Після голосування у парламенті уряд має ухвалити рішення про початок обміну єврооблігацій.
Верховна Рада конституційною більшістю голосів підтримала урядовий пакет законів про реструктуризацію українського зовнішнього боргу у 18 млрд доларів перед приватними кредиторами, оформленого у єврооблігаціях.
До урядового пакету увійшов також проект закону про зміни до бюджету поточного року. За нього проголосували 340 депутатів. Тепер гроші, які вдалося зекономити на виплаті боргів, підуть на підвищення пенсій та зарплат, а також збільшення видатків на оборону.
Депутати хоч і проголосували, однак різко критикували домовленості уряду з кредиторами.
Однак і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, і міністр фінансів Наталія Яресько заявили - якщо цей пакет законів не підтримають, доведеться одразу оголосити дефолт.
У старих боргів довгі тіні
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ще раз озвучив головні умови - списання 20% боргу та відтермінування початку виплат "тіла" боргу на 4 роки, що дозволить заощадити 11,5 млрд доларів, які треба було виплатити у 2015-2018 роках.
"Мова йде про списання вже сьогодні 3,6 млрд дол., а також мова йде про додаткову економію та фактичне списання процентів, які ми повинні були б заплатити до 2014 року у розмірі 5,3 млрд дол. Окремо прийнято рішення щодо відтермінування погашення по тілу боргу в 11 млрд дол. ще на чотири роки", - заявив прем'єр.
Серед усіх умов, на які погодився український уряд, найбільше критикували ту, яка дозволяє кредиторам покрити свої збитки від списання частини боргу, якщо українська економіка відновить зростання. Але ці домовленості також мають низку обмежень:
-
жодних виплат до 2021 року
-
у 2021-2025 роках можливі виплати не можуть перевищувати 1% ВВП
-
жодних платежів, якщо український ВВП буде меншим за 125 млрд дол. (за 2014 рік ВВП України становив 85 млрд дол.)
-
жодних платежів, якщо ВВП зростатиме менше, ніж на 3%
-
при зростанні ВВП від 3% до 4% кредитори отримають 15% від одного відсотка зростання ВВП
-
при зростанні ВВП на понад 4% кредитори отримають 40% від кожного відсотка зростання ВВП.
Ці домовленості технічно оформлять через випуск нових цінних паперів - державних деривативів, які діятимуть з 2021 по 2040 рік.
Міністр фінансів Наталія Яресько каже, що наявність саме цієї умови переконала кредиторів погодитися на списання частини боргу. Із опонентів вони перетворилися на союзників України, зацікавлених у її економічному розвитку, каже міністр.
Ця умова також дозволила отримати реальний і відчутний для країни зиск зараз в обмін на можливі додаткові витрати у майбутньому.
"Списання боргу, є безумовним і відбувається зараз. У той таки час отримання кредиторами компенсуючих платежів є умовним, і вони, можливо, дорівнюватимуть нулю в деяких ситуаціях. Отже, наша країна буде платити за цими інструментами тільки тоді, коли вона буде спроможна робити такі платежі, і це не буде обтяжливим для економіки держави", - запевнила депутатів міністр.
Яресько сказала, що за останні 24 роки лише 9 років зростання українського ВВП перевищувало 3% на рік.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк також додав і свій аргумент: "Якщо українська економіка протягом наступних 25 років зростатиме на рівні 4%, це означатиме для країни, що ВВП буде рівний Швейцарії".
Прем'єр сказав, що буде радий заплатити кредиторам додаткові гроші за те, що вони погодилися зменшити боргові вимоги до України, коли вона цього потребувала.
Зі сльозами на очах
Однак домовленості уряду з кредиторами жорстко критикували навіть фракції, які входять до коаліції.
Найкритичнішою була лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, яка виступала під час розгляду кожного із п'яти законопроектів у пакеті.
Тимошенко заявила, що у разі, "якщо прийде нормальний інтелектуальний і професійний, не корумпований уряд, то ми будемо не по 3 відсотка зростати, а будемо зростати по 6-7 відсотків без будь-якого сумніву", відтак, Україна не тільки поверне своїм кредиторам списані нині 20% боргу, але й заплатить додатково мільярди доларів.
Водночас, Тимошенко сказала, що парламет мусить підтримати домовленості із кредиторами, бо інакше "у нас завтра буде дефолт і повне руйнування фінансової системи країни".
"Нам зі сльозами доведеться проголосувати за цю ганьбу", - заявила Юлія Тимошенко.
"Важким" назвала рішення про підтримку реструктуризації і депутат від "Самопомочі" Олена Бабак.
"Ми всі боїмося і вважаємо абсолютно несправедливим, це те, щоби в обмін на списання 3,6 мільярдів доларів США в певний час нашого зростання економічного ми могли віддати нашим кредиторам фактично від 13 мільярдів, можливо, до 40 мільярдів доларів, а, можливо, навіть більше", - заявила депутат.
"Але чи маємо ми право сьогодні забути про те, що починається опалювальний сезон? Україна не може жити без тепла. Чи можемо ми забути про те, що все ж таки в нас є величезна сума боргів, які ми взяли з вами і маємо відповідальність їх платити? Чи можемо ми забути, що в нас є армія?".
Критичним був і колишній міністр фінансів України, а нині депутат від "Блоку Петра Порошенка" Віктор Пинзеник.
"Якщо списують борги, то по них не вимагають виплат, по них не випускають зобов'язання, які ми зараз називаємо "деривативи". Інакше кажучи, на жаль, ніякого списання боргів нема. Україна їх оформляє новими борговими зобов'язаннями, які Україна має виплачувати протягом 20 років, починаючи з 15 січня 2021 року"
Він нагадав, що в України був період досить стрімкого зростання економіки між 2000 та 2008 роком, коли середній рівень росту за період складав 6,9%.
І, як він каже, ніхто не може нині передбачити, чи не повториться таке саме зростання саме у роки, коли Україна, за умовами реструктуризації, буде повинна розплачуватися із кредиторами за новими борговими паперами.
Втім, попри усі зауваження за урядові законопроекти окрім коаліції проголосували також депутати "Опозиційного блоку", і з "Радикальної партії" Олега Ляшка.
Спікер парламенту Володимир Гройсман заявив, що голосування показало, що попри суперечки та різні думки, парламент може підтримувати уряд у важливих рішеннях, а тим, хто здатен домовитися із кредиторами про кращі умови відтермінування сплати боргів, ніж це зробив нинішній уряд, пообіцяв надати усю допомогу, яку вони потребуватимуть.
Кредит з особливим статусом
Після голосування у парламенті уряд має ухвалити рішення про початок обміну єврооблігацій. Очікується, що це може відбутися вже 21 вересня.
Після цього, за словами міністра фінансів, Київ чекатиме на реакцію Росії, яка володіє українськими євробондами на 3 млрд дол., наданих Україні за два місяці до втечі президента Януковича із країни.
В інтерв'ю "Українській правді" пані Яресько заявила, що до останнього часу чула лише низку гучних заяв чільних російських посадовців, і лише минулого тижня мала можливість напряму обговорити цю проблему із російським міністром фінансів під час саміту у Туреччині.
Український прем'єр Яценюк вчергове заявив, що Росія не отримає кращих умов при виплаті цього боргу, ніж їх отримали інші кредитори України.
"Ця угода схвалена всім світовим співтовариством. Ця угода напряму підтримується нашим основним кредитором і інвестором - Міжнародним валютним фондом. Вона підтримується всіма урядами країн Великої сімки. Ця угода не підтримується тільки однією країною - Російською Федерацією. Росія вимагає сплати всього боргу. З цієї трибуни я вкотре хочу заявити, що кращих умов для Росії не буде", - сказав пан Яценюк.
Джерело: ВВС Україна