Після закриття повітряного сполучення з Росією авіапасажири змушені шукати нові способи перетину кордону.
Дмитро Пшеничний, молодий київський татуювальник, вибрав для себе авантюрний спосіб потрапити в Росію, пише Ксенія Цивірко у №47 журналу Корреспондент від 27 листопада 2015 року. Разом із двома подругами він вирішив поїхати на концерт у Санкт-Петербург автостопом через Білорусь. Але в прикордонному пункті поряд з Вітебськом компанію не пропустили, посилаючись на те, що на ньому діють спрощені методи контролю.
«Нам сказали, що ми повинні їхати через Смоленськ. Тоді ми спустилися в лісові хащі і пройшли через рейки, а нас навіть не помітили. Коли ми дісталися до найближчого села, на першій же заправці нас забрав далекобійник», – розповідає про свої пригоди Пшеничний.
Якщо молодого татуювальника з гарячою кров'ю такі авантюри не лякають, то пересічний громадянин навряд чи зважиться на такий вчинок. Однак від звичного для більшості пасажирів літака доведеться відмовитися: 25 жовтня Україна і Росія повністю перекрили одна одній пряме авіасполучення.
Замість двогодинного польоту з Києва до Москви тепер доведеться діставатися туди з пересадкою в Мінську, Ризі, Варшаві, Стамбулі, Франкфурті ... Пряме сполучення залізничним та автобусним транспортом збереглося, але його зручність залишає бажати кращого.
Киянка Маргарита Архипова каже, що востаннє літала до Москви менше тижня тому – вимушено, стосовно роботи.
«Я пишу книги, і мені довелося особисто їх відвозити для друку. Але до друзів я собі дозволити поїхати не можу. Літаком літати дорого, а поїздом дуже незручно. Добре, що друзі до цього ставляться з розумінням», – каже вона.
Незважаючи на скрутне транспортне сполучення, українська та російська влада не збираються йти одна одній на поступки. У Міністерстві інфраструктури України налаштовані твердо: для початку переговорів російські авіакомпанії повинні припинити незаконні польоти в анексований Крим і через заборонені зони, а також сплатити всі штрафи, які Державна авіаційна служба накладала на них протягом 2014-2015 років.
Земля в ілюмінаторі
Історія обопільних заборон на польоти почала свій розвиток ще 16 вересня, коли Президент України ввів санкції проти 27 російських авіакомпаній, які незаконно здійснювали польоти до Криму.
«У зв'язку з анексією Криму Державіаслужба ввела обмеження на польоти над півостровом, про що були проінформовані всі авіакомпанії незалежно від їхньої державної приналежності. Також всі вони були повідомлені про закриття аеродрому Сімферополь», – обґрунтовує опалу перший заступник міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер.
Надійшла негайна відповідь РФ, яка тепер уже зі свого боку забороняла всім українським авіакомпаніям здійснювати польоти над своєю територією. Потім Україна закрила доступ всім іншим російським авіаперевізникам, які не потрапили раніше до списку санкцій. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) повністю підтримує нашу позицію і вважає дії Росії неправомірними.
Тепер пасажири можуть здійснювати авіаперельоти тільки з пересадками в інших країнах, і деякі з них тривають понад 20 годин. У Міністерстві інфраструктури заспокоюють тим, що Державіаслужба вже прийняла запити від відповідних авіакомпаній про збільшення кількості рейсів. Серед них на ринку авіапослуг лідирують білоруська Belavia, латвійська Air Baltic і Air Moldova.
Поки повітряного «шлагбаума» не було, прямі перельоти до Москви здійснювали Міжнародні авіалінії України (МАУ), Дніпроавіа і Мотор Січ. Коли повітряну дорогу перекрили, останніми з могікан залишилися МАУ. Вони пропонують найвигідніший варіант квитка вартістю 3.450 грн з годинною пересадкою в Мінську.
За словами заступника міністра інфраструктури, більша частина пасажирів літали до Москви як до пересадочного пункту по дорозі в інші країни, тому особливих незручностей люди не відчують.
«Я сам нещодавно літав до Кореї через Москву. Тепер мені все одно довелося б туди летіти з пересадкою, тільки в іншій країні», – ділиться своїми думками Шульмейстер.
Але в цьому випадку везе тільки жителям столиці з її міжнародними аеропортами Бориспіль і Жуляни. Пасажири з інших міст України змушені здійснювати кілька пересадок: спочатку в київському аеропорту, а потім в іноземному. Дніпроавіа може переправити по повітрю екіпаж у Стамбул і Відень, а запорізька Мотор Січ відкриває 30 листопада новий рейс до Мінська. А звідти вже і до кінцевого пункту призначення недалеко.
Крім перетину російського кордону літаком і пішки, залишаються залізничні та автомобільні шляхи. Поїздом можна дістатися прямо і до Пітера, і до Москви. За квиток в серце Росії доведеться віддати не менш ніж 1.415 грн і близько 14 годин трястися у вагоні. Однак потоки пасажирів не заповнили залізничні вокзали після закриття неба.
Зараз до РФ курсують 15 поїздів, але значного збільшення попиту на них не спостерігається. У прес-службі Укрзалізниці повідомили, що пасажиропотік з 25 жовтня збільшився лише на 10%
Зараз до РФ курсують 15 поїздів, але значного збільшення попиту на них не спостерігається. У прес-службі Укрзалізниці повідомили, що пасажиропотік з 25 жовтня збільшився лише на 10%, а в середньому 25% місць у поїзді залишаються незайнятими. Після Майдану Росія стала не дуже популярною серед українських пасажирів, пояснюють у відомстві.
«Водночас у піковий період масових новорічних і різдвяних перевезень розглядається призначення додаткового поїзда № 1/2 Київ – Москва», – кажуть в Укрзалізниці.
Киянка Євгенія Александрова, яка працює в сфері інтернет-реклами, не вважає поїзд гідною альтернативою літаку. Тепер на робочі виставки в Москву вона літатиме рідше, не збираючись шукати манівці.
«Якщо ти зникнеш з інтернету на 20 годин [на просторі перетину кордону слабке покриття мобільних мереж], то контроль над подіями буде загублений. А в IT-сфері трапляються такі поломки, які потрібно відразу ж усувати, що вимагає постійного контролю», – пояснює свою позицію Александрова.
Квиток з київського до московського автовокзалу коштує лише 500-800 грн і займе близько 16 годин шляху
Останній спосіб дістатися до Білокам'яної – доїхати автобусом. Квиток з київського до московського автовокзалу коштує лише 500-800 грн і займе близько 16 годин шляху.
За словами мешканки Маріуполя Марти Воротиліної, після закриття східного кордону через військовий конфлікт єдиним виходом із ситуації для неї є саме цей вид транспорту. Щороку вона їздить зі своєю родиною погостювати до тітки в Таганрог.
«Відстань до міста – 120 км, а тепер вона перетворилася на цілу тисячу. Автобус їде через Харків і Бєлгород 26 годин. Стільки не кожен висидить», – зазначає Марта.
Камікадзе в санкціях
Заборона на пасажирські авіаперевезення з РФ спочатку була введена тому, що ці компанії літали через заборонену зону в закритий аеропорт Сімферополь. 27 російських авіакомпаній єдині у світі зважилися порушувати встановлені Україною заборони.
За словами професора Національного авіаційного університету Андрія Белятинського, в історії можна знайти один яскравий прецедент схожої ситуації. У 1987 році 19-річний Матіас Руст, пілот-аматор з ФРН, здійснив посадку легкого літака на Красній площі в Москві в обхід радянської ППО.
«У нього не було дозволу на цей політ, та до того ж з ФРН. Після грандіозного скандалу Красну площу стали навіть називати Шереметьєво-3», – згадує Белятинський.
Сьогоднішній збиток обчислюється швидше мовою фінансів. Російські авіакомпанії проштрафилися на 680 млн грн, що підраховано згідно з «прайсом» Повітряного кодексу України. Але РФ поки що платити не збирається, відповівши забороною прямих перельотів з України.
Вітчизняні санкції проти Росії сильно б’ють по бюджету самої України. Олександр Луппо, доцент кафедри аеронавігаційних систем НАУ, вважає, що найбільше втратить Украерорух – підприємство, що займається обслуговуванням повітряного простору. За польоти над територією України, за підрахунками Луппо, компанії платять сотні мільйонів доларів.
«Після окупації Криму і падіння Boeing на Донбасі ми втратили дві третини таких клієнтів», – аналізує доцент.
За даними Державіаслужби, з 2013 року повітряний пасажиропотік між Україною і Росією зменшився більш ніж на 1 млн осіб. Однак найважче доводиться авіакомпаніям й аеропортам України.
Після спілкування з директором Мотор Січі Геннадієм Масловим з'ясувалося, що переорієнтувати пасажирів у незвичному для них напрямку виявилося дуже складно. Наприклад, на новий рейс до Мінська, звідки можна дістатися до Москви, продано тільки три квитки, у той час як середня кількість зайнятих місць у літаку зазвичай перевищує 40.
«Я буду у збитках, щомісяця витрачаючи по $ 70-80 тис., щоб «розкачати» новий рейс [через Мінськ]. А це позначиться на всьому – і на зарплатах, і на якості обслуговування», – нарікає директор запорізької авіакомпанії.
Сформована ситуація може суттєво позначитися і на розвитку бізнесу, пов'язаного з торгівлею та партнерським керівництвом. Але Шульмейстер каже, що поки що підрахунки бізнес-втрат не проводилися.
В цілому ж таких випадків закриття повітряного сполучення між країнами, які не перебувають юридично в стані війни, в історії не було. Тому звернутися за порадою до повчального минулого не вийде.
Уряди України і Росії 23 жовтня провели технічні переговори з цього питання, але нічого так і не досягли. Поки що в Києві вимагають підняти безпідставно опущений повітряний «шлагбаум» і сплатити штрафи за польоти до Криму. Москва, зі свого боку, вимагає, щоб Україна зняла санкції. І жодна сторона не йде на компроміс.
«Рано чи пізно повітряне сполучення відновиться, для цього потрібно обопільно йти на поступки. У будь-якому випадку, якщо ми підемо від взаємних заборон на авіаперельоти, ми суттєво виграємо. Й економічно, і з боку рядових пасажирів», – вважає Луппо.
***
Цей матеріал опубліковано в №47 журналу Корреспондент від 27 листопада 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.