Відставка генпрокурора, дострокові вибори ВР або третій Майдан – який сценарій можливий після гучних арештів відомих політиків.
Арешт свободівців Юрія Сиротюка, Едуарда Леонова й Ігоря Швайки. Гучне затримання в будівлі Верховної Ради радикала Ігоря Мосійчука. Спецоперації із затримання Геннадія Корбана й Олени Лукаш. Допит членів Опозиційного блоку Вадима Новинського, Наталії Королевської й Олександра Вілкула.
«За кожною з цих справ є свій особливий мотив. Але їх об'єднує одне – прагнення нинішньої влади залишатися владою», – упевнений директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Чи вдасться Банковій досягти поставленого завдання? Одні експерти вважають, що так. Інші попереджають про третій Майдан, який «з'їсть» самого Петра Порошенка. Треті бачать у цьому загрозу нинішнім народним депутатам і генпрокурору.
Корреспондент проаналізував сім найбільш часто згадуваних сценаріїв майбутнього українського політикуму, пише Євгенія Вецько у №45 видання від 13 листопада 2015 року.
Третій Майдан
«Партія оголошує загальну мобілізацію. Я звертаюся до членів нашої партії. Наших депутатів. Виборців. Демобілізованих солдатів. Волонтерів. Добровольців. Готуємося дати останній бій реваншистам і колаборантам. Мерзотникам, які прийшли у владу на людській крові і надіях», – так на арешт Корбана відреагував один з його найближчих соратників, член політради Укропу Борис Філатов.
Але загальної мобілізації не вийшло. У той самий вечір на площі біля Дніпропетровської облдержадміністрації зібралося кілька сотень людей. ЗМІ, підконтрольні Ігорю Коломойському, повідомили про кілька тисяч. Природно, цього керівництву Укропу здалося мало.
«Корінь зла не в Дніпропетровську. Наша партія виведе людей на вулиці в Києві», – заявив через кілька годин усе той самий Філатов.
У дні, коли Корбан перебував у СІЗО, політичні експерти попереджали про те, що Укроп може спробувати за допомогою інших антипрезидентських сил провести численні і навіть бойові акції під Верховною Радою або Адміністрацією Президента. Але центром подій став зал засідань спочатку в Чернігівському, а потім у столичному Печерському суді.
Можливо, друга спроба зібрати Майдан припаде на закінчення місцевих виборів. Особливо якщо за їхніми підсумками Філатов не стане мером Дніпропетровська, зазначають активісти Укропу.
Політологи більш обережні у прогнозах.
Не думаю, що варто очікувати якихось кардинальних дій з боку Коломойського. Суспільство зараз не налаштоване на новий Майдан
«Не думаю, що варто очікувати якихось кардинальних дій з боку Коломойського. Суспільство зараз не налаштоване на новий Майдан. Тому ця тема буде довгограючою і без будь-яких серйозних наслідків», – стверджує Карасьов.
Нові арешти
Те, що за арештом Корбана підуть нові затримання, відкрито пообіцяв Порошенко.
«Україна найближчим часом почує нові прізвища тих, хто буде притягнутий до відповідальності за корупцію. На Корбані ніхто зупинятися не буде. В Україні ніхто не має імунітету», – зокрема заявив Президент.
І на кілька днів на перший план вийшло питання: хто наступний?
Соратники Корбана, у тому числі в.о. заступник глави Дніпропетровської ОДА Святослав Олійник, на всяк випадок виїхали за кордон. Щоправда, нібито не через острах повторити долю затриманого колеги.
Під гарячу руку, на думку експертів, могли потрапити політики з демократичного табору. Наприклад, Олег Ляшко й Олег Тягнибок, які відкрито виступають проти політики Банкової.
«Їм потрібно замислитися, чи варто залишатися в країні. Українська влада зараз відчуває себе більш міцною і хоче виключити можливості переворотів і воцаріння хаосу в країні», – наголошував у своїх коментарях журналістам екс-нардеп, політолог Тарас Чорновіл.
Захвилювалися й екс-члени Партії регіонів.
«Влада відчуває суспільний запит на боротьбу з представниками режиму Януковича і боротьбу з корупцією», – попереджав директор Центру суспільних відносин Євген Магда.
Свого максимуму градус напруги досяг, коли на погоджувальну раду ВРУ принесли повістки для членів фракції Опозиційного блоку Новинського, Королевської та Вілкула. Публічний виступ, влаштований начальником відділу Головного слідчого управління МВС України Василем Сміхом настільки обурив депутатів, що частина з них демонстративно залишила зал. Щоправда, з'ясувалося, що у правоохоронних органів питання до вищевказаних політиків є тільки як до свідків.
А вже через кілька днів СБУ відзвітувала про «блискучу операцію» із затримання Лукаш. Востаннє на публіці вона з'являлася в розпал подій на Майдані, а після втечі Віктора Януковича зовсім зникла з політичного обрію. Ніч Лукаш провела в СІЗО, а в п'ятницю, 6 листопада, суд ухвалив випустити її під заставу 5 млн грн. Вже через годину необхідну суму вніс усе той самий Новинський.
Чи будуть ще арешти? Експерти передбачають, що так. Але питання, хто наступний, знову залишається без відповіді.
«Зараз Порошенко більше дбає не про реалізацію якоїсь конкретної політичної стратегії, а веде бої на кількох фронтах одночасно. І хто йому зараз трапиться під руку, важко сказати», – наголошує директор соціологічної служби Український барометр Віктор Небоженко.
Відставка Шокіна
Затримання Лукаш, спроба публічного вручення повісток екс-регіоналам – багато політологів назвали це інформаційною кампанією, мета якої в тому, щоб відвернути увагу від справи Корбана і показати, що правоохоронці цікавляться всіма – і своїми, і чужими.
«Але цю операцію затьмарила інша – спроба замаху на генпрокурора Віктора Шокіна», – зазначає політтехнолог, директор компанії Berta Communications Тарас Березовець.
Саме генпрокурора вважають каталізатором загострення політичної ситуації в Україні. На Порошенка тиснуть американські та європейські політики, які вже неодноразово називали Шокіна серед тих, хто гальмує антикорупційні реформи
Саме генпрокурора вважають каталізатором загострення політичної ситуації в Україні. На Порошенка тиснуть американські та європейські політики, які вже неодноразово називали Шокіна серед тих, хто гальмує антикорупційні реформи.
«Ситуація з Шокіним така: зірки складаються сьогодні об'єктивно проти нього. Найголовніший арбітр у цій ситуації – американці – вже свої заяви зробив, поклавши на нього відповідальність за можливе призупинення введення безвізового режиму з ЄС і заявивши, що Генпрокуратура сьогодні є головним гальмом у розслідуванні антикорупційних дій», – пояснює Березовець.
Тиснуть на Порошенка і «грузинські реформатори» – одеський губернатор Михайло Саакашвілі і заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе. Останнього, до речі, називають імовірним наступником Шокіна.
«І Шокін, відчуваючи можливу відставку, активізувався, щоб його було важко зняти, – передбачає Березовець. – Тому що якщо знімати його, коли він заарештував Корбана і проводив допити представників групи Ахметова, Королевської та Вілкула, то це виглядатиме як зняття глави ГПУ з боротьби з корупцією».
Тим часом у парламенті активізувався збір підписів за відставку генпрокурора. Поки її підтримали 120 депутатів.
«Інші або бояться, або залежать від Президента і прем'єра, які цього не хочуть», – коментує дії колег представник фракції партії Самопоміч Єгор Соболєв.
Після обстрілу його кабінету Шокін пішов у відпустку. І в кулуарах ВРУ обговорюють, чи повернеться він на своє робоче місце або піде на пенсію. А може, й у відставку – адже найодіозніші представники режиму Януковича зараз не розглядають «небо в клітинку», а в кращому разі носять електронний браслет для домашнього арешту.
Розвал коаліції
Арешт Корбана – це продовження боротьби з правими політичними силами, вважає Карасьов.
«Порошенко потрібно проштовхнути через парламент мінські угоди і паризькі домовленості, а праві виступають проти цього, та ще й під патріотичними гаслами», – пояснює експерт.
Але те, що трапилося, швидше розпалило обстановку у Верховній Раді, ніж зробило політичних опонентів Банкової більш поступливими. Критично відреагували на ситуацію навіть у фракціях Блоку Петра Порошенка та Народного фронту. Один з депутатів пропрезидентської фракції, Тарас Батенко, показово вийшов з неї «на знак протесту з приводу початку політичних репресій у країні».
«Також присутня критична реакція з боку Батьківщини, тому ситуація всередині коаліції може стати дуже непростою, з'являється ще одна конфліктна тема», – попереджає політолог Володимир Фесенко.
Але Юлія Тимошенко будь-яку можливість виходу з парламентської коаліції поки що відкидає.
«Ми відповідальна політична сила. Я хочу зупинити всі провокаційні розмови про те, що Батьківщина вийде з коаліції, – заявила вона. – Поки в Україні війна на східних кордонах, Батьківщина нікуди з коаліції виходити не буде».
Зате очевидною слабкою ланкою виявилася Самопоміч. Люди Андрія Садового не проголосували навіть за законопроекти, необхідні для введення безвізового режиму з ЄС. Що вже казати про майбутнє голосування за зміну Конституції, для якого потрібно 300 голосів.
Поки що коаліція тримається. Але будь-яка повістка кому-небудь з депутатів цієї фракції або політику із загального демократичного табору загрожує зруйнувати крихке об'єднання в один момент.
Дострокові вибори
Ідея проведення дострокових парламентських виборів обговорюється вже не перший місяць. І ситуація із затриманням Корбана та інших політиків може зробити її більш ніж реальною.
Якщо Батьківщина і Самопоміч все-таки вийдуть з коаліції, доведеться створювати нову. А це, враховуючи якісний склад нинішньої Верховної Ради, буде дуже складно зробити. Інший вихід – проведення дострокових виборів.
«Дострокові парламентські вибори неминучі. І пройдуть вони, швидше за все, восени 2016 року слідом за весняною кризою, яка на нас чекає. Криза, яка є сьогодні, буде посилюватися, економічна ситуація навряд чи поліпшиться до цього часу. Більш імовірно, що, навпаки, будуть досить серйозні складнощі, у тому числі з бюджетом. І тому на тлі економічних проблем є великі шанси, що настане загальна політична криза», – прогнозує Березовець.
До того ж у дострокових виборах може бути зацікавлений пригноблюваний сьогодні Укроп, не представлений у нинішньому парламенті.
Нові кумири
Місцеві вибори не закінчилися. І затримання Корбана грає на користь іншого представника Укропу – Філатова, який може використати ситуацію для формування образу патріота, що зазнає тиску з боку «антинародної» влади. І акції протесту, які проводить Укроп, доводять, що люди Коломойського здатні піти цим шляхом.
«Образ жертви, який з'явився у партії Свобода у зв'язку із затриманням її активістів, допоміг збільшити результат на місцевих виборах. Те ж може статися і з Філатовим: відбудеться консолідація прихильників, – вважає Фесенко. – Це може зіграти на його користь у другому турі виборів мера Дніпропетровська».
Позначиться ситуація і на рейтингу Укропу в цілому.
«На рейтинг самої партії справа проти Корбана може вплинути добре, враховуючи багато процесуальних речей. Як це позначиться на лідерові партії – це вже окрема історія», – зазначає політичний експерт Дмитро Разумков.
Що стосується самого Корбана, то багато чого залежить від того, чи залишиться він на волі, переконаний політолог Михайло Бессараб.
«Поки все виглядає так, що це, можливо, було попередженням для Коломойського, що влада готова до рішучих дій», – каже експерт.
І «друга серія» не за горами. У п'ятницю, 6 листопада, екс-мер Марганця Дніпропетровської області Олег Бідняк розповів, як Корбан і компанія торік викрали його і 35 днів тримали в підвалі, щоб він звільнив крісло міського голови.
«Корбан мені особисто давав папір, щоб я написав заяву», – стверджує Бідняк.
Тому у цієї історії обов'язково буде продовження.
Янукович №2?
Порошенко гірше Януковича, Порошенко посадив більше патріотів, ніж Янукович, Порошенкові час купувати квиток у Ростов – так на затримання Корбана відреагували соцмережі і деякі українські політики. Не допоміг зняти напругу й арешт Лукаш, який противники влади вважали нічим іншим, як замилюванням очей.
«Тривають затримання та судові процеси над патріотами. А що стосується Лукаш, то це просто окозамилювання, – упевнений позафракційний депутат Олег Осуховський. – Я впевнений: вона знала, що її відпустять. Дуже впевнено себе почувала».
Справа не в тому, що Порошенко успадковує Януковича. Просто в нашій країні поки що немає інших методів утримання влади
«Справа не в тому, що Порошенко успадковує Януковича, – додає Карасьов. – Просто в нашій країні поки що немає інших методів утримання влади».
Але так чи інакше, а вихід на свободу Корбана і Лукаш може свідчити про те, що Президент відмовляється від цього шляху. Або просто не може по ньому йти.
Тому пояснень тут може бути лише два. Перше – Порошенко дав добро на звільнення, а отже, не хоче будувати жорстку диктатуру. Другий варіант – Банкова не повністю впливає на суддів, що тим більше не дозволяє говорити про диктаторські методи.
***
Цей матеріал опублікований в № 45 журналу Корреспондент від 13 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованими на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.