тимошенко вперше потрапила під купол парламенту як мажоритарник від Кіровоградської області. Через два роки вона увійшла до складу уряду Ющенка як віце-прем'єр з питань ПЕК.
Олег Ляшко
Після закінчення школи-інтернату на Чернігівщині лідер Радикальної партії розпочав кар'єру скотарем у колгоспі "Прогрес". Однак робота не припала йому до душі, і він переїхав до столиці, де обрав журналістику. З 1990 до 2006 року працював у різних виданнях і здобув собі репутацію журналіста-розслідувача. За ці 16 років встиг спочатку закінчити юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету, а потім - стати фігурантом кількох скандалів. У 1994 році Ляшка звинуватили в розкраданні державного та колективного майна у великих розмірах, за що він отримав вирок до шести років ув'язнення. Втім, за гратами Ляшко пробув лише рік, потім вийшов за амністією. У 1998 році судимість погасили достроково. У 2006 році Олег Ляшко став депутатом.
Дмитро Ярош
Лідер Правого сектора, історіями про жорстокість якого лякають російські медіа, теж не був помічений у війнах на Кавказі. У 1988 році він закінчив школу і відразу ж вступив до лав Народного Руху України. У тому самому році підняв прапор України над Дніпродзержинськом, що тоді вважалося подвигом. У 1989 році його призивають в армію. У 1991 році повертається до подальшої політичної діяльності і вже через кілька років, в середині 1990-х років, створює власну патріотичну організацію "Тризуб" ім. Степана Бандери. А освіта у очільника Правого сектора зовсім не військова - він вчитель української мови та літератури.
Олег Тягнибок
Лідер ВО "Свобода" після закінчення львівської школи в 1985 році вступив до Львівського медінституту. З 1987 року проходив службу в армії.
Після поновлення навчання Тягнибок зрозумів, що хоче впливати на людські долі не тільки скальпелем. У 1990 році він створив і очолив студентське братство у себе у виші, а через рік став головою Студентського братства Львова. Революційним запалом Тягнибок вирізнявся ще зі студентських років - він брав активну участь у численних мітингах, які отримали назву "Революція на граніті". Паралельно працював лікарем-інтерном урологічного і хірургічного відділення. "Дорослу" політичну кар'єру розпочав у Соціал-національній партії України (СНПУ). Пізніше ця політсила була перейменована у Всеукраїнське об'єднання "Свобода".
Віталій Кличко
Професійним боксом Кличко-старший почав займатися в 1996 році. Перед тим Віталій гриз граніт науки і паралельно здобував медалі на аматорських турнірах.
За рік до закінчення Переяслав-Хмельницького педагогічного університету Віталій зайнявся приватним підприємництвом - зареєстрував і очолив ТОВ "Кличко", яке, за документами, займалося оптовою торгівлею. У 1995 році майбутній мер столиці став дипломованим викладачем фізичного виховання, а через кілька років захистив кандидатську дисертацію з філософії на тему "Методика визначення особливостей боксерів у системі багатоетапного спортивного відбору".
А в 2003 році разом з братом Володимиром розкриває таємниці власних тренувань у книзі "Наш фітнес. Прості секрети чемпіонів". Бестселер переклали кількома мовами, а на престижному Лейпцизькому книжковому ярмарку боксери перемогли в номінації "Найкраща науково-популярна книга року".
Це справжній ботан. Кадиров засумнівався в "чеченському сліді" Яценюка